Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 204/998/26
Провадження № 1-кп/204/704/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників (ВКЗ) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження №12025042140001272, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 289 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Чечелівським районним судом міста Дніпра здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
Прокурором подано до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому з метою уникнення відповідальності, можуть переховуватися від суду. Також прокурор вказує на існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, щодо незаконного впливу обвинувачених на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, з урахуванням того, що обвинуваченими вчинено кримінальне правопорушення із застосуванням фізичної сили та заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому, тому існує ризик вчинення повторних таких дій щодо потерпілого, а також свідків у провадженні, оскільки останні є фізично розвинутими, чинними військовослужбовцями, проходили обов`язкову військову підготовку, мають навики рукопашного бою. Також прокурор вказує на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України щодо вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачені на теперішній час перебувають не у військовій частині за місцем несення служби без законних підстав, що є підставою вважати, що обвинувачені є особами, які зневажливо ставляться до норм чинного кримінального процесуального законодавства України, а тому можуть вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки даний злочин вчинено із підстав користі, а також із застосуванням фізичної сили та заподіянням тілесних ушкоджень. На підставі викладеного, прокурор вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, можливо лише при продовженні застосування до них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання для можливості продовжити військову службу.
Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію свого підзахисного. Зазначив, що вказані прокурором ризики недоведені, його підзахисний на даний час є діючим військовослужбовцем, вину визнає, ухилятись від суду не збирається. Крім того, стороною захисту було подано клопотання командира військової частини НОМЕР_1 про скасування запобіжного заходу з метою забезпечення можливості проходження обвинуваченим військової служби. Командир військової частини НОМЕР_1 розуміючи всі наслідки та обставини справи, погодився зарахувати ОСОБА_6 до особового складу військової частини.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою, просив надати можливість продовжити військову службу.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 . Зазначила, що ризики зазначені прокурором відсутні. Просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим.
Прокурор заперечувала щодо клопотання командира військової частини НОМЕР_1 про скасування запобіжного заходу з метою забезпечення можливості проходження обвинуваченим військової служби, посилаючись на те, що сам по собі факт надання командиром військової частини письмової згоди на продовження проходження обвинуваченим військової служби не свідчить про усунення процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, суд доходить наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу або в майбутньому.
Ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій, які можуть зашкодити кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, окрім цього існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінальних правопорушень, можуть вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести те, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливого тяжкого кримінального правопорушення, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна, а тому з великою ймовірністю обвинувачені можуть вчиняти дії щодо уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності». Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 раніше неодноразово судимі, дані про наявність у них таких міцних соціальних зв`язків, які б могли запобігти ризику переховування від суду та були достатнім стримуючим фактором відсутні.
Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи, з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у обвинувачених збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинувачених.
Ризик впливу на свідків та потерпілих, існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та потерпілих та дослідження їх судом.
Оскільки хоча судовий розгляд по справі розпочато, допитано потерпілого, однак частина свідків ще не допитані судом, тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на останніх, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Існування ризику передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачені будучи раніше неодноразово судимими за вчинення кримінальних правопорушень, на шлях виправлення не стали, належних висновків для себе не зробили та продовжили вчиняти кримінальні правопорушення. Такі обставини вказують на схильність обвинувачених до протиправної поведінки та ризик вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
Щодо клопотання захисника в інтересах обвинуваченого про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ст. 616 КПК України, дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.616 КПК передбачено, що у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
Зі змісту ст.616 КПК України вбачається, що відповідне клопотання має відповідати певним вимогам, зокрема, клопотання повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;
2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
Разом з тим, як убачається з листа Відділення поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 перебувають матеріали кримінального провадження №62024080100002820 від 28.03.2024 за ч. 4 ст. 408 КК України. Зазначені обставини не дають суду достатніх підстав для висновку про відсутність ризику ухилення обвинуваченого від проходження військової служби у разі скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати, а підстави для застосування пільгового порядку, передбаченого ст. 616 КПК України, є сумнівними та недоведеними, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Суд вважає, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих діянь, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м`який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що дані заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, без визначення розміру застави, у відповідності п.1 ч.4 ст.183 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 197, 331, 369- 372, 376 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24 грудня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24 грудня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання та вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141270191, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 204/998/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: