Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/8714/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Крегул М.М.,
за участю секретаря судового засідання Бєлікова К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Ізганич Н.Е. звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Позов мотивований тим, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії є оператором газорозподільної системи (далі Оператор ГРМ), що на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу здійснює її в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у його власності чи користуванні. Розподіл природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі Типовий договір).
Відповідно до п. 1.2 Типового договору його умови однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ). Договір розподілу природного газу побутовим споживачем укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов договору, що розміщений на офіційних веб-сайтах Регулятора та Оператора ГРМ, і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено Типовий договір розподілу природного газу. Фактом приєднання до умов договору (акцептування договору) є постійне споживання природного газу, про що свідчить зміна показників лічильника газу в бік збільшення, а також факт оплати відповідачем рахунків за розподіл природного газу.
З 01.01.2021 року річна замовлена потужність об`єкта споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з розподілу природного газу в повному обсязі, однак відповідачем в порушення умов договору та нормативних актів не здійснено оплату послуг, внаслідок чого за період з листопада 2024 року по травень 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 15184,43 грн..
З урахуванням наведеного позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судовий збір у розмірі 2662,40 грн..
31.07.2026 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , в якому вона проти позову заперечує, вважає вимоги необґрунтованими та недоведеними, і просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що розрахунок заборгованості є одностороннім документом позивача, не підтверджений первинними документами. У розрахунку заявлений період стягнення з 01.11.2024 по 31.05.2026, однак, на думку відповідача, в підсумкову суму включена заборгованість за попередні 10 місяців січень-жовтень 2024 року у розмірі 3561,08 грн., оскільки нарахування за період листопад 2024 травень 2026 року становлять 15623,35 грн., за вирахуванням оплати 4000,00 грн. залишок становить 11623,35 грн..
Також зазначає, що у графі «Походження» щодо кожного місяця зазначено «розрахунок», що, на думку відповідача, свідчить про те, що обсяги не є фактичними або переданими споживачем. Обсяги споживання за газові роки штучно завищені, внаслідок чого зросла річна замовлена потужність та щомісячна плата.
Крім того, у розрахунку позивача за березень та квітень 2026 року в графі «Обсяг» зазначено 718,69 куб.м, тоді як за Актом звірки ТОВ «ГК «Нафтогаз України» обсяг споживання становив 694,88 куб.м та 297,35 куб.м відповідно. Позивач не врахував заміну лічильника 23.12.2025.
Зазначає, що відповідач є сумлінним споживачем, сплатила за спожитий газ 35786,45 грн., а за Актом звірки від 23.06.2026 № 4390124-в перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заборгованості не має, а за її твердженням має переплату у розмірі 4338,66 грн.. Позивач на адресу відповідача не надсилав належним чином оформлених рахунків на оплату послуг з розподілу газу.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.07.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання [не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, при цьому, від представника Ізганич Н. до суду надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явилась будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляла.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, є Закон України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон № 2189-VIII).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі, управитель та виконавці комунальних послуг, а виконавцем послуги з розподілу природного газу є оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача.
За ч. 1 ст. 10 цього Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими; у такому разі вони встановлюються уповноваженими законом державними органами.
Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу», Кодексом ГРМ, Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір. Згідно з ч. 2 ст. 7 цього Закону індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ст. 20 Закону).
Розподіл природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону № 329-VIII розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГРМ та іншими нормативно-правовими актами; типовий договір розподілу затверджується Регулятором.
Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору.
Згідно з п.п. 1.1, 1.3 розділу І Типового договору цей договір є публічним та договором приєднання, що укладається на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до п.п. 6.1 6.4 розділу VI Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність. Тариф є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. Величина річної замовленої потужності об`єкта споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Газовий рік це період, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року. Розрахунки споживача за послугу розподілу здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності та оплачуються рівномірними частинами протягом календарного року (п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).
Згідно з п. 6.6 розділу VI Типового договору оплата послуги з розподілу природного газу побутовим споживачем здійснюється до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги, на підставі рахунка Оператора ГРМ, виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Оператора ГРМ. Відповідно до п. 6.7 цього розділу у разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії є оператором газорозподільної системи і надає послуги з розподілу природного газу.
Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , на її ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , присвоєно ЕІС-код 56ХМ13D00945118U. Цей факт відповідачем не заперечується. Крім того, 23.12.2025 відповідач особисто підписала акт про розпломбування та демонтаж засобу вимірювальної техніки за цією адресою, у якому зазначила номер свого телефону та за яким було встановлено новий лічильник газу, а також надала до відзиву документи, що стосуються споживання газу на цьому об`єкті та його оплати.
Таким чином, факт приєднання відповідача до умов Типового договору розподілу природного газу підтверджується документально підтвердженим споживанням природного газу на вказаному об`єкті (щомісячне збільшення показників лічильника) та частковою оплатою послуг розподілу, здійсненою 28.05.2025 у сумі 4000,00 грн.., що підтверджується витягом з виписки по рахунку позивача від 30.05.2025.
Відповідно до п. 1.3 Типового договору вказані дії є акцептом договору, а тому між сторонами існують договірні правовідносини, предметом яких є послуга з розподілу природного газу. Відповідач наявність таких правовідносин у відзиві не заперечує.
У даній справі позивач просить стягнути заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період з листопада 2024 року по травень 2026 року у розмірі 15184,43 грн..
Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості, складений станом на 12.06.2026.
Суд перевірив цей розрахунок та встановив наступне.
Тариф на послуги розподілу природного газу для побутових споживачів Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у спірний період становив 2,388 грн. за 1 куб.м на місяць з урахуванням ПДВ (1,99 грн. без урахування ПДВ) постанова НКРЕКП від 27.12.2023 № 2526. Такий тариф є єдиним для всіх побутових споживачів відповідної філії, встановлюється Регулятором, а не оператором ГРМ, та є обов`язковим для сторін. Відповідач розмір тарифу не оспорює.
Відповідно до розрахунку, величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2024 рік становить 186,41 куб.м, на 2025 рік 349,56 куб.м, на 2026 рік 394,97 куб.м. Ці величини відповідають 1/12 обсягу споживання природного газу за газові роки, що передували відповідному календарному року, а саме: 2236,86 куб.м (газовий рік 01.10.2022 30.09.2023), 4194,78 куб.м (газовий рік 01.10.2023 30.09.2024) та 4739,64 куб.м (газовий рік 01.10.2024 30.09.2025), що відповідає пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ. Відповідна місячна плата (445,14 грн. у 2024 році, 834,76 грн. у 2025 році та 943,19 грн. у 2026 році) відповідає добутку місячного обсягу замовленої потужності на тариф 2,388 грн. з точністю до копійки, зумовленою округленням.
Щодо доводів відповідача про включення до суми позову заборгованості за період до листопада 2024 року. Нарахування за період з листопада 2024 року по травень 2026 року становлять: 890,28 грн. (2 місяці по 445,14 грн. за листопад грудень 2024 року) + 10017,12 грн. (12 місяців по 834,76 грн. у 2025 році) + 4715,95 грн. (5 місяців по 943,19 грн. за січень травень 2026 року), разом 15623,35 грн.. Це відповідає й розрахунку самого відповідача.
Оплата за весь період, відображений у розрахунку, здійснювалась двічі: 23.02.2024 у сумі 890,27 грн. (що покрила нарахування за січень лютий 2024 року) та 28.05.2025 у сумі 4000,00 грн.. На момент останнього платежу існувала несплачена заборгованість за період березень жовтень 2024 року у розмірі 3561,08 грн., яка виникла раніше за заборгованість у заявленому періоді. Доказів того, що відповідач при здійсненні платежу визначила період, за який він проводиться, або що сторони погоджували графік погашення заборгованості, суду не надано. Платіж надійшов на рахунок позивача у складі реєстру комунальних платежів від населення без зазначення такого періоду.
За таких обставин відповідно до п. 6.7 розділу VI Типового договору позивач мав право зарахувати отримані кошти в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідно до черговості її виникнення. Саме так позивач і зробив, а саме сума 4000,00 грн.. спочатку погасила заборгованість за березень жовтень 2024 року (3561,08 грн.), а залишок у сумі 438,92 грн. зараховано в рахунок нарахувань за листопад 2024 року. Відтак непогашена частина нарахувань за період з листопада 2024 року по травень 2026 року становить 15623,35 грн.. 438,92 грн. = 15184,43 грн., що повністю відповідає заявленій позивачем сумі. Отже, заборгованість за період, що виходить за межі заявленого позивачем періоду, до стягнення не пред`явлена, а арифметична різниця, на яку вказує відповідач - 3561,08 грн., є наслідком не включення до позову заборгованості за 2024 рік, а наслідком черговості погашення, встановленої договором. Тому доводи відповідача в цій частині суд відхиляє.
Щодо доводів про «розрахунковий» характер обсягів та їх завищення. Вказівка в графі «Походження» слова «розрахунок» не свідчить про те, що показники лічильника або обсяги споживання не є фактичними. З назви та змісту розрахунку вбачається, що ця графа характеризує походження запису про нарахування заборгованості. Суд також зазначає, що розмір щомісячної плати за послугу розподілу не залежить від обсягу споживання у відповідному місяці, він визначається як 1/12 річної замовленої потужності, що встановлюється за фактичним споживанням попереднього газового року (п.п. 6.1 6.3 Типового договору, глава 6 розділу VI Кодексу ГРМ). Тому значення у графі «Обсяг, куб.м» за окремі місяці 2026 року (зокрема 718,69 куб.м) не впливають на розмір нарахувань, які є предметом позову: для 2026 року замовлена потужність вже визначена за газовий рік 01.10.2024 30.09.2025, а місячні обсяги 2026 року мають значення лише для визначення потужності на наступні періоди.
З розрахунку вбачається, що різниця між показником лічильника станом на кінець вересня 2025 року (16108,64) та станом на кінець вересня 2024 року (11369) становить 4739,64 куб.м, тобто саме той обсяг, який покладено в основу замовленої потужності на 2026 рік. Показники лічильника у розрахунку на лютий-травень 2026 року (1959,42; 2654,3; 2951,65; 3199,57) збігаються з показаннями лічильника, наведеними в Акті звірки від 23.06.2026 № 4390124-в, доданому самим відповідачем (1959; 2654; 2951; 3199), а показання лічильника на контрольному знятті 13.05.2026 (близько 3155,66 куб.м) відповідають хронології зростання цих показників. Доказів на підтвердження того, що фактичне споживання було меншим, відповідач не надала. Відповідач не зверталась до Оператора ГРМ із заявою про перевірку роботи лічильника чи про звіряння обсягів та розрахунків відповідно до п. 7.3 та п. 5.7 розділу V Типового договору, не надала власних показань лічильника, документів на підтвердження іншого обсягу споживання чи контррозрахунку нарахувань. Різницю між обсягами 718,69 куб.м та 694,88/297,35 куб.м, на яку вказує відповідач, суд не вважає підставою для зменшення заборгованості, оскільки, як зазначено вище, вона не впливає на розмір нарахувань за 2026 рік, а можливе коригування обсягів споживання враховується при визначенні плати на майбутні періоди.
Таким чином доводи відповідача про штучне завищення обсягу споживання за газовий рік 2024 2025 суд відхиляє.
Факт заміни засобу вимірювальної техніки підтверджується актом від 23.12.2025 та фотографіями. Зменшення показника лічильника у розрахунку за грудень 2025 року (з 17137,86 до 224,12) пояснюється саме встановленням нового лічильника з початковим показником, близьким до нуля, і не свідчить про помилку позивача. Заміна лічильника протягом календарного року не змінює річної замовленої потужності, визначеної на цей рік, та не звільняє споживача від щомісячної оплати послуги розподілу, яка не залежить від обсягу споживання в місяці (п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).
Постачання природного газу та його розподіл є різними послугами, які надаються різними суб`єктами господарювання на підставі різних договорів. Відтак суд відхиляє доводи відповідача про оплату газу та Акт звірки з ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів наявність у відповідача заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з листопада 2024 року по травень 2026 року у розмірі 15184,43 грн., і ця заборгованість до цього часу не погашена.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України). З огляду на викладене позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при поданні позовної заяви, у розмірі 2662,40 грн..
Керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу, задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45365917) заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 15184,43 грн. (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири грн.. сорок три коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45365917) суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн.. сорок коп.).
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) в особі Закарпатської філії (код ЄДРПОУ 45365917, місцезнаходження: 88015, м. Ужгород, вул. Коновальця Євгена, 2).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул
Судове рішення № 141272120, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/8714/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: