Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 05.11.2026
Справа № 330/1190/20
Провадження № 1-в/334/115/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі подання Чугуївського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про звільнення від відбування покарання, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 23 червня 2020 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.357, ч.1 ст.70, ч.1 ст.162 КК України до покарання у вигляді штрафу 2550 гривень, згідно ухвали Якимівського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2021 року замінено покарання у вигляді штрафу на покарання у вигляді громадських робіт тривалістю 150 годин,
ВСТАНОВИВ:
Начальник Чугуївського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з поданням про звільнення від відбування покарання, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 . В обґрунтування подання зазначено, що вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 23 червня 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч.1 ст.357, ч.1 ст.70, ч.1 ст.162 КК України до покарання у вигляді штрафу 2550 гривень.
Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2021 року замінено ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу на покарання у вигляді громадських робіт тривалістю 150 годин.
07 грудня 2021 року зазначена ухвала суду прийнята до виконання Чугуївським РВ №3 філії ДУ «Центр пробації». Станом на теперішній час невідбута частина покарання ОСОБА_3 становить 150 годин.
Покарання не було виконано, оскільки ОСОБА_3 відбував інше покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 29 серпня 2020 р. по 12 листопада 2024 р., звідки звільнений умовно-достроково за ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 р., на підставі ст. 81 КК України.
Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2025 року ОСОБА_3 визнано винним за ч. 1 ст. 125 КК України та на підставі ст. 71 КК України (за сукупністю вироків) остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Відповідно до Витягу № 13 з протоколу засідання міжрегіональної комісії Південно Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 30 квітня 2026 року, засудженому ОСОБА_3 , визначено місце відбування покарання в Державній установі «Дніпровська виправна колонія (№ 89)» (виправна колонія середнього рівня безпеки для чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі), де він наразі відбуває призначений строк.
У період з 17 листопада 2021 р. по 17 листопада 2023 року гр. ОСОБА_3 нового злочину не скоїв, що підтверджено актуальними даними з сектору УІАП ГУНП в Харківській області, які містяться в матеріалах особової справи засудженого.
Оскільки ухвала суду про заміну штрафу на громадські роботи набрала законної сили 17 листопада 2021 року, дворічний строк давності виконання даного судового рішення закінчився 17 листопада 2023 року. Вчинення нового кримінального правопорушення у серпні 2025 року відбулося поза межами дворічного строку давності, а отже, строк давності виконання обвинувального вироку від 23.06.2020 року (ухвали від 09.11.2021) остаточно сплинув.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2025 р. у провадженні № 1-в/334/112/25 було відмовлено у задоволенні подання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, оскільки розгляд заяви про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, за відсутності матеріалів судового провадження, та за відсутності вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження є неможливим.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2026 року у справі № 330/1190/20 (провадження № 1-вп/334/4/26) задоволено клопотання керівника Мелітопольської окружної прокуратури та відновлено втрачені матеріали кримінального провадження № 12020080170000189 відносно ОСОБА_3 з метою забезпечення можливості направлення Чугуївським РВ № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області подання про звільнення ОСОБА_3 від покарання на підставі ст. 80 КК України.
Враховуючи вищевикладене, представник органу пробації просить суд вирішити питання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Розглянувши подання, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України, суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан в Україні на 30 діб, період якого в подальшому був продовжений згідно зі змістом відповідних нормативних актів та діє на сьогоднішній день.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №376 від 28 лютого 2025 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», м.Якимівка Запорізької області віднесена до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України.
Розпорядженням голови Верховного Суду №49/0/9-22 від 14 вересня 2022 року було змінено територіальну підсудність судових справ Якимівського районного суду Запорізької області та визначено Дніпровський (Ленінський) районний суд м. Запоріжжя.
На підставі Закону України №4273-IX від 26 лютого 2025 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», який набрав чинності 25 квітня 2025 року, відбулася зміна найменування Ленінського районного суду міста Запоріжжя на Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.
Вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 23 червня 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч.1 ст.357, ч.1 ст.70, ч.1 ст.162 КК України до покарання у вигляді штрафу 2550 гривень.
Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2021 року замінено ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу на покарання у вигляді громадських робіт тривалістю 150 годин.
Покарання не було виконано, оскільки ОСОБА_3 відбував інше покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 29 серпня 2020 р. по 12 листопада 2024 р., звідки звільнений умовно-достроково за ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 р., на підставі ст. 81 КК України.
У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2025 року ОСОБА_3 визнано винним за ч. 1 ст. 125 КК України та на підставі ст. 71 КК України (за сукупністю вироків) остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць. Засудженому ОСОБА_3 , визначено місце відбування покарання в Державній установі «Дніпровська виправна колонія (№ 89)» (виправна колонія середнього рівня безпеки для чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі), де він наразі відбуває призначений строк.
У період з 17 листопада 2021 р. по 17 листопада 2023 року гр. ОСОБА_3 нового злочину не скоїв, що підтверджено актуальними даними з сектору УІАП ГУНП в Харківській області, які містяться в матеріалах особової справи засудженого.
Відповідно до ст. 152 КВК України, підставами звільнення від відбування покарання є: відбуття строку покарання, призначеного вироком суду; закон України про амністію; акт про помилування; скасування вироку суду закриття кримінального провадження; закінчення строків давності виконання обвинувального вироку; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; хвороба; інші підстави, передбачені законом.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України у справі №487/3326/15-к (провадження № 51-4811км20), ст. 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
За змістом висновків Верховного Суду України у справі № 5-324кс15 (постанова від 24.12.2015), ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми, тобто ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку може бути підтверджена лише обвинувальним вироком, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку від 23.06.2020 року (ухвали від 09.11.2021), факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст.80 ч.1 п.1 КК України.
У зв`язку з викладеним, суд вважає, що подання Начальник Чугуївського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про звільнення від відбування покарання, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 , підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 80 КК України, ст. 152 КВК України, ст.ст. 537-539 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Подання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 23 червня 2020 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.357, ч.1 ст.70, ч.1 ст.162 КК України до покарання у вигляді штрафу 2550 гривень, згідно ухвали Якимівського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2021 року замінено покарання у вигляді штрафу на покарання у вигляді громадських робіт тривалістю 150 годин, від покарання у зв`язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 141272476, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 330/1190/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: