Постанова № 141269496, 04.11.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3818/26

Провадження № 3/173/1149/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Верхньодніпровськ

Cуддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2026 о 06 год. 28 хв. в м. Верхівцеве по вул. Нова водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 210990, номерний знак НОМЕР_1 з вираженими ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан виявлення алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я м. Кам`янське відмовився під відеозапис.

Разом з цим, 04.10.2026 о 06 год. 28 хв. за адресою: м. Верхівцеве, вул. Нова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210990, номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.1 а, п. 2.5 а ПДР за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.

У судове зсідання особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить інформація з довідок про доставку повідомлення у додаток Viber на номер телефону НОМЕР_3 , дата доставки 22.10.2026 9:39:47 та його підпис в графі протоколу «дата, час, місце розгляду адміністративної справи: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області 04.11.2026 о 09 год. 00 хв.». Заяви про відкладення судового розгляду на адресу суду не надходило. Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 обізнаний, що Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області стосовно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення, а також те, що суддею вживались заходи для його повідомлення про дату та час розгляду справи, те, що останній не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, не скористався своїм правом на юридичну допомогу, не виявив бажання прийняти участь в судовому засіданні. З огляду на викладене, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення доходжу наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частина 3 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частина 4 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Пункт 2.1 а ПДР вказує, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Частина 3 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 ПДР вказує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- інформацією викладеною в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 788169 від 04.10.2026 та ЕПР1 № 788168 від 04.10.2026;

- направленням особи з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого на ім`я ОСОБА_1 о 06 годині 30 хвилин 04.10.2026 року у зв`язку із виявленням ознак алкогольного сп`яніння;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 згідно з якими останній від надання пояснень відмовився;

- постановою Південного районного суду м. Кам`янського від 15.05.2026 р., згідно з якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

- відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, пояснення ОСОБА_1 про те, що він посвідчення водія не отримував, вчора вживав алкоголь, але він ще не вивітрився. ОСОБА_1 роз`яснено, що його зупинено за те, що він керував транспортним засобом та не був пристебнутий паском безпеки, роз`яснено його права та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в лікарні № 9 м. Кам`янського, нащо останній відмовився. Відеозаписом зафіксовано процес складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме, керував транспортним засобом не маючи посвідчення на право керування транспортними засобами повторно протягом року та ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння будучи особою, яка двічі протягом року піддана адміністративному стягненню за вчинення правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.

За приписами ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

З інформаційного листа начальника ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області вбачається, що згідно з базою АІС «Екзаменаційна система» ОСОБА_1 не має посвідчення водія.

Однак суд застосовує щодо ОСОБА_1 обов`язкове додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами з огляду на таке.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Віденська конвенція про дорожній рух від 8 листопада 1968 року була ратифікована Президією Верховної Ради Української РСР 12 липня 1974 року, набрала чинності дляУкраїни 21 травня 1977 року. Згідно із ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Правила дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, є підзаконним нормативно-правовим актом. Відповідно до п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Таким чином, у разі колізії між дефініцією «водій» у ПДР та у Віденській конвенції, суд зобов`язаний застосовувати норму Конвенції, яка має вищу юридичну силу. Згідно з підпунктом «v» статті 1 Віденської конвенції про дорожній рух водій (погонич) означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди) або яка веде по дорогах худобу, стада, поодиноку в`ючну, тяглову чи верхову худобу. Відтак Конвенція пов`язує статус водія виключно з фактичною дією здійсненням керування транспортним засобом у просторі та часі. Віденська конвенція, зокрема ст. 8, не містить жодних додаткових умов щодо обов`язкової наявності у такої особи фізичного документа (посвідчення водія) для визнання її водієм у розумінні закону.

На переконання суду, адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування спрямоване на превенцію тимчасове недопущення особи до джерела підвищеної небезпеки. Суд позбавляє особу суб`єктивного права керувати транспортними засобами (забороняє їй реалізовувати це право у майбутньому), а не документа у вигляді посвідчення водія.

Таким чином, особа, яка фактично перебувала за кермом у стані сп`яніння, є суб`єктом правопорушення (водієм) у розумінні Конвенції та ст. 130 КУпАП. Відсутність у неї посвідчення водія не звільняє суд від обов`язку застосувати щодо неї додаткове стягнення.

Враховуючи вищевикладене, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вина якої у вчиненні вказаних правопорушень повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, доходжу висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП, що буде достатнім для попередження вчинення ним інших правопорушень в подальшому.

З урахуванням ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість остаточного призначення ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення передбачене санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 10 років.

Матеріали адміністративної справи не містять відомостей про належність ОСОБА_1 транспортного засобу яким він керував, тому конфіскація транспортного засобу судом не застосовується. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу вказаний автомобіль належить ОСОБА_3 .

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, при призначенні ОСОБА_1 стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом необхідно приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Південного районного суду міста Кам`янського яка становить 4 роки 6 місяців 12 днів позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 30, 36, 126, 130, 280, 283 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 10 (десять) років.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 10 років.

На підставі частини 3 статті 30 КУпАП, до стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом, призначеного ОСОБА_1 за даною постановою, приєднати не відбуту частину стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом відповідно до постанови Південного районного суду міста Кам`янського від 15.05.2026 за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та остаточно застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в частині позбавлення права керування транспортними засобами на строк 14 (чотирнадцять) років 6 (шість) місяців 12 (дванадцять) днів.

Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) - UA758999980313020149000004001, отримувач - ГУК у Дніпропетровській області/ Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ККДБ - 21081300, призначення платежу: протокол ЕПР1 № 788168 від 04.10.2026 та ЕПР1 № 788169 від 04.10.2026.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 102000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, який слідперерахувати на рахунок (IBAN) - UA908999980313111256000026001; отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); призначення платежу: *;101; ___ (реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.

На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Суддя О.А. Кожевник