Ухвала суду № 141265465, 05.11.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17503/26

Провадження №: 2/755/13270/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без руху

"05" листопада 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, у складі головуючого судді - Хромової О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Ліцею № 42 Дніпровського району міста Києва про визнання недійсними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Ліцею № 42 Дніпровського району міста Києва про визнання недійсними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Вивчивши матеріалипозовної заяви суд прийшов до такого висновку.

Згідно із частиною першою, другою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Статтею 175, 177 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина перша статті 175 ЦПК України).

Пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити, серед іншого, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Звертаючись до суду з даним позовом позивачем ОСОБА_1 заявлено такі вимоги:

1)Визнати недійсним в частині визначення строку наказ від 26 вересня 2022 року № 377-к про прийняття на роботу;

2)Визнати незаконним та скасувати наказ від 16 вересня 2026 року № 459-п про звільнення з посади асистента вчителя у зв`язку із закінченням строкового трудового договору;

3)Поновити ОСОБА_1 на посаді асистента вчителя Ліцею № 42 Дніпровського району міста Києва;

4)Стягнути з Ліцею № 42 Дніпровського району міста Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 жовтня 2026 року до дня ухвалення рішення суду, виходячи з середньої заробітної плати, що складає 958,71 грн;

5)Стягнути з Ліцею № 42 Дніпровського району міста Києва на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За приписами частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 83 ЦПК України встановлено правила подачі доказів.

Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суд враховує, що до позовної заяви не долучено копії наказу Ліцею № 42 Дніпровського району міста Києва від 26 вересня 2022 року № 377-к про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду асистента вчителя.

Водночас, в матеріалах справи міститься клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме позивач просить витребувати у Ліцею № 42 Дніпровського району міста Києва: 1) копію штатного розпису за періоди 2022-2026 навчального року; 2) копію відомостей/наказів про розподіл навчального навантаження та тарифікаційні списки за 2022-2026 навчальні роки та на 2026/2027 навчальний рік; 3) копії заяв позивача про прийняття/призначення на роботу за 2022, 2023, 2024, 2025 роки; 4) копію наказу від 26 вересня 2022 року № 377-к про прийняття на посаду асистена вчителя, копію наказу від 23 вересня 2024 року № 399-к про продовження трудового договору, копію наказу від 01 жовтня 2025 року № 454-к про продовження трудового договору.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 183 Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною другою статті 183 ЦПК України встановлено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Однак, клопотання про витребування доказів не підписано позивачем чи її представником.

Згідно з полоденнями частини четвертої статті 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів слід повернути без розгляду на підставі частини другої, четвертої статті 183 ЦПК України.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід надати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі копії оскаржуваного наказу від 26 вересня 2022 року № 377-к про прийняття на посаду асистена вчителя.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява також повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Як зазначено вище, позивачем заявлено вимогу про стягнення з Ліцею № 42 Дніпровського району міста Києва середнього за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Однак, ціну позову позивачем не зазначено.

Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід сформулювати позовні вимоги, з урахуванням викладеного у даній ухвалі та зазначити ціну позову, з урахуванням загальної суми грошових коштів, заявлених до стягнення станом на дату звернення до суду.

Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України від

08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328,00 гривень.

Позовна заява ОСОБА_1 містить самостійні немайнові вимоги: 1) про визнання недійсним в частині визначення строку наказ від 26 вересня 2022 року № 377-к про прийняття на роботу; 2) визнання незаконним та скасування наказу від 16 вересня 2026 року № 459-п про звільнення з посади асистента вчителя у зв`язку із закінченням строкового трудового договору та похідну від неї вимогу про поновлення ОСОБА_1 на посаді асистента вчителя.

Також позовна заява ОСОБА_1 містить похідну майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Поряд з цим, позивачем ОСОБА_1 також заявлено самостійну майнову вимогу про стягнення завданої моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн

Частиною першою статті 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною є позовна вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги - основної.

Суд звертає увагу позивача, що похідний характер вимоги не позбавляє її статусу окремої позовної вимоги немайнового та майнового характеру відповідно.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при поданні позовної заяви, що містить вимогу немайнового характеру сума, що підлягає сплаті, становить 1 331,20 грн.

Підпунктом першим пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при поданні позовної заяви, що містить вимогу майнового характеру сума, що підлягає сплаті, становить від 1 331,20 грн до 16 640,00 грн.

Як уже зазначалося раніше, позовна заява ОСОБА_1 містить дві вимоги майнового характеру. Ціну позову позивачем не визначено, заявлена сума до стягнення - 20 000,00 грн, без урахування частини вимог майнового характеру.

Суд враховує, що пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто, позивач ОСОБА_1 в силу закону звільнена від сплати судового збору за заявлені вимоги про визнання незаконним та скасування наказу від 16 вересня 2026 року № 459-п про звільнення з посади асистента вчителя у зв`язку із закінченням строкового трудового договору, про поновлення на посаді асистента вчителя Ліцею № 42 Дніпровського району міста Києва та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Однак, заявлена позивачем вимога про визнання недійсним в частині визначення строку наказу від 26 вересня 2022 року № 377-к про прийняття на роботу та вимога про стягнення моральної шкоди у сумі 20 000,00 грн не входять до переліку вимог, за якими позивачі звільняються від сплати судового збору при зверненні до суду, відповідно до положень статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, з огляду на заявлені позивачем позовні вимоги, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що до позовної заяви позивачем не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва складала 1 331,20 грн (за вимогу про визнання недійсним в частині визначення строку наказу від 26 вересня 2022 року № 377-к) та 1 331,20 грн (за вимогу про стягнення моральної шкоди), тобто, 2 662,40 грн.

На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху відповідні документи, що підтверджують сплату судового збору, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачу слід надати суду.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA 478999980313141206000026005, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ліцею № 42 Дніпровського району міста Києва про визнання недійсними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова