Рішення № 141268694, 09.09.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4268/26

Провадження № 2/496/3741/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Буран В.М.,

за участю: секретаря Агаджанян Д.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільний позов ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 20022,17 грн., судовий збір 2662,40 грн., витрати на правничу допомогу 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.04.2019 р. між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» було укладено кредитний договір № 2001287122401, шляхом підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування.

08 травня 2024 р. між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Фінако» було укладено договір відступлення права вимоги.

16 липня 2024 р. ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «Смарт Пей», укладено договір факторингу.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 17.06.2026 р. справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін (а.с.10).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином але до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній», тому судом було здійснено виклик відповідача до суду, шляхом створення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 р. у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022).

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що відповідач повідомлена належним чином про час та місце слухання справи, не з`явилась в судове засідання без повідомлення причин, не подала відзив та враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 09.04.2019 р. між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання Заяви №2001287122401 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за умовами якої, останньому відкрито поточний рахунок у гривнях, видано кредитну карту миттєвого випуску № НОМЕР_1 , із встановленням на неї кредитного ліміту у сумі 10 000,00 грн, стандартна процентна ставка складає 47,88%. Заява підписана шляхом власноручного підпису ОСОБА_1

08 травня 2024 р. між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Фінако» було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 1, у відповідності до якого ТОВ «ФК «Фінко» набуло право на грошову вимогу до боржників АТ «ПУМБ», в тому числі і за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 від 04.09.2019 р. №2001287122401.

Також, в матеріалах справи наявний договір факторингу № 2 від 16 липня 2024 р., укладений ТОВ «ФК «Фінко» та ТОВ «ФК «Смарт Пей», за положеннями якого ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, за відповідним реєстром боржників, в тому числі, згідно реєстру боржників і на кредитний договір від 09.04.2019 р. №2001287122401.

У відповідності до розрахунку заборгованості, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 07.05.2024 р. за кредитним договором склала: 20022,17 грн., з яких: 12345,20грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7676,97 грн. сума заборгованості за відсотками.

Однак, суду будь-яких доказів того, що відповідач повернув кредит та нараховані відсотки у строк, на умовах передбачених договором.

У відповідності до виписки по рахунку за період з 09.04.2019р. по 07.05.2024р., клієнта банку ОСОБА_1 за номером банківського рахунку № НОМЕР_1 , встановлено, що відповідач не здійснює оплату за кредитним договором від 09.04.2019 року №2001287122401.

Таким чином, у відповідності до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 09.04.2019 р. №2001287122401 станом на 07.05.2024 р. за кредитним договором склала: 20022,17 грн., з яких: 12345,20грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7676,97 грн. сума заборгованості за відсотками.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Крім того, згідно з п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно із частинами 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині 4 статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Згідно з частиною 1, 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин 4 - 6 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137, частина 8 статті 141 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиціє є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини 2 статті 137, частини 8 статті 141 ЦПК України.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду: договір про надання правової допомоги від 26.03.2026 року, укладений між ТОВ «ФК «Смарт Пей» та ФОП ОСОБА_2 ; акт наданих послуг від 31.03.2026 року.

Ураховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених ним у розмірі 5 000,00 грн., оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду з наявним позовом.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 512, 513, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 7, 12, 13, 19, 48, 76-81, 89, 133, 137, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 279, 353, 354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» (адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ: 43696954) заборгованість за кредитним договором у розмір 20022,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» (адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ: 43696954) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 05 листопада 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з тим, що від штатної кількості 13 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 5, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, відпустки у вересні 2026р., що обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 8 разів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду Одеської області, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість 13 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки 6 суддів. Станом на 01 жовтня 2026 р. у провадженні судді перебувало 2484 справи.

Суддя Буран В.М.