Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 215/5784/26
2/215/3754/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого, судді - Науменко Я.О., за участю секретаря - Оніщенко Ю.М., розглянувши згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
23.06.2026 до суду надійшла зазначена позовна заява, в обґрунтування якої вказано, що 08.07.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 191114 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов вказаного договору отримані відповідачем кредитні кошти у розмірі 16 667, 00 грн були спрямовані не лише на їх безпосереднє перерахування Позичальнику на картковий рахунок, а й на зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом погашення заборгованості Позичальника за раніше укладеними кредитними договорами з Кредитодавцем. Відповідач своєчасно не повернула у повному обсязі кредитні кошти, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.
10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», в тому числі й до ОСОБА_1 за договором № 191114 від 08 липня 2025 року.
Загальна сума заборгованості станом на 01.05.2026 за договором про споживчий кредит № 191114 від 08 липня 2025 року становить 17 725,86 грн, з яких: 9 796,40 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 028,46 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 501,00 грн - заборгованість по комісії, 2 400 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
Позивач не заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій, просить стягнути заборгованість в розмірі 15 325,86 грн.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.11.2026 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
28.09.2026 АТ КБ «Приватбанк» листом №20.1.0.0.0/7-260915/128669-БТ від 21.09.2026 направив на виконання ухвали суду від 14.09.2026 інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), за якою у період з 08.07.2025 по 13.07.2025 зафіксовано зарахування коштів у розмірі 1 750,13 грн. До відповіді додано виписку з рахунку за зазначений період. Водночас банк повідомив, що закріпленим фінансовим номером телефону: НОМЕР_4 , який є фінансовим номером телефону, що знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .
В судове засідання 05.11.2026 представник позивача не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. В прохальній частині позову не заперечувала проти розгляду справи у її відсутність та винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином у встановленому законом порядку. Судова повістка, направлена відповідачу за її зареєстрованим місцем проживання, повернута на адресу суду без вручення за закінченням терміну зберігання рекомендованого листа. Відзив на позовну заяву відповідач не подала, будь-яких клопотань на адресу суду від неї не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 08.07.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №191114 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п. 2.2.1 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 16 667,00 грн, який надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 11 250,13 грн - для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №182523 від 08.05.2025, укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 1 750,13 грн. на № НОМЕР_5 у національній валюті; у розмірі 3 666,74 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно з п. 2.5 індивідуальної частини договору.
Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00% річних, тип процентної ставки фіксована (п. 2.3 Договору).
Згідно з п.2.5 Договору комісія за надання кредиту складає 3 666,74 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 22,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Загальний строк кредитування за цим договором складає 126 днів з 08.07.2025 по 11.11.2025, денна процентна ставка складає 0,7973% (пункти 2.6, 2.7.1 договору).
Вказаний кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «03a87b6c», який було направлено їй на номер мобільного телефону, вказаний нею в заяві на видачу кредиту №100879902 від 08.07.2025.
Крім того, відповідачем електронними підписами підписано Графік платежів за кредитним договором та Паспорт споживчого кредиту з інформацією про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних ним умов кредитування, які є Додатками до договору про споживчий кредит №191114 від 08.07.2025.
Підписанням вказаних документів відповідач погодилась із умовами договору та зобов`язалась їх виконувати.
Згідно з Графіком платежів, який є додатком до кредитного договору, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 33 410,03 грн, яка складається із: 16 667,00 грн - тіла кредиту, 13 067,29 грн - процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, 3 666,74 грн - комісія за надання кредиту та 9,00 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, договір про споживчий кредит між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
08.07.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» здійснило перерахування коштів у сумі 1 750,13 гривень на платіжну карту № НОМЕР_5 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та інформацією, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду.
Вказане свідчить про те, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачці кредитні кошти.
У картці обліку виконання договору №191114 від 08.07.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 17.11.2025 складала 17 725,86 грн, з яких: 9 796,40 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 028,46 грн - заборгованість за відсотками, 2 400,00 грн - пеня, 501,00 грн - комісія.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Положеннями ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
10.10.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги, в тому числі і до відповідача за кредитним договором №191114 від 08.07.2025 у сумі 17 725,86 грн.
Відповідно виписки з особового рахунку за Договором про споживчий кредит №191114 від 08.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» станом на 01.05.2026 складає 17 725,86 грн., із яких: 9 796,40 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 5 028,46 грн - прострочена заборгованість за процентами, 501,00 грн - заборгованість за комісією, 2 400,00 грн - штрафні санкції.
Разом з тим, позивач стягнення штрафних санкцій з відповідача у розмірі 2 400,00 грн не заявив.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Положеннями частини 6 статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як випливає з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надала суду у встановленому порядку відзиву на позов, доказів щодо обставин, які ураховуються при визначенні розміру суми заборгованості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням цих процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд вважає доведеним факт невиконання відповідачкою ОСОБА_1 умов кредитного договору у визначені договором строки, проте не погоджується із нарахованою позивачем сумою заборгованості з наступних підстав.
Відповідно до п.2.4. кредитного договору, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором про споживчий кредит №19114 від 08.07.2025 року розмір комісії за обслуговування кредиту складає 501 грн.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Матеріали справи не містять доказів необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги товариства.
Позикодавцем в договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються ОСОБА_1 та за які кредитором встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення заборгованості по комісії є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23, у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 754/644/21.
Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 501 грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачу правничу допомогу надавало адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 з Додатковою угодою № 25771532742 до Договору.
Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 вартість послуг адвоката за представництво інтересів клієнта у судовій справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 становить 7 000 грн.
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги до ОСОБА_1 судом задоволено частково, сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягала б стягненню з відповідачки пропорційно розміру задоволених вимог становить 6686,40 грн. (7000 х 95,52 %).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу)».
Виходячи з критеріїв реальності та розумності, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, ціну позову, а також наявність клопотання відповідачки про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про неспівмірність розрахованої згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суми судових витрат у розмірі 6686,40 грн., а тому сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 3000 грн.
Оскільки вимоги позивача задоволено судом на 95,52 %, з урахуванням приписів п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 543,12 грн (2662,40 х 95,52 %).
Керуючись ст. ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280-281, 354-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 191114 від 26.03.2023 у розмірі 14 824 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні 86 копійок, що складається з заборгованості за основною сумою боргу 9 796 гривень 40 копійок, заборгованості за відсотками 5 028 гривень 46 копійок, а також сплачені при подачі позову судові витрати - 2 543 (дві тисячі п`ятсот сорок три) гривень 12 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 20 копійок, а всього 20 367 (двадцять тисяч триста шістдесят сім) гривень 98 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 05 листопада 2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя
Судове рішення № 141278036, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 215/5784/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: