Рішення № 141276304, 06.11.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
536/456/26
Номер документу
141276304
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 536/456/26

Провадження №2/524/3395/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області звернулося ТОВ «Споживчий центр» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 27 червня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферту) № 27.06.2023-100003297.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 3500,00 грн., строком на 42 дні з дати його надання. Фіксована незмінна процентна ставка 2,1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Свої зобов`язання за кредитним договором фінансова установа виконала належним чином, надавши позичальнику кредит у розмірі 3500,00 грн., що підтверджується квитанцією про перерахування коштів.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6587,00 грн., з яких: 3500,00 грн. заборгованість кредитом та 3087,00 грн. заборгованість за процентами, яку просили стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Баранської Ж.О. від 04 березня 2026 року справу передано до Автозаводського районного суду м. Кременчука за підсудністю. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року визначено головуючим суддю Нестеренка С.Г.

Ухвалою судді від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в межах робочого часу суду.

12 травня 2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів, клопотання про продовження строку на подання відзиву та відзив на позовну заяву.

У поданому відзиві представник відповідача заявив, що кредитний договір між позивачем та відповідачем ніколи не укладався, а банківська картка на яку перераховувалися кошти відповідачу не належать. Так, 27 червня 2023 року на телефонний номер відповідача зателефонував невідомий чоловік, який представився оператором мобільного зв`язку Київстар та повідомив про необхідність заміни сім-картки та надання йому коду на підтвердження, після чого невідома особа заволоділа грошовими коштами. Після цього відповідач не мала доступу до мобільного номеру. Із виписки по картковому рахунку вбачається, що 27.06.2023 року о 21:24 та 28.06.2023 о 04:26 год. невідомі особи списали 6950 грн. після чого відповідач звернулася до поліції, яка 18.07.2023 року внесла відомості до ЄРДР. Просив відмовити у задоволенні позову.

14 травня 2026 року до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у АТ «ПУМБ» та 19 травня 2026 року надійшла відповідь на відзив. Щодо перерахування коштів відповідачу вказали, що таке перерахування було здійснено за допомогою інтернет-еквайрингу.

27 травня 2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 26 червня 2026 року зобов`язано позивача надати суду докази укладання кредитного договору з відповідачем, витребувано від АТ «ПУМБ» письмові докази по справі.

29 липня 2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів та розгляд справи за участю сторін.

Ухвалою суду від 04 вересня 2026 року витребувано від АТ «ПУМ» та АТ КБ «Приватбанк» письмові докази по справі, відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи за участю сторін

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.

27 червня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферту) № 27.06.2023-100003297, який складається із пропозиції про укладення кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» (оферти), додатку до анкети та заявки відповідача від 27.06.2023 року, її відповіді про прийняття пропозиції (акцепт) та підтвердження укладення електронного договору.

Даний договір містить відмітку про підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором А188, надісланим кредитодавцем відповідачу у вигляді смс-повідомлення на мобільний номер НОМЕР_1 , який вказувався нею при реєстрації на сайті.

Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 3500,00 грн., строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання. Дата повернення кредиту 07.08.2023 року. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 2,1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Факт перерахування відповідачу грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_2 …71, який був вказаний нею у заявці, позивач підтвердив квитанцією від 27.06.2023 року, де о 21:59 в цей день були перераховані кошти у розмірі 3500,00 грн.

Із відповіді АТ «ПУМБ» за № КНО-07.8.5./16430 БТ від 16.09.2026 року постає, що в банку відсутні відкриті/закриті рахунки ОСОБА_1 , банківська платіжна картка № НОМЕР_2 …7471 не випускалась на ім`я ОСОБА_1 . В Банку на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) була випущена картка № НОМЕР_4 . В результаті аналізу операцій, здійснених по картці № НОМЕР_4 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_3 , за 27.06.2023 року була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 3500 грн. через сервіс іншого банку.

Судом встановлено, що 18 липня 2023 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 190 КК України по факту заволодіння невідомою особою грошовими коштами з банківських карток АТ «Ощадбанк» у розмірі 6950 грн.

Станом на день розгляду справи судом, відсутні відомості про закінчення кримінального провадження по факту заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 .

Згідно із розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідача складає 6587,00 грн., з яких: 3500,00 грн. заборгованість кредитом та 3087,00 грн. заборгованість за процентами, яку позивач просив стягнути з відповідача на їх користь.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Обов`язок повернути кошти у строк, визначений договором, виникає у позичальника з моменту отримання коштів за договором позики.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 цього ж Закону, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 14 липня 2022 року у справі № 204/4341/17, договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей. Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії. При встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Предметом доказування у справі є факт укладення кредитного договору між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр» та отримання відповідачем коштів на виконання договору.

Відповідно договору № 27.06.2023-100003297 від 27.06.2023 року, на який посилається позивач, ТОВ «Споживчий центр» мав надати кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідача.

Таким чином, у даних правовідносинах договір № 27.06.2023-100003297 від 27.06.2023 року сам по собі не підтверджує факт передачі коштів ОСОБА_1 , а відповідний платіж мав бути здійснений після укладення договору в безготівковій формі на рахунок відповідача.

Із відповіді АТ «ПУМБ» від 16.09.2026 року постає, що в банку відсутні відкриті/закриті рахунки ОСОБА_1 , банківська платіжна картка № НОМЕР_2 …7471 не випускалась на ім`я ОСОБА_1 . Дана картка № НОМЕР_4 була випущена банком на ім`я іншої особи - ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Таким чином, у даній справі позивачем не доведено факту надання кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 , оскільки банківська карта, зазначена у кредитному договорі та на яку фактично і були перераховані кошти, останній не належить.

Суд вважає, що позивачем не надано доказів отримання та користування відповідачем ОСОБА_1 кредитними коштами та, як наслідок, недоведеним є факт виникнення у відповідача заборгованості за спірним договором перед ТОВ «Споживчий центр», тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є безпідставними, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2622,40 грн. У задоволенні позову позивачу відмовлено, тому сплачений судовий збір слід покласти на позивача.

Позивачем у тексті позовної заяви зазначено про понесення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких не вказано у прохальній частині позову та заявлено, що відповідні докази будуть надані протягом 5 днів після ухвалення судом рішення у справі.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, зазначені витрати також слід покласти на позивача.

Сторони не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.

Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625,626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ТОВ «Споживчий центр» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Повний текст рішення суду виготовлено 06 листопада 2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 141276304 ?

Документ № 141276304 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141276304 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141276304 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141276304 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141276304, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Судове рішення № 141276304, Автозаводський районний суд м. Кременчука було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141276304 відноситься до справи № 536/456/26

Це рішення відноситься до справи № 536/456/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141276303
Наступний документ : 141276305