Рішення № 141266409, 03.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23009/26

Провадження № 2/127/6321/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 листопада 2026 рокумісто ВінницяВінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9366401 від 24.08.2025 року в загальному розмірі 61 963,37 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 24.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 9366401, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 29 000,00 грн строком на 365 днів.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця через вебсайт або мобільний застосунок «CreditPlus». Ідентифікація споживача здійснювалася у порядку, передбаченому договором та Законом України «Про електронну комерцію», з використанням відповідних електронних даних. У пункті 1.17 договору зазначено, що перед його укладенням кредитодавцем проведено електронну ідентифікацію споживача, зокрема шляхом використання інструменту покладання відповідно до договору, укладеного з АТ КБ «ПриватБанк» як банком-ідентифікатором.

За умовами договору кредит надавався для споживчих (особистих) потреб. Стандартна процентна ставка становила 1,00 % за кожен день користування кредитом, а знижена ставка 0,90 % на день могла застосовуватися за умови виконання позичальником передбачених договором вимог.

Позивач посилається на те, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши відповідачу кредитні кошти, однак останній належним чином не виконував зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, унаслідок чого виникла заборгованість.

22.04.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 22042026, на підставі якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідному реєстрі боржників.

Згідно з умовами договору факторингу перехід прав вимоги здійснюється з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників. На підтвердження переходу права вимоги до позивача надано документи за договором факторингу та витяг із реєстру боржників, у якому зазначено відповідача й заборгованість за кредитним договором № 9366401.

За твердженням позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 61 963,37 грн, з яких 20 318,92 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 31 494,45 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 10 150,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у змішаній формі.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку, зазначеного у позовній заяві, а також виписку за відповідним рахунком за період з 24.08.2025 року по 29.08.2025 року з інформацією про призначення платежів і джерело надходження коштів.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» листом від 20.08.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260817/77475-БТ повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 , та надало виписку за відповідним рахунком за період з 24.08.2025 року по 29.08.2025 року.

З виписки вбачається, що 24.08.2025 року за рахунком відповідача відображено операцію «P2P MoneyTransfer, Visa Direct» на суму 29 000,00 грн у валюті операції, при цьому сума у валюті картки зазначена як 28 950,00 грн, а комісія 50,00 грн.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Судові повістки направлялися на адресу його зареєстрованого місця проживання рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням про вручення, однак поштові відправлення повернулися до суду. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

За таких обставин, з урахуванням відомостей про направлення судової кореспонденції та за умови наявності передбачених статтею 128 ЦПК України підстав для визнання відповідача належним чином повідомленим, суд вважає можливим вирішити справу за наявними матеріалами та ухвалити заочне рішення відповідно до статей 280281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, надані сторонами, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи та мають значення для її вирішення. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими докази, одержані в порядку, встановленому законом. Достатність доказів визначається їх сукупністю, яка дає змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Недодержання письмової форми договору про надання кредиту має наслідки, встановлені законом.

Відповідно до статей 205, 207, 639 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронних чи інших технічних засобів зв`язку.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та прийняття такої пропозиції (акцепту) другою стороною. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Сам по собі факт укладення договору в електронній формі не позбавляє його юридичної сили та не звільняє сторони від обов`язку виконувати прийняті на себе зобов`язання.

Як убачається з наданого договору № 9366401 від 24.08.2025 року, його умовами передбачено надання відповідачу кредиту в сумі 29 000,00 грн строком на 365 днів. Умовами договору визначено порядок електронної ідентифікації споживача, процентну ставку, строки повернення кредиту та сплати процентів.

Водночас на підтвердження фактичного перерахування коштів судом досліджено відповідь АТ КБ «ПриватБанк» та виписку за картковим рахунком відповідача. Банк підтвердив належність картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а виписка містить запис про надходження 24.08.2025 року коштів у межах операції «P2P MoneyTransfer, Visa Direct» у сумі 29 000,00 грн у валюті операції.

Зазначені відомості узгоджуються з датою та сумою кредиту, наведеними в позовній заяві, і в сукупності з умовами кредитного договору підтверджують факт перерахування коштів на картку, що належить відповідачу.

При цьому інші операції, відображені у виписці, зокрема списання коштів та стягнення комісій, не дають самі по собі підстав вважати їх погашенням заборгованості за спірним кредитним договором, оскільки їх призначення та одержувач не встановлені як платежі на користь кредитодавця.

Отже, суд вважає доведеним факт надання відповідачу кредитних коштів у межах спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Судом установлено, що 22.04.2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 22042026. Умовами цього договору передбачено передання права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, а момент переходу прав вимоги пов`язано з підписанням акта приймання-передачі відповідного реєстру.

На підтвердження набуття права вимоги позивач надав документи за договором факторингу та витяг із реєстру боржників, у якому зазначено ОСОБА_1 та заборгованість за кредитним договором № 9366401.

Оцінивши зазначені документи у сукупності, суд виходить із того, що позивач обґрунтовує своє право вимоги договором факторингу та реєстром боржників, який індивідуалізує боржника і зобов`язання, щодо якого відступлено право вимоги. Відповідач доказів на спростування переходу права вимоги або підтвердження виконання зобов`язання перед первісним кредитором чи новим кредитором суду не надав.

Отже, суд вважає доведеним набуття позивачем права вимоги за кредитним договором № 9366401 від 24.08.2025 року в межах прав, переданих первісним кредитором.

За умовами пунктів 1.31.5 кредитного договору сума кредиту становить 29 000,00 грн, строк кредитування 365 днів, стандартна процентна ставка 1,00 % на день, а знижена процентна ставка 0,90 % на день могла застосовуватися за умови виконання позичальником визначених договором вимог.

Позивач надав розрахунок заборгованості, за яким станом на дату, зазначену в розрахунку, загальний розмір боргу становить 61 963,37 грн, з яких 20 318,92 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 31 494,45 грн заборгованість за процентами за користування кредитом та 10 150,00 грн штрафні санкції.

Розрахунок заборгованості є письмовим доказом, який підлягає оцінці у сукупності з кредитним договором, документами про надання кредиту та доказами переходу права вимоги. При цьому сам розрахунок не має наперед установленої сили й не звільняє суд від перевірки правових підстав стягнення кожної складової заборгованості.

Оцінивши надані документи, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 20 318,92 грн заборгованості за основною сумою кредиту підтверджена кредитним договором, доказами перерахування кредитних коштів, розрахунком заборгованості та документами про перехід права вимоги.

Вимога про стягнення 31 494,45 грн процентів також ґрунтується на умовах кредитного договору, яким передбачено обов`язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом. З урахуванням наданого розрахунку та відсутності доказів належного виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати процентів суд вважає цю частину позовних вимог обґрунтованою.

Водночас щодо вимоги про стягнення 10 150,00 грн штрафних санкцій суд зазначає таке.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит або позику, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Оскільки заявлена до стягнення сума 10 150,00 грн зазначена позивачем як штрафні санкції за кредитним договором, тобто платежі, пов`язані з порушенням виконання зобов`язань за кредитом, її стягнення суперечило б наведеним положенням закону. Відступлення права вимоги на користь нового кредитора не змінює обсягу прав боржника та не може створювати для нього обов`язку сплатити платежі, від яких він звільнений законом.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 10 150,00 грн штрафних санкцій, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Отже, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 51 813,37 грн, з яких 20 318,92 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 31 494,45 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 2 226,28 грн.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення, а датою ухвалення такого рішення є дата складення повного тексту судового рішення.

Аналогічний підхід щодо застосування зазначених норм процесуального права викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11, в якій зроблено висновок, що у випадку ухвалення рішення за відсутності учасників справи моментом його ухвалення є саме дата складення повного тексту судового рішення, а не дата судового засідання.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст.ст. 204, 509, 512, 514, 526, 530, 546, 549, 551, 629, 639, 1048, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 7681, 89, 128, 141, 178, 223, 247, 259, 263265, 280282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 9366401 від 24.08.2025 року в розмірі 51 813 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот тринадцять) гривень 37 копійок, з яких 20 318,92 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 31 494,45 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 226 (дві тисячі двісті двадцять шість) гривень 28 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, передбачених ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 03.11.2026 року.

Суддя: