Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83
e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128
________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" жовтня 2026 р. Справа № 924/698/26
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В. В., за участю секретаря судового засідання Козуляк І. В., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Подільського округу, Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації
до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області
про скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку
за участю:
прокурора Гричанюка В. А.
представники сторін не з`явилися
Рішення ухвалюється 27.10.2026, оскільки у судовому засіданні 29.09.2026, 13.10.2026 оголошувалася перерва.
У засіданні оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
встановив: керівник Волочиської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації з позовом до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, у якому з урахуванням заяви (від 27.08.2026), просить: скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права державної власності Хмельницької районної державної адміністрації на земельну ділянку з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002, площею 4,503 га, припинивши право власності Хмельницької районної державної адміністрації, скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002.
Ухвалою суду від 10.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 29.07.2026, яке відкладалося на 20.08.2026, 31.08.2026.
У засіданні суду 20.08.2026 ухвалою суду без створення окремого документа задоволено клопотання прокурора та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).
Ухвалою суду від 31.08.2026 закрито підготовче провадження у справі №924/698/26, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 29.09.2026, у якому оголошувалася перерва до 13.10.2026, 27.10.2026.
Ухвалою суду від 29.09.2026 задоволено клопотання прокурора про заміну сторони правонаступником (від 29.09.2026) та замінено позивача у справі №924/698/26 Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області (29001, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Івана Франка, буд. 2/2, код 38045514) на його правонаступника Державну екологічну інспекцію Подільського округу (29001, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Франка І., буд. 2/2, код 46187697).
Прокурор в обґрунтування позову зазначив, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002 площею 4,5030 га у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з віднесенням її до земель товарного сільськогосподарського виробництва, призвела до незаконної зміни цільового призначення земель та безпідставного їх виведення із земель природно-заповідного фонду, а саме земель загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина", які відповідно до ст. ст. 150, 164 Земельного кодексу України, перебувають під особливою охороною від необґрунтованого вилучення для інших потреб. Правовою підставою позовних вимог зазначає положення ст. ст. 1, 19, 43, 53, 79-1, 80, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 7, 16, 53, 317, 319, 391 Закону України "Про природно-заповідний фонд", ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ст. ст. 2, 10, 14, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Позивач 1 Державна екологічна інспекція Подільського округу у клопотанні (від 19.08.2026) повідомила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Позивач 2 Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації у поясненнях (від 19.08.2026) вказав, що доводи та висновки прокурора, наведені в позовній заяві, підтримує у повному обсязі. Повідомив, що з метою збереження мальовничого ландшафтного комплексу, який складається з лісового масиву, в якому переважають насадження сосни чорної та смуги мочарів, які живлять річку Тростянець, що мають пізнавальне і освітньо-виховне, естетичне та історико-культурне значення, рішенням Хмельницької обласної ради народних депутатів від 17.12.1993 №3 "Про доповнення природно заповідного фонду області та встановлення охоронних зон його територій та об`єктів" оголошено зоологічний заказник місцевого значення "Білинщина" площею 65 га, що розташований на території Городоцької міської територіальної громади (поблизу с. Підлісний Олексинець), чим відповідній території надано статус території та об`єкта природно-заповідного фонду.
Звернув увагу на положення ч. 1 ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" у редакції станом на час створення зоологічного заказника місцевого значення "Білинщина" і чинній редакції, відповідно до яких до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти, зокрема, заказники.
Наголосив, що ч. 4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Вважає, що землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об`єкта природно-заповідного фонду.
Відповідач відзиву на позов не надав, 23.07.2026 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, у якому просить закрити провадження у справі, оскільки, на його думку, цей спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.
Посилаючись на положення ст. ст. 4, 20 ГПК України та ст. ст. 2, 4 КАСУ, постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №210/5659/18, від 27.10.2020 у справі №127/18513/18, від 12.10.2022 у справі №183/41966/21, вказує, що у цьому випадку позов прокурора звернуто з метою захисту суспільного інтересу щодо відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо збереження охорони об`єктів природно-заповідного фонду (загальнозоологічного заказника місцевого значення), а не з метою захисту права державної власності, а тому ця справа підсудна адміністративним судам. Стверджує, що вимоги щодо реєстраційних дій можуть розглядатися господарськими судами за певних умов, які повинні бути, зокрема, похідними від спору щодо такого майна або майнових прав. Водночас у справі, що розглядається не заявляють будь-які речові права на спірну земельну ділянку. Вважає, що спірні правовідносини у справі не пов`язані з необхідністю захисту речового права на земельну ділянку, що свідчить про відсутність приватноправового характеру спірних правовідносин та наявність публічно-правового спору.
Прокурор у запереченнях на клопотання відповідача про закриття провадження у справі (від 27.08.2026) просить у задоволенні зазначеного клопотання відмовити. Покликаючись на положення ст. ст. 3, 17 КАСУ та постанови Великої Палати Верховного Суду13.10.2020 у справі №369/10789/14-ц та Верховного Суду від 28.05.2025 у справі №757/3969/24-ц, вважає, що спір за позовною заявою до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про скасування державної реєстрації права власності та державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002, яка розташована в межах території об`єкту природно-заповідного фонду загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина", є спором на захист порушеного права на спірне нерухоме майно та обраний спосіб захисту підлягають розгляду судами господарської юрисдикції.
Посилання відповідача на правові висновки, сформовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №210/5659/18, від 27.10.2020 у справі №127/18513/18, від 12.10.2022 у справі №183/41966/21 вважає невиправданими, оскільки такі правовідносини не є подібними справі за цим позовом.
Позивачі та відповідач представників у засідання суду не направили, були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету від 01.09.2026, 30.09.2026, 14.10.2026. Водночас у клопотаннях відповідно від 29.07.2026, 19.08.2026 просили розглядати справу без участі їх представників за наявними в матеріалах справи документами.
Судом враховується, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Прокурор у засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові, просить позов задовольнити.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
Рішенням сімнадцятої сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів ХХ скликання від 17.12.1993 №3 "Про доповнення природно-заповідного фонду області та встановлення охоронних зон його територій та об`єктів" створено загальнозоологічний заказник місцевого значення "Білинщина" площею 65 га, що розташований в 3 км на південний захід від с. Підлісний Олексинець.
Розпорядженням Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області від 18.12.2006 №565/2006-р надано дозвіл СФГ "Ваторія" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду площею всього 5,00 га, з них 3,00 га під водою, 2,00 га прибережної захисної смуги та гідротехнічної споруди в оренду терміном на 10 років для риборозведення із земель запасу на території Підлісноолексинецької сільської ради за межами населеного пункту, і до якого у подальшому розпорядженням Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області від 23.01.2008 №30/2008-р внесено зміни: слова "СФГ "Ваторія" замінено на слова "ФГ "Ваторія".
Городоцьким районним відділом Хмельницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (6821286500:03:004:0002) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення) фермерському господарству "Ваторія" за рахунок земель Підлісноолексинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області (2008 р.), в якому зазначено, що вказана земельна ділянка площею 4,5030 га є регіональної форми власності із цільовим використанням 2.1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення).
Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6800346162026, сформованого 26.05.2026, слідує, що 10.09.2009 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002 площею 4,5030 га, місцезнаходження: Хмельницька область, Городоцький район Пільноолексинецька сільска рада, як землі сільськогосподарського призначення.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №21438538 від 08.05.2014 на земельну ділянку з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано 03.05.2014 право державної власності в особі Городоцької державної адміністрації.
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.03.2026 та від 27.10.2026 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002 площею 4,503 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстрована на праві державної власності в особі Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області.
Із змісту наданих прокурором в матеріали справи постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321 "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються", розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державний адміністрацій", розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 16.01.2021 №132/2021-р вбачається, що Городоцька районна державна адміністрація була реорганізована шляхом приєднання до Хмельницької районної державної адміністрації, яка є правонаступником останньої.
26.09.2023 на підставі рішення Городоцької міської ради №62 від 26.09.2023 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель для рибогосподарських потреб, за межами с. Підлісний Олексинець на земельну ділянку к. н. 6821286500:03:004:0002.
На замовлення Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації (заява від 12.10.2023) консорціумом "Союз муніципального містобудування" розроблено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина", в якому зазначено, що заказник загальною площею 65,0 га, розташований в 3,0 км на південний захід від населеного пункту с. Підлісний Олексинець Хмельницького району (колишній Городоцький) Хмельницької області, який затверджений.
У розділі "Характеристика території та об`єкта природно-заповідного фонду" наведеного проекту зазначено, що до земельних ділянок, які розташовані в межах території та об`єкта природно-заповідного фонду належить, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002, загальною площею 4,5030 га, власник держава в особі Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області, адреса Хмельницька область, Городоцький район, Пільноолексинецька сільська рада.
Разом із тим в проекті зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002, площею 4,5030 га, яка розташовується в межах території та об`єкта природно-заповідного фонду, включена до переліку земельних ділянок, на які поширюється дія зони обмеження у використанні земельних ділянок (п. 62 переліку) та на неї діють обмеження: 01 Охорона зона: 01.01 Охоронна зона навколо території та об`єкта природно-заповідного фонду, 05 Водоохоронне обмеження: 05.02 Прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах, 06 Інше обмеження: 06.04 Умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт, 10 Території та об`єкти природно-заповідного фонду: 10.04 Заказники, 10.24 Охоронні зони територій та об`єктів природно-заповідного фонду: Заборона на провадження окремих видів діяльності. Проект землеустрою містить плани меж земельних ділянок.
Вищенаведений проект землеустрою затверджений наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) від 23.11.2023 №192-од.
Згідно з охоронним зобов`язанням Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації від 20.03.2023 №68 Городоцькому спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Горліс" передано під охорону та дотримання встановленого режиму територія загальнозоологічного місцевого значення "Білинщина" площею 65,0 га в 3,0 км на південний захід від населеного пункту с. Підлісний Олексинець Хмельницького району (колишній Городоцький) Хмельницької області
Відповідно до положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Білинщина", затвердженого наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації від 20.03.2023 №55-од (далі положення), загальнозоологічний заказник місцевого значення "Білинщина" оголошений рішенням Хмельницької обласної ради народних депутатів від 17.12.1993 №3 "Про доповнення природно-заповідного фонду області та встановлення охоронних зон його територій та об`єктів", заказник загальною площею 65,0 га розташований в 3,0 км на південний захід від населеного пункту с. Олексинець, в урочищі "Білинщина" Хмельницького району (колишній Городоцький) та у користуванні Городоцького спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Горліс" (п. п. 1.1, 1.2 положення).
Відповідно до п. 1.3 положення заказник входить до складу природно-заповідного фонду України; охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.
У п. 1.6 положення зазначено, що межі земельних ділянок, що включенні до території заказника, встановлюються в натурі (на місцевості), закріплюються межовими знаками та інформаційними матеріалами в порядку, визначеному законодавством. Відомості про обмеження у використані таких земельних ділянок, що встановлені законами та нормативно-правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку та обов`язково враховуються у схемі планування території області, містобудівній документації, схемі землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До встановлення меж заказника в натурі її межі визначаються відповідно до проєкту її створення.
Згідно з п. 2.1 положення заказник створено з метою збереження мальовничого ландшафтного комплексу, який складається з лісового масиву, в якому переважають насадження сосни чорної та смуги мочарів, які живлять річку Тросятнець, що мають пізнавальне і освітньо-виховне, естетичне та історико-культурне значення.
У п. 2.2 положення визначено основні завдання заказника: охорона, збереження, відтворення та відновлення мальовничого ландшафтного комплексу, який складається з лісового масиву, в якому переважають насадження сосни чорної та смуги мочарів, які живлять річку Тросятнець; розроблення заходів і рекомендацій щодо збереження заказника; забезпечення охорони території з усіма природними об`єктами, додержання режиму території; проведення наукових досліджень; підтримка загального екологічного балансу в регіоні; поширення еколого-освітніх знань тощо.
Із змісту п. 3.1 положення вбачається, що відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням заказника, передбачених цим положенням, загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі: передача у будь-яке господарське використання земельних ділянок; використання земельних ділянок не за цільовим призначенням; будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного стану заказника.
Волочиська окружна прокуратура надала до матеріалів справи схему розміщення земельної ділянки загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина" Городоцького району Хмельницької області, креслення перенесення в натурі (на місцевість) меж території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина", план організації території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина".
Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у відповіді (від 17.04.2026) на лист Волочиської окружної прокуратури (від 24.03.2026) повідомило, що земельна ділянка з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002 площею 4,5030 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) знаходиться в державній власності Городоцької районної державної адміністрації та розташована в межах об`єкта загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина" з обліковим номером обмеження у використанні земель.
Волочиська окружна прокуратура звернулася до Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації, Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з листами (відповідно від 21.05.2026, 23.06.2026), в яких повідомила про факт порушення вимог природоохоронного та земельного законодавства щодо охорони та збереження об`єктів природно-заповідного фонду, а саме неправомірну реєстрацію в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина" земельної ділянки з к. н. 6821286500:03:004:0002 площею 4,5030 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за Городоцькою РДА, що призвело до незаконного та безпідставного виведення земель із земель природно-заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб. Відповідно просила надати інформацію про те, чи вживалися та чи вживатимуться заходи, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка входить до складу природно-заповідного фонду України місцевого значення, права власності на земельну ділянку та її повернення.
У відповідь Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації листом (від 25.05.2026) повідомив, що ним не вживалися заходи реагування з метою скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації відповідної земельної ділянки, в тому числі судового характеру та у зв`язку з обмеженим фінансуванням, не заперечив щодо представництва Волочиською окружною прокуратурою захисту інтересів держави.
Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області листом від 23.06.2026 повідомила прокуратуру, що нею не вживалися заходи на усунення порушень вимог законодавства про природно-заповідний фонд, вказаних у листі прокуратури, також зазначила, що не заперечує проти вжиття Волочиською окружною прокуратурою заходів, у тому числі в судовому порядку, в захист інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства про природно-заповідний фонд.
Керівник Волочиської окружної прокуратури в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації з повідомленнями (від 25.06.2026 №51-2341вих-26, від 25.06.2026 №61-2340вих-26) про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді з приводу виявлених порушень вимог природоохоронного та земельного законодавства щодо охорони та збереження об`єктів природно-заповідного фонду.
Волочиська окружна прокуратура долучила до матеріалів справи схему розміщення земельної ділянки загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина" Городоцького району Хмельницької області, креслення перенесення в натурі (на місцевість) меж території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина", план організації території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина".
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
У ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вказано, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Із положень ч. ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України слідує, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18, прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави.
Керівник Волочиської окружної прокуратури звертаючись із позовом у цій справі в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Державної екологічної інспекції Подільського округу, Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002 та скасування державної реєстрації права державної власності в особі Городоцької районної державної адміністрації, зокрема, повідомив, що спірна земельна ділянка, яка зареєстрована з категорією як землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, перебуває в межах зоологічного заказника місцевого значення "Білинщина" та відповідно за цільовим призначенням є землями природно-заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.
Зазначає, що реєстрація спірної земельної ділянки призвела до незаконної зміни цільового призначення земель та безпідставного виведення їх із складу земель природно - заповіданого фонду, які відповідно до ст. ст. 150, 164 Земельного кодексу України перебувають під особливою охороною від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб. Тобто, створено умови для розпорядження земельними ділянками, які розташовані в межах об`єкта природно-заповідного фонду в порядку, передбаченому для земель сільськогосподарського призначення. Відтак, використання земель природно - заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною держави, для сільськогосподарських потреб порушує режим заповідання та може завдати непоправної шкоди об`єкту природно-заповідного фонду - зоологічному заказнику місцевого значення "Білинщина", збереженню його унікальності та охороні. Водночас, охорона та збереження об`єктів та територій природно-заповідного фонду є пріоритетом та незмінно складає державний і суспільний інтерес.
В абзаці 3 преамбули до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" зазначено, що природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.
За приписами ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.
Згідно із ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на землях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Відтак, дотримання встановлених законодавством заборон є необхідною умовою використання земельної ділянки природно-заповідного фонду з тією метою, щоб попередити завдання шкоди загалом навколишньому природному середовищу і, зокрема, частині світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.
Отже, заявлені позовні вимоги переслідують легітимну мету контролю за використанням земель, які перебувають під особливою охороною, згідно із загальними інтересами, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням, що відповідно складає підвищений державний та суспільний інтерес.
Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності порушених інтересів держави, які полягають у дотриманні режиму охорони та використання об`єктів природно - заповідного фонду, запобігання використання земель природно - заповідного фонду у господарських та інших цілях.
Згідно з положеннями п. "а" ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про природно-заповідний фонд.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про природно-заповідний фонд" державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами. Порядок здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначається Кабінетом Міністрів України.
У п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, закріплено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Із п. 7 наведеного положення слідує, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2026 № 535 "Деякі питання Державної екологічної інспекції" утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції, реорганізувавши шляхом злиття її територіальні та міжрегіональні територіальні органи, за переліком згідно з додатком 1 (п. 1).
Відповідно до Переліку міжрегіональних територіальних органів Державної екологічної інспекції (Додаток 1 до постанови) утворюється Державна екологічна інспекція Подільського округу у результаті реорганізації Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.
Згідно з п. 3 вищезазначеної постанови установлено, що територіальні та міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції, що реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі їх відповідним міжрегіональним територіальним органам, що утворюються; міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції, що утворюються, є правонаступниками прав та обов`язків відповідних державних екологічних інспекцій, що реорганізуються; здійснення заходів щодо реорганізації територіальних та міжрегіональних територіальних органів та утворення міжрегіональних територіальних органів, передбачених пунктами 1 і 3 цієї постанови, покладається на Державну екологічну інспекцію.
Водночас, наказом Державної екологічної інспекції України №124 від 06.08.2026 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Подільського округу, згідно з п. 1 розділу І якого Державна екологічна інспекція Подільського округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на території Вінницької та Хмельницької області.
Відповідно до пп. 15 п. 2 р. ІІ цього положення Державна екологічна інспекція Подільського округу здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо: додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду; наявності лімітів і дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду та дотримання їх обсягів, відтворення природних ресурсів на території природно-заповідного фонду.
Разом із тим, відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 20-4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері охорони навколишнього природного середовища належить забезпечення реалізації державної політики у сфері заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України на відповідній території.
Згідно з п. 1 Положення про Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації (надалі Департамент), затвердженого розпорядженням начальника обласної військової адміністрації 10.07.2025 №842/2025-р, Департамент є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, що утворений головою обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Хмельницької області забезпечує виконання покладених на Департамент завдань з охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 4 вказаного положення основними завданнями Департаменту є: 1) забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері управління відходами; 2) здійснення управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, охорони і використання територій та об`єктів природнозаповідного фонду України, формування, збереження та використання екологічної мережі.
Також у п. 5 положення зазначено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує здійснення заходів щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі, розвитку заповідної справи, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду (пп. 44).
Відтак завдання та повноваження щодо проведення державної політики із здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду, використання територій та об`єктів природнозаповідного фонду України, формування, збереження та використання екологічної мережі, управління у цій галузі покладено зокрема на Державну екологічну інспекцію Подільського округу та Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації.
Разом з тим, судом враховується, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18).
Судом зважається на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З матеріалів справи слідує, що прокурор звернувся із листами до уповноважених органів (від 21.05.2026, від 23.06.2026), у яких, повідомивши про виявлені факти порушення природоохоронного законодавства, а саме реєстрацію спірної земельної ділянки в межах території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина", як земельної ділянки з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва, просив надати інформацію про те, чи вживалися та чи вживатимуться заходи, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка входить до складу природно-заповідного фонду України місцевого значення, права власності на неї та її повернення у державну власність.
У відповідь Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації (від 25.05.2026) та Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області (від 26.06.2026) повідомили, що ними не вживалися заходи на усунення порушень вимог законодавства про природно-заповідний фонд, а також, що вони не заперечують щодо представництва Волочиською окружною прокуратурою захисту інтересів держави, у разі наявності підстав для цього, в тому числі подачі позовної заяви до суду.
З наведеного слідує, що позивачі з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, на які вказує прокурор, на такі порушення не відреагували, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема, у судовому порядку, не вжили. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачами, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів до суду з цим позовом.
Водночас наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді позивачами не заперечено.
Така бездіяльність позивачів як компетентних органів, які здійснюють відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійними юридичними особами, однак які незалежно від причин не здійснюють захист інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивачів, які всупереч вимогам закону не здійснюють захист інтересів держави.
Наведені вище обставини щодо обізнаності позивачів з порушенням інтересів держави, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
Вказане відповідно до ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.
При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 25.06.2026), адресовані Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області та Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації.
Зважаючи на викладене, прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Подільського округу та Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації.
З приводу клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд враховує таке.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17, від 23.03.2021 у справі №367/4695/20).
Критеріями відмежування справ господарської юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
У п. 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України закріплено, що господарські суди розглядають також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 дійшла висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.
Завданням адміністративного судочинства, у силу положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Відповідно ж до пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18).
Відтак, вирішуючи питання про юрисдикцію суду, необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
З огляду на наведені критерії розмежування юрисдикції, предмет та підстави позову у цій справі, спірні правовідносини, зокрема формування, реєстрація, використання земельної ділянки в межах природно - заповідного фонду для сільськогосподарських потреб без відповідного їх вилучення, зміни цільового призначення, порушенні права щодо належного розпорядження земельною ділянкою відповідно до її цільового використання, які підлягають захисту, суд вважає, що спір у даній справі підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, відтак клопотання відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.
Посилання відповідача на постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №210/5659/18, від 27.10.2020 у справі №127/18513/18, від 12.10.2022 є необґрунтованими, оскільки такі не містять висновків релевантних для цієї справи, тому що зроблені у неподібних правовідносинах.
Щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Статтею 18 Земельного кодексу України (далі ЗК України) встановлено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
До особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (п. "г" ч. 1 ст. 150 ЗК України).
За змістом ст. ст. 43, 44 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).
Згідно зі ст. 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності, порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначає Закон України "Про природно-заповідний фонд України", у абзаці 2 преамбули якого зазначено, що природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
У статті 1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти, зокрема, заказники. Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
У ст. 8 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" наведено перелік основних засобів збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Так, збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об`єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об`єктів; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Приписами ст. 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.
На територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження (ст. 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").
Частиною 3 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про встановлення, скасування та зміну охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Разом із тим, відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним кодексом України. Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.
З вищезазначеного слідує, що землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об`єкту природно-заповідного фонду.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням сімнадцятої сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів ХХ скликання від 17.12.1993 №3 "Про доповнення природно-заповідного фонду області та встановлення охоронних зон його територій та об`єктів" створено загальнозоологічний заказник місцевого значення "Білинщина" площею 65 га, що розташований в 3 км на південний захід від с. Підлісний Олексинець.
Відповідно до п. 1.3 положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Білинщина", затвердженого наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації від 20.03.2023 №55-од, заказник входить до складу природно-заповідного фонду України; охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.
У п. 2.1 наведеного положення зазначено, що заказник створено з метою збереження мальовничого ландшафтного комплексу, який складається з лісового масиву, в якому переважають насадження сосни чорної та смуги мочарів, які живлять річку Тросятнець, що мають пізнавальне і освітньо-виховне, естетичне та історико-культурне значення.
Пунктом 2.2 положення встановлено основні завдання заказника, якими є: охорона, збереження, відтворення та відновлення мальовничого ландшафтного комплексу, який складається з лісового масиву, в якому переважають насадження сосни чорної та смуги мочарів, які живлять річку Тросятнець; розроблення заходів і рекомендацій щодо збереження заказника; забезпечення охорони території з усіма природними об`єктами, додержання режиму території; проведення наукових досліджень; підтримка загального екологічного балансу в регіоні; поширення еколого-освітніх знань тощо.
Із п. 3.1 положення вбачається, що відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням заказника, передбачених цим положенням, загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі: передача у будь-яке господарське використання земельних ділянок; використання земельних ділянок не за цільовим призначенням; будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного стану заказника.
Ураховуючи наведене, території та об`єкти природно-заповідного фонду, до яких відноситься загальнозоологічний заказник місцевого значення "Білинщина", наділені важливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною.
В матеріалах справи наявний затверджений наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) від 23.11.2023 №192-од проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина", площею 65,0 га, розташований в 3,0 км на південний захід від населеного пункту с. Підлісний Олексинець Хмельницького району (колишній Городоцький) Хмельницької області.
Разом з тим, у проекті відображено, що в межах території та об`єкта природно-заповідного фонду заказника місцевого значення "Білинщина" розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002, загальною площею 4,5030 га, власник держава в особі Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до розпорядженням Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області від 18.12.2006 №565/2006-р "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (6821286500:03:004:0002) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення) фермерському господарству "Ваторія" за рахунок земель Підлісноолексинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області (2008 р.), у вихідній земельно-кадастровій інформації якого, зокрема, вказано: відомості про земельну ділянку, власника або землекористувача, за рахунок яких передбачається відведення: к.н. 6821286500:03:004:0002, форма власності - регіональна, цільове використання землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , загальна площа земельної ділянки, яка запроектована до відведення 4,5030 га.
10.09.2009 Городоцьким РВВ Хмельницької РВ ДП ЦДЗК на підставі вищезазначеного проекту проведено державну реєстрацію земельної ділянки з к. н. 6821286500:03:004:0002 площею 4,5030 га, що розташована на території Підлісноолексинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, як земель сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення 01.01, що відображено у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6800346162026, сформованого 26.05.2026.
26.09.2023 на підставі рішення Городоцької міської ради №62 від 26.09.2023 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель для рибогосподарських потреб, за межами с. Підлісний Олексинець на земельну ділянку к. н. 6821286500:03:004:0002.
Відповідно до ч. 9 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1 ст. 79-1 ЗК України).
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території (ч. 2 ст. 79-1 ЗК України).
Згідно з положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до ч. 10 ст. 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відтак, не зважаючи на створення об`єкту природно - заповідного фонду (рішенням Хмельницької обласної ради народних депутатів від 17.12.1993 № 3) і фактичного віднесення в силу положень ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" земельних ділянок на яких він розташований, до категорій земель природно - заповідного фонду, було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з к. н. 6821286500:03:004:0002 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для передачі її в оренду та проведено державну реєстрацію такої земельної ділянки за категорією - землі сільськогосподарського призначення.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №21438538 від 08.05.2014, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.03.2026 та від 27.10.2026 земельна ділянка площею 4,503 га, розташована за адресою: Хмельницька обл., Городоцький р., с./рада Підлісноолексинецька, з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002, зареєстрована як землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на праві власності держави в особі Городоцької РДА.
Отже, попри те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002 загальною площею 4,5030 га розташована в межах території та об`єкта природно-заповідного фонду, та на яку поширюється дія зони обмеження у використанні земельних ділянок, остання стала об`єктом цивільних прав за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення.
Також у листі Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (від 17.04.2026) зазначило, що земельна ділянка з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002 площею 4,5030 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) знаходиться в державній власності Городоцької районної державної адміністрації та розташована в межах об`єкта загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина".
У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевої влади.
Окрім того, у постанові від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним. У наведеній постанові Суд констатував, так як спірна земельна ділянка розташована у межах об`єкта природно-заповідного фонду, тому належить до земель природно-заповідного фонду, неоформлення спірної земельної ділянки не змінює її цільового призначення як такої, що віднесена до земель природно-заповідного фонду та не звільняє від обов`язку діяти відповідно до встановленого чинним законодавством України порядку зміни цільового призначення та вилучення земельної ділянки; так як спірна земельна ділянка входить в межі природного парку та належить до земель природно-заповідного фонду, на якій забороняється проведення господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об`єкту та порушити екологічну рівновагу, а також забороняється зміна меж відведення і надання земельних ділянок для інших потреб.
Згідно із законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.
За статтею 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об`єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.
Під цільовим призначенням земельної ділянки варто розуміти визначений законодавством правовий режим її експлуатації (використання), водночас поширення на відповідну територію режиму природно-заповідного фонду, встановленого законом, обтяжує цю земельну ділянку тими обмеженнями, які вимагаються для збереження і охорони цих земель.
Така охорона земель природно-заповідного фонду є комплексною, оскільки забороняє будь-яку діяльність, яка може негативно впливати на стан природних ресурсів, передбачає вичерпний перелік видів використання, а також особливий склад органів державної влади та місцевого самоврядування, які приймають рішення щодо створення, зміни меж, статусу та їх вилучення.
Разом з цим, за статтею 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Особливий порядок охорони таких земель визначений пунктами "б", "д" ч. 1 ст. 164 та ст. 166 ЗК України.
Тобто, на відміну від земель сільськогосподарського призначення, режим охорони земель природно-заповідного фонду спрямований на збереження не тільки самої природи, рідкісних видів рослин та тварин, унікальних ландшафтів, водних ресурсів, а й цілої світової екосистеми природних територій.
Таким чином, при прийнятті рішень Городоцькою районною державною адміністрацією, які призвели до формування та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002 як землі сільськогосподарського призначення, не було враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду, чим порушено, зокрема ст. ст. 18, 19, 43 45 ЗК України, а також ст. ст. 1, 3, 7, 8, 23, 26, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
При цьому, суд погоджується із доводами прокурора, що розпорядження Городоцької районної державної адміністрації від 18.12.2006 №565/2006, з внесенням змін розпорядженням від 23.01.2008 №30/2008, вичерпало свою дію фактом його виконання та його визнання незаконним та скасування не спричинить поновлення прав держави в особі уповноважених органів.
Разом із тим, положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України (в редакції, чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) визначено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Будь-які прийняті у передбаченому законодавством порядку рішення про зміну цільового призначення частини земель природно-заповідного фонду загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина" на землі сільськогосподарського призначення, вилучення земель відсутні.
Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі №910/11164/16, від 22.06.2022 у справі №752/3093/19, від 06.07.2022 у справі №575/462/21 неодноразово висловлювались правові позиції про виключність статусу об`єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
У силу положень ст. 13 Конституції України, ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" земля, природні ресурси України є власністю Українського народу.
Відповідно ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
У ст. 16 вищевказаного Закону передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.
Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій" щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища
Разом із тим, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що з дня набрання чинності цієї норми (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
В силу вищевказаних положень ЗК України земельні ділянки природно-заповідного фонду місцевого значення за межами населених пунктів переходять до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначено Законом України "Про Державний земельний кадастр".
У ст. 1 вищевказаного Закону наведено визначення, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Суд зазначає, що землі природно-заповідного фонду мають особливий, найсуворіший режим охорони, спрямований на збереження унікальних ландшафтів та екосистем. На відміну від земель сільськогосподарського призначення, правовий режим земель заказника забороняє будь-яку діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних ресурсів. Знаходження спірної земельної ділянки в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Білинщина" свідчить про її віднесення до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки із іншим статусом цільового використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Разом з тим, державна реєстрація спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та проведена її державна реєстрація права власності за Городоцькою (на зараз Хмельницькою) районною державною адміністрацією зі статусом - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва призвело до безпідставного виведення землі із земель природно-заповідного фонду, перешкоджає використанню земельної ділянки як земель природно-заповідного фонду, які є об`єктом підвищеного захисту із спеціальним режимом використання та перебувають під особливою охороною держави, призводить до порушення заповідного режиму.
За приписами ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для, зокрема, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Таким чином, порушення порядку зміни цільового призначення спірної земельної ділянки є підставою для визнання реєстрації такої земельної ділянки недійсною, що передбачає скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002.
Водночас за приписами ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Аналогічні положення щодо припинення речових прав при скасуванні державної реєстрації земельної ділянки передбачено також ч. 13 ст. 79-1 ЗК України.
За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі, зокрема, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки передбачає одночасне припинення усіх наявних речових прав щодо такої земельної ділянки, що здійснюється, у тому числі, на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації прав.
Відтак, за вказаних обставин позовні вимоги прокурора про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002 та скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із припиненням права державної власності в особі Хмельницької (раніше Гороцької) РДА є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки формування та державна реєстрація спірної земельної ділянки як земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва здійснені з порушенням вимог ст. ст. 18, 19, 43 45 ЗК України, ст. ст. 1, 3, 7, 8, 23, 26, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Також з урахуванням того, що спірна земельна ділянка належить до категорії земель природно-заповідного призначення, що виключає можливість її віднесення до земель сільськогосподарського призначення, тому скасування її державної реєстрації та скасування державної реєстрації та припиненням всіх речових прав відносно неї відповідає вимогам ч. 13 ст. 79-1 ЗК України , ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр",ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .
Окрім того, наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002, яка знаходиться у межах земель природно-заповідного фонду, як земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у Державному земельному кадастрі та у Державному реєстрі прав порушує гарантовані державою принципи об`єктивності, достовірності, повноти його відомостей, визначені ст. 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
З урахуванням змісту права, за захистом якого звернувся прокурор, а також характеру його порушення, скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права власності відповідача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із припиненням права державної власності в особі Хмельницької (раніше Гороцької) РДА усуне виявлене порушення закону, наслідки незаконного формування та державної реєстрації земельної ділянки як земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території природно-заповідного фонду та призведе до приведення цільового призначення земельної ділянки природно-заповідного фонду у відповідність до її дійсного призначення.
Окрім того, скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки та державної реєстрації прав на неї як земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва переслідує легітимну мету - здійснення контролю за використанням земельної ділянки відповідно до загальних інтересів з метою забезпечення її використання за цільовим призначенням. Важливість таких інтересів зумовлена особливим правовим статусом цієї земельної ділянки та необхідністю дотримання встановлених законом обмежень щодо обігу і використання земель природно-заповідного фонду для запобігання використання земель природно - заповідного фонду у господарських цілях, заподіянню шкоди навколишньому природному середовищу та об`єктам, що перебувають під особливою державною охороною.
Положеннями ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Доказів, які спростовують заявлені позовні вимоги суду не подано.
Відтак, враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову (з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позов подано в електронній формі).
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права державної власності в особі Хмельницької районної державної адміністрації на земельну ділянку з кадастровим номером 6821286500:03:004:0002, площею 4,503 га, припинивши право власності Хмельницької районної державної адміністрації.
Стягнути з Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області (31530, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Требухівці, вул. Довжанська, буд. 21а, код 21318806) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 5324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 коп.) витрат на оплату судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 06.11.2026.
Суддя В.В. Виноградова
Судове рішення № 141264834, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/698/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: