Рішення № 141270540, 06.11.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
185/12901/25
Номер документу
141270540
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 185/12901/25

Провадження № 2/185/587/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 листопада 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Жмуренка А.В.

відповідача ОСОБА_2

третіх осіб ОСОБА_3 , неповнолітнього ОСОБА_4

прокурора Тюрі В.В.

представника органу опіки та піклування Скотаренко Т.В.

представника служби у справах дітей Каращук Л.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження в місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Богданівської сільської ради, неповнолітній ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач посилається на те, що ОСОБА_4 син його померлого племінника ОСОБА_6 та відповідачки ОСОБА_7 .

Починаючи з квітня 2025 року ОСОБА_8 постійно проживає разом з позивачем, відповідачка не приймає участі у вихованні сина, не надає матеріальної допомоги, взагалі з ним не спілкується, не цікавиться його життям, не телефонує, не відвідує.

Органом опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надано висновок від 20 серпня 2024 року про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки щодо сина ОСОБА_8 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, пояснив, що неповнолітні й ОСОБА_9 його внучатий племінник, матір ОСОБА_8 з травня 2024 року почала зловживати спиртними напоями, поводила себе агресивно по відношенню до сина, не займалася його вихованням та навчанням. У період з серпня 2024 року по серпень 2025 року відповідачка проходила лікування від алкогольної залежності у реабілітаційному центрі, але лікування не завершила. Починаючи з серпня 2024 року неповнолітній ОСОБА_8 проживає у родині позивача, саме позивач займався його навчанням, влаштуванням до військового ліцею, повністю опікувався ним. ОСОБА_8 ображений на матір за її поведінку по відношенню до нього, проте відповідачка нічого не робить, щоб налагодити стосунки з сином, не відвідує його, не проявляє щодо нього материнського піклування.

Позивач вважає, що позбавлення відповідачки батьківських прав відповідає інтересам неповнолітнього ОСОБА_8 , оскільки позивач фактично виконує обов`язки опікуна, але не має відповідного статусу, не може вирішити питання стосовно пенсії по втраті годувальника, яку має отримувати ОСОБА_8 після смерті батька. На теперішній час пенсію по втраті годувальника отримує його матір і витрачає кошти на свій розсуд.

Відповідачка ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що вона любить свого сина і ніколи не відмовлялася від батьківських прав, однак позивач та його цивільна дружина навмисно відсторонили її від сина, відправили проти її волі до реабілітаційного центру, звідки неможливо було зв`язатися з ОСОБА_8 , оскільки в неї відібрали телефон. За час її перебування у реабілітаційному центрі позивач та його цивільна дружина налаштували сина проти неї, але вона намагається спілкуватися з ОСОБА_8 по телефону, дізналася номер його банківської картки та перераховувала частину пенсії по втраті годувальника за своєю ініціативою.

Неповнолітній ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що після смерті батька його мати про нього не піклувалася, залишала дома самого, майже кожного дня уходила випивати з друзями. Його двоюрідний дід ОСОБА_1 у серпні 2024 року забрав його до себе, займався його утриманням, навчанням, вступом до ліцею. З матір`ю він бачився лише на літніх канікулах, до ліцею вона не приїздила, іноді телефонувала, писала повідомлення у месенджері, цікавилася його справами. Пенсію по втраті годувальника матір частково перераховувала на його картку. На теперішній час у нього немає бажання спілкуватися з матір`ю, тому що вона його часто обманювала, говорила, що не отримує грошей, обіцяла, що не буде купувати алкоголь, але не виконувала своїх обіцянок. Наразі матір начебто перестала випивати, однак він не має до неї довіри.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що вона перебуває з позивачем ОСОБА_1 у фактичних шлюбних відносинах, вони разом намагалися вплинути на відповідачку та змінити її ставлення до батьківських обов`язків. Коли помер батько ОСОБА_8 відповідачка стала зловживати спиртними напоями, не ночувала вдома, проводила час у сумнівних компаніях, про ОСОБА_8 взагалі не піклувалася. Працівники служби у справах дітей неодноразово розшукували відповідачку і повертали додому, але вона своєї поведінки не змінила. З вересня 2024 року ОСОБА_8 періодично мешкав у їхній сім`ї, а з квітня 2025 року постійно з ними мешкає, хоча зареєстрований за місцем проживання матері.

Представник органу опіки та піклування ОСОБА_10 пояснила, що з моменту складання висновку про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав її поведінка змінилася на краще, вона позбулася алкогольної залежності, на словах бажає виконувати батьківські обов`язки та піклуватися про сина, однак не робить нічого, щоб відновити з сином родинні стосунки.

Представник служби у справах дітей Каращук Л.М. пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися з повідомленням про неналежне виконання відповідачкою батьківських обов`язків, просили надати допомогу у виправленні ситуації, але не позбавляти відповідачку батьківських прав. Працівники служби намагалися вплинути на відповідачку щоб зберегти її батьківські права, пропонували пройти лікування від алкогольної залежності, але відповідачка не вважала себе хворою. Будь-які заходи впливу на відповідачку не діяли, тому був зроблений висновок про доцільність позбавлення її батьківських прав. Однак на теперішній час відповідачка перестала зловживати алкоголем, сама звертається до служби у справах дітей, в основному з питання отримання нею пенсії по втрати годувальника.

Прокурор Тюря В.В. вважає, що небажання дитини спілкуватися з матір`ю є результатом їх тривалого окремого проживання, однак мати не втратила інтересу до дитини, змінила свою поведінку на краще, тому підстави для позбавлення її батьківських прав наразі відсутні.

Крім того, на думку прокурора, ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки неповнолітній ОСОБА_8 не був офіційно влаштований на проживання в його сім`ю.

Згідно з частиною 1 статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батьків, так і для дітей, і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Як визначено статтею 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 додав до позовної заяви довідку про фактичне проживання № 1768 від 14 серпня 2025 року, видану відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради, згідно якої за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , починаючи з травня 2025 року разом з ним фактично проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . (а.с.39)

Відповідно до положень статті 165 Сімейного кодексу України правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав наділена особа, у сім`ї якої проживає дитина, при цьому вимоги про обов`язкове офіційне влаштування дитини до сім`ї позивача СК України не містить. Фактичне проживання неповнолітнього ОСОБА_8 у сім`ї позивача на момент пред`явлення позову підтверджується довідкою відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб, а також не заперечувалося сторонами під час розгляду справи. Отже ОСОБА_1 є особою, яка має право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, тобто належним позивачем.

З доданих до справи матеріалів видно, що ОСОБА_5 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований з нею за однією адресою АДРЕСА_2 .

Батько ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_5 згідно довідки громадської організації «Нове Покоління Україна» № 53 від 23 червня 2026 року перебувала у центрі соціально-психологічної реабілітації «Нове Покоління Україна» за адресою АДРЕСА_3 , де проходила курс реабілітації з 16 серпня 2024 року по 06 серпня 2025 року. (а.с.103)

З часу влаштування матері на лікування до центру соціально-психологічної реабілітації ОСОБА_9 фактично проживає з двоюрідним дідом ОСОБА_1 .

Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав містить посилання на акт з`ясування думки дитини від 14 серпня 2025 року, складений Тернівською ССД, згідно якого ОСОБА_8 не виявляє бажання жити з матір`ю, яка вживає алкоголь, вчиняє фізичне та психологічне насильство. (а.с.44)

Також у висновку органу опіки та піклування зазначено, що матір не має постійного місця роботи, отримує пенсію на дитину у зв`язку з втратою годувальника, яку використовує не за призначенням, не займається вихованням та утриманням сина.

На теперішній час неповнолітній ОСОБА_4 навчається у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут», знаходиться на неповному державному забезпеченні. (а.с.40)

ОСОБА_5 згідно наданих нею документів влаштована на постійне місце роботи на шахту «Самарська» виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», за місцем роботи характеризується позитивно. (а.с.101, 105, 106)

Згідно характеристики з місця проживання Богданівська сільська рада не має негативної інформації стосовно способу життя ОСОБА_5 (а.с.104)

Учасниками справи не заперечується, що відповідачка на теперішній час позбулася алкогольної залежності, змінила свою поведінку на краще, має бажання відновити родинні відносини з неповнолітнім сином.

Проте сама відповідачка визнає, що не може знайти із сином спільної мови, він багато часу прожив окремо від неї і не виявляє бажання спілкуватися.

Як визначено статтею 17 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування надає допомогу особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов`язків в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Матеріали справи не містять доказів того, що органом опіки та піклування надавалася допомога неповнолітньому ОСОБА_8 та його матері у налагодженні їх сімейних стосунків (консультація психолога, проходження матір`ю програми для кривдників тощо).

У висновку про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав зазначено лише про ухилення матері від виконання батьківських обов`язків та небажання неповнолітнього сина спілкуватися з матір`ю, проте не вказано, які саме заходи впливу вживалися до відповідачки, яка надавалася допомога у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов`язків.

Судом установлено, що на час розгляду справи відповідачка змінила спосіб життя, вчинила дії, які свідчать про її бажання зберегти батьківські права, заінтересованість у збереженні сімейних стосунків з неповнолітнім сином. Небажання ОСОБА_8 спілкуватися та відсутність довіри може бути обумовлено тривалим розлученням з матір`ю, яка майже рік перебувала у реабілітаційному центрі і не мала можливості спілкуватися з сином.

Зокрема відповідачка намагається підтримувати з сином зв`язок, телефонує йому та цікавиться його справами, перераховує йому кошти на банківську картку. Водночас ставлення ОСОБА_8 до матері негативне, він не вірить у щирість її намірів, вважає, що матір спілкується з ним «для галочки».

Відповідачка усвідомлює свою неспроможність налагодити стосунки з сином, але не зверталася за кваліфікованою допомогою до сімейних або дитячих психологів, психотерапевтів, у тому числі до державних та соціальних служб. Орган опіки та піклування також не пропонував відповідачці психологічної допомоги, не направив її до спеціалістів, отже не вчинив всіх можливих дій для збереження сімейного зв`язку між матір`ю та сином.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Між інтересами дітей та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дітей, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дітей їх коріння, позбавлення матері та батька спорідненості з дітьми, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18.

У даному випадку, незважаючи на пасивну поведінку матері, як не докладає достатньо зусиль для повернення сина у свою сім`ю та відновлення родинних стосунків, позивачем не доведено наявності виняткових обставин, які б свідчили про остаточне розірвання сімейного зв`язку та неможливість його відновлення.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав не підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її

характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Тому суд вважає за доцільне попередити відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітнього сина, а саме звернутися за консультацією до сімейного психолога та вчинити дії по налагоджуванню стосунків з сином згідно отриманих рекомендацій.

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Богданівської сільської ради, неповнолітній ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітнього сина, а саме звернутися за консультацією до сімейного психолога та вчинити дії по налагоджуванню стосунків з сином згідно отриманих рекомендацій.

Покласти на орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області контроль за виконанням ОСОБА_2 покладених на неї обов`язків.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

- ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

-орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, 51464 Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Богданівка, вулиця Українська, будинок 35-А, ЄДРПОУ 40210421,

-Служба у справах дітей Богданівської сільської ради, 51464 Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Богданівка, вулиця Українська, будинок 35-А, ЄДРПОУ 44155532.

-неповнолітній ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

Суддя У.М. Болдирєва

Часті запитання

Який тип судового документу № 141270540 ?

Документ № 141270540 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141270540 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141270540 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141270540 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141270540, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 141270540, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141270540 відноситься до справи № 185/12901/25

Це рішення відноситься до справи № 185/12901/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141270539
Наступний документ : 141270541