Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 182/3834/25
Провадження № 4-с/0182/21/2026
У Х В А Л А
Іменем України
06.11.2026 року м. Нікополь
Суддя Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області Кобеляцька -Шаховал І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за його скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, -
В С Т А Н О В И В :
В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за його скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича.
04 жовтня 2026 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Костиркін М.М. подав заяву про вжиття заходів забезпечення скарги. В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що 23 вересня 2026 року приватним виконавцем Лисенком Ю.О. у межах виконавчого провадження № 81942177 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно з якою з його заробітної плати за основним місцем роботи у Виконавчому комітеті Нікопольської міської ради здійснюється відрахування в розмірі 20 % щомісячно до погашення заборгованості в загальній сумі 29 974,64 грн. При цьому, зазначає, що заробітна плата, яку він отримує у Виконавчому комітеті Нікопольської міської ради, є його єдиним джерелом існування, а тому вважає, що, оскільки він звернувся зі скаргою, яка призначена до розгляду, то неприйняття заходів забезпечення, шляхом зупинення стягнення, призведе до того, що під час виплати авансу та заробітної плати за жовтень 2026 року з його єдиного доходу буде безпідставно утримано 20 % коштів. Тому, просить суд зупинити стягнення, на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича від 23.09.2026 року у виконавчому провадженні № 81942177 про звернення стягнення на його заробітну плату в розмірі 20 % - до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду скарги у справі № 182/3834/25.
Суддя, розглянувши матеріали скарги та подану заяву, приходить до наступного.
Так, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження, при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду, на підставі статті 447 ЦПК України, пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Вказаною нормою визначено перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем.
За змістом вимог статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», зупинення виконавчого провадження є виключним правом державного (або приватного) виконавця.
Суд не може підміняти повноваження державного виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.
Зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа може застосовуватись судами лише, як захід забезпечення позову, при розгляді конкретної справи та в тому числі, справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2026 року позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 03.09.2024-100002260 від 03 вересня 2024 року у розмірі 24 300 (двадцять чотири тисячі триста грн.) 00 коп., а також стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн.) 40 коп., сплачений останнім при подачі позову до суду. При цьому, вищевказане рішення набуло чинності і стягувачу було видано виконавчий лист про примусове стягнення. Тобто, в даному випадку, наявні обставини, які свідчать про те, що заявник своїм правом на апеляційне оскарження не скористався, а, у відповідності до ст.447 ЦПК України, звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця.
Проте, суд, розглядаючи скаргу на дії державного чи приватного виконавця, у порядку статей 447-453 ЦПК України, не наділений повноваженнями вирішувати питання зупинення стягнення за виконавчим документом, оскільки провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється в декларативний, а тому зупинення стягнення можливе лише у випадках оскарження самого рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист або при оскарженні виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом (абзац п`ятий пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Таким чином, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд не вправі вживати заходи зупинення виконавчих дій, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, неналежне виконання яких може бути оскаржено до суду.
Верховний Суд у Постанові від 01 березня 2021 року у справі № 752/26606/18 дійшов висновку про те, що положення статей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447-451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
У пункті 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Тобто, у своїй заяві ОСОБА_1 просить забезпечити скаргу, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні, у якому він є боржником, по виконанню рішення, яке набрало законної сили, а отже, у ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження у порядку, передбаченому статтями 149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення виконавчих дій.
Таким чином, оскільки заявник не оскаржує виконавчий документ в судовому порядку, а звернувся до суду зі скаргою на дії органу примусового виконання, з урахуванням вищевикладеного, правові підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись ст.ст.10, 18, 149-153, 447, 353 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за його скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал
Судове рішення № 141270432, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 182/3834/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: