Рішення № 141273818, 30.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1404/26

Провадження №2/639/1185/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря Скороход Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №3133500 від 31.10.2020 року у розмірі 22 960,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 8 000,00 грн.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31.10.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» був укладений Кредитний договір №3133500, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 7 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти та проценти за користування кредитом у строк, встановлений Кредитним договором. Разом з тим, 26.05.2021 року між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26052021. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги та позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором №3133500 від 31.10.2020 року, укладеним між Кредитодавцем та відповідачем. Відповідно до виписки з особового рахунку сума заборгованості відповідача становить 22 960,00 грн. і складається із: заборгованості за тілом кредиту 7 000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 15 960,00 грн.

Оскільки на досудову вимогу відповідач не відреагував, у зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 25.02.2026 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 14.04.2026 року клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Зобов`язано АТ КБ «Приватбанк» надати суду інформацію: чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ); чи була успішною транзакція, здійснена у період з 31.10.2020 року по 05.11.2020 року, щодо зарахування на банківську картку № НОМЕР_1 суми в розмірі 7000 грн.? чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ? чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

Витребувані докази надані на адресу суду.

В судове засідання 30.06.2026 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи в його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений згідно вимог ст. 128 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи відповідач, в судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 30.06.2026 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.10.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» був укладений Кредитний договір №3133500, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 7 000,00 грн. строком на 30 днів (п.1.4), дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком до цього договору 31. Строк кредиту може бути подовжено в порядку та на умовах, визначених в розділі 4 договору. Тип процентної ставки фіксована. Знижена процентна ставка - 1,81% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 договору (без пролонгації), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення строку. Стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в п.п 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки та у межах нового строку, якщо відбулось продовження строку користування кредитом відповідно до п.п.4.1-4.6 цього договору, а також в інших випадках, встановлених договором. В додатку №1 до договору міститься графік платежів, відповідно до якого сума кредиту 7000,00 грн., сума нарахованих процентів 3790,50 грн., загальна сума кредиту становить 10 790,50 грн. (а.с. 22-28).

Відповідач ОСОБА_1 підписав Кредитний договір №3133500 від 31.10.2020 року разом з графіком платежів електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора А622465 (а.с. 29).

ТОВ «Авентус Україна» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит у розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 14.04.2026 року, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітована карта № НОМЕР_3 , з період з 31.10.2020 року по 05.11.2020 року на рахунок зараховано кошти у розмірі 7 000,00 грн., клієнта ОСОБА_1 було верифіковано шляхом підписання Анкети-заяви по ідентифікації клієнта від 19.04.2019 року (а.с. 30, 72).

Доказів повернення кредиту та сплати процентів згідно графіку відповідачем суду не надано

26.05.2021 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26052021, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників, в тому числі щодо відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №3133500 від 31.10.2020 року, укладеним між Кредитодавцем та відповідачем що підтверджується копією договору відступлення прав вимоги, актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників до договору щодо боржника ОСОБА_1 (а.с. 37-41).

13.02.2026 року на адресу ОСОБА_1 направлялась досудова вимога, в якій ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомляє боржника про відступлення прав вимоги за кредитним договором та про наявність заборгованості в розмірі 22960 грн., яку ОСОБА_1 пропонується сплатити на відповідні реквізити нового кредитора (а.с.45).

Згідно наданої суду картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за кредитним договором №3133500 від 31.10.2020 року сума заборгованості відповідача визначена позивачем в розмірі 22 960,00 грн. і складається із: заборгованості за тілом кредиту 7000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 15 960,00 грн. (нарахованими за стандартною ставкою за період з 31.10.2020 року по 28.02.2021 року). З вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем жодні сплати не проводились (а.с.32-36).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З урахуванням викладеного будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Разом з тим, відповідально до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Оскільки в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, процентну ставка за користування кредитом, графік платежів, кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписав кредитний договір, графік повернення кредиту та був проінформований про всі істотні умови договору.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва.

Відповідно до ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» засновані на законі, умовах укладеного з відповідачем 31.10.2020 року договору кредиту №3133500 від 31.10.2020 року та на умовах укладеного договору про відступлення права вимоги, за яким позивач отримав право вимоги до відповідача.

Однак суд не погоджується з розміром позовних вимог.

При цьому суд враховує правові висновки, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12, де вказано, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В даному випадку Кредитний договір №3133500 від 31.10.2020 року був укладений між сторонами 31.10.2020 року на 30 днів (з можливістю пролонгації в порядку, визначеному розділом 4 договору). Згідно графіку платежів, який є складовою частиною договору і підписаний відповідачем, загальна сума кредиту становить 10 790,50 грн. Проте доказів щодо продовження строку кредитування і здійснення як кредитором, так і відповідачем для цього необхідних передбачених договором дій матеріали справи не містять, інші суми процентів з відповідачем не погоджувалися та новий графік ним не підписувався.

Позовні вимоги на підставі ст. 625 ЦПК України не заявлялись.

Враховуючи викладене, позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором №3133500 від 31.10.2020 року підлягає стягненню заборгованість в сумі 10 790, 50 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 7 000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 3 790,50 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають через їх необґрунтованість.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Разом з тим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

01.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №0107. Згідно акту №214 наданих послуг (правової (правничої) допомоги та детальному опису наданих послуг вартість вказаних послуг складає 8 000,00 грн.(а.с.47-53).

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, суд у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача, витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на користь позивача, однак пропорційно задоволеним позовним вимогам на 47%, тобто в сумі 3760,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позову на 47%, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 251,33 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 252-259, 261, 514, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №3133500 від 31.10.2020 року у розмірі 10 790 (десять тисяч сімсот дев`яносто) гривень 50 копійок, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту 7 000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 3 790,50 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 251 (одна тисяча двісті п`ятдесят одна) гривня 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3 760 (три тисячі сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ:35234236, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 06.11.2026 року.

Суддя Н.В. Баркова