Рішення № 141271266, 29.10.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1729/26

Провадження № 2/385/935/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2026 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайвороні Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Кіровоградської області, третя особа: Гайворонська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ковтонюк О.О., який діє в її інтересах, звернувся до суду з позовом до Гайворонської міської ради Кіровоградської області, третя особа: Гайворонська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, про визнання права власності на спадкове майно .

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 2,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бандурівської сільської ради (Гайворонської міської ради), Голованівського району, Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3521180400:02:000:0423. Позивач є донькою спадкодавиці та спадкоємицею за заповітом, який посвідчено секретарем Бандурівської сільської ради, Гайворонського району, Кіровоградської області, ОСОБА_3 01 лютого 2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 9. Згідно із вказаним заповітом ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належні їй на праві особистої власності земельні ділянки (паї), що розташовані на території Бандурівської сільської ради. Про наявність вищевказаного заповіту позивачці відомо не було. Позивач тільки знала, що одну із земельних ділянок її мати заповіла жителю села Бандурове ОСОБА_5 , який її успадкував. Земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 2,33 га, кадастровий номер 3521180400:02:000:0423 на даний час залишилась ніким не успадкованою. У грудні місяці 2025 року на адресу позивачки надійшов лист від ТОВ «Балта- Агроінвест» від 02 грудня 2025 року №23 із змісту якого позивачка дізналась, що виявлено оригінал заповіту ОСОБА_2 , згідно із яким вона заповіла належні їй на праві особистої власності земельні ділянки (паї), що розташовані на території Бандурівської сільської ради, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка звернулась до Товариства, і отримала заповіт та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бандурівської сільської ради (нині Гайворонської міської ради), Голованівського району, Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3521180400:02:000:0423.

02 квітня 2026 року позивач звернулася до Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про прийняття спадщини. Постановою державного нотаріуса Гайворонської державної нотаріальної контори, Ковбасюк Н.Ю. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 02.04.2026 року №56/02- 31, позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на все спадкове майно, у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини. На момент смерті ОСОБА_2 , її донька позивач - ОСОБА_1 дійсно фактично постійно проживала з нею в житловому будинку АДРЕСА_1 так як ОСОБА_2 потребувала постійного стороннього догляду, тому позивачка забезпечувала її продуктами харчування і ліками, допомагала у веденні домашнього господарства та залишалася з нею до дня смерті. Після смерті спадкодавиці позивачка не подавала заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк, оскільки вважала спадщину прийнятою в силу постійного проживання разом зі спадкодавицею. Нотаріальне оформлення спадкових прав виявилося неможливим через відсутність документального підтвердження такого проживання. На момент подання позовної заяви інші спадкоємці, які б заявили про своє право на спадкування спадкового майна - земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 2,33 га, кадастровий номер 3521180400:02:000:0423, відсутні.

На підставі викладеного просить суд встановити факт постійного проживання позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавицею ОСОБА_2 на день відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 та визнати позивачку такою, що прийняла спадщину після смерті спадкодавці ОСОБА_2 . Визнати за позивачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бандурівської сільської ради (нині Гайворонської міської ради), Голованівського району, Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3521180400:02:000:0423.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 28.09.2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 22.10.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача адвокат Ковтонюк О.О. надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі на розсуд суду.

Представник третьої особи Гайворонська державна нотаріальна контора Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про час та дату проведення засідання повідомлений відповідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст.89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.11).

Згідно Державного акта на право приватної власності на землю Серії РІ №334291 ОСОБА_2 належала на праві приватної власності земельна ділянка кадастровий номер 3521180400:02:000:0423, що розташована на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с. 14).

Позивач є донькою спадкодавиці (а.с. 17, зворот) та спадкоємицею за заповітом, який посвідчено секретарем Бандурівської сільської ради, Гайворонського району, Кіровоградської області, ОСОБА_3 01 лютого 2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 9 (а.с. 13, зворот). Згідно із свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 від 16 травня 2004 року, прізвище позивачки змінилось з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а.с. 18), а відповідно із свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_3 від 14 лютого 2023 року, з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » (а.с.19, зворот).

Згідно постанови державного нотаріуса Гайворонської державної нотаріальної контори, ОСОБА_10 про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 02.04.2026 року №56/02- 31, позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на все спадкове майно, у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини (а.с. 16).

Відповідно довідки Гайворонської міської ради № 03-18/143/4 від 11.08.2026, ОСОБА_1 дійсно проживала зі своєю матір`ю ОСОБА_2 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16, зворот).

З даних спадкової справи № 184/23 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після її смерті до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_5 , якому спадкодавця заповіла земельну ділянку площею 2,32 га кадастровий номер 3521180400:02:000:0424 та майновий пай члена КСП СВК «ІСКРА-К». ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказане майно після смерті ОСОБА_2 , від 10.01.2024 зареєстроване в реєстрі за № 88. Крім того, як вбачається з довідки Бандурівського старостинського округу Гайворонської міської ради № 555 від 11.12.2023, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала на АДРЕСА_1 по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім неї за даної адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав.

Норми права та мотиви їх застосування судом.

За частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до частини третьої цієї статті спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Для застосування частини третьої статті 1268 ЦК України визначальним є не формальна реєстрація місця проживання, а фактичне постійне проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, спільність побуту та сталість відповідних відносин.

Як встановлено з матеріалів спадкової справи спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв ОСОБА_5 . Згідно довідки, яка міститься у спадковій справі, спадкодавця ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала на АДРЕСА_1 по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 , сама. Крім неї за даної адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав.

Отже, фактично ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 . Разом з тим, позовна заява подана до Гайворонської міської ради, тобто до відповідача, який не приймав спадщину.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду).

Згідно ч. 2 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Таким чином, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

З огляду на зазначене, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв ОСОБА_5 , а позов поданий до Гайворонської міської ради, клопотань про заміну неналежного відповідача до початку першого судового засідання позивачем не подано, а тому суд вважає, що позов подано до неналежного відповідача.

Оскільки позов поданий до неналежного відповідача, клопотань про зміну відповідача, залучення співвідповідача на адресу суду не надходило, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд залишає його за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 223, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Кіровоградської області, третя особа: Гайворонська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесених.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 06.11.2026.

Суддя: А. М. ГРИШАК

Дата документу 29.10.2026