Рішення № 141270196, 03.11.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Дата ухвалення
03.11.2026
Номер справи
204/5074/26
Номер документу
141270196
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 204/5074/26

Провадження № 2/204/3735/26 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 010-RO-82-300557048 від 04 листопада 2024р. в розмірі 36 202,90 грн., з яких: 36 202,90 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею; а також стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати, з яких судовий збір 2 662,40 грн., та витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 664,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 010-RO-82-300557048 від 04 листопада 2024 р., підписанням якого Позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб. 17.07.2025 року між АТ «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F, у відповідності до умов якого, АТ «Райффайзен Банк» передав (відступив) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні АТ «Райффайзен Банк» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі(ах) Боржників (Портфель Заборгованості). Згідно п.п.2.2. Договору відступлення права вимоги, відступлення Новому кредитору Прав Вимоги вiдбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. Договору, у порядку, визначеному п.п.2.3 Договору - з моменту підписання Сторонами Реєстру Боржників. Внаслідок передачі (відступлення) Прав Вимоги за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі(ах) Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами у відповідності до чинного законодавства України. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній. Відповідно до Реєстру Боржників від 18.09.2025 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-78 F від 17.07.2025 (витяг з Реєстру Боржників у редакції Додатку 2 до Додаткової угоди № 8 від 16.03.2026 додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 36 202,90 грн., з яких: 36 202,90 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею. Згідно з умовами Заяви-Договору Клієнт зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки. Таким чином порушення умов кредитних договорів, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, в результаті чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» було вимушено звернутися до суду з даним позовом для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, раніше представником було надано заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, раніше надав до суду заяву відповідно до якої просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Судом підтверджено, що Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 010-RO-82-300557048 від 04 листопада 2024 р., підписанням якого Позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

Суд погоджується, що підписавши Договір позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію банку та Правила і Тарифи Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

Згідно умов кредитного договору, Відповідач зобов`язався щомісячно протягом строку дії договору про споживчий кредит здійснювати мінімальний платіж - 5% від суми заборгованості, мінімум 30 грн або в сумі заборгованості, якщо заборгованість менше 30 грн. За прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач зобов`язаний на вимогу кредитодавця сплатити останньому неустойку у розмірі один відсоток від суми простроченого платежу, але не менше 50 гривень. Базою розрахунку є сума простроченого платежу. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 48,00%.

Знайшло своє підтвердження, що 17.07.2025 між АТ «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F, у відповідності до умов якого, АТ «Райффайзен Банк» передав (відступив) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні АТ «Райффайзен Банк» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі(ах) Боржників (Портфель Заборгованості).

Відповідно до Реєстру Боржників від 18.09.2025 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-78 F від 17.07.2025 (витяг з Реєстру Боржників у редакції Додатку 2 до Додаткової угоди № 8 від 16.03.2026 додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 36 202,90 грн., з яких: 36 202,90 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що Згідно п.п.2.2. Договору відступлення права вимоги, відступлення Новому кредитору Прав Вимоги вiдбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. Договору, у порядку, визначеному п.п.2.3 Договору - з моменту підписання Сторонами Реєстру Боржників. Внаслідок передачі (відступлення) Прав Вимоги за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі(ах) Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами у відповідності до чинного законодавства України. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній. (п.п.2.4. Договору відступлення права вимоги)

Таким чином, всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Суд погоджується, що Відповідач не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання в результаті чого утворилась заборгованість за кредитним договором № 010-RO-82-300557048 від 04 листопада 2024 р. в загальному розмірі 36 202,90 грн., тому вивчивши матеріали справи суд погоджується з розміром заявленої Позивачем до стягнення заборгованості по вищевказаним кредитним договорам, який складає в 36 202,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Суд погоджується з тим, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов`язання за Договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов Договору.

В той самий час Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитним договором, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

В силу положень ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст. 509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

В результаті відповідних правовідносин кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач скористався наданим кредитом, проте зобов`язання належним чином за договором не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, що підтверджується наданою випискою.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.12.2020 р. по справі № 278/2177/15-ц, - наданий банком розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України. Також доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У частині 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Однак, відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували, що відповідач звертався до суду з позовною заявою про зміну або визнання недійсними умов кредитного договору № 010-RO-82-300557048 від 04 листопада 2024 р.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд зазначає, що кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеним кредитним договором так і не сплатив.

Оскільки відповідачем не погашена у повному обсязі заборгованість за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 010-RO-82-300557048 від 04 листопада 2024 р. в загальному розмірі 36 202,90 грн., - є обґрунтованими і такими, які знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат, пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та забезпеченням доказів суд дійшов до наступного висновку.

Вимога позивача про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме витрат на витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням та забезпечення доказів у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 664,00 грн), є необґрунтованою, оскільки не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та забезпеченням доказів.

Разом із тим сам факт віднесення таких витрат до складу судових витрат не є безумовною підставою для їх відшкодування. За змістом статей 137 та 141 ЦПК України компенсації підлягають виключно ті витрати, які є реальними, необхідними для розгляду справи, документально підтвердженими та співмірними із процесуальними діями, для здійснення яких вони були понесені.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен перевірити не лише їх заявлений розмір, а насамперед встановити факт їх реального понесення, необхідність здійснення та підтвердження належними доказами. При цьому відшкодуванню підлягають лише фактичні та обґрунтовані витрати, а не умовно визначені суми.

Аналогічний підхід викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у яких зазначено, що суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, повинен оцінювати як факт їх реального понесення, так і їх необхідність та розумність.

Крім того, частина восьма статті 141 ЦПК України прямо передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом виключно на підставі поданих доказів, зокрема договорів, рахунків, квитанцій, платіжних документів або інших належних доказів. Відсутність таких доказів виключає можливість їх розподілу між сторонами.

У даному випадку позивач не надав жодного доказу фактичного понесення витрат у заявленому розмірі. Матеріали справи не містять жодних документів, які б підтверджували здійснення позивачем платежів, пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням чи забезпеченням доказів, а також відсутні ухвали суду, якими на позивача покладався обов`язок здійснити авансування відповідних процесуальних витрат.

Більше того, позивач просить стягнути фіксовану суму у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак жодною нормою ЦПК України не передбачено визначення чи відшкодування витрат, пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням їх огляду або забезпеченням доказів, у фіксованому відсотковому чи кратному прожитковому мінімуму розмірі. Вказана сума визначена позивачем довільно, не має нормативного підґрунтя та не підтверджена жодними доказами.

Отже, заявлена вимога фактично ґрунтується виключно на припущеннях та не відповідає критеріям дійсності, необхідності, розумності й документальної підтвердженості судових витрат, визначеним статтями 133, 137 та 141 ЦПК України, а також усталеній практиці Верховного Суду.

За таких обставин правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 664,00 грн витрат, пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та забезпеченням доказів, відсутні, у зв`язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

Крім того, в порядку ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слідує стягнути судовий збір в сумі 2 662,40 грн. (в порядку ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції на момент звернення до суду з даним позовом).

На підставі ст. ст. 6, 71, 207, 509, 530, 626-629, 634, 638, 639, 1048, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 2, 4, 81, 82, 128, 133, 137,141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 010-RO-82-300557048 від 04 листопада 2024 р. в загальному розмірі 36 202,90 грн., з яких: 36 202,90 грн. заборгованість по тілу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх № 4.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Самсонова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141270196 ?

Документ № 141270196 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141270196 ?

Дата ухвалення - 03.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141270196 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141270196 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141270196, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Судове рішення № 141270196, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141270196 відноситься до справи № 204/5074/26

Це рішення відноситься до справи № 204/5074/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141270195
Наступний документ : 141270197