Постанова № 141273925, 06.11.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/9263/26

Провадження № 3/639/1592/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Курило В. О., за участю: секретаря судового засідання Соколової К. О., особи, яка притається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

19 вересня 2026 року о 14 годині 05 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 27, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електровелосипедом «Corso Kraft» у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 проводився у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», за результатами проведеного огляду встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 2011 від 19.09.2026.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не визнав повністю вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 надав пояснення, що 19.09.2026 він їхав на електровелосипеді, рухався не швидко, «накатом», позаду рухався автомобіль патрульної поліції, який його зупинив. Після зупинки поліцейські запитали у нього документи, але того дня у нього із собою їх не було. Після перевірки за базами даних поліцейські виявили, що стосовно нього вже складався адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП і відразу запропонували йому пройти освідування в медичному закладі. Він пояснював поліцейським, що 19.09.2026 в його сина день народження, йому виповнилося 16 років, тому він дійсно випив 2 (дві) банки слабоалкогольних напоїв. Незважаючи на це поліцейські наполягали на проходженні ним огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, на що він погодився. Під час проходження огляду в закладі охороно здоров`я газоаналізатор показав результат 0,19 ‰, що є допустимою нормою. Також йому сказали здати сечу для проведення дослідження, що він і зробив.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, він не визнає, оскільки вказаний електровелосипед є малопотужним, енергоємністю орієнтовно 250300 Ват. Крім цього він не знав, що електровелосипед відноситься до транспортних засобів, а за керування ним із ознаками алкогольного сп`яніння передбачена така сувора відповідальність за статтею 130 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог закону, суддя дійшов таких висновків.

Незважаючи на повне невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме:

- даними, які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 776049 від 19.09.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.9 а) ПДР України;

- рапортом інспектора роти 5 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Геворкяна С. А. від 19.09.2026, яким підтверджується, що 19.09.2026 о 14:05 під час несення служби у складі екіпажу «КУПОЛ 5003» (Геворкян, Глоба) було зупинено транспортний засіб електровелосипед «Corso Kraft» під керуванням водія ОСОБА_1 , згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Останній погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у лікарянарколога у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А, що підтверджується висновком № 2011 від 19.09.2026, результат огляду позитивний. Відносно ОСОБА_1 складено протокол ЕПР1 № 776049 за ст. 130 КУпАП, за порушення пункту 2.9-А ПДР України;

- рапортом інспектора роти 5 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Геворкяна С. А. від 20.09.2026, яким уточнено, що в протоколі було помилково вказано, що правопорушення вчинено повторно протягом року, вважати вірним протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- відеозаписом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції від 19.09.2026, на якому о 14:05:34 зафіксовано момент руху транспортного засобу електровелосипеда «Corso Kraft», під керуванням водія ОСОБА_1 , який приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції (ID реєстратори № 470913, № 475500) від 19.09.2026, якими підтверджується, що 19.09.2026 о 14:19:29 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. 19.09.2026 о 14:55:44 ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3»;

- висновком лікаря-нарколога КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» ОСОБА_2 № 2011 від 19.09.2026, згідно з яким за результатами проведеного 19.09.2026 о 14 год 55 хв медичного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

При вирішенні питання про те, чи є електровелосипед транспортним засобом, суд виходить з таких обставин.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-ІХ, електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 визначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.

Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.

За змістом наведених норм законодавства України електровелосипеди та інша подібна техніка цим Законом офіційно визнаються транспортними засобами, а особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.

Отже, коли електровелосипед служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом, а тому на водія розповсюджується дія Правил дорожнього руху, в тому числі вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

При вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує такі обставини.

Відповідно до вимог пункту 2.9 а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з пунктами 2, 3 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ вказаної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з вимогами пунктів 2, 3 Розділу ІІІ Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Пунктами 14, 15 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Відповідно до копії результатів токсикологічного дослідження № 2222 від 19.09.2026 встановлено, що при токсикологічному дослідженні біологічного матеріалу (сечі) особи, яку обстежують ОСОБА_3 , 1977 р. н., виявлено етанол у концентрації 0,24 г/л (‰).

Згідно з актом медичного огляду № 2011 від 19.09.2026, який складено лікарем-наркологом за результатами медичного огляду ОСОБА_3 , встановлено заключний діагноз (за результатами огляду та тестів): виявлено ознаки алкогольного сп`яніння.

Висновком лікаря-нарколога КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» ОСОБА_2 № 2011 від 19.09.2026 підтверджується, що на час проведення медичного огляду гр. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Суд враховує, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився лікарем-наркологом у спеціалізованому закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», з дотриманням вимог чинного законодавства.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Оскільки під час судового розгляду встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, це є порушенням вимог пункту 2.9 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 на те, що йому не було про адміністративну відповідальність за вчинення такого правопорушення, суд оцінює критично, оскільки відповідно до положень статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

При вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує такі обставини.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення, яке накладається на водіїв, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Отже, суддя дійшов висновку, що передбачене в санкції частини першої статті 130 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами є обов`язковим додатковим стягненням.

Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 28.03.2002, що підтверджується довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Кирюши О.

Таким чином, суддя вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2026 року 3 328 грн), що складає 665,60 грн.

З огляду на викладене, керуючись статтями 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити, що штраф повинен бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу, що складає 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок);

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2026 року.

Суддя В. О. Курило