Рішення № 141267221, 30.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23197/26

Провадження № 2/761/12702/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Маковській Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, у якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є дочкою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка належала останньому як члену житлово-будівельного кооперативу, що повністю виплатив пайовий внесок. Інших спадкоємців у ОСОБА_2 не виявлено, позивачка є єдиною спадкоємицею. З метою прийняття спадщини позивачка звернулась у встановленому законом порядку до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мойсюк З.Ю. із заявою про прийняття спадщини, а потім із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом. Посилаючись на те, що постановою приватного нотаріуса КМНО Мойсюк З.Ю. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з причин відсутності документа, що посвідчував право власності спадкодавця ОСОБА_2 на квартиру, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 11.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 08.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, однак на адресу суду надійшла письмова заява її представника, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшло його письмове клопотання, зі змісту якого вбачається, що останній просив суд ухвалити рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів та розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів (у редакції, чинній на час відкриття спадщини).

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_1 , помер в місті Києві, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З інформаційної довідки КП КМР «КМ БТІ» від 05.02.2024 КВ-2024 № 1898 вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі довідки ЖБК «Красная звезда» № 28 від 12.11.1991, зареєстровано в Бюро 29.01.1992 за реєстровим № 157/31027, що також відповідає доданій до позову копії реєстраційного посвідчення.

Як вбачається з довідки ЖБК «Красная Звезда» від 20.09.1983 № 30, ОСОБА_2 був членом вказаного кооперативу, за ним закріплена трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , пайовий внесок за яку в сумі 5397 крб. виплачено повністю.

Вирішуючи питання про право власності на квартиру в житлово-будівельному кооперативі, мають враховуватися норми права, чинні на час виникнення спірних правовідносин.

Статтею 15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 р. № 697-XII, чинного на час державної реєстрації права власності спадкодавця у 1992 році, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Відповідно до п.3 постанови Верховної Ради Української РСР від 26.03.1991 р. № 885-XII «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» положення статті 15 зазначеного Закону застосовуються до правовідносин, що виникли як до, так і після 15 квітня 1991 року.

Згідно з п.5-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.09.1987 № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Член ЖБК, який повністю сплатив пайовий внесок за квартиру, є таким, що набув право власності на неї, оскільки законодавство до 2013 року не передбачало обов`язкової державної реєстрації права власності (висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.10.2025 р. у справі № 201/1512/22).

Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права, які виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Відсутність відомостей у новому електронному Державному реєстрі прав не припиняє і не ставить під сумнів право власності спадкодавця, оскільки воно зафіксоване в паперових реєстрах БТІ.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 як член ЖБК «Красная Звезда», який повністю виплатив пайовий внесок, за життя набув у власність квартиру

АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ним 29.01.1992 Київським бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ст. 1222, 1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 ЦК України). У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що 03.09.2020 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Смичковою Л.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 4025, яким земельну ділянку площею 0,07 га та садовий будинок АДРЕСА_3 заповів онуку ОСОБА_3 . Крім того, 25.03.2019 ОСОБА_2 зробив в АТ КБ «ПриватБанк» заповідальне розпорядження щодо грошового вкладу на ім`я онука ОСОБА_4 . Квартира АДРЕСА_1 заповітом та заповідальним розпорядженням не охоплена.

Згідно зі ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.

Оскільки квартира АДРЕСА_1 заповітом ОСОБА_2 не охоплена, спадкоємці за законом відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_2 за законом, з метою прийняття спадщини 29.07.2023 звернулась у встановленому законом порядку до приватного нотаріуса КМНО Мойсюк З.Ю. із заявою про прийняття спадщини у спадковій справі № 6/2023 (номер у Спадковому реєстрі 71013171), заведеній того ж дня, що підтверджується копією матеріалів вказаної спадкової справи.

21.05.2024 приватним нотаріусом КМНО Мойсюк З.Ю. ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові вклади.

Відповідно до ст. 1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась у встановленому законом порядку до приватного нотаріуса КМНО Мойсюк З.Ю. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру

АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_2 .

Однак постановою приватного нотаріуса КМНО Мойсюк З.Ю. від 02.07.2024

№ 55/02-31 ОСОБА_1 з причин відсутності документа, що посвідчував право власності спадкодавця ОСОБА_2 на квартиру, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 .

Як вбачається з листа ЖБК «Червона зірка» від 30.05.2024 вих. № 21, наданого на запит нотаріуса, ЖБК «Червона зірка» не є правонаступником ЖБК «Красная Звезда», архів ЖБК «Красная Звезда» не є складовою його архіву, а тому видати дублікат довідки ЖБК «Красная Звезда» № 28 немає можливості. Відповідно до довідки ЖБК «Червона зірка» від 13.03.2024 р. вих. № 002 реєстраційний журнал вихідної документації за 1991 рік у кооперативі відсутній.

Судом приймається до уваги, що відповідно до пп.4.16 п.4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (у редакції, чинній на час вчинення нотаріальної дії), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно з пп.4.19 п.4 Глави 10 Розділу ІІ зазначеного вище порядку (у редакції, чинній на час вчинення нотаріальної дії) за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Одним із способів захисту цивільних прав, встановлених ч.2 ст. 16 ЦК України, є визнання права. У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктом 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 передбачено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Ефективним способом захисту прав спадкоємця, що прийняв спадщину, може бути вимога про визнання права власності на спадкове майно за відсутності правовстановлюючих документів на нього (висновок викладений Верховним Судом у постановах від 11.02.2025 р. у справі № 751/2484/22, від 04.06.2025 р. у справі

№ 760/19793/17).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець першої черги за законом, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений

ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини, що залишилась після смерті її батька ОСОБА_2 , до складу якої входить квартира

АДРЕСА_1 , яку останній набув у власність як член житлово-будівельного кооперативу, що повністю виплатив пайовий внесок, і право власності на яку зареєстровано за ним у Київському бюро технічної інвентаризації, приймаючи до уваги, що спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з 17.07.2023, а також те, що з незалежних від неї причин вона позбавлена можливості оформити право власності на вказане спадкове майно в нотаріальному порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 328, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1245, 1258, 1261, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: