Рішення № 141268125, 05.11.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
743/537/26
Номер документу
141268125
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 743/537/26

Провадження № 2/750/3647/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді - Григор`єва Р.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Солвентіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3377674 від 12 березня 2020 року у загальному розмірі 51600 грн, з яких 10 000 грн - заборгованість за кредитом, 41600 грн - заборгованість по процентам.

Позов обґрунтований тим, що 12 березня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про надання кредиту № 3377674, згідно з яким остання отримала кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12 000 грн.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу

№ 29/10-2025.

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» згідно з чинним законодавством України укладено Договір факторингу № ДФ-31102025.

Відповідно до Договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 та Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 3377674 від 12.03.2020.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та відсутність погашення заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.07.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув, у поданій заяві просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, у судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, які в силу положень частини восьмої статті 128 ЦПК України вважаються врученими.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення, у судовому засіданні 05.11.2026 постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

12.03.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про надання кредиту № 3377674, шляхом підписання ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором PS3377674.

За умовами договору відповідач отримала кредитні кошти у сумі 12 000 грн (п.1.3) у безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок (п. 1.4)

За користування кредитом за Лояльними умовами кредитування (при повному поверненні суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 25 календарних днів) нараховуються проценти в розмірі 1,02% (п.1.7.2). При використанні Загальних умов кредитування процентні ставки складають: в Базовий період з 12.03.2020 по 06.04.2020 1, 70% за один день користування кредитом; в Спеціальний період з 07.04.2020 по 03.10.2020 3 % за один день користування кредитом (п.1.7.3)

Відповідно до п. 3.1 Договору строк дії договору встановлюється з 12.03.2020 по кінцеву дату виконання договору 03.10.2020.

Перерахування грошових коштів за кредитним договором у сумі 12 000 грн на банківську картку відповідача підтверджується довідкою, виданою директором ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02.11.2024.

Доказів повного й належного виконання Відповідачем умов кредитного договору суду не надано.

На підтвердження розміру заборгованості Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3377674 від 12.03.2020 станом на 29.10.2025, згідно з яким борг Відповідача становить 65700 грн., з яких 10 000, 00 грн. основне тіло кредиту, 55 700, 00 грн. заборгованість про процентах.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами частин першої, другої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Судом встановлено, що укладений між сторонами в електронній формі кредитний договір підписаний 12.03.2020 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS3377674, тому має силу договору, укладеного в письмовій формі й підписаного сторонами, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

(ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Щодо вимог про стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 41 600 грн. суд зазначає таке.

На підтвердження розміру заборгованості Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3377674 від 12.03.2020 станом на 29.10.2025, згідно з яким борг Відповідача становить 65700 грн., з яких 10000 грн заборгованість за тілом кредиту, 55700 грн заборгованість за відсотками.

Згідно позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість у загальному розмірі 51600 грн, з яких 10 000 грн - заборгованість за кредитом, 41600 грн - заборгованість по процентам.

Відсотки нараховувались з 12.03.2020 по 31.05.2021.

Суд погоджується з нарахуванням відсотків у розмірі 25 092 грн з 12.03.2020 по 03.10.2020 (205 днів х 122, 40 грн. (денна процентна ставка 1, 02 %)), оскільки такі нараховувались в межах періоду строку кредитування, визначеного у п. 3.1 договору.

Водночас, вимоги про стягнення з Відповідача на користь позивача відсотків з 04.10.2020 по 31.05.2021 є безпідставними.

Кредит надавався строком з 12.03.2020 по 03.10.2020, що підтверджується як умовами кредитного договору, так і графіком розрахунків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року Велика Палата ВС зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначений підхід узгоджується і з висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, у якій Верховний Суд окремо звернув увагу на необхідність визначення строку, протягом якого відповідно до умов конкретного кредитного договору кредитор має право на одержання процентів за користування кредитом. При цьому нарахування процентів поза межами встановленого договором строку кредитування не може бути підставою для їх стягнення з позичальника.

Окрім того, відповідно частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.

У п. 2.2.2 Кредитного договору передбачено, що Позичальник має право звернутись до Кредитодавця із заявою про продовження строку Базового періоду, строку дії договору, зміну кінцевої дати виконання договору на умовах, визначених у розділі 12 Правил.

Згідно п. 12.2. Правил (затверджених 05.11.2019, тобто чинних на момент укладання договору) подовження Базового періоду, Строку дії Договору та зміна Кінцевого строку виконання Договору здійснюється в наступному порядку:

12.2.1. Позичальник заповнює форму на подовження Базового періоду, Строку дії Договору та зміну Кінцевого строку виконання Договору в Особистому кабінеті.

12.2.2. Позичальник сплачує за Лояльними (покращеними) умовами кредитування усі Проценти за користування кредитом та сплачує плату (штраф) за зміну умов Договору і зміну Кінцевого строку виконання Договору у розмірі, визначеному у п. 12.4. цих Правил.

12.2.3. Сторони підписують Додаткову угоду щодо подовження Базового періоду, Строку дії Договору та зміну Кінцевого строку виконання Договору у порядку підписання Договорів, передбаченому розділом 5 цих Правил. Подовження строку дії Договору та зміна Кінцевого строку виконання Договору здійснюється на ту саму кількість днів, що і подовження Базового періоду, тривалість Спеціального періоду залишається незмінною.

Тобто ініціативу щодо продовження строку Базового періоду, строку дії договору, зміну кінцевої дати виконання договору мав виявити саме позичальник, сплативши усі Проценти за користування кредитом та сплачує плату (штраф) за зміну умов Договору і зміну Кінцевого строку виконання Договору, а також підписавши Додаткову угоду.

Згідно матеріалів справи, позивач не долучив форму на подовження Базового періоду чи підписану сторонами Додаткову угоду щодо подовження Базового періоду, Строку дії Договору та зміну Кінцевого строку виконання Договору.

За наведених обставин, строк кредитування становить 205 днів і саме за цей період мають бути стягнуті проценти за користування кредитними коштами, тобто 25 092 грн.

Згідно з розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту № 3377674 від 12.03.2020 ОСОБА_1 загалом сплатила грошові кошти в розмірі 30764 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК «Солвентіс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення тіла кредиту у розмірі 10000 грн. суд зазначає таке.

За цим договором, Позивач свої зобов`язання щодо надання кредиту виконав, а Відповідач отримала кредитні кошти в сумі 12 000,00 грн. Належних та допустимих доказів повернення Відповідачем тіла кредиту в повному обсязі матеріали справи не містять, тому позовні вимоги в частині стягнення 10000 грн заборгованості за тілом кредиту підлягають частковому задоволенню.

Оскільки, згідно з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 сплатила грошові кошти в розмірі 30764 грн, з яких 25 092 грн зараховані за оплату заборгованості за відсотками, тому заборгованість за тілом кредиту становить 6328 грн (30764-25092 = 5672; 12000-5672 = 6328).

10.06.2025 між 29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу № 29/10-2025 згідно з умовами якого ТОВ «Алекскредит» передає (відступає) ТОВ «Секвоя Капітал» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Секвоя Капітал» приймає належні Права Вимоги ТОВ «Алекскредит» до Боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу Реєстру боржників до Договору факторингу

№ 29/10-2025 від 10.06.2025 ТОВ «Секвоя Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 51600 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000 грн; заборгованість за відсотками 41600 грн.

На підтвердження переходу права вимоги до відповідача позивачем надано реєстр боржників, який містить відомості щодо боржника ОСОБА_1 , акт прийому - передачі Реєстру прав вимог за Договором факторингу

№ 29/10-2025 від 10.06.2025, платіжну інструкцію № 339 від 30.10.2025 про оплату за відступлення прав вимоги за Договором факторингу факторингу

№ 29/10-2025 від 10.06.2025.

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» згідно з чинним законодавством України укладено Договір факторингу № ДФ-31102025 відповідно до умов якого ТОВ «Секвоя Капітал» передає (відступає) ТОВ «ФК «Солвентіс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК ТОВ «ФК «Солвентіс» приймає належні Права Вимоги ТОВ «Секвоя Капітал» до Боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу Реєстру боржників до Договору факторингу

№ ДФ-31102025 від 31.10.2025 ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 51600 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000 грн; заборгованість за відсотками 41600 грн.

На підтвердження переходу права вимоги до відповідача позивачем надано реєстр боржників, який містить відомості щодо боржника ОСОБА_1 , акт прийому - передачі Реєстру прав вимог за Договором факторингу

№ ДФ-31102025 від 31.10.2025, платіжну інструкцію № 1118 від 05.11.2025 про оплату за відступлення прав вимоги за Договором факторингу факторингу

№ ДФ-31102025 від 31.10.2025.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому така заміна не припиняє самого зобов`язання та не змінює його змісту, а лише змінює особу кредитора.

Оскільки надані Позивачем документи підтверджують набуття ТОВ «ФК «Солвентіс» статусу нового кредитора за Договором про надання кредиту

№ 3377674 від 12.03.2020, суд доходить висновку, що саме Позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах та набув право вимагати від відповідача виконання невиконаного грошового зобов`язання в обсязі, який існував на момент відступлення права вимоги.

Щодо стягнення з Відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000, 00 грн., то слід зазначити наступне.

На підтвердження понесених Позивачем витрат до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги № 43657029 від 02.01.2026, укладений між ТОВ «ФК «Солвентіс» та ОСОБА_2 , детальний опис наданих послуг, акт надання послуг № 3377674 та інші документи, що підтверджують надання адвокатом відповідних послуг.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно із частиною третьою статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані такі витрати з розглядом справи; чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; значення справи для сторін; складність справи; поведінку сторін під час судового розгляду; інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд повинен оцінювати не лише факт їх понесення, а й розумність та співмірність таких витрат з огляду на конкретні обставини справи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у яких наголошено, що зобов`язання між адвокатом і клієнтом не є безумовно обов`язковими для суду під час вирішення питання про компенсацію судових витрат за рахунок іншої сторони.

З акту № 2391177 наданих послуг вбачається, що адвокатом виконано такі роботи: усна та письмова консультація, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання консультацій; складання позовної заяви та додатків до неї.

Загальна тривалість виконаних робіт визначена Позивачем у 4 годин 30 хвилин.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір сплачений Позивачем в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000, 00 грн. Позов судом задоволено частково, а саме на 12, 26%.

Тому пропорційно до задоволених позовних вимог з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути 1062 грн 01 коп. (8662,40 грн. х 12, 26%) на відшкодування судових витрат.

Керуючись статтями 2, 5, 12, 13, 7681, 89, 141, 258, 259, 263265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ 43657029, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО 30034) заборгованість за кредитним договором № 3377674 від 12 березня 2020 року у загальному розмірі 6328 (шість тисяч триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ 43657029, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО 30034) судові витрати у розмірі 1062 (одна тисяча шістдесят дві) грн. 01 коп.

Врешті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.Г. Григор`єв

Часті запитання

Який тип судового документу № 141268125 ?

Документ № 141268125 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141268125 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141268125 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141268125 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141268125, Деснянський районний суд м. Чернігова

Судове рішення № 141268125, Деснянський районний суд м. Чернігова було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141268125 відноситься до справи № 743/537/26

Це рішення відноситься до справи № 743/537/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141268123
Наступний документ : 141268130