Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/13571/26
1-кп/308/1022/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгород, кримінальне провадження № 308/13571/26, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025070000000477 від 05.11.2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
На розгляді в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстр судових розслідувань за № 12025070000000477 від 05.11.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив суду клопотання у якому просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування поданого клопотання, прокурор зазначив, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.207 КК України. Також вважає, що ризики наявні та такі не зменшилися. Менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Також просив постановити ухвалу про призначення справи до судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні не заперечила щодо призначення справи до судового розгляду. Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то заперечила проти задоволення такого. Вважає, що ризики відсутні. Її підзахисний має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. Просила відмовити у задоволенні клопотання або зменшити розмір застави до мінімального.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про можливість призначення справи до судового розгляду.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, такий складений відносно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, угоди не укладені, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено.
Суд, під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Що стосується клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Як встановлено судом, під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_4 згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2026 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, та встановлено розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 832 000 грн. Постановлено у разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти обов`язки: прибувати до суду на першу вимогу у визначений час; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання у відповідні органи державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме до ГУ ДМС у Закарпатській області.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, як вбачається із змісту зазначеної ухвали, слідчий суддя виходив із тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього, враховано, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу судом встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинене у місцях позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, у відповідності до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення ОСОБА_4 , інкримінованого йому злочину, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025070000000477, на які посилається сторона обвинувачення.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Суд враховує характер висунутого ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, наявність у нього постійного місця проживання, відсутності роботи та джерела доходу, репутацію, майновий стан обвинуваченого.
Разом з цим, суд бере до уваги тяжкість покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вказаному злочині, враховує те, що докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджено, та з урахуванням наведених даних, суд вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, можливість впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім цього, суд вважає, що застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією ОСОБА_4 від суспільства буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.
За таких обставин, виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та з огляду на тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу обвинуваченого, суд вважає, що належний контроль за поведінкою ОСОБА_4 та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі провадження, не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.
Застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування. Тому, на переконання суду, наявні підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , що обумовлено необхідністю завершення судового розгляду кримінального провадження та відсутністю на даний час підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід. Відтак, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити строк дії запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів.
Що стосується альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, яка застосована до обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, то з врахуванням наведених в ухвалі фактичних даних та підстав, така до зміни не підлягає.
Керуючись ст. ст. 27, 176-178, 183, 194, 197, 314-316, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора задоволити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 03.01.2027 року включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави та обов`язків у разі її внесення.
Кримінальне провадження № 308/13571/26, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025070000000477 від 05.11.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, призначити до судового розгляду, у відкритому судовому засіданні, на 10 год. 00 хв., 13.11.2026 року.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та захисника.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судове рішення № 141272181, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/13571/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: