Рішення № 141271991, 04.11.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1336/26

2/301/1059/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Даруда І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 3159916340-61491 від 02.04.2021 в розмірі 10401.50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.04.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3159916340-61491.

ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем (ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс») було перераховано грошові кошти у розмірі 3000.00 гривень, що підтверджується квитанцією та Довідкою. Відповідно до умов Договору позики, дата видачі кредиту 02.04.2021 , дата повернення кредиту 22.04.2021 (включно), термін користування кредитом 20 діб.

15.02.2022 було укладено договір № 15-02/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3159916340-61491.

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3159916340-61491.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3159916340-61491.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3159916340-61491 від 02.04.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 10401.50 грн, з яких : заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3000.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7401.50 грн.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 10401.50 грн., судові витрати в розмірі 2662,40 грн. судового збору та 9000 гривень витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Іршавського районного суду від 15.06.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

03.07.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 166-183), згідно якого позовні вимоги не визнала, просить суд в задоволенні позову відмовити.

13.07.2026 представником позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Чайковською М.І. подано відповідь на відзив ( Т. 1 а.с. 188-201), просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.07.2026 задоволено клопотання представника позивача Чайковської М.І. та відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 30.09.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

04.11.2026 представником відповідача адвокатом Шевченко А.В. подано до суду додаткові пояснення, просить суд у задоволенні позову ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відмовити повністю (варіанти А і Б контррозрахунку), які наведено у додаткових поясненнях, а якщо суд з цим не погодиться стягнути не більше 4 160,00 грн (варіант В: сума, передана первісним кредитором за реєстром від 15.02.2022, без донарахувань ТОВ «Вердикт Капітал»). Відмовити у стягненні з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу, а якщо суд визнає їх доведеними зменшити до 1 500,00 грн і, в разі часткового задоволення позову, розподілити пропорційно розміру задоволених вимог. Не брати до уваги копії документів, оригіналів яких не подано (ч. 6 ст. 95 ЦПК України), та оптичний диск, копію якого відповідачу не надіслано (ч. 9 ст. 83 ЦПК України). Розглянути справу без участі відповідача та її представника з урахуванням цих пояснень.

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився, 03.11.2026 представником позивача Костіна Н.В. подано до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримала, просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача адвокат Шевченко А.В. в судове засідання не з`явилися, в додаткових поясненнях від 04.11.2026 представник відповідача просить суд справу розглядати в їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд дійшов висновків.

Судом належними доказами та матеріалами справи встановлено, що 02.04.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3159916340-61491 ( Т. 1 а.с. 36-44).

Договір підписаний відповідачем у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме електронним підписом одноразовим ідентифікатором C9R285NB, введено 23:21:09 02 квітня 2021 року (а.с. Т. 1 а.с. 45).

Відповідно до п. 2.1. Договору, за цим договором Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору, кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту) : 3000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору строк користування кредитними коштами складає 20 діб та починається з 02.04.2021 та закінчується по 22.04.2021.

Згідно п. 2.4. Договору, цільове призначення Кредиту (мета використання) : Придбання Позичальником будь-яких товарів, робіт, послуг для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно п. 2.5. Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1 до цього Договору). П. 2.6. Розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника.

Згідно п. 2.7. Договору Плата за користування Кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього Договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку Товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Додаток № 1 до Договору позики № 3159916340-61491 від 02.04.2021 Графік розрахунків (т. 1 а.с. 45-46), підписаний відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором C9R285NB.

Відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту продукту «проста Позика» від 02.04.2021 одноразовим ідентифікатором C9R285NB ( Т. 1 а.с. 47-51).

Згідно листа- повідомлення № 2873_260506183106 від 06.05.2026 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта (Т. 1 а.с. 62) 03.04.2021 00:27:24 на суму 3000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 85082112, призначення платежу : зарахування 3000 грн на карту НОМЕР_2 .

На виконання ухвали суду від 16.07.2026 про витребування доказів, АТ КБ «ПриватБанк» вих. № 20.1.0.0.0/7-260728/78959-БТ від 29.07.2026 надало запитувану інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 . Повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Повідомлено, що по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 3000 за період 03.04.2021-08.04.2021 : від 03.04.2021 ( Т. 1 а.с. 244).

Згідно розрахунку заборгованості ( Т. 1 а.с. 64-72) зробленого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» заборгованість відповідача станом на 15.02.2022 становить 4160 гривень, що складається з : 3000 грн. заборгованість за кредитом, 1160 грн. заборгованість по процентам.

15.02.2022 укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 15-02/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників ( Т. 1 а.с. 75-78).

Згідно Додатку № 1 до договору № 15-02/22 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15.02.2022, Реєстру боржників, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги за кредитним договором № 3159916340-61491, сума заборгованості 4160,00 гривень, що складається з : 3000 грн. заборгованість за кредитом, 1160 грн. заборгованість по процентам ( Т. 1 а.с. 88).

Згідно розрахунку заборгованості зробленого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом 10.03.2023 заборгованість відповідача становить 10401,50 грн., що складається з : 3000,00 грн. заборгованість за кредитом, 7401,50 грн. заборгованість за процентами ( Т. 1 а.с. 73-74).

10.03.2023 укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників ( Т. 1 а.с. 89-94).

Згідно Додатку № 3 до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023, Реєстру боржників, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право вимоги за кредитним договором № 3159916340-61491, сума заборгованості 10401,5 гривень, що складається з : 3000 грн. заборгованість за кредитом, 7401,5 грн. заборгованість по процентам ( Т. 1 а.с. 108).

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина друга статті 1055 ЦК України).

Тобто, правовим наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є його нікчемність.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Згідно ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Договір між сторонами був укладений у електронній формі, у такому договорі сторони досягли згоди щодо всіх істотних його умов, кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн на рахунок боржника, то між сторонами виникли кредитні зобов`язання.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, в частині стягнення заборгованості в розмірі 3000 гривень та відсотків в розмірі 1160 гривень з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.3. Договору позики № 3159916340-61491 строк користування кредитними коштами складає 20 діб та починається з 02.04.2021 та закінчується по 22.04.2021.

Згідно п. 2.7. Договору позики № 3159916340-61491 Плата за користування Кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього Договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку Товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Відповідно до п. 9.4 Договору позики № 3159916340-61491 позичальник сплачує товариству плату за користування кредитом з розрахунку 702,00% річних.

Відповідно до п. 9.7 Договору позики № 3159916340-61491 сторони домовились, що після закінчення строку дії цього договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані товариством згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі передбаченому п.п. 9.4 цього договору.

Стосовно стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 6241,50 гривень, нарахованих ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до ст. 625 ЦК України то з цього приводу суд зазначає наступне.

Пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції законів № 533-IX від 17.03.2020 і № 591-IX від 13.05.2020, чинній на дату укладення договору) встановлює, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, запровадженого через COVID-19, «споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення», зокрема від обов`язку сплачувати неустойку «та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання». Цим же пунктом заборонено «збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит» у цей період. Ця норма поширюється на всі договори про споживчий кредит (п. 2 розділу IV Закону), «у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону». Тому застереження п. 9.15 договору про те, що Закон до нього не застосовується, на неї не впливає. Чинна редакція п. 6 (Закон № 3498-IX від 22.11.2023) поширює звільнення від відповідальності на весь період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договорами, укладеними до набрання чинності цими змінами, і прямо встановлює, що нараховані за цей період неустойка та інші платежі за прострочення «підлягають списанню кредитодавцем». Карантин на всій території України діяв до 30.06.2023.

Положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто відповідач звільняється від відповідальності визначеної статтею 625 цього Кодексу, а отже у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

Відтак позов підлягає лише частковому задоволенню.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом частини 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі у справі № 205/5969/15-ц (провадження № 61-12669св23).

На підтвердження надання послуг суду надано Договір про надання правничої допомоги №01/07/2024 від 01.07.2024, заявка на надання юридичної допомоги № 1947 від 01.04.2026, Витяг з Акту № 21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026.

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності. Відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 4000,00 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору по справі у сумі 2662,40 грн підлягають стягненню з відповідача відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 203, 204, 205, 207, 512, 514, 638, 639, 652, 1054, 1055, 1082

204, 207, 512, 514, 525, 526, 610, 628, 639, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором № 3159916340-61491 від 02.04.2021 у розмірі 4160 (чотири тисячі сто шістдесят) гривень, що складається з : 3000 грн. заборгованість за кредитом, 1160 грн. заборгованість по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня .

Суддя : І. А. Даруда