Єдиний державний реєстр судових рішень
БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
Справа № 669/636/26
Провадження № 2/669/652/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 року смт.Білогір`я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Вишневського В.О.,
з участю: секретаря судового засідання Бульбах Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір`я в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
17 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Ейс»), через свого представника Ольгу Сахарову, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому представник просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 25 липня 2025 року № 9274985 в загальному розмірі 19404 грн.
Крім цього, представник просив стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що від 25 липня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 9274985, який підписаний останньою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С9246, що був надісланий їй на номер телефону НОМЕР_1 та введений нею 25 липня 2025 року о 12:34:56.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою виконало та надало останній кредит в сумі 7000 грн шляхом зарахування вказаних коштів на її банківську платіжну картку № НОМЕР_2 .
Разом з тим, відповідачка своїх зобов`язань щодо повернення позики та нарахованих процентів не виконала.
Внаслідок невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань щодо погашення кредиту та процентів у встановлений строк за ним станом на день складання позовної заяви утворилась заборгованість в розмірі 19404 грн, з яких: 6930 грн - заборгованість за кредитом (тіло кредиту) та 12474 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом.
13 травня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 13052026, за умовами якого ТОВ «ФК «Ейс» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. На виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № б/н від 13 травня 2026 року, до якого в тому числі входило відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідачки за кредитним договором від 25 липня 2025 року № 9274985 на загальну суму 33404 грн.
В зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, представник просив суд стягнути з неї на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору.
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 21 липня 2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи.
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2026 року позовні вимоги були задоволені та стягнуто з відповідачки заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 19404 грн, судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
25 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій зазначила підстави для скасування заочного рішення.
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 14 вересня 2026 року заочне рішення від 19 серпня 2026 року в справі № 669/636/26 було скасовано та призначено справу до розгляду.
Представник ТОВ «ФК «Ейс» в судове засідання не з`явився, 13 серпня 2026 року подала до суду відповідь на відзив та 23 вересня 2026 року пояснення.
Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, в судове засідання не з`явилась, 09 вересня 2026 року подала клопотання про розгляд справи без її участі, просила розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Крім того, у відзиві, поданому 11 серпня 2026 року, остання зазначила, що не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання 7000 гривень, проте повністю не погоджується із заявленою сумою заборгованості в розмірі 19404 гривень. Відповідачка підтвердила здійснення двох платежів на користь первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» на загальну суму 3318 гривень (24 серпня 2025 року на суму 1218 гривень та 22 вересня 2025 року на суму 2100 гривень), копії яких додала до матеріалів справи.
ОСОБА_1 наголосила на необхідності повної перевірки судом розрахунку заборгованості, періодів нарахування процентів, порядку зарахування її платежів та перевірки переходу права вимоги за договором факторингу від 13 травня 2026 року. Окрім цього, вона заперечила проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень через їх необоснованість і непідтвердженість та просила суд відмовити у задоволенні позову в цій сумі або здійснити перерахунок боргу з урахуванням усіх її сплачених коштів.
У відповіді на відзив та поясненнях представник фінансової установи зазначила, що позивач просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 9274985 від 25 липня 2025 року у розмірі 19404 грн, а також судові витрати, які включають 2662,40 грн судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Перехід права грошової вимоги до ТОВ «ФК «Ейс» відбувся на підставі договору факторингу № 13052026 від 13 травня 2026 року, укладеного з первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна», що належним чином підтверджується витягом з реєстру боржників, актом прийому-передачі та платіжною інструкцією. Нарахування відсотків здійснювалося відповідно до погоджених умов договору (за зниженою ставкою 0,58 % на день та стандартною ставкою 1 % на день), а здійснені відповідачем часткові платежі свідчать про конклюдентні дії щодо визнання боргу та правомірності вимог позивача.
Позивач наголошує, що відповідачка не надала суду власних контррозрахунків заборгованості та жодних доказів повного повернення кредиту. Водночас заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, пропорційними до предмета спору та повністю підтверджені матеріалами справи.
Також, 21 вересня 2026 року відповідачка подала заперечення, в яких зазначила, що після скасування заочного рішення ухвалою суду від 14 вересня 2026 року вона наполягає на дослідженні наданих нею доказів про часткове погашення боргу на загальну суму 3318 гривень (1218 гривень 24 серпня 2025 року та 2100 гривень 22 вересня 2025 року) та підтвердженні їх врахування в розрахунку. Крім того, ОСОБА_1 просила суд перевірити достатність доказів переходу права вимоги за договором від 25 липня 2025 року до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», а також оцінити обґрунтованість та підтвердженість заявлених витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.
В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25 липня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 9274985, який підписаний останньою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С9246.
Сума кредиту складає 7000 грн; строк кредиту - 360 днів із періодичністю сплати процентів - кожні 30 днів; стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту вказаного а п. 1.4. договору; орієнтовна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 2333,95 %
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою виконало та надало останній кредит в загальній сумі 7000 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 14 травня 2026 року № 646, однак відповідачка зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала.
13 травня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 13052026, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Первісний кредитор та ТОВ «Авентус Україна» на виконання Договору факторингу від 13 травня 2026 року № 13052026 підписали Реєстр прав вимоги № б/н від 13 травня 2026 року до договору факторингу від 13 травня 2026 року № 13052026, до якого в тому числі входило відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідачки за кредитним договором від 25 липня 2025 року № 9274985 на загальну суму 33404 грн, з яких: 6930 грн - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 12474 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом та 14000 - заборгованість за штрафними санкціями.
Так, внаслідок невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань щодо погашення кредиту та процентів у встановлений строк, за нею утворилась заборгованість в розмірі в розмірі 33404 грн, з яких: 6930 грн - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 12474 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом та 14000 - заборгованість за штрафними санкціями, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором від 25 липня 2025 року № НОМЕР_3 , станом на 01 червня 2026 року, графіком платежів станом на 22 вересня 2025 року, карткою обліку договору, випискою ТОВ «Авентус Україна» від 26 травня 2026 року та довідкою АТ КБ "Приватбанк" № 20.1.0.0.0/7-260803/54164-БТ.
Проте, як зазначив позивач в позовній заяві, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову ним не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить - 19 404 грн.
Щодо пояснень ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, в частині здійснення нею часткових платежів на загальну суму 3318 грн (зокрема, від 24 серпня 2025 року в сумі 1218 грн та від 22 вересня 2025 року в сумі 2100 грн), суд оцінює критично та відхиляє з огляду на таке.
Судом матеріалами справи беззаперечно встановлено, що вказані часткові платежі здійснені відповідачем ще під час досудового обслуговування кредитного зобов`язання перед первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна». Проведений аналіз наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку відповідача станом на 01 червня 2026 року свідчить, що вказані кошти у розмірі 3318 грн були повністю зараховані первісним кредитором у підрахунок зобов`язань боржника. Отже, підсумкова сума заборгованості за договором № 9274985 від 25 липня 2025 року у розмірі 33404 грн визначена з урахуванням усіх без винятку внесених відповідачем платежів.
Поряд із цим, суд враховує приписи статті 534 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які регламентують імперативний порядок зарахування коштів у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі. Відповідно до зазначеної норми, внесені боржником кошти в першу чергу відшкодовують витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання, у другу - проценти та неустойку, і лише у третю чергу - основну суму боргу (тіло кредиту).
Оскільки здійснені відповідачем часткові платежі за своїм розміром не покривали сукупного обсягу нарахованих та прострочених процентів за користування кредитними коштами станом на відповідні дати сплати, вони за правилами ст. 534 ЦК України та умов кредитного договору були зараховані кредитором саме в рахунок погашення відсотків, що не призвело до погашення тіла кредиту.
Посилання відповідачки на неперевіреність розрахунку є безпідставними, оскільки розрахунок заборгованості є арифметично обґрунтованим, відповідає умовам укладеного сторонами кредитного договору щодо нарахування стандартної (1% на день) та зниженої (0,58% на день) процентних ставок, а зі сторони відповідачки суду не було надано жодного власного альтернативного контррозрахунку заборгованості на спростування доводів позивача.
Посилання відповідача на недоведеність факту відступлення права вимоги суд також вважає безпідставними, оскільки заміна кредитора у зобов`язанні відбулася у відповідності до ст. ст. 512, 514, 1077 ЦК України на підставі договору факторингу № 13052026 від 13 травня 2026 року, що підтверджується належно засвідченими копіями витягу з реєстру боржників та акта приймання-передачі.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які б спростовували доводи позивача чи свідчили про неправомірність нарахування заявлених до стягнення сум, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» про стягнення заборгованості в сумі 19404 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір від 25 липня 2025 року № 9274985, підписаний ОСОБА_1 , за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним, товариство виконало умови договору та надало позичальниці кредит в узгодженому сторонами розмірі, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вбачає за необхідне стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 25 липня 2025 року № 9274985 в загальному розмірі 19404 грн, з яких: 6930 грн - заборгованість за кредитом (тіло кредиту) та 12474 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд, задовольняючи позовні вимоги, покладає судові витрати на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позов заявлено з ціною 19404 грн, та задоволено на суму 19404 грн, тобто на 100 %.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн сплаченого судового збору сплата яких належним чином підтверджується платіжною інструкцією від 16 липня 2026 року № 52855.
З приводу заперечення відповідачки щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 7000 гривень та необхідності перевірки судом її фактичності, обсягу та співмірності з ціною позову та складністю справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, а обов`язок доведення їх неспівмірності покладається саме на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.
Оскільки позивачем надано повний пакет належних та допустимих доказів на підтвердження понесення цих витрат (договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, ордер та акт прийому-передачі виконаних робіт), а відповідачка під час судового розгляду не виконала процесуальний обов`язок щодо доведення їх неспівмірності та не надала жодних доказів на спростування їх обґрунтованості, заявлена сума в розмірі 7000 гривень підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі як така, що є розумною, пропорційною та документально підтвердженою.
Так, в силу положень ст. 137 ЦПК України з урахуванням заперечень та клопотань про зменшення суми професійної правової допомоги, яка підлягає стягненню, з останньої на користь позивача підлягають стягненню заявлені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 7000 грн, що є пропорційним задоволеним вимогам та підтверджуються письмовими доказами, а саме: договором про надання правової допомоги від 20 січня 2026 року № 20/01/26-01, укладеного з адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», додатковою угодою № 25771573882 від 25 травня 2026 року до договору про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року № 20/01/26-01, актом прийому-передачі наданих послуг від 05 червня 2026 року, ордером серії АІ № 2115445 та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 4267/10 від 26 серпня 2010 року.
Керуючись ст. ст. 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 137, 141, 263-265, 274, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором від 25 липня 2025 року № 9274985 в загальному розмірі 19404 гривень, з яких: 6930 грн - заборгованість за кредитом (тіло кредиту) та 12474 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ: 42986956) судові витрати на загальну суму 9662 гривні 40 копійок, з яких: судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: 02094, Україна, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13, код ЄДРПОУ: 42986956;
відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ
Судове рішення № 141273938, Білогірський районний суд Хмельницької області було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 669/636/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: