Рішення № 141271987, 05.11.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2306/26

2/301/1666/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний судЗакарпатської області у складі:

головуючої суддіБобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Іршава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з даною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що 09.05.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 110276. Зазначений кредитний договір було укладено в електронній формі. Його оформлення здійснювалося із використанням одноразового ідентифікатора, який був надісланий позичальниці у вигляді SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений ним під час оформлення кредиту. Введення одноразового ідентифікатора підтверджувало прийняття ОСОБА_1 умов кредитного договору. Крім того, текст укладеного договору був доступний у його особистому кабінеті на офіційному веб-сайті кредитодавця. За умовами кредитного договору ТОВ «ФК «Авіра груп» надало ОСОБА_1 фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності та платності, а остання зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку і строки, визначені договором. Кредитні кошти були надані позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на зазначену ним платіжну банківську картку № НОМЕР_1 у розмірі 4000,00 гривень. Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором. 23 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Авіра груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу № 23122024. На підставі зазначеного договору ТОВ «ФК «Авіра груп» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за Кредитним договором № 110276 від 09.05.2024 року. Таким чином, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло статусу нового кредитора за відповідним зобов`язанням. Згідно з розрахунком заборгованості, загальний розмір заборгованості складає 14853,60 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 2976,80 грн заборгованість за відсотками; 7876,80 грн заборгованість за пенею. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 110276 від 09.05.2024 в розмірі 14853,60 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 22.09.2026 відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просить проводити розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомленим належним чином. У зв`язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, то зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 09.05.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №110276, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 4000,00 грн, з 1,22 % на добу, строком на 90 днів.

Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ «ФК «Авіра Груп» 09.05.2024 перерахувало 4000,00 грн на карту № НОМЕР_1 .

З довідки про ідентифікацію клієнта вбачається, що ОСОБА_1 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Авіра Груп». Акцепт оферти позичальником для укладення договору №110276: унікальний ідентифікатор KL7662.

Із розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Авіра Груп» вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 14853,60 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 2976,80 грн заборгованість за відсотками; 7876,80 грн заборгованість за пенею.

Відповідно до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року, акту приймання-передачі реєстру прав вимоги Боржників та витягу з Додатку №1 до Договору факторингу № 23122024, ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №110276 від 09.05.2024 в сумі 14853,60 грн на користь ТОВ «Діджи Фінанс».

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Тобто, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 110276 від 09.05.2024 року в сумі 14853,60 грн.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 даного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі в порядку, визначеному цим договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув надані йому кредитні кошти в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень.

Таким чином, у зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору з відповідачем на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 110276 від 09.05.2024 року в сумі 6976,80 грн.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Поряд із цим, відповідно до п. 18 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати пеню в розмірі 7876,80 грн, від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такої.

Судом встановлено, що умови зазначеного договору в частині своєчасності сплати боргу відповідачем не виконано. Таким чином доведено факт невиконання вимог закону, з боку відповідача.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач доказів щодо погашення заборгованості за кредитним договором не надав, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6976,80 грн, з яких 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2976,80 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню удовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 1250,54 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Також витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі. Таким чином оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання правової допомоги позивачу, обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, у зв`язку з чим такі витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2818,23 грн.

На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 549-552, 1050, 1054 ЦК України,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (адреса місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») заборгованість за кредитними договорами № 110276 від 09.05.2024 у розмірі 6976 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 80 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1250,54 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2818,23 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.11.2026.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик