Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 405/7769/26
провадження № 1-кс/405/3500/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2026м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026120000000384, відомості про яке внесені 01.11.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровоград, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
встановив:
03.11.2026 до Подільського районного суду м. Кропивницького надійшло клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким, на переконання сторони обвинувачення, неможливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити за наведених у ньому підстав.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків. Зазначив, що після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 залишився на місці події, викликав поліцію та швидку медичну допомогу. Просив врахувати, що підозрюваний має утриманців, проживає зі співмешканкою, яка вагітна, та утримує її сина від попереднього шлюбу, позитивно характеризується за місцем проходження військової служби та проживання, має посвідчення учасника бойових дій. За наведених обставин просив застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 . На підтвердження можливості перебування підозрюваного за цією адресою надав письмову згоду власника житла.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав пояснення захисника та додав, що має на утриманні двох дітей, які проживають з дружиною в Польщі, він сплачує їм аліменти; проживає із співмешканкою, яка вагітна та утримує її сина, якому 16 років; у разі визначення суми застави то посильна сума буде до 200 тис. грн.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026120000000384, відомості про яке внесені 01.11.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
01.11.2026 о 19 год. 40 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
02.11.2026 у порядку та строки, визначені ст.ст. 277, 278 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_4 підозрюється у тому, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, у військовому званні "старший солдат", проходячи військову службу на посаді водія автомобілів ВЧ НОМЕР_1 , 01.11.2026 в темну пору доби, в порушення вимог ст.ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, керував технічно-справним легковим автомобілем «Mitsubishi Pajero Sport», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить йому на праві приватної власності та здійснював рух по вулиці Героїв Земляків зі сторони вулиці Маяковського у напрямку перехрестя з вулицею Василя Нікітіна в межах міста Кропивницький.
Під час руху у вказаному напрямку на дорозі, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, ОСОБА_4 , грубо порушуючи вимоги п.п. 1.4, 1.5, 2.3 "б" і "д" Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України) («п.1.4 Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила; п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 Для забезпечення безпеки руху водій повинен: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»), позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, щоб не наражати на небезпеку себе та інших учасників дорожнього руху.
Так, під час руху ОСОБА_4 був неуважним, діючи з протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, маючи об`єктивну можливість на освітленій горизонтальній ділянці дороги, своєчасно виявити їдучий прямо транспортний засіб, нехтуючи елементарними вимогами п.п. 1.10,10.1,16.13 ПДР («п. 1.10 Терміни, що наведені у ПДР мають таке значення: «дати дорогу» означає вимогу до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь яких маневрів…, якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість; п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.16.13 Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч»), здійснюючи маневр повороту ліворуч в напрямку вулиці Василя Нікітіна не переконався у безпечності свого маневру та відсутності зустрічних транспортних засобів, не надавши перевагу в русі мотоциклу «Lifan LF200-10L» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався по вул. Героїв Земляків в зустрічному напрямку прямо, в безпосередній близькості перед мотоциклом здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де близько 01.11.2026 близько 16 год. 50 хв. на перехресті вулиць Героїв Земляків та Василя Нікітіна в місті Кропивницький допустив зіткнення із мотоциклом.
В результаті зіткнення транспортних засобів, що було допущене внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 вимог ПДР водій мотоциклу «Lifan LF200-10L», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці ДТП.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою для застосування запобіжного заходу є одночасна наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та одного чи декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому обов`язок доведення як існування відповідних ризиків, так і недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів покладається на сторону обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання відповідному ризику або ризикам.
Поняття «обґрунтована підозра» не передбачає на цій стадії кримінального провадження наявності доказів, достатніх для висновку про винуватість особи. Для вирішення питання про застосування запобіжного заходу достатнім є встановлення фактів та відомостей, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Такий підхід відповідає практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «K.-F. проти Німеччини».
На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри стороною обвинувачення надано, зокрема, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.11.2026, протокол огляду місця події від 01.11.2026, протокол допиту підозрюваного від 02.11.2026.
Наведені матеріали у своїй сукупності містять відомості про місце та обстановку дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортних засобів після зіткнення, напрямки їх руху, наслідки пригоди, а також дані щодо обставин керування автомобілем ОСОБА_4 .
На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не оцінює зазначені докази з точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку, не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_4 та правильність остаточної кримінально-правової кваліфікації його дій. Разом із тим сукупність наданих матеріалів є достатньою для висновку про існування обґрунтованої підозри у розумінні ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із того, що ризик не може ґрунтуватися виключно на припущеннях або формальному посиланні на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення. Його наявність має випливати із сукупності конкретних обставин кримінального провадження та відомостей про особу підозрюваного. Водночас від сторони обвинувачення не вимагається доведення того, що підозрюваний неодмінно вчинить відповідні дії; достатнім є встановлення реальної, а не абстрактної можливості такої поведінки.
Сторона обвинувачення посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути достатньою підставою для висновку про наявність ризику переховування, однак відповідно до практики Європейського суду з прав людини може враховуватися у сукупності з іншими обставинами.
Досудове розслідування розпочато безпосередньо після події та перебуває на початковій стадії. При цьому ОСОБА_4 зареєстрований та фактично проживає за різними адресами, а двоє його дітей проживають за межами України, у Республіці Польща. Наведені обставини у сукупності з тяжкістю можливого покарання свідчать про наявність у підозрюваного реальної можливості змінити місце перебування з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Водночас ОСОБА_4 має сталі соціальні зв`язки, проживає зі співмешканкою, яка вагітна, утримує її неповнолітнього сина, проходить військову службу за контрактом, позитивно характеризується за місцем служби та проживання, має статус учасника бойових дій. Слідчий суддя також враховує, що після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 місце події не залишив, викликав поліцію та швидку медичну допомогу, а даних про вчинення ним після події дій, спрямованих на переховування, матеріали клопотання не містять. Ці обставини знижують ступінь зазначеного ризику, однак не усувають його повністю.
За сукупністю наведених обставин слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику незаконного впливу на свідка, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що кримінальне провадження розпочато 01.11.2026, тобто досудове розслідування перебуває на початковій стадії. У тексті клопотання слідчим зазначено наявність свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , особа якого у зв`язку з розглядом цього клопотання стала відома стороні захисту.
На цьому етапі досудового розслідування показання свідка підлягають подальшій перевірці та оцінці у сукупності з іншими доказами. Можливість позапроцесуального контакту підозрюваного зі свідком до завершення відповідних процесуальних дій створює ризик впливу на його подальшу процесуальну поведінку та зміст показань.
Згідно повідомленої ОСОБА_4 підозри, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу «Lifan LF200-10L», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці ДТП. Однак до клопотання не долучено відомостей про особу, яка звернулась до слідчого/прокурора із заявою про залучення її як потерпілої, а отже, станом на день розгляду клопотання відомостей, які б підтверджували наявність потерпілої сторони та реальність ризику незаконного впливу на неї, слідчому судді не надано.
При цьому даних про те, що ОСОБА_4 особисто або через третіх осіб здійснював спроби незаконного впливу на свідка, матеріали клопотання не містять. Це знижує ступінь відповідного ризику, однак з огляду на початкову стадію досудового розслідування та необхідність забезпечення незалежності показань свідка не дає підстав вважати його повністю усунутим.
За наведених обставин ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя також вважає доведеним у частині можливого незаконного впливу на свідка.
Натомість належних і достатніх фактичних даних, які б свідчили про реальну можливість перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином або вчинення ним іншого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не наведено. Доводи щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, за своїм змістом переважно стосуються можливого впливу на учасників кримінального провадження та охоплюються оцінкою ризику, передбаченого п. 1 та п. 3 цієї норми.
У зв`язку з цим ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає недоведеними.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Таким чином, саме на стороні обвинувачення лежить обов`язок довести не лише наявність ризиків, а й недостатність більш м`яких засобів їх нейтралізації. Невиконання стороною захисту обов`язку доводити достатність певного запобіжного заходу процесуальним законом не передбачено.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, раніше не судимий, а тому з урахуванням положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою законом допускається.
При вирішенні питання про вид запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, вік, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання та утриманців, проходження військової служби за контрактом, наявність позитивних характеристик за місцем служби та проживання, відсутність судимостей та даних про його стан здоров`я.
Слідчий суддя також бере до уваги поведінку ОСОБА_4 після події, його позицію щодо повідомленої підозри, висловлену готовність співпрацювати з органом досудового розслідування, відсутність даних про попередні спроби переховування або впливу на учасників кримінального провадження. Такі обставини мають значення для оцінки ступеня встановлених ризиків, однак самі по собі їх не усувають.
Перевіряючи можливість застосування особистого зобов`язання чи особистої поруки, слідчий суддя виходить із того, що з огляду на одночасне існування ризику переховування та ризику незаконного впливу на свідка передбачений такими запобіжними заходами обсяг процесуальних обмежень на даному етапі розслідування є недостатнім.
Щодо домашнього арешту, про застосування якого просила сторона захисту, слідчий суддя враховує, що матеріалами провадження підтверджується наявність у ОСОБА_4 постійного місця проживання разом із співмешканкою та наявність згоди власника житла про перебування підозрюваного під домашнім арештом за місцем її проживання.
Разом із тим з урахуванням установленого ризику переховування, обставин, якими він обґрунтований, а також ризику незаконного впливу на свідка на початковій стадії досудового розслідування самі лише заборона залишати житло та покладення обов`язку утримуватися від спілкування зі свідком не забезпечують достатнього рівня процесуального контролю за поведінкою підозрюваного. За сукупністю встановлених обставин домашній арешт не є достатнім для належного запобігання доведеним ризикам.
Оцінюючи наведені обставини у сукупності, а не ізольовано, слідчий суддя доходить висновку, що сторона обвинувачення довела недостатність особистого зобов`язання, особистої поруки та домашнього арешту для запобігання встановленим ризикам.
За таких обставин на даному етапі кримінального провадження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним та співмірним меті, визначеній ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування тримання під вартою має право не визначати заставу у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Наведена норма надає слідчому судді право, а не встановлює обов`язок не визначати заставу. Тому це питання підлягає вирішенню з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, характеру кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного та встановлених ризиків.
У цьому випадку слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є необережним; підозрюваний раніше не судимий, у судовому засіданні не висловив заперечень щодо обставин повідомленої йому підозри, висловив готовність співпрацювати з органом досудового розслідування. Даних про спроби переховування після події або про фактичний незаконний вплив на свідка не встановлено.
За сукупністю цих обставин слідчий суддя не вбачає підстав для застосування передбаченого п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України винятку у виді тримання під вартою без визначення застави та вважає можливим визначити її як альтернативу триманню під вартою.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України та правову позицію, викладену у Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 21.07.2026 №9-р(II)/2026 у справі №3-176/2025(355/25), відповідно до якої розмір застави повинен бути індивідуалізованим, не бути завідомо непомірним та забезпечувати реальну, а не формальну можливість заміни тримання під вартою заставою.
Сторонами не надано документів, які б достовірно підтверджували розмір доходів, наявність у власності ОСОБА_4 нерухомого чи іншого цінного майна або його інший майновий стан. Із пояснень самого підозрюваного встановлено, що він проходить військову службу за контрактом, однак розмір грошового забезпечення не повідомив, проте вказав, що застава у розмірі до 200 тис. грн є посильною для нього, має утриманців. За відсутності більш повних відомостей про фінансове становище підозрюваного слідчий суддя не вбачає підстав для визначення застави у максимальному розмірі, передбаченому для тяжкого злочину.
Водночас мінімальна межа застави, з огляду на тяжкість наслідків кримінального правопорушення загибель людини, тяжкість можливого покарання та одночасне існування двох установлених процесуальних ризиків, не забезпечувала б належного стримуючого впливу застави та виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.
Разом із тим необережний характер кримінального правопорушення, відсутність судимостей, позитивні характеристики підозрюваного, його поведінка після події, відсутність даних про фактичне переховування чи незаконний вплив на учасників кримінального провадження виключають необхідність визначення застави у верхній межі, передбаченій законом.
З огляду на наведене слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 грн, відповідає характеру та тяжкості повідомленої підозри, ступеню встановлених ризиків та даним про особу підозрюваного, є достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків і водночас не має характеру прихованого безальтернативного тримання під вартою.
Саме такий розмір застави забезпечує необхідний баланс між потребами кримінального провадження та правом підозрюваного на свободу й особисту недоторканність, у зв`язку з чим підстав для визначення застави у більшому розмірі слідчий суддя не вбачає.
У разі внесення підозрюваним або заставодавцем визначеної суми застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
1.прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3.не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4.не спілкуватись із свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , як безпосередньо так і через третіх осіб за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;
5.здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Оцінивши всі встановлені обставини у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недостатність більш м`яких запобіжних заходів для їх належної нейтралізації. Водночас ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, належним чином не доведені, а підстав для невизначення застави відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не встановлено.
За таких обставин клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 131-132, 176-178, 182-183, 194, 196 - 197, 309, 369-372 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 19 год. 40 хв. 01.11.2026 до 30.12.2026 включно, в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199680 (сто дев`яності дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Кіровоградській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA768201720355219001015002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 03.11.2026 по справі № 12026120000000384 від 01.11.2026.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 30.12.2026 наступні обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) не спілкуватись із свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , як безпосередньо так і через третіх осіб за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;
5) здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, під вартою в якому вона буде знаходитись.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_9
Судове рішення № 141271488, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 405/7769/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: