Єдиний державний реєстр судових рішень
БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
Справа № 669/713/26
Провадження № 2/669/558/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року смт.Білогір`я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вишневського В.О.,
з участю: секретаря судового засідання Бульбах Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Білогір`я в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
17 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (далі по тексту ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс») через свого представника адвоката Усенка М.І. звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому представник просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2024 року № 68020222 в розмірі 10 345,50 грн.
Крім цього, представник просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник вказав, що 07 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Тайгер-Фінанс» та відповідачем був укладений договір №68020222 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір був укладений відповідно до правил надання коштів в позику, який підписано електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора.
Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 1 900 грн; строк кредиту 180 днів, пільгова процентна ставка становить 2,1 % в рік, стандартна(базова) процентна ставка становить 2,5 % річних.
ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконало та надало останній кошти в сумі 1 900 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на його банківську картку № НОМЕР_1 .
Заборгованість відповідачки за кредитним договором перед позивачем станом на день подання позовної заяви становить 10 345,50 грн, з яких: 1 900 грн заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту), 8 445,50 грн сума заборгованості за відсотками.
Крім цього, позивач зазначив, що 06.07.2026 року відповідачеві було надіслано письмову претензію № 3271/23458941 про погашення кредитної заборгованості.
Також представник просив стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8000 грн.
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2026 року справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві а також в поданому клопотанні, просив розгляд справи проводити без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) повідомлялась належним чином, про що свідчить її власноручний підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, відзиву відповідачка до суду не подала та про причини своєї неявки суд не повідомила.
Враховуючи норми п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У порядку ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07 березня 2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір №68020222 про надання споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 1 900 грн; строк кредиту 180 днів, пільгова процентна ставка- 2,1 % в день, нараховується за період з 07 березня 2024 року по 27 березня 2024 року, стандартна (базова) процентна ставка - 2,5 % в день нараховується за період з 28 березня 2024 року по 03 вересня 2024 року.
Договір про надання споживчого кредиту від 07 березня 2024 року №68020222, підписаний відповідачкою ОСОБА_1 07 березня 2024 року одноразовим ідентифікатором «sigp9dnw».
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, споживачка підтвердила, що отримала інформацію про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, виходячи з обраних нею умов кредитування та графіком платежів за даним договором.
ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконало та надало останній кредит в сумі 1 900 грн.
Згідно з інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» відж 04.09.2026 №20.1.0.0.0/7-260831/68402-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку було зарахування коштів на суму 1 900 грн. ві 07.03.2024 року..
Відповідно до відомості про отримання грошових коштів станом на 04.09.2024 року загальні нарахування по кредитному договору №68020222 від 07 березня 2024 року становлять: тіло кредиту -1 900 грн., проценти -8 445,50 грн.
Крім цього, 06.07.2026 року відповідачеві було надіслано письмову претензію № 3271/23458941 про погашення кредитної заборгованості, проте після цього ніяких дій на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 вчинено не було.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір від 07 березня 2024 року № 68020222 , підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним, товариство виконало умови договору та надало позичальнику кредит в узгодженому сторонами розмірі, проте відповідач не виконала свої зобов`язання за договором, в зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
На час розгляду справи в суді відповідач простроченої кредитної заборгованості не сплатив та не надав доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, взятих перед позивачем.
Суд, оцінивши та дослідивши матеріали справи, а також надані суду докази, вважає, що позов про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 07 березня 2024 року № 68020222 в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 1 900 грн, слід задовольнити.
Щодо вимог позивача про стягнення відсотків із відповідача у розмірі 8 445,50 грн із розрахунку 2,1 % в день, нарахованих останньому за період з 07 березня 2024 року по 27 березня 2024 року та із розрахунку 2,5 % в день, нарахованих відповідачу за період з 28 березня 2024 року по 03 вересня 2024 року, суд зазначає наступне.
Так, у договорі про надання грошових коштів у позику від 07 березня 2024 року № 68020222 вказано, що цей кредит є споживчим.
Таким чином, судом встановлено, що кредитні правовідносини, які виникли між сторонами мають споживчий характер, а тому на них поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Як вбачається з відомомостей про щоденні нарахування та погашення за договором про надання споживчого кредиту від 07 березня 2024 року № 68020222 заборгованість за нарахованими відсотками становить 8 445,50 грн. При цьому, відповідно до даного розрахунку розмір відсоткової ставки у день визначений позивачем у розмірі 2,1 % та 5,5 %, відповідно до умов укладеного договору.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX внесені зміни, зокрема, до Закону України «Про споживче кредитування».
Так, пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначила, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
При цьому, відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24 грудня 2023 року не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання Законом України № 3498-IX: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22 квітня 2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (до 20 серпня 2024 року включно); починаючи з 241 дня 1% (з 21 серпня 2024 року).
Договір про надання споживчого кредиту № 68020222, укладений між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 07 березня 2024 року, тобто уже після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення Закону про обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються до даних правовідносин у порядку передбаченому ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі не більшому, ніж 1%.
З урахуванням наведеного, суд відхиляє наданий розрахунок заборгованості у частині нарахованих відповідачу відсотків, оскільки вважає, що такі відсотки відповідачу слід нараховувати з урахуванням обмеження максимального розміру денної процентної ставки до 1% з урахуванням вимог зазначеного Закону.
Таким чином, суд вважає, що заборгованість відповідача за нарахованими відсотками за період із 07 березня 2024 року по 03 вересня 2024 року становить 3420 грн, що розраховується наступним чином: (1900 * 1 / 100) * 180 = 3420 грн, де 180 - кількість днів прострочення за період, зазначений позивачем (20 днів пільгового періоду та 160 днів стандартного періоду), 1900 грн - розмір основного боргу (тіла кредиту), 3 420,00 грн - відсотки за період користування кредитом за ставкою 1%.
Відтак, враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позов у частині стягнення із відповідача заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом слід задовольнити частково на суму - 3420 грн.
Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне позов (в межах заявлених позовних вимог) задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2024 року №68020222 в розмірі 5 320 грн, з яких: 1 900 грн заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту), 3 420,00 грн сума заборгованості за відсотками.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд, задовольняючи позовні вимоги, покладає судові витрати на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позов заявлено з ціною 10345,50 грн, а задоволено на суму 5320 грн, тобто на 51,42 %.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 369,01 грн сплаченого судового збору сплата яких належним чином підтверджується платіжною інструкцією від 11 серпня 2026 року №3766.
Також, в силу положень ст. 137 ЦПК України, з останньої на користь позивача підлягають стягненню заявлені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, пропорційно задоволеним вимогам, в розмірі 4113,60 грн, що підтверджуються письмовими доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги від 02 липня 2025 року № 0207, укладеного з АО «Апологет», свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29 вересня 2012 року серії № 2093, ордером на надання правничої (правової) допомоги від 04 листопада 2025 року № 1412829, актом наданих послуг від 17 липня 2026 року № 3273 та детальним описом наданих послуг до акту наданих послуг від 17 липня 2026 року.
Керуючись ст. ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 274, 280-284, 352-355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43561909) заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2024 року № 68020222 в розмірі 5320 гривень, з яких: 1900 грн заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту), 3420 грн сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43561909) судовий збір в розмірі 1369 гривень 01 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43561909) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4113 гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Білогірським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43561909), місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, кв. 28, м. Львів, Львівська область, 79018;
відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ
Судове рішення № 141273929, Білогірський районний суд Хмельницької області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 669/713/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: