Рішення № 141272838, 28.10.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2933/26

Провадження № 2/444/2059/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне повне)

28 жовтня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №201493 від 21.09.2025 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з відповідача непогашену заборгованість в сумі 29 056,30 грн., судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу з підстав відсутності добровільного погашення заборгованості зі сторони відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що 21.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (надалі - первісний кредитор, кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) укладено кредитний договір про споживчий кредит № 201493 (далі - Кредитний договір) на суму 15 000,00 грн.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіка платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом d028701a, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

На виконання умов Кредитного договору 21.09.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 (далі - платіжна картка) відповідача, що, своєю чергою, свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів (далі - Довідка).

Умовами Кредитного договору передбачено проведення взаємозаліку, відповідно до якого надані кредитні кошти були спрямовані не лише на їх безпосереднє перерахування позичальнику на картковий рахунок, а й на зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом погашення заборгованості позичальника за раніше укладеними кредитними договорами з кредитодавцем, зокрема на підтвердження даного факту первісний кредитор надав Довідку.

10.10.2025 первісний кредитор та позивач уклали Договір факторингу № 10102025 (далі - Договір факторингу 1), згідно з умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 6 від 04.03.2026 до Договору факторингу 1 та Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог № 6 від 04.03.2026 до Договору факторингу 1 до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Згідно з умовами Кредитного договору відповідач зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить 32 056,30 грн. та складається з: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 155,30 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 901,00 грн - заборгованість за комісією, 3 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 04.03.2026 - 01.05.2026.

Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 29 056,30 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 201493 від 21.09.2025 у розмірі 29 056,30 грн., судовий збір, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 24.08.2026 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Одночасно задоволено клопотання про витребування доказів, яке подано позивачем разом із позовною заявою.

Розгляд справи по суті призначено на 28.10.2026 року о 13 год. 00 хв.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак позивач в позовній заяві просить проводити розгляд справи за відсутності свого представника, та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, який про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У зв`язку із наведеним, враховуючи згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи в порядку, встановленому ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 21.09.2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит №201493 з використанням електронного підпису та одноразового ідентифікатора, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у сумі 15 000,00 грн. на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти та передбачені Договором комісії відповідно до умов індивідуальної частини, графіка платежів і публічної частини Договору.

Відповідно до п. 2.6. індивідуальної частини Договору про споживчий кредит №201493, загальний строк кредитування складає 140 днів, з 21.09.2025 року по 08.02.2026 року. Пунктом 2.6.1. визначено періодичність виплат один раз на два тижні, конкретні дати зазначені у Графіку платежів.

Відповідно до п. 2.3. індивідуальної частини Договору процентна ставка є фіксованою та становить 350,00 % річних. Проценти нараховуються з дня, наступного за днем отримання кредиту, протягом строку кредитування, визначеного п. 2.6. Договору. Пунктом 3.1.3. публічної частини передбачено їх обчислення виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, без урахування дати надання кредиту.

Згідно з п. 2.2.1. індивідуальної частини Договору кредит у сумі 15 000,00 грн. надається в наступному порядку: 8 332,80 грн. - для погашення заборгованості за договором про споживчий кредит №195571 від 09.08.2025 року, 3 667,20 грн. - на платіжну картку № НОМЕР_2 , 3 000,00 грн. - шляхом погашення комісії, нарахованої згідно з п. 2.5. індивідуальної частини. Комісія за надання кредиту визначена п. 2.5. у розмірі 3 000,00 грн., або 20,00 % від суми кредиту.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до розділу V індивідуальної частини Договору та п. 1.1., сторони погодили його укладення шляхом підписання позичальником індивідуальної частини та приєднання до публічної частини. Індивідуальну частину Договору №201493 від 21.09.2025 року підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором d028701a 21.09.2025 року о 10:44:37.

Факт надання відповідачу кредитних коштів у сумі 15 000,00 грн. підтверджується ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» від 09.04.2026 року, а також інформацією з банку, наданою на ухвалу суду.

З матеріалів справи встановлено, що 10.10.2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №10102025.

З Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 року - Реєстру прав вимог №6 від 04.03.2026 року встановлено, що під №432 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , кредитний договір №201493 від 21.09.2025 року та заборгованість: за тілом кредиту - 15 000,00 грн., за процентами - 13 155,30 грн., за комісією - 901,00 грн., за штрафами та пенею - 3 000,00 грн., за комісією за надання кредиту - 0,00 грн. Загальна сума заборгованості становить 32 056,30 грн.

Відповідно до Реєстру прав вимог №6 та Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог №6 від 04.03.2026 року, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №201493 від 21.09.2025 року.

Із наданої позивачем Виписки з особового рахунку за період 04.03.2026-01.05.2026 встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 становить 32 056,30 грн., з яких до стягнення заявлено 29 056,30 грн., що складаються з: 15 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13 155,30 грн. заборгованість за процентами, 901,00 грн. заборгованість за комісією.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті платежів за договором кредиту відповідач суду не надав.

Ураховуючи наведене вище, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором кредиту, належним чином не повертає отримані грошові кошти, в судове засідання не з`явився та не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача щодо нарахованої суми заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту і за процентами в сумі 28 155,30 грн.

Щодо стягнення заборгованості за комісією в розмірі 901,00 грн., суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2.4. індивідуальної частини Договору, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн., стандартний (базовий) тариф складає 100,00 грн. Відповідно до визначення цієї комісії у Договорі та пункту 3.1.5 публічної частини комісія нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу за графіком за зниженим тарифом. У разі прострочення сплати чергового платежу комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним тарифом.

Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальними витратами за споживчим кредитом, є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що встановлення комісії за надання послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредиту, зазначених в Договорі №201493 від 21.09.2025 року є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались відповідачу. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 901,00 грн., тому позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за вказаною комісією, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Задоволені вимоги становлять 96,90 % ціни позову, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 579,87 грн. судового збору.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, відповідно до котрої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду подані Договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, який укладений між позивачем та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», Додаткова угода до Договору про надання правничої допомоги №25771556636 від 20.04.2026 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 року до Договору про надання правничої допомоги, Протокол погодження вартості послуг від 20.01.2026 року, довіреність від 12.02.2026 року.

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 року вартість складання позовної заяви становить 5000 грн., вивчення матеріалів справи - 1000 грн., складання адвокатського запиту - 500 грн., складання клопотання - 500 грн., усього - 7000 грн.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, виходячи із встановленої реальності участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги у даній цивільній справі та необхідності такої, беручи до уваги обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, кількість судових засідань, тривалість судових засідань, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правничу допомогу та беручи до уваги зазначені в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає обґрунтованим та доведеним розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн., які можна вважати необхідними для позивача, який звернувся до адвоката для надання професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 131, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282, 284, 287, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №201493 від 21.09.2025 року у розмірі 28 155,30 грн., з яких 15 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 13 155,30 грн. - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 579 грн. 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено 02.11.2026 року.

Суддя: Олещук М. М.