Ухвала суду № 141278303, 05.11.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1084/26

Провадження № 2/342/1014/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Пронь Л.М.,

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдича Р.М.,

секретаря судових засідань Пронь Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городенка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в інтересах якого діє представник Сахарова Ольга Ігорівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому чинним законодавством порядку.

Представник позивача Сахарова О.І. в позовній заяві просить суд розгляд позовної заяви здійснювати за відсутністю представника позивача.

Представник відповідача Котик Р.В. подав до суду клопотання із змісту якого вбачається, що він просить витребувати оригінали електронних доказів та провести розгляд справи без участі представника відповідача.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Частиною 2 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (частина 1 статті 83 ЦПК України).

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подавати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частина 3 статті 83 ЦПК України).

У клопотанні про витребування оригіналів електронного доказу представник відповідача Котик Р.В. просить витребувати у позивача: повний витяг з бази даних інформаційної системи щодо спірного кредитного договору, який містить: дату і час первинного створення запису (timestamp); дату і час усіх змін запису; унікальний ідентифікатор запису (record ID); ідентифікатор транзакції бази даних (transaction ID); повний audit log інформаційної системи щодо спірного кредиту, який містить: дату і час створення запису; дату і час кожної зміни запису; ідентифікатор користувача, який створив або змінював запис; IP-адресу; назву або ідентифікатор пристрою; журнал (log) формування PDF-документів, поданих до суду, із зазначенням: дати та часу формування; ідентифікатора процесу; ідентифікатора користувача або системи, яка сформувала документ; 4. Контрольні хеш-суми (SHA-256) первинних файлів, що зберігаються в інформаційній системі позивача; документальне підтвердження того, що подані до суду PDF-файли є точними копіями первинних записів інформаційної системи у спосіб надати роздруківки з файлів інформаційної системи та з PDF-них файлів, що позивачем подані до справи Також прошу витребувати у ніби то надавача кредиту - мікрофінансової організації (МФО) чи у позивача - фактора технічні журнали (логи) щодо нібито укладеного договору, а саме: IP-адресу, з якої ніби то відповідачем здійснено вхід в інформаційну систему; дату та час створення заявки на кредит із заявкою відповідача на одержання кредиту; дані про SMS-код підтвердження, який ніби то отримував відповідач від кредитодавця та який ніби то саме відповідач вводив на електронний договір в інформаційній системі, чим його і реально підписав; ID пристрою відповідача; журнал подій сервера інформаційної системи; електронний підпис позичальника; хеш-файли електронних документів з інформаційної системи; технічні метадані електронного договору та паспорта кредиту. Окрім цього прошу витребування платіжні документи (RRN/ARN) та документів про підтвердження переказу коштів (платіжних інструкцій) згідно чого витребувати у позивача: RRN та ARN ніби-то здійсненої транзакції; платіжну інструкцію еквайра чи банку-відправника (з фінансової установи, що ніби то надала кредитодавцю послуги еквайрингу); платіжне доручення; лог транзакції з платіжної системи (Portmone/Platon/WayForPay тощо); підтвердження ініціювання переказу саме відповідачем. підтвердження факту переказу; RRN/ARN; дані про відправника коштів; спосіб ініціювання операції. В клопотанні посилається на те, що електронні докази перебувають на матеріальних носіях, яких у справі немає, тому дослідити їх неможливо. А, відповідач представнику заявив: «кредитів не брав, облікового запису не створював, логіна і пароля не знає, як входити до кабінету не має уяви», тому така позиція відповідача сама по собі не є підставою для визнання позову.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановлено строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21 зазначено, що «паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 в справі № 916/3027/21 зроблено висновок, що «подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

Згідно ч.1 ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Отже, електронні документи як докази у справі можуть бути подані стороною до суду як в оригіналі, так і в паперовій копії.

Так, Верховний суд у постанові від 18 червня 2021 року у справі 234/8079/20 виснував, що за наявності в матеріалах справи паперових копій доказів та за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу, відсутні підстави для дослідження оригіналу електронного доказу.

Згідно з частиною п`ятою статті 100 Цивільного процесуального кодексу України, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування оригіналів електронних доказів слід відмовити, так як на даній стадії судового розгляду справи передчасним є оцінювання судом доказів наданих представником позивача, також відповідач та його представник не вправі просити суд про зобов`язання позивача надавати докази до позову, які він не подавав суду на обґрунтування своїх позовних вимог, також клопотання представника відповідача про витребування оригіналів електронних доказів не є обґрунтованим належним чином.

Також, суд звертає увагу на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду через систему «Електронний суд», а до позовної заяви додано в електронному вигляді копії письмових та електронних доказів, які мають доступну якість відтворення, та з якими представник відповідача, маючи зареєстрований кабінет в «Електронному суді», може ознайомитися в електронній версії судової справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 43, 81, 84, 100, 223, 259-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача Котика Р.В. про витребування оригіналів електронних доказів відмовити.

Судове засідання по справі відкласти на 10:00 год 04 грудня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Гайдич Р. М.