Рішення № 141268177, 06.11.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
750/9954/26
Номер документу
141268177
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 750/9954/26

Провадження № 2/750/4703/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Кузюри М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

11 вересня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 97937 від 18.12.2023 про надання кредиту та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 18.12.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 97937. Зазначений кредитний договір було укладено в електронній формі. Його оформлення здійснювалося із використанням одноразового ідентифікатора, який був надісланий позичальниці у вигляді SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений нею під час оформлення кредиту. Введення одноразового ідентифікатора підтверджувало прийняття ОСОБА_1 умов кредитного договору. Крім того, текст укладеного договору був доступний у його особистому кабінеті на офіційному веб-сайті кредитодавця. За умовами кредитного договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надало ОСОБА_1 кредит на умовах строковості, зворотності та платності, а остання зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку і строки, визначені договором. Кредитні кошти були надані позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на зазначену ним платіжну банківську картку № НОМЕР_1 . Розмір наданого кредиту становив 4 000 грн. У подальшому відповідач належним чином не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором. 23 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 23122024. На підставі зазначеного договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за Кредитним договором № 97937 від 18.12.2023. Таким чином, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора за відповідним зобов`язанням.

Згідно з розрахунком заборгованості, на момент звернення до суду її загальний розмір становив 12424,00 грн., з яких 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8424,00 грн. - заборгованість за процентами.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, положення цивільного законодавства щодо обов`язку належного виконання договірних зобов`язань, а також на набуття ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги за договором факторингу, представник позивача просив суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 97937 від 18.12.2023 в розмірі 12424,00 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, зокрема судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Судом встановлено, що18.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та відповідачем укладено Кредитний договір № 979337, що підтверджується копією індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 979337.

Із зазначеного договору вбачається, що кредитодавець зобов`язався надати позичальнику фінансовий кредит, а ОСОБА_1 - повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними у порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.1.1. товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Тип кредиту - кредит.

Згідно пункту 1.2.договору кредит надається строком на 90 днів, тобто до 16.03.2024. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Згідно з 1.3. за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.

Відповідно до пункту 1.4. кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Відповідно до матеріалів справи, Кредитний договір № 979337 укладено в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора KL9895,який було надіслано на номер телефону НОМЕР_2 , прив`язаний до платіжної картки № НОМЕР_1 .

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази підтверджують ідентифікацію відповідача та використання ним одноразового ідентифікатора під час укладення Кредитного договору № 979337.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується підтвердженням ТОВ «Профіт Гід», а також випискою, наданою АТ КБ «ПриватБанк», згідно з з якою ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти в розмірі 4 000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_3 .

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №979337 від 18.12.2023ТОВ «Фінансова Компанія «Авіра Груп», загальний розмір заборгованості 12424,00 грн, з яких заборгованість по тілу 4000,00 грн, заборгованість по відсотках 8424,00 грн. Нарахування проводились з 18.12.2023 по 12.03.2024.

Між ТОВ «Фінансова Компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» 23.12.2024 року був укладений Договір факторингу № 23122024, згідно якого ТОВ ФК «Авіра груп» відступило право вимоги за кредитним договором, укладеним із відповідачем на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Згідно із витягу з додатку до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №979337 від 18.12.2023, загальний розмір заборгованості 12424 грн, заборгованість по тілу 4000,00 грн, заборгованість по відсотках 8424,00 грн.

Судом установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України, встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, ч. 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Судом встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за Кредитним договором до відповідача, який прийняв умови та правила надання послуг шляхом підписання їх електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, однак в порушення умов Кредитного договору не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредитів.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Поряд з цим відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором з умовами якого він погодився, не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позовну заяву, контррозрахунок суми заборгованості та жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості за тілом кредиту за договором в розмірі 4000,00 грн.

Окрім основного боргу, позивач також просить стягнути суму заборгованості по відсотках за кредитним договором №979337 від 18.12.2023у розмірі 8424,00 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості,в період з 18.12.2023 до 24.01.2024 нарахування відсотків проводилось за ставкою 5 % на добу, з 25.01.2024 по 12.03.2024 за ставкою 2,2%. В загальному нарахування відсотків проводилось 86 днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Як передбачено п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, первісним кредитором з 24.12.2023 по 24.01.2024 не було враховано норми п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та проведено нарахування відсотків за ставкою 5% в день, а не 2,5 %.

Таким чином, судом встановлено, що первісним кредитором було правомірно нараховано відсотки за ставкою 5 % в день в період з 18.12.2023 по 23.12.2023 в розмірі 6*4000*5%=1200 грн.

Враховуючи наведене вище, суд здійснив перерахунок відсотків із врахуванням відсоткової ставки 2,5% в день з 24.12.2023 по 24.01.2024 - 4000,00*2,5%*32 днів = 3200,00 гривень.

Нарахування відсотків з 25.01.2024 по 12.03.2024 проводилось первісним кредитором за ставкою 2,2% (в розмірі 4000*2,2%*48 = 4224,00 грн), що не суперечить вимогам п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». З 13.03.2024 нарахування відсотків первісним кредитором були зупинені.

Згідно з розрахунком заборгованості, відповідач здійснив проплату у сумі 3400 грн. на погашення відсотків по кредиту. Відтак, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 4000,00 грн, за відсотками 5224,00 грн (1200+3200+4224-3400=5224 грн), всього - 9224,00 грн.

Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного розміру заборгованості відповідач не надав.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України, визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, загальна сума заборгованості за договором №979337 від 18.12.2023, яка підлягає стягненню з відповідача складає 9224,00 грн (заборгованість за сумою тіла кредиту 4 000,00 грн, заборгованість за відсотками 5224,00 грн.)

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України, визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог (74%) у сумі 1970,18 грн.

Щодо витрат професійну правничу допомог суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу у вказаній справі надавала ФОП Горобей Р.Г. , що підтверджується Договором про надання правової допомоги № 42649746/01 від 01 червня 2026 року. 29 червня 2026 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №97937до Договору про надання правової допомоги № 42649746/1 від 01 червня 2026 року. В матеріалах справи також міститься копія свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю Горобей Р.Г. На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартості стороною позивача надано копію акту про підтвердження факту надання правничої допомоги, в якому зазначено суму надання правничої допомоги в розмірі 6000,00 гривень, копію детального опису робіт, на загальну суму 6000,00 гривень.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.1, п.1 ч.3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (ч. 5 ст135 ЦПК України).

За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас суд звертає увагу, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування означених вище норм процесуального права викладено у п.63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), яку суд застосовує до спірних правовідносин з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що матеріали справи не містять жодного належного і допустимого доказу тому юридичному факту, що правову допомогу у цій справі позивачу надавала Горобей Р.Г. як адвокат, тому у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 6000 грн в рахунок компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що надана позивачу ФОП Горобей Р.Г. , слід відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором № 979337 від 18.12.2023 у сумі 9224 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» 1970,18 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законн ої сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», м. Бровари Київської області, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО 334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Суддя М.М. Кузюра

Часті запитання

Який тип судового документу № 141268177 ?

Документ № 141268177 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141268177 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141268177 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141268177 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141268177, Деснянський районний суд м. Чернігова

Судове рішення № 141268177, Деснянський районний суд м. Чернігова було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141268177 відноситься до справи № 750/9954/26

Це рішення відноситься до справи № 750/9954/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141268176
Наступний документ : 141268179