Рішення № 141264706, 05.11.2026, Господарський суд Тернопільської області

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
921/485/26
Номер документу
141264706
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/485/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Крок-Центр", вул. Громадська, буд. 60, м.Чернігів, Чернігівська область, 14037

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Дах", вул. Братів Бойчуків, будинок 9, кв. 30, м. Тернопіль, 46023

про розірвання договору поставки та стягнення 2 609 931,50 грн, з яких: 2 500 000 грн - сума попередньої оплати (аванс) та 109 931,50 грн - пені

За участі представників:

позивача: Переверзєв О.О. (в режимі відеоконференції);

відповідача: не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів

Суть справи: Приватне підприємство "Крок-Центр" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Дах", про розірвання договору №2025/01/13-01 поставки обладнання від 13.01.2025, стягнення 2 500 000 грн попередньої оплати (аванс) та 109 931,50 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07 серпня 2026 року (суддя Гевко В.Л.) відкрито провадження у справі №921/485/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.09.2026 о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20 серпня 2026 року задоволено заяву (вх. №6576 від 19.08.2026) представника позивача адвоката Переверзєва Олександра Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Тернопільської області від 01.09.2026, у зв`язку із відстороненням від посади судді Господарського суду Тернопільської області Гевка В.Л., відповідно до пункту 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи за результатами якого справу № 921/485/26 передано для розгляду судді Охотницькій Н.В.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.09.2026 справу №921/485/26 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання у справі №921/485/26 на 21 вересня 2026 року о 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2026 закрито підготовче провадження у справі №921/485/26 та призначено її до розгляду по суті на 05 жовтня 2026 року о 09:05 год.

01.10.2026 до суду від представника відповідача адвоката Кіцану Андрія Лазаревича, надійшла заява б/н від 01.10.2026 (вх. №7911), згідно якої заявник просив суд внести його дані до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №921/485/26, перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді, а також перенести розгляд справи, призначений на 05.10.2026, після 01.11.2026 для надання часу і можливості ознайомитись з матеріалами судової справи №921/485/26.

Ухвалою суду від 01.10.2026 задоволено заяву адвоката Кіцану А.Л. б/н від 01.10.2026 (вх. №7911) в частині ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та надання доступу до електронної справи №921/485/26 в підсистемі "Електронний суд".

02.10.2026 до суду від представника відповідача адвоката Кіцану А.Л., надійшло клопотання б/н від 02.10.2026 (вх. №7939), згідно якого останній просив суд відкласти розгляд справи №921/485/26 після 01.11.2026. Зазначив, що відповідач не погоджується із позовними вимогами, оскільки товар замовлений у іноземного контрагента та доставляється на адресу відповідача (доказів в підтвердження зазначеного до клопотання не долучено). Також, представник повідомив, що бажає взяти участь у даній справі, підготувати докази відправлення товару на адресу відповідача, однак не має змоги прибути у судове засідання, або провести у режимі відеконференції, у зв`язку із його відрядженням за межі міста Тернополя.

В судовому засіданні 05.10.2026, беручи до уваги клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, суд з метою дотримання принципу змагальності сторін, ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, не відкриваючи судового засідання для розгляду справи по суті, відклав судове засідання у цій справі на 19.10.2026 об 11:30 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представника позивача повідомлено в режимі відеоконференції, а відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

19 жовтня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача адвоката Кіцану А.Л., надійшло клопотання б/н від 19.10.2026 (вх. №8426), згідно якого заявник просив суд відкласти розгляд справи №921/485/26 після 01.11.2026. В обґрунтування поданого клопотання посилається на його зайнятість в іншому судовому процесі. Також, просить врахувати, що ТОВ "Топ Дах" замовило товар, у зв`язку із чим просить суд надати термін для добровільного врегулювання спору та виконання своїх зобов`язань по укладеному договору поставки (доказів в підтвердження зазначеного заявником не долучено).

У судовому засіданні 19.10.2026, суд розпочав розгляд справи №921/485/26 по суті.

Разом з тим, беручи до уваги клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання та відсутність заперечень представника позивача з цього приводу, суд з метою дотримання принципу змагальності сторін та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів відклав судове засідання по розгляду справи по суті зі стадії вступного слова на 05.11.2026 о 10:30 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що присутнього представника позивача повідомлено в режимі відеоконференції, а відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 05.11.2026 взяв участь в режимі відеоконференції представник позивача Переверзєв О.О. та повністю підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. Додатково повідомив, що сторони не дійшли згоди щодо добровільного врегулювання спору.

Представник відповідача в жодне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов від відповідача не надходив.

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Слід зазначити, що оскільки у відповідача є зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, усі процесуальні документи у справі (зокрема, ухвали суду від 21.09.2026, від 05.10.2026 та від 19.10.2026) надсилались судом Товариству з обмеженою відповідальністю "Топ Дах" до його електронного кабінету. Окрім того, ухвали суду від 05.10.2026 та від 19.10.2026 надіслано представнику відповідача - адвокату Кіцану А.Л. до його електронного кабінету.

Отже, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення відповідача належним чином про час та місце розгляду справи. При цьому явка представників сторін в судове засідання не визнавалася судом обов`язковою, відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, а також забезпечити в судовому засіданні 05.11.2026 участь уповноваженого представника.

Частиною 1 ст. 178 ГПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копії відзиву та доданих до нього документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Сторонам забезпечено рівні та належні умови для надання заяв по суті справи, а також доказів, необхідних для розгляду справи, водночас відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Під час розгляду справи судом заслухано представника позивача та досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

05 листопада 2026 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

13 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Топ Дах" (Постачальник) та Приватним підприємством "Крок-Центр" (Покупець) укладено Договір №2025/01/13-01 поставки обладнання (надалі - Договір), у відповідності до умов якого (п.1.1.) Постачальник зобов`язався поставити Покупцю, а Покупець оплатити та прийняти Обладнання.

Згідно з п.1.2. Договору, найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю Обладнання, яке поставляється за цим Договором, його технічні характеристики вказуються у Специфікації.

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 Договору сторони погодили, що поставка Обладнання здійснюється на умовах EXW - склад Постачальника: Тернопільська обл., Тернопільський район, село Чернихівці, вулиця Шевченка, буд № 15-Н (в редакції ІНКОТЕРМС 2020), якщо інші умови не вказано в Специфікації. Обладнання поставляється Покупцю у строки (терміни) вказані у Специфікації.

Датою поставки Обладнання є дата підписання уповноваженим представником Покупця одного із наступних документів: видаткової накладної або акту приймання-передачі Обладнання (п.2.3 Договору).

Пунктами 3.1 - 3.3 Договору передбачено, що ціна Обладнання вказується у Специфікації. Ціна Договору складається із сум усіх Специфікацій, підписаних Сторонами. Сторони погодили, що ціна Обладнання не може бути змінена після підписання Сторонами Специфікації. Ціна Обладнання визначається у національній валюті України - гривні. Сплата ціни Обладнання здійснюється на умовах та в строки, вказані у Специфікації. У випадку, якщо Специфікація не містить умов та строків оплати ціни Обладнання, сплата ціни Обладнання здійснюється на наступних умовах: 100% (сто відсотків) від ціни Обладнання вказаної у Специфікації, сплачуються як аванс протягом 5 (п`яти) днів з дати підписання такої Специфікації.

Згідно з п.5.1 Договору, приймання-передача Обладнання здійснюється в місці поставки повноважними представниками Сторін.

В п.8.1 Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторона, яка допустила невиконання (неналежне виконання) зобов`язана відшкодувати іншій заподіяні таким невиконанням (неналежним виконанням) збитки та сплатити передбачені цим Договором штрафні санкції.

Згідно з п.8.2.1 Договору на Постачальника за цим Договором покладаються такі штрафні санкції: за прострочення поставки Обладнання останній сплачує Покупцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого Обладнання за кожен день прострочення, включаючи день поставки. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань.

Стягнення та штрафні санкції по цьому Договору нараховуються за весь період прострочення виконання зобов`язань. Позовна давність по всіх вимогах, пов`язаних із здійсненням розрахунків за Обладнання по цьому Договору, включаючи вимоги щодо сплати стягнень, неустойки, пені, штрафу, тощо, складає 3 (три) роки (п.8.4 Договору).

Згідно з п.12.2 Договору, останній набирає чинності з моменту підписання його повноважними представниками Сторін і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх обов`язків по Договору. Закінчення строку (терміну) дії Договору не звільняє Сторони від виконання своїх обов`язків, які виникли під час дії Договору або у зв`язку із його виконанням.

Зазначений Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Також, 13.01.2025 сторонами підписано Специфікацію №1 до Договору №2025/01/13-01 від 13.01.2025, у якій (п.1) затвердили характеристики, кількість, номенклатуру й загальну вартість партії Обладнання, що поставляється, відповідно до Таблиці, а саме: Лінія для виробництва металочерепиці Преміум, кількість 1, загальна вартість з ПДВ 1 554 000,00 грн; Лінія для виробництва профнастилу Т-7, кількість 1, загальна вартість з ПДВ 946000,00 грн. Загальна вартість Обладнання складає 2 500 000,00 грн (з ПДВ).

Термін поставки обладнання 6-10 місяців (п.2 Специфікації).

Надалі, згідно з платіжною інструкцією №1 від 30.01.2025, Приватне підприємство "Крок-Центр" перерахувало ТОВ "Топ Дах" 2 500 000,00 грн, зазначивши в призначенні платежу: "Оплата за лінії з виробництва металочерепиці та профнастилу згідно договору поставки обладнання №2025/01/13-01 від 13.01.2025, рахунку на оплату №1 від 13.01.2025. У т.ч. ПДВ 416 666,67 грн".

13.11.2025 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки обладнання №2025/01/13-01 від 13.01.2025, відповідно до якої, y зв`язку з частковою мобілізацією працюючого персоналу та графіками відключення електроенергії на виробництві комплектуючих елементів, яке призвело до зміщення графіку виготовлення обладнання, Сторони погодилися внести зміни до Договору, а саме: продовжити строк поставки обладнання за Договором на п`ять (5) календарних місяці, а саме до 13 квітня 2026 року включно. Усі інші умови Договору, що не змінені цією Угодою, залишаються чинними в незміненому вигляді (п. 1.1, 2.1 Додаткової угоди №1).

Як вказує позивач, Покупець ПП "Крок-Центр" на умовах та у строк, визначений Договором №2025/01/13-01 поставки обладнання від 13.01.2025, провів 100% оплату від ціни Обладнання вказаної у Специфікації, отже в повному обсязі виконав свій обов`язок перед ТОВ "Топ Дах" (Продавцем). Тоді як ТОВ "Топ Дах" ухиляється від взятих на себе зобов`язань щодо поставки Обладнання, чим порушує взяті на себе зобов`язання.

11.06.2026 представником позивача направлено відповідачу претензію, у якій просив ТОВ "Топ Дах" виконати взяті на себе зобов`язання за Договором №2025/01/13-01 від 13.01.2025 та специфікацією №1 до цього Договору до 11.07.2026 або повернути грошові кошти ПП "Крок-Центр" в розмірі 2 500 000 грн та сплатити пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого Обладнання за кожен день прострочення. Вказану претензію ТОВ "Топ Дах" отримало 29.06.2026 (на підтвердження зазначеного до позовної заяви додано роздруківку трекінгу відправлень із сайту "Укрпошти") однак жодним чином не відреагувало, взяті на себе зобов`язання щодо поставки обладнання або повернення грошових коштів не виконало.

Також 11.06.2026 позивачем надіслано відповідачу лист про повернення коштів №496 від 11.06.2026, у якому підприємство просило повернути попередню оплату в сумі 2 500 000 грн у зв`язку з невиконанням Постачальником умов Договору поставки обладнання №2025/01/13-01 від 13.01.2025.

Наведені обставини слугували підставою для звернення Приватного підприємства "Крок-Центр" до господарського суду з позовом про розірвання Договору №2025/01/13-01 поставки обладнання від 13.01.2025 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Дах" 2 500 000 грн, сплачених позивачем на виконання вищезазначеного Договору та Специфікації, а також 109 931,50 грн пені.

Оцінивши подані докази, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (постанова Верховного Суду від 07.02.2018 по справі №910/5444/17, постанова Верховного Суду від 20.02.2019 по справі №912/2275/17).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поряд з цим суд враховує, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17; п. 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 №918/631/19).

Попередня оплата товару здійснюється на виконання умов договору до передання товару продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачена повна вартість товару або її частина, однак, у разі нездійснення поставки, правова природа сплаченої суми не змінюється і покупець має право на її повернення.

Як вже зазначалось вище, між сторонами виникли правовідносини за Договором поставки обладнання №2025/01/13-01 від 13.01.2025, на виконання якого, а також Специфікації №1 від 13.01.2025, позивачем сплачено грошові кошти в сумі 2 500 000,00 грн як попередню оплату за обладнання.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання за Договором №2025/01/13-01 від 13.01.2025 здійснивши 100% попередню оплату вартості обладнання, тоді як відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання з поставки обладнання у власність позивача не виконав (зокрема у строк до 13 квітня 2026 року, згідно Додаткової угоди №1 від 13.11.2025), сплачені кошти попередньої оплати у розмірі 2 500 000 грн не повернув (докази протилежного в матеріалах справи відсутні).

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частинами 1-3 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Як вже зазначалось, відповідач відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини у встановленому порядку не спростував.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем обладнання у строк, визначений договором (зокрема, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 13.11.2025), чи погодження сторонами іншого строку поставки товару (ніж 13.04.2026).

В матеріалах справи також відсутні докази повернення відповідачем позивачу грошових коштів (попередньої оплати за обладнання), які були перераховані останнім на виконання умов договору та специфікації у розмірі 2 500 000,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 2 500 000,00 грн попередньої оплати є обґрунтованими та позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Щодо стягнення пені.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України (чинного час виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, пунктом 8.2.1 Договору передбачено, що на Постачальника за цим Договором покладаються такі штрафні санкції: за прострочення поставки Обладнання останній сплачує Покупцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого Обладнання за кожен день прострочення, включаючи день поставки. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань.

Стягнення та штрафні санкції по цьому Договору нараховуються за весь період прострочення виконання зобов`язань. Позовна давність по всіх вимогах, пов`язаних із здійсненням розрахунків за Обладнання по цьому Договору, включаючи вимоги щодо сплати стягнень, неустойки, пені, штрафу, тощо, складає 3 (три) роки (п.8.4 Договору).

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання щодо поставки товару, передбаченого Договором поставки товару №2025/01/13-01 від 13.01.2025 та Специфікації №1 від 13.01.2025, позивачем на підставі п.8.2.1 Договору заявлено до стягнення з відповідача 109931,50 грн пені, нарахованої в розмірі облікової ставки НБУ за період з 14.04.2026 по 29.07.2026.

Згідно з усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення зобов`язань, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, судом з`ясовано, що останню позивачем нараховано у відповідності до умов Договору поставки обладнання №2025/01/13-01 від 13.01.2025 та вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 109 931,50 грн пені також підлягають до задоволення як правомірно заявлені.

Щодо позовних вимог про розірвання укладеного між сторонами договору, суд відзначає наступне.

Підстави для зміни або розірвання договору, визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

З аналізу статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати зміни договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення між шкодою та тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 17.04.2019 у справі №910/6381/18 та від 14.08.2019 у справі №910/8819/18.

Станом на дату подання цієї позовної заяви Договір поставки обладнання та Специфікація №1 є чинними. Відповідно до пункту 12.2 Договору поставки останній набирає чинності з моменту підписання та діє до моменту повного виконання Сторонами своїх обов`язків по Договору.

Водночас, відповідачем не виконано основний обов`язок за Договором, а саме поставки обладнання у погоджений сторонами строк, отже, позивачем не досягнуто результату, на який останній розраховував при укладенні договору, що свідчить про істотність порушення з боку відповідача умов договору.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підтверджений матеріалами справи, і відповідачем у встановленому порядку належними доказами не спростований,

Отже, позивачем доведено наявність істотної зміни обставин, внаслідок тривалого прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки обладнання за договором та наявність умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим позовна вимога про розірвання вказаного договору підлягає задоволенню як така, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем у встановленому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Судові витрати.

При ухваленні рішення у справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позову, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача в сумі 33 981,58 грн (в т.ч. 31 319,18 грн за вимогу майнового характеру та 2662,40 грн за вимогу немайнового характеру) з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовну заяву подано в електронній формі.

Окрім того, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 34 000 грн.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Пунктом 4 ст. 1 вказаного Закону визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" однією з форм винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах, - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 07.07.2026 між Адвокатським об`єднанням "Рябінін, Переверзєв та Партнери", в особі старшого партнера Переверзєва Олександра Олександровича (надалі - "Адвокатське об`єднання"), з однієї сторони, та Приватним підприємством "Крок-Центр" (надалі - "Клієнт"), з другої сторони, укладено Договір про надання правничої допомоги, предметом якого згідно з п.1.1 Договору, є надання Клієнту правничої допомоги щодо представництва прав та законних інтересів останнього у судах під час здійснення цивільного, господарського, кримінального, адміністративного судочинства, захисту в справах про адміністративне правопорушення, в судах всіх інстанцій, а також в інших державних органах, органах Міністерства юстиції, перед будь-якими фізичними та юридичними особами, з приводу подання позову, представництва інтересів щодо стягнення коштів з ТОВ "Топ Дах" (Договір №2025/01/13-01 поставки обладнання від 13.01.2025).

Відповідно до п.1.2 вказаного Договору, правнича допомога полягає (може полягати) в: наданні усних та письмових консультацій та роз`яснень: попередньому аналізі документів, договорів, додаткових угод, специфікацій та інших матеріалів, наданих Клієнтом.

Згідно з п.1.3 Договору, для його виконання Клієнт надає Адвокатському об`єднанню в особі адвоката, як представнику (захиснику у кримінальному провадженні), усі повноваження, визначені для позивача. відповідача, третьої особи, особи, на права та обов`язки якої впливає судове рішення або судовий процес, особи, що притягається до адміністративної відповідальності, визначені Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінальним процесуальним кодексом України.

В п.3 Договору передбачено: основний гонорар: 34 000,00 грн, строк виплати - до 09.07.2026 року. Сервісний збір - 2000 грн/міс. Судове засідання - 2500 грн. Гонорар успіху - 1 відсоток від рішення суду.

Згідно з платіжною інструкцією №27 від 08.07.2026 Приватним підприємством "Крок-Центр" перераховано Адвокатському об`єднанню "Рябінін, Переверзєв та Партнери" 34 000 грн за представництво інтересів згідно договору від 07.07.2026.

Згідно з Актом №1 приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги від 29.07.2026, сторонами підтверджено виконання адвокатом робіт на виконання Договору про надання правничої допомоги від 07 липня 2026 року щодо підготовки та звернення до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ "Топ Дах" у спорі, що виник з Договору №2025/01/13-01 поставки обладнання від 13.01.2025, на загальну суму 34000,00 грн, в тому числі:

- Первинна правнича консультація Клієнта, з`ясування фактичних обставин, визначення завдання та погодження загальної стратегії захисту порушених прав - 2 000,00 грн.

- Ознайомлення, систематизація та правовий аналіз наданих документів: Договору поставки обладнання, Специфікації №1, Додаткової угоди №1, платіжної інструкції на 2500000,00 грн, листування сторін та документів щодо досудового врегулювання спору 4500,00 грн.

- Формування правової позиції у справі та визначення належного способу судового захисту: розірвання договору, повернення попередньої оплати, стягнення пені; перевірка підсудності, складу доказів та процесуальних передумов звернення до суду 4000,00 грн.

- Підготовка претензії до ТОВ "Топ Дах" щодо виконання зобов`язань або повернення 2500000,00 грн попередньої оплати та сплати пені; оформлення додатків і супровід направлення претензії 3500,00 грн.

- Аналіз норм матеріального і процесуального права та релевантної судової практики щодо договору поставки, наслідків непоставки попередньо оплаченого товару, розірвання договору, повернення авансу і стягнення неустойки 4000,00.

- Підготовка детального розрахунку пені за період з 14.04.2026 по 24.07.2026 (102 дні) у сумі 104 794,50 грн, перевірка вихідних даних та арифметичних показників 2500,00 грн.

- Складання та юридичне оформлення позовної заяви до Господарського суду Тернопільської області про розірвання договору, стягнення 2 500 000,00 грн попередньої оплати та 104 794.50 грн пені: виклад фактичних обставин, нормативного обгрунтування і прохальної частини 10000,00 грн.

- Формування пакета документів для подання позову: упорядкування та нумерація доказів, підготовка копій і переліку додатків, перевірка комплектності матеріалів та підготовка документів до подання через підсистему "Електронний суд" 3500,00 грн.

В п.4 Акту зазначено, що до суми за цим Актом не включено: сервісний збір, оплату участі адвоката у судових засіданнях, гонорар успіху, судовий збір, поштові та інші фактичні витрати, а також правничу допомогу, яка надаватиметься після подання позову.

Слід зазначити, що позовна заява від 29.07.2026 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Дах", про розірвання договору №2025/01/13-01 поставки обладнання від 13.01.2025, стягнення 2 500 000 грн попередньої оплати (аванс) та 109 931,50 грн пені була сформована в системі "Електронний суд", підписана та подана до Господарського суду Тернопільської області адвокатом Переверзєвим О.О.; адвокат Переверзєв О.О. брав участь у всіх судових засіданнях, що відбулися у цій справі в режимі відеоконференції на підставі ордеру серії СВ №1181913 від 29.07.2026.

У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 викладено правову позицію про те, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.

З врахуванням наведеного, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме згадану вище умову договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі.

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи в будь-якому випадку незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, тобто дослідження обставин оплати цих витрат не відіграє ключової ролі при вирішенні питання щодо їх розподілу (правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем у позовній заяві наведено розрахунок розміру судових витрат на професійну правничу допомогу відповідно до Договору про надання правничої допомоги №б/н від 07.07.2026 в сумі 34000,00 грн. Докази в підтвердження понесення відповідних витрат долучено до позовної заяви, а саме: копії рахунку на оплату №3 від 07.07.2026, платіжної інструкції №27 від 08.07.2026, акту приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 07.07.2026.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про дотримання представником позивача строків для подання до суду доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, матеріали справи містять документи, які свідчать про надання правової допомоги позивачу, її обсяг і вартість.

Разом з тим, частинами 4-6 ст.126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, заперечень зі сторони відповідача щодо вказаного позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу у цій справі чи щодо наданих позивачем доказів в підтвердження понесення таких витрат, суду не подано.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач в належному порядку обґрунтував розмір понесених у цій справі витрат на професійну правничу допомогу адвоката та подав відповідні докази, беручи до уваги ціну та предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі 34 000,00 грн.

Керуючись статтями 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 178, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Розірвати Договір №2025/01/13-01 поставки обладнання від 13.01.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОП ДАХ" (вул. Братів Бойчуків, будинок 9, кв.30, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 41519106) та Приватним підприємством "КРОК-ЦЕНТР" (вул. Громадська, буд. 60, м.Чернігів, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 37972187).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ДАХ" (вул. Братів Бойчуків, будинок 9, кв.30, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 41519106) на користь Приватного підприємства "КРОК-ЦЕНТР" (вул. Громадська, буд. 60, м.Чернігів, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 37972187): 2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч) грн 00 коп. в рахунок повернення суми попередньої оплати, 109 931 (сто дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять одну) грн 50 коп. пені, 33 981 (тридцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят одну) грн 58 коп. судового збору та 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 06.11.2026.

Суддя Н.В. Охотницька

Часті запитання

Який тип судового документу № 141264706 ?

Документ № 141264706 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141264706 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141264706 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141264706 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141264706, Господарський суд Тернопільської області

Судове рішення № 141264706, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141264706 відноситься до справи № 921/485/26

Це рішення відноситься до справи № 921/485/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141264705
Наступний документ : 141264707