Рішення № 141274637, 05.11.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/7766/26

Провадження № 2/629/3061/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання -Лукаренко А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Лозова цивільну справу №629/7766/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

01.09.2026 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вище вказана справа була розподілена в провадження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Мицик С.А. справа була призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області у зв`язку з поданням заяви про відставку» від 10.09.2026 року №1863/0/15-26 наказом голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.09.2026 №005-04/102 суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату суду.

Враховуючи вищевикладене, 14.09.2026 року на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Лозівського міськрайонного суду Харківської області Гончарова О.В. за №05-03/21, було призначено повторний автоматизований розподіл справи.

15.09.2026 року цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БІЗНЕС ПОЗИКА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором була перерозподілена в провадження судді Каращука Т.О. та прийнята до розгляду.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 вересня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 551237-КС-001 про надання кредиту в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора (SMS-коду UA-8711). Згідно з умовами договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 1 % за кожен день користування. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти в сумі 10 000,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 . 22 листопада 2025 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, якою термін дії кредитного договору продовжено до 04 липня 2026 року. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, здійснивши лише часткову оплату на загальну суму 5 535,00 грн. У зв`язку з цим станом на 06 серпня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 31 085,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн прострочені платежі за тілом кредиту; 19 085,00 грн прострочені платежі за процентами; 2 000,00 грн прострочені платежі за комісією. Враховуючи вище вказане, позивач був змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.

Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідачки здійснювався шляхом розміщення оголошення.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позові вказав про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення. Причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин судом відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11 вересня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 551237-КС-001 про надання кредиту в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора (SMS-коду UA-8711). Згідно з умовами договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 1 % за кожен день користування, строк кредитування 24 тижні (до 26.02.2026), комісія за видачу кредиту 2000,00 грн.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів ТОВ «ПрофітГід».

На виконання ухвали суду з АТ Універсал бБанк надійшла інформація у якій вказано, що у банку на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_1 . З виписки по вказаній картці наданої банком вбачається, що 11.09.2025 року на рахунок відповідачки було зараховано 10 000,00 грн. від Bussiness Pozuka.

22 листопада 2025 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, якою термін дії кредитного договору продовжено до 04 липня 2026 року.

Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, здійснивши лише часткову оплату на загальну суму 5 535,00 грн.

У зв`язку з цим станом на 06 серпня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 31 085,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн прострочені платежі за тілом кредиту; 19 085,00 грн прострочені платежі за процентами; 2 000,00 грн прострочені платежі за комісією, що підтверджено розрахунком заборгованості.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного кредитного договору №551237-КС-001 від 11.09.2025 року.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом стосовно заборгованості відповідача за неповерненим тілом кредиту та нарахованими процентами.

Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту, слід вказане наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зробила висновок про те, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності послуг з обслуговування кредиту, ведення справи чи видачі кредиту, які кредитодавець вчиняє на власну користь, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Оскільки комісія за видачу кредиту встановлена за дії, які не є окремою фінансовою послугою, що надається споживачу, відповідна умова Договору є нікчемною в силу закону і не створює юридичних наслідків.

Таким чином, у задоволенні вимоги про стягнення комісії слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 29 085,00 грн. з яких: 10 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 19 085,00 грн. заборгованість за відсотками.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

Пред`явлений ним позов задоволений на 93,56 % (29085/31085 х 100).

З огляду на це суд висновує, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2 490,94 грн (2662,40 х 93,56:100 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №551237-КС-001 від 11.09.2025 року у розмірі 29 085,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 490,94 грн.

В іншій частині віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика, код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: б. Лесі Українки, буд.26, офіс 411, м. Київ, 01133.

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О.Каращук