Рішення № 141264825, 06.11.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3144/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомКомунального підприємства "Сучасне місто" (місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Павлівський,4; код ЄДРПОУ: 01550814)доФізичної особи-підприємця Козаченко Ірини (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )простягнення 45 576,29 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Сучасне місто" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Козаченко Ірини (відповідач) заборгованості у розмірі 45 576,29 грн.

Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2026 судом позовну заяву Комунального підприємство "Сучасне місто" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3144/26. Справу № 922/3144/26 постановдено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Вказану ухвалу було направлено за юридичною адресою відповідача, відповідно до відомостей, які місяться у витягу з ЄДР : 63525, Харківська обл., смт. Малинівка, вул. Шкільна, буд.101. Разом з цим, відповідно до довідки Укрпошти та трекінгу з сайту Укрпошти від 21.09.2026, ухвала про відкриття провадження у справі №922/3144/26 не вручена відповідачу (одержувач відстуній за вказаною адресою).

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Отже ухвала є судовим рішенням.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегї суддів Касаційного господарського суду від 21 березня 2019 року у справі № 916/2349/17.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексуУкраїни ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" сі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ваховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 11.09.2026, а тому він мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 26.09.2026 (включно). Однак відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, у визначений судом строк відзив на позов не надав.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши справу № 922/3144/26 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як зазначає позивач, Положенням про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення на території міста Харкова, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 21 червня 2017 року № 688/17 (Положення), Комунальне підприємство "Сучасне місто" (позивач) визначено виконавцем з надання права тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності міста Харкова. Відповідно до Положення для розміщення/обслуговування тимчасових споруд (тимчасова споруда/об`єкт) укладаються договори щодо елементу благоустрою, який обліковується на балансі позивача.

Положення регулює правовідносини, пов`язані із виникненням та реалізацією прав у сфері задоволення потреб фізичних та юридичних осіб шляхом формування ринку послуг з передання в тимчасове користування окремих елементів благоустрою. Вказаним нормативно-правовим актом запроваджено форму типового договору та визначено методику розрахунку розміру плати за тимчасове користування окремим елементом благоустрою комунальної власності.

Позивач зазначає, що Фізичною особою - підприємцем Козаченко Іриною використовувався окремий елемент благоустрою комунальної власності, а саме: літній майданчик з функціональним призначенням відкриті майданчики для харчування біля закладів ресторанного господарства площею 41 кв.м., за адресою: поблизу будинку № 22 по просп. Науки, Шевченківського району у м. Харкові

03 червня 2026 року між Комунальним підприємство "Сучасне місто" (виконавець) та Фізичною особою - підприємцем Козаченко Іриною (відповідачем, замовником) укладено договір № № 11800/Ч6/26 тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької та іншої діяльності строком з 01.04.2026 по 31.03.2027 року включно.

Згідно пункту 1.1. договору за цим договором виконавець надає замовнику право тимчасової експлуатації (управління) окремим елементом благоустрою комунальної власності міста Харкова (елемент) з метою задоволення соціально - економічних потреб шляхом розміщення тимчасового об`єкта підприємницької або іншої діяльності.

Відповідно до пункту 2.1. договору вид елемента: частина покриття вулиці.

Згідно пункту 2.2. договору місцезнаходження елемента: поблизу будинку № 22 по просп. Науки, Шевченківського району у м. Харкові

Відповідно до пункту 2.3. договору площа/розміри елемента 41 кв.м.

Згідно пункту 4.1 договору та додаткової угоди розмір плати за експлуатацію (управління) елемента згідно з Розрахунком становить 8726,67 грн (в тому числі ПДВ) на місяць (далі - плата).

Відповідно до пункту 4.3. договору плата перераховується замовником на розрахунковий рахунок виконавця в безготівковій формі авансовим платежем до 25 числа поточного місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.

Згідно пункту 4.4 договору розмір плати переглядається в разі: пролонгації строку дії договору; внесення змін до Методики розрахунку плати за тимчасове користування окремими елементами благоустрою, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Харкова, для розміщення відкритих літніх майданчиків, в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 4.5. договору у випадках, встановлених пунктом 4.4 цього договору, замовник зобов`язаний підписати додаткову угоду до цього договору не пізніше 14 днів з дати отримання запропонованих змін. Якщо виконавцем не отримано письмових заперечень від замовника протягом 14 календарних днів із дня відправлення рекомендованим листом додаткової угоди, вона вважається підписаною. У разі відмови замовника підписати додаткову угоду договір підлягає розірванню в односторонньому порядку.

Згідно пункту 5.3.4 договору виконавець зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату за договором.

Відповідно до пункту 7.1 договору дія договору припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін, не пізніше як у місячний строк із дня досягнення домовленості сторін про його розірвання; набрання законної сили відповідного рішення суду про дострокове розірвання договору на вимогу однієї зі сторін; ліквідації юридичної особи, припинення діяльності фізичної особи-підприємця - замовника; односторонньої відмови виконавця від договору.

Згідно пункту 7.2 договору виконавець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку та вимагати звільнення та повернення елемента, якщо: замовник не вносить плату, визначену згідно з розділом 4 цього договору, протягом двох місяців поспіль або має заборгованість, що еквівалентна двомісячному розміру плати, передбаченої цим договором; встановлений замовником об`єкт не відповідає розділу 3 договору; замовник не підтримує в належному експлуатаційному стані об`єкта відповідне технологічне обладнання, що використовується разом з об`єктом; замовником не забезпечено своєчасне прибирання, збирання сміття та снігу, вивезення сміття, прибирання територій, прилеглих до об`єкта, здійснення протиожеледних заходів на відстані 20 м від периметру споруд та до проїжджої частини вулиці; виявлено недостовірну інформацію, наведену в документах, наданих для укладення договору, його зміни або продовження; розміщений ЛМ не відповідає вимогам до відкритих літніх майданчиків, викладеним у додатку 3 до Положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально - культурного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності; в інших випадках, передбачених законами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 7.5. договору днем припинення договору є: день закінчення строку дії договору, якщо сторонами не вирішено питання щодо продовження строку дії договору; день укладення письмової угоди про припинення дії цього договору або інша дата, зазначена у цій угоді, у разі припинення дії договору за взаємною згодою сторін; наступний день після закінчення 14 календарних днів після одержання замовником письмового повідомлення виконавця про відмову від договору у порядку, встановленому пунктом 7.3. цього договору; день набрання рішенням суду законної сили - у разі розірвання договору за рішенням суду, визнання його недійсним, неукладеним, застосування наслідків нікчемної угоди.

Згідно пункту 8.1 договору т цей договір діє з 01 квітня 2026 року по 31 березня 2027 року включно.

Відповідно до пункт 9.1 договору після припинення дії договору замовник у 10-денний строк звільняє елемент від об`єкта та приводить його у стан, не гірший порівняно за той, що існував до укладення цього Договору, та повертає елемент виконавцю.

Згідно пункту 9.1.1. договору окремий елемент благоустрою вважається повернутим після його фактичного звільнення замовником, що підтверджується наданими замовником до виконавця доказами.

Відповідно до пункту 9.2. договору у випадку невиконання замовником пункту 9.1. договору щодо добровільного демонтажу об`єкта, звільнення та повернення елемента, такий об`єкт може бути демонтовано виконавцем самостійно або із залученням третіх осіб. У такому разі демонтований об`єкт повертається Замовнику після компенсації витрат, пов`язаних із демонтажем, транспортуванням та зберіганням об`єкта.

Згідно пункту 10.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно із цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до пункту 10.3 договору за порушення строків внесення плати замовник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розрахованої за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості, що склалася з моменту виникнення заборгованості, включаючи день сплати заборгованості.

Згідно пункту 10.4 договору замовник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Проте, відповідачем зобов`язання з оплати за експлуатацію (управління) елемента в повному обсязі виконані не були, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка залишається несплаченою станом на даний час.

Позивач зазанчає, що у відповідності до п.п. 7.1., 7.2., 7.2.1. дії Договору від 03.06.2026 № 11800/Ч6/26 припинено в односторонньому порядку 01.09.2026, пор що повідомлено відповідача листом №5957/0/967-26 від 17.08.2026.

Також 17.08.2026 позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення - вимогу №5698/0967-26 відповідно до якої позивач вимагав сплатити заборгованість за спірним договором до 12.08.2026.

Разом з цим станом на дату подання позову заборгованість відповідачем сплачена не була.

У зв`язку з невиконанням ФОП Козаченко І. умов Договору виникла заборгованість в розмірі 43 633, 35 грн. на яку згідно п.10.3.,10.4. Договору нараховано штрафні санкції: пеня у розмірі 1698, 00 грн. , інфляційні витрати у розмірі 78, 54 грн. , три відсотки річних у розмірі 166, 40 грн.

Вказані вище обставини сталі підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом для захитсту свої прав та законних інтересів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 43 633,35 грн загальної заборгованості слід задовольнити.

Щодо стягнення із відповідача заявлених позивачем суми пені у розмірі 1698,00 грн у відповідності до договору, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 10.3 договору за порушення строків внесення плати замовник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розрахованої за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості, що склалася з моменту виникнення заборгованості, включаючи день сплати заборгованості.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку пені за допомогою калькулятора "Ліга Закон" уд зазначає, що здійснене нарахування відповідає обставинам справи, вимогам законодавства, розрахунок виконано арифметично вірно з урахуванням чого суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 1698,00 грн задовольнити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 78,54 грн та інфляційних втрат у розмірі 166,40 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 78,54 грн. та 3% річних у розмірі 166,40 грн є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 178, 196, 201, 208-10, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Козаченко Ірини (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Сучасне місто" (м-н Павлівський, 4, м. Харків, 61003, платіжні реквізити: IBAN НОМЕР_2 , АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»», м. Київ, МФО 300614, код ЄДРПОУ 01550814) суму заборгованості у розмірі 45 576, 29 грн. за Договором від 03.06.2026 № 11800/Ч6/26, яка складається з: загальної суми заборгованості 43 633, 35 грн.; пені у розмірі 1698, 00 грн. , інфляційних втрат у розмірі 78, 54 грн. , 3% річних у розмірі 166, 40 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "06" листопада 2026 р.

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/3144/26