Ухвала суду № 141274623, 05.11.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/539/21

Номер провадження 1-кп/629/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,5 ст. 185, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187 КК України,

за участю: прокурора - ОСОБА_7 , захисників - адвокатів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на 2 місяці.

Дані клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим, у разі визнання останніх винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є всі підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду. ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , володіючи відомостями щодо потерпілих та свідків сторони обвинувачення, які ще не допитані, можуть вплинути на них з метою відмови від дачі показів чи зміни показів. На думку прокурора, відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 існує ризик вчинення нового кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив продовжити запобіжний захід у вигляді особистого зобов?язання обвинуваченим, оскільки термін минулого запобіжного заходу закінчується.

ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та їх захисники залишили вирішення питання на розсуд суду.

Інші учасники судового розгляду залишили вирішення питання на розсуд суду.

На підставі ч.ч.1,3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення не може бути єдиним виправданням обмеження особистої свободи шляхом застосування запобіжного заходу.

У контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для застосування до особи запобіжного заходу.

Це твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2003 у справі № 14-рп/2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов`язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчієв проти Молдови» від 04.10.2005, «Смірнови проти Російської Федерації» від 24.07.2003).

На цьому етапі кримінального провадження оцінюючи заявлені стороною обвинувачення ризики переховування, впливу на свідків та потерпілих, вчинення інших злочинів обвинуваченими, суд дійшов до наступного.

З огляду на положення КПК України та прецедентну практику ЄСПЛ стороною обвинувачення не надано доказів того, що обвинуваченими вчинялись дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, здійснення впливу чи вчинення інших злочинів, а тому твердження сторони обвинувачення з приводу існування таких ризиків є формальним та сумнівним, з урахуванням встановлених обставин, ґрунтується на припущеннях та не може свідчити про настільки високу ймовірність настання даних ризиків, яка б слугувала підставою для виправдання подальшого застосування до обвинувачених запобіжного заходу.

З урахуванням значної тривалості застосування до обвинувачених запобіжних заходів надані стороною обвинувачення докази вже не доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зазначені прокурором.

Так, стосовно клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , вислухавши думку усіх учасників, з огляду на міцність їх соціальних зв`язків, відсутність порушень за час перебування під нецілодобовим домашнім арештом упродовж тривалого часу, відсутність порушень під час тривалої дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, зважаючи на працевлаштування обвинувачених, суд не вбачає за необхідне продовжувати дію запобіжного заходу та вважає за можливе відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 194, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_5 - відмовити.

Копію ухвали вручити та надіслати учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1