Рішення № 141264632, 29.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 Справа № 917/1528/26

за позовною заявою ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ «Агенція оборонних закупівель» (місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 44725823)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС» (місцезнаходження: 37050, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Дейманівка, вул. Наглого Марка, будинок 46, код ЄДРПОУ 36313601)

про стягнення 27 272 628,06 грн

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ Агенція оборонних закупівель звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС, згідно якого просить суд стягнути за порушення умов Державного контракту (договір) про закупівлю № 176/07-25-ХП штрафні санкції у загальному розмірі 27 272 628,06 грн, з яких: пеня за порушення строків поставки Товару 6 963 224,19 грн, штраф за порушення строків поставки Товару 2 901 343,41 грн, штраф, нарахований відповідно до пункту 8.11 Договору 16 579 105,20 грн, штраф, нарахований відповідно до пункту 8.4 Договору 828 955,26 грн

Ухвалою від 10.08.26 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі, запропонувати, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

26.08.26 від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 11552), за мотивами якого відповідач просить зменшити розмір неустойки на 90%.

Також від відповідача 26.08.26 надійшла заява (вх. № 11544), згідно з якою відповідач просить зупинити провадження у справі №917/1528/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/10061/26.

01.09.26 від позивача надійшли відповідь на відзив (вх. № 11754) та заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 11767).

07.09.26 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 11986).

Ухвалою від 15.09.26 суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, закрив підготовче провадження у справі № 917/1528/26, призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 13.10.2026.

07.10.26 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

13.10.26 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 13.10.26 у справі №917/1528/26 було оголошено перерву до 29.10.26 о 12:00, яка занесена до протоколу судового засідання від 13.10.26.

23.10.26 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

У судовому засіданні 29.10.2026 представник позивача пред`явлені вимоги підтримав, представник підтримав наведені у заявах по суті заперечення, представники надали усні пояснення по суті позову та заперечень.

У судовому засіданні 29.10.2026 судом було з`ясовано обставини справи та досліджено докази. Суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні 29.10.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

08.08.2025 року між Державним підприємством Міністерства оборони України ДЕРЖАВНИЙ ОПЕРАТОР ТИЛУ (далі ДП ДОТ, Замовник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС (далі ТОВ ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС, Відповідач) укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 176/07-25-ХП(далі - Договір).

Наказом Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025 реорганізовано юридичну особу Державне підприємство Міністерства оборони України Державний оператор тилу (ідентифікаційний код юридичної особи 44830311) шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель (ідентифікаційний код юридичної особи 44725823). У наказі визначено, що Державне підприємство Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства Міністерства оборони України Державний оператор тилу.

Наказом Міністерства оборони України № 647 від 30.09.2025 внесено зміни до наказу Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025, якими продовжено строк завершення заходів з реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України Державний оператор тилу до 31 грудня 2025 року.

Наказом Міністерства оборони України № 7/нм від 06.01.2026 затверджено передавальний акт приймання-передачі справ, документів та майна державного підприємства Міністерства оборони України Державний оператор тилу його правонаступнику державному підприємству Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель.

Відтак, ДП Агенція оборонних закупівель (позивач) є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП Державний оператор тилу.

Пунктом 1.1. Договору визначено, що ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язується поставити ДК 021:2015: 15890000-3 Продукти харчування та сушені продукти різні (Добовий польовий набір продуктів посилений 1-14) (далі за текстом - Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель ID: UA-2025-07-09-011578-a, Лот 3, 4, 5, 6, 7, 8), а ЗАМОВНИК - здійснити контроль поставки та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Отримувачами Товару за Договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання Товару (далі ОТРИМУВАЧ) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору, цей Договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни відповідно до: Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України Державний оператор тилу коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 р. № 1142 (зі змінами); наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 № 716/нм Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України Державний оператор тилу на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони (зі змінами).

Згідно з п. 3.1 Договору сторони погодили, що розрахунок за Товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування ЗАМОВНИКОМ коштів на поточний банківський рахунок ПОСТАЧАЛЬНИКА, вказаний у розділі 16 цього Договору, а у випадку здійснення ЗАМОВНИКОМ передоплати - на небюджетний рахунок, відкритий ПОСТАЧАЛЬНИКОМ в органах Державної казначейської служби України відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 р. № 1142.

Якщо інше не передбачено цим Договором, за загальним правилом, оплата Товару за цим Договором здійснюється ЗАМОВНИКОМ у строк, передбачений в Специфікації (Додаток №1), після його фактичного приймання ОТРИМУВАЧЕМ на підставі належним чином оформлених Актів приймання Товару за умов відсутності будь-яких зауважень до Товару з боку ЗАМОВНИКА та/або ОТРИМУВАЧА та наявності документів до всіх партій товару, переданих ОТРИМУВАЧУ, згідно переліку у пункті 6.4.

Відповідно до п. 4.1 Договору Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором у строк, визначений Замовником у заявці на поставку складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку № 2 до цього Договору (далі - заявка на поставку Товару), але у будь якому випадку не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток № 1).

Відповідно до п. 4.3. Договору, Заявка на поставку Товару подається ЗАМОВНИКОМ ПОСТАЧАЛЬНИКУ засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення Договору. Строк між подачею заявки на поставку Товару та датою поставки може бути зменшено за погодженням Сторін. Протягом 2 (двох) робочих днів після отримання заявки на поставку Товару ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язаний підтвердити ЗАМОВНИКУ свою готовність поставити Товар або, у разі, якщо строк поставки у заявці на поставку Товару є коротшим ніж строк поставки, визначений у Специфікації (Додаток №1), надати мотивоване звернення щодо зміни дати поставки Товару, вказаної ЗАМОВНИКОМ у заявці на поставку Товару. Таке підтвердження або мотивоване звернення направляються ЗАМОВНИКУ засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором. У разі ненадання ПОСТАЧАЛЬНИКОМ підтвердження готовності поставити Товар або мотивованого звернення щодо зміни дати поставки Товару протягом 2 (двох) робочих днів після отримання від ЗАМОВНИКА заявки на поставку Товару така заявка вважається підтвердженою ПОСТАЧАЛЬНИКОМ. У разі неможливості своєчасної поставки Товару з урахуванням наявності об`єктивних обставин, які фактично унеможливлюють дотримання строків поставки Товару (затримки проходження контролю за якістю у випробувальній лабораторії, перебої в електропостачанні, тривалі повітряні тривоги, затримки у постачанні сировини/матеріалів, неможливі у виконанні строки між подачею Заявки та безпосередньою поставкою Товару тощо), ПОСТАЧАЛЬНИК має право звернутись до ЗАМОВНИКА та надати мотивоване звернення щодо продовження строку поставки з наданням відповідних підтверджуючих документів у строк не пізніше ніж 15 (п`ятнадцять) календарних днів до кінцевої дати поставки Товару. ЗАМОВНИК розглядає подане ПОСТАЧАЛЬНИКОМ мотивоване звернення протягом 5 (п`яти) робочих днів. За результатами розгляду зазначеного звернення ЗАМОВНИК має право продовжити строк поставки Товару. У разі відсутності належного обґрунтування необхідності перенесення строків поставки Товару, ЗАМОВНИК залишає за собою право відмовити у продовженні строку поставки Товару з подальшою можливістю застосування штрафних санкцій. У разі неподання ЗАМОВНИКОМ ПОСТАЧАЛЬНИКУ заявки на поставку Товару, ПОСТАЧАЛЬНИК має й надалі виконувати свої зобов`язання за Договором та інформувати ЗАМОВНИКА про відправку Товару у строк, визначений у пункті 5.1 цього Договору, та здійснити поставку Товару в строк, визначений у Специфікації (Додаток №1).

Відповідно до п. 4.4. Договору Поставка Товару здійснюється відповідно до умов Incoterms 2020. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP склад ОТРИМУВАЧА (на території України, крім тимчасово окупованих територій, визначених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376).

Пунктом 4.5.1. Договору визначено, що перелік виробничих потужностей ПОСТАЧАЛЬНИКА, з яких здійснюватиметься комплектація та відвантаження Товару має відповідати переліку, який надавався ПОСТАЧАЛЬНИКОМ в складі тендерної пропозиції процедури закупівлі (спрощеної закупівлі), за результатами якої укладено Договір. Заміна складів ПОСТАЧАЛЬНИКА, з яких здійснюватиметься відвантаження Товару дозволяється лише за письмовою згодою ЗАМОВНИКА відповідно до Вимог до Товару та порядку здійснення контролю за якістю Товару (Додаток № 3).

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що адреса пункту призначення (складу ОТРИМУВАЧА) визначається ЗАМОВНИКОМ в заявці на поставку Товару.

Право власності на Товар переходить від ПОСТАЧАЛЬНИКА до ОТРИМУВАЧА після прийняття ОТРИМУВАЧЕМ Товару та підписання всіх документів згідно з розділом 6 цього Договору, у тому числі Акта приймання Товару згідно з Додатком 4, всіма сторонами та отримання Акта приймання Товару ПОСТАЧАЛЬНИКОМ та ОТРИМУВАЧЕМ (п. 4.7 Договору).

Відповідно до пункту 8.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.2 Договору, у разі порушення строку поставки, непередачу/несвоєчасну передачу Товару, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ЗАМОВНИКУ пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого/несвоєчасно переданого Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Сторони погодили, що відповідно до п. 8.4 Договору у разі відмови з боку ПОСТАЧАЛЬНИКА у наданні доступу або будь якому іншому перешкоджанню в проведені аудиту потужностей та/або відбору зразків, яке не дає розпочати, провести та/або закінчити аудит та/або відбір зразків, та/або ненадання документів/копій документів, які вимагаються Додатком №3 до цього Договору та/або використання потужності для комплектування Товару на якій не проведено аудит ЗАМОВНИКОМ з ПОСТАЧАЛЬНИКА стягується штраф у розмірі 1 (один) відсоток від ціни Договору. У випадку повторної відмови у наданні доступу або будь якому іншому перешкоджанню в проведенні аудиту виробничих потужностей на відповідність Критеріям аудиту та/або відбору зразків, яке не дає розпочати, провести та/або закінчити аудит та/або відбір зразків та/або ненадання документів/копій документів, які вимагаються Додатком №3 до цього Договору та/або використання потужності для комплектування Товару на якій не проведено аудит ЗАМОВНИКОМ, ЗАМОВНИК додатково має право застосувати оперативно-господарські санкції, передбачені п.8.8.1 Договору.

Відповідно до п. 8.5 Договору, у разі застосування пені/штрафу постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов цього Договору, за виключенням випадків дострокового розірвання Договору з урахуванням п.8.3.1. та п.8.11. Договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання Товару нараховується постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання.

У пункті 8.8 Договору сторони прийшли до взаємної згоди щодо можливості застосування оперативно-господарських санкцій в порядку, передбаченому статтями 235 і 237 Господарського кодексу України, у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, передбачених цим Договором.

Пунктом 8.8.1 Договору сторони погодили, що за невиконання чи неналежне виконання Постачальником зобов`язань, передбачених цим Договором, Замовником можуть застосовуватися такі оперативно-господарські санкції: - одностороння відмова від виконання свого зобов`язання Замовником, із звільненням його від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання Постачальником; - відмова від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин із Постачальником; - одностороння відмова від цього Договору у повному обсязі або частково (розірвання Договору). - зменшити суму оплати, яка підлягає сплаті Постачальнику за поставлений та прийнятий Товар, в безакцептному порядку на суму штрафних санкцій, які нараховані Постачальнику за порушення зобов`язань за цим Договором та несплачені Постачальником у строк визначений пунктом 8.5. Сума таких, утриманих штрафних санкцій з Постачальника перераховується до Державного бюджету України.

Сторони дійшли згоди, що у разі порушення ПОСТАЧАЛЬНИКОМ умов Договору щодо своєчасності, повноти та/або якості поставки Товару понад 10 (десять) календарних днів з кінцевої дати поставки Товару, визначеної в Додатку 1 до Договору та/або у разі односторонньої відмови ЗАМОВНИКА від Договору, передбаченої п. 15.2.1 Договору, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, направивши лист про таке розірвання в порядку визначеному пунктом 12.1 Договору на електронні адреси вказані у пункті 12.2. При цьому ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язаний сплати штраф у розмірі 20 % від вартості Договору або вартості фактично непоставленого Товару (пункт 8.11 Договору).

Відповідно до п.13.1 та п.6 Додатку №1 Договору Договір діє до 31.03.2026, а в частині виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі в частині нарахування та сплати штрафних санкцій та поставки Товару до повного виконання.

Пунктом 15.2.1. Договору передбачено, що Одностороння відмова, припинення зобов`язань та розірвання цього Договору з боку ЗАМОВНИКА вчиняється з повідомленням про це ПОСТАЧАЛЬНИКА у разі:- порушення ПОСТАЧАЛЬНИКОМ умов розділів 4-7 цього Договору та/або істотне порушення ПОСТАЧАЛЬНИКОМ своїх зобов`язань за цим Договором. Про застосування оперативно-господарських санкцій Замовник повідомляє Постачальника листом. Лист направляється в порядку визначеному пунктом 12.1 Договору на електронні адреси вказані у пункті 12.2.

Відповідно до п. 5 Специфікації, яка є Додатком № 1 до Договору, поставці підлягає Товар у таких кількостях та з такими кінцевими строками поставки (включно): за Лотом № 3 15 001 одиниця Товару з кінцевою датою поставки до 30 вересня 2025 року включно та 14 994 одиниці Товару з кінцевою датою поставки до 25 грудня 2025 року включно; за Лотом № 4 15 001 одиниця Товару з кінцевою датою поставки до 30 вересня 2025 року включно та 15 008 одиниць Товару з кінцевою датою поставки до 25 грудня 2025 року включно; за Лотом № 5 15 001 одиниця Товару з кінцевою датою поставки до 30 вересня 2025 року включно та 14 994 одиниці Товару з кінцевою датою поставки до 25 грудня 2025 року включно; за Лотом № 6 15 001 одиниця Товару з кінцевою датою поставки до 30 вересня 2025 року включно та 15 008 одиниць Товару з кінцевою датою поставки до 25 грудня 2025 року включно; за Лотом № 7 15 001 одиниця Товару з кінцевою датою поставки до 30 вересня 2025 року включно та 14 994 одиниці Товару з кінцевою датою поставки до 25 грудня 2025 року включно; за Лотом № 8 15 001 одиниця Товару з кінцевою датою поставки до 30 вересня 2025 року включно та 15 008 одиниць Товару з кінцевою датою поставки до 25 грудня 2025 року включно.

Відповідно до п. 1 Додатку №3 до Договору, ПОСТАЧАЛЬНИК гарантує та відповідає за якість та безпечність Товару, який постачається, протягом всього строку придатності. У разі, якщо ПОСТАЧАЛЬНИКУ стало відомо про неможливості збереження якості та/або безпечності поставленого Товару протягом його строку придатності, з незалежних від ОТРИМУВАЧА причин, ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язаний протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин письмово сповістити про це ЗАМОВНИКА та ОТРИМУВАЧА з метою вилучення Товару з обігу та заміни його ПОСТАЧАЛЬНИКОМ на Товар належної якості. ПОСТАЧАЛЬНИК забезпечує належні умови зберігання та транспортування Товару і комплектувальних складових, у тому числі дотримання температурних режимів, згідно з вимог чинного законодавства України та нормативно-технічної документації.

Пунктом 2 Додатку № 3 до Договору визначено, що ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язаний надати засобами поштового зв`язку (за власний рахунок) ЗАМОВНИКУ протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати укладання і набрання чинності цим Договором завірені належним чином (пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписом та печаткою ПОСТАЧАЛЬНИКА): перелік потужностей ПОСТАЧАЛЬНИКА, на яких буде здійснюватися комплектування (виробництво) Товару; копії державної реєстрації потужностей та/або експлуатаційних дозволів (для виробництв харчових продуктів тваринного походження), які задіяні у виробництві та зберіганні Товару за цим Договором; асортимент раціонів (видів Товару), який пропонується до постачання згідно цього Договору згідно Додатку № 3.1; повні копії нормативних документів відповідно до яких комплектується Товар та виробляються комплектувальні складові (специфікація на імпортні складові обов`язково супроводжується офіційним перекладом українською мовою); завірені належним чином копії сертифікатів відповідності або висновків санітарно-епідеміологічної експертизи на упаковку/тару/матеріалів, які контактують з харчовим продуктом. Будь-які зміни до асортименту раціонів, комплектувальних складових, виробників, постачальників, нормативної документації, тощо можливі виключно після отримання письмового дозволу від ЗАМОВНИКА. Для цього ПОСТАЧАЛЬНИК надає ЗАМОВНИКУ оновлений пакет документів та лист обґрунтування необхідності внесення змін. Лабораторні випробування комплектувальних складових регламентуються п. 4 Додатку 3. На підставі результатів досліджень та/або аналізу наданої інформації ЗАМОВНИК надає дозвіл ПОСТАЧАЛЬНИКУ. Якщо Товар або комплектувальні складові виробляються за власним нормативним документом (ТУ або специфікація), вимоги зазначені у власних нормативних документах не можуть спростовувати та/або занижувати показники норм з якості та безпечності Товару або комплектувальних складових встановлених чинними національними стандартами або чинним законодавством України, за умови наявності цих норм на аналогічні види Товару або комплектувальні складові. ТУ Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.08.2026 9мають бути перевірені державним органом із стандартизації. У разі ненадання документів до ПОСТАЧАЛЬНИКА застосовуються санкції передбачені п. 8.4. цього Договору. Зі змісту п. 4 Додатку № 3до Договору вбачається, що комплектування Товару на виробничих потужностях ПОСТАЧАЛЬНИКА за відсутністю результатів, які свідчать про відповідність цих потужностей Критеріям аудиту (Додаток № 3.2). заборонено. ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язується надати (забезпечити) представнику ЗАМОВНИКА доступ до цієї виробничої потужності. У разі відмови у наданні доступу, або будь якому іншому перешкоджанню в проведені аудиту, яке не дає розпочати, провести та/або закінчити аудит, відомості про це фіксуються в Критеріях аудиту, аудит вважається непроведеним, а до ПОСТАЧАЛЬНИКА застосовуються санкції передбачені п 8.4. цього Договору. Висновок аудиту згідно з Критеріями аудиту виробничих потужностей (Додаток № 3.2) встановлюється, з урахуванням відсотку виконання вимог та наявності чи відсутності критичних невідповідностей, а саме: відповідає вимогам на вищому рівні/відповідає вимогам на базовому рівні / не відповідає вимогам. Згідно з п. 5 Додатку №3 до Договору, після отримання результатів випробувань комплектувальних складових, дозволу на застосування визначених комплектувальних складових від ЗАМОВНИКА та проведення аудиту ЗАМОВНИКОМ виробничої потужності ПОСТАЧАЛЬНИК розпочинає комплектування Товару. Про початок комплектування ПОСТАЧАЛЬНИК повідомляє ЗАМОВНИКА не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних днів, засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором. ЗАМОВНИК може бути присутнім під час комплектування Товару та проводити контроль виробничого процесу, комплектуючих, які застосовує ПОСТАЧАЛЬНИК для комплектування Товару, тощо. ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язується надати (забезпечити) представнику ЗАМОВНИКА доступ до цієї виробничої потужності під час комплектування Товару. У разі комплектування Товару без отримання дозволу до ПОСТАЧАЛЬНИКА застосовуються санкції передбачені п 8.4.3. цього Договору.

На виконання пункту 4.3 Договору, 21.07.2025 Замовником було направлено на адресу Постачальника заявки на поставку № F000066 (кількість товару 90 006, кінцева дата поставки 30.09.2025).

Постачальник зазначений твар у специфікації та у заявках на поставку товару не поставив.

Вказані встановлені судом обставини сторонами при розгляді справи не заперечувалися.

ДП ДОТ повідомило листом № 2165/8874/062025 від 23.12.2025 ТОВ ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС про застосування оперативно-господарської санкції, а саме, односторонньої відмови від Договору № 176/07-25-ХП від 08.08.2025 (розірвання договору) з наступного календарного дня після направлення ЗАМОВНИКОМ повідомлення ПОСТАЧАЛЬНИКУ про розірвання Договору.

Окрім цього, у зв`язку з неналежним виконанням Постачальником покладених на нього зобов`язань, Замовником нараховано штрафні санкції відповідно до умов Договору та 26.12.2025 року направлено повідомлення-вимогу за вих. № 2165/8927/06-2025 щодо сплати протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення Замовником повідомлення-вимоги про сплату штрафних санкцій (пені та штрафу).

З урахуванням уточнених розрахунків направлених листом № 22.3-23081 від 23.07.2026 зальний розмір штрафних санкцій за невиконання договірних зобов`язань щодо поставки товару, за розрахунком позивача, становить 26 443 672,79 грн.

Відповідач заперечує проти задоволення позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 20 % вартості Договору (16 579 105,20 грн) на підставі пункту 8.11 Договору, вважаючи таку вимогу необґрунтованою.

На обґрунтування своєї позиції Відповідач зазначає, що одностороння відмова Замовника від Договору відповідно до пункту 15.2.1 Договору є реалізацією передбаченого договором права та правовим наслідком порушення зобов`язань Постачальником, а не самостійним порушенням з його боку, яке автоматично породжує обов`язок сплатити додатковий штраф.

Відповідач наголошує, що фактично Позивач посилається на одне порушення недотримання Постачальником строків поставки Товару, відповідальність за яке вже передбачена пунктом 8.2 Договору у вигляді пені за кожен день прострочення та додаткового штрафу в розмірі 7 % у разі прострочення понад 20 календарних днів. За таких обставин стягнення додаткового штрафу в розмірі 20 % на підставі пункту 8.11 Договору призведе до повторного застосування господарсько-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Крім того, Відповідач вважає, що положення пунктів 8.2, 8.11 та 15.2.1 Договору необхідно тлумачити у взаємозв`язку, розмежовуючи відповідальність за порушення строків поставки та право Замовника на одностороннє припинення договірних відносин. При цьому прострочення поставки понад 20 календарних днів повністю охоплює прострочення понад 10 календарних днів, передбачене пунктом 8.11 Договору, а тому відповідальність має визначатися за нормою, яка встановлює наслідки більш тривалого прострочення.

Щодо штрафних санкцій, нарахованих відповідно до пунктів 8.2, 8.4 Договору, відповідач зазначає, що заперечує проти стягнення у заявленому Позивачем розмірі, вважаючи їх неспівмірними з характером допущених порушень, фактичними обставинами виконання договору та наслідками такого порушення. На його переконання, під час вирішення питання про відповідальність суд має врахувати поведінку обох сторін, вжиті Постачальником заходи для виконання договірних зобов`язань, об`єктивні причини затримки поставки, а також відсутність доведених Позивачем збитків.

Зокрема, Відповідач зазначає, що предметом договору були денні польові набори продуктів, виготовлення та комплектація яких здійснювалися за спеціальними технічними специфікаціями Міністерства оборони України та потребували значних матеріальних, трудових, виробничих і організаційних ресурсів. При цьому передоплата за договором не здійснювалася, а закупівля сировини, комплектувальних складових, залучення працівників та організація виробництва фінансувалися Постачальником за власний рахунок. На підтвердження добросовісності своєї поведінки Відповідач посилається на укладені договори з постачальниками комплектувальних складових, придбання сировини та виготовлення значної кількості продукції.

Водночас Відповідач наголошує, що виконання договору залежало не лише від його дій, а й від проведення лабораторних випробувань комплектувальних складових та отримання дозволів Замовника на їх використання і комплектування продуктових наборів. За твердженням Відповідача, більшість виготовленої продукції відповідала встановленим вимогам, однак за окремими зразками лабораторіями були встановлені невідповідності, переважно за органолептичними показниками. Постачальник вважав такі результати необґрунтованими, просив провести повторний відбір зразків, проте Замовник відмовив у цьому, що, на думку Відповідача, ускладнило своєчасне виконання договору та позбавило його можливості перейти до комплектування готових наборів.

Крім того, Відповідач посилається на неодноразові звернення до Замовника з питань погодження маркування, пакування, заміни постачальників комплектувальних складових, продовження строків поставки та використання альтернативних виробничих і складських потужностей. При цьому частина звернень залишилася без відповіді, а в задоволенні інших Замовник відмовив. Відповідач вважає, що така поведінка Замовника свідчить про неналежне сприяння виконанню договору та має враховуватися при визначенні міри відповідальності Постачальника.

Щодо використання складських потужностей за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Тополеве, вул. Тімірязєва, 43, Відповідач пояснює, що зберігання там окремих комплектувальних складових було зумовлене складними виробничими обставинами, дефіцитом трудових ресурсів та необхідністю забезпечити виконання договору. Використання зазначеного складу не мало на меті уникнення контролю Замовника, а тому стягнення передбаченого пунктом 8.4 договору штрафу в повному розмірі Відповідач вважає надмірним і просить зменшити його на 90 %.

Також Відповідач посилається на обставини, які, на його думку, об`єктивно ускладнювали виробничий процес, зокрема тривалі повітряні тривоги, перебої в електропостачанні, встановлення обмежень на споживання електроенергії, дефіцит працівників та складнощі із забезпеченням необхідними комплектувальними складовими. На підтвердження цих обставин він посилається на інформацію Полтавської обласної військової адміністрації та АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Вважає, що наведені обставини, хоча й не були підтверджені як форс-мажорні у встановленому порядку, мають бути враховані судом при вирішенні питання про зменшення неустойки.

Окремо Відповідач зазначає, що у грудні 2025 року був готовий до поставки товару, однак 23.12.2025 Замовник повідомив про односторонню відмову від договору та його розірвання, не дочекавшись завершення лабораторних випробувань окремих комплектувальних складових.

З огляду на викладене Відповідач вважає заявлені штрафні санкції несправедливими та непропорційними, оскільки Позивач не довів наявності збитків, тоді як сам Постачальник поніс значні витрати на виконання договору та вживав заходів для належного виконання зобов`язань.

За результатами викладеного Відповідач просить суд зменшити на 90 % розмір неустойки, нарахованої відповідно до пункту 8.2 договору та відповідно до пункту 8.4 договору, до 82 895,53 грн; відмовити повністю у задоволенні вимоги про стягнення штрафу за пунктом 8.11 договору в сумі 11 802 921,31 грн.

Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтями 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право кредитора вимагати сплати неустойки виникає внаслідок порушення зобов`язання та реалізується на підставі закону або договору.

Позивач у даному випадку, вказуючи на те, що Постачальником не виконано належним чином умови Договору, повідомив останнього листом № 2165/8874/062025 від 23.12.2025 про застосування односторонньої відмови від Договору № 176/07-25-ХП від 08.08.2025 (розірвання договору) та нарахував штрафні санкції.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на положеннях трьох пунктів договору, а саме: пункту 8.2 договору, пункту 8.4 договору; пункту 8.11 договору.

Відповідно до п. 8.2 Договору, у разі порушення строку поставки, непередачу/несвоєчасну передачу Товару, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ЗАМОВНИКУ пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого/несвоєчасно переданого Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Відповідно до п. 8.4 Договору у разі відмови з боку ПОСТАЧАЛЬНИКА у наданні доступу або будь якому іншому перешкоджанню в проведені аудиту потужностей та/або відбору зразків, яке не дає розпочати, провести та/або закінчити аудит та/або відбір зразків, та/або ненадання документів/копій документів, які вимагаються Додатком №3 до цього Договору та/або використання потужності для комплектування Товару на якій не проведено аудит ЗАМОВНИКОМ з ПОСТАЧАЛЬНИКА стягується штраф у розмірі 1 (один) відсоток від ціни Договору. У випадку повторної відмови у наданні доступу або будь якому іншому перешкоджанню в проведенні аудиту виробничих потужностей на відповідність Критеріям аудиту та/або відбору зразків, яке не дає розпочати, провести та/або закінчити аудит та/або відбір зразків та/або ненадання документів/копій документів, які вимагаються Додатком №3 до цього Договору та/або використання потужності для комплектування Товару на якій не проведено аудит ЗАМОВНИКОМ, ЗАМОВНИК додатково має право застосувати оперативно-господарські санкції, передбачені п.8.8.1 Договору.

Відповідно до п. 8.11 Договору у разі порушення ПОСТАЧАЛЬНИКОМ умов Договору щодо своєчасності, повноти та/або якості поставки Товару понад 10 (десять) календарних днів з кінцевої дати поставки Товару, визначеної в Додатку 1 до Договору та/або у разі односторонньої відмови ЗАМОВНИКА від Договору, передбаченої п. 15.2.1 Договору, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, направивши лист про таке розірвання в порядку визначеному пунктом 12.1 Договору на електронні адреси вказані у пункті 12.2. При цьому ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язаний сплати штраф у розмірі 20 % від вартості Договору або вартості фактично непоставленого Товару.

Факту порушення зобов`язання відповідач, як вже вище суд зазначав, при розгляді справи не спростовував, правомірність нарахування штрафних санкцій на підставі пункту 8.2 договору та пункту 8.4 договору не заперечував. При цьому, просив суд відмовити повністю у задоволенні вимоги про стягнення штрафу за пунктом 8.11 договору.

Щодо вимоги про стягнення пені та штрафу за пунктом 8.2 договору суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується порушення строку поставки (зокрема, непередача Товару, зокрема понад 20 (двадцять) календарних днів), що є підставою для нарахування пені у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого/несвоєчасно переданого Товару, за кожний день затримки передачі, а також штрафу у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено.

За результатами перевірки судом встановлено, що розмір заявлених до стягнення з відповідача 6 963 224,19 грн пені та 2 901 343,41 грн штрафу нараховані арифметично правильно та обґрунтовано.

Щодо вимоги про стягнення штрафу за пунктом 8.4 договору суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується недотримання відповідачем погодженого сторонами порядку використання виробничих та складських потужностей, а також порушення обов`язку щодо надання документів, необхідних для здійснення замовником контролю за виконанням договору. Вказане є підставою для нарахування штрафу у розмірі 1 (один) відсоток від ціни Договору.

За результатами перевірки судом встановлено, що розмір заявленого до стягнення з відповідача 828 955,26 грн штрафу нараховано арифметично правильно та обґрунтовано.

Щодо вимоги про стягнення штрафу за пунктом 8.11 договору суд зазначає таке.

Стаття 549 Цивільного кодексу України надає визначення поняття неустойка: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Тобто «одностороння відмова від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору» є одним із наслідків порушення зобов`язання (на рівні із «сплатою неустойки»), а не самим порушенням.

Факт реалізації Замовником права на односторонню відмову від Договору не може автоматично кваліфікуватися як окреме порушення з боку Постачальника та самостійно утворювати підставу для застосування до нього штрафної санкції.

Застосування штрафу передбачає наявність відповідного порушення зобов`язання з боку Постачальника. Саме по собі настання певної події у договірних відносинах, зокрема припинення договору з ініціативи Замовника, не є тотожним порушенню зобов`язання Постачальником. У даній справі таким порушенням з боку Постачальника, на яке посилається Позивач, є неналежне виконання зобов`язань щодо поставки Товару, зокрема недотримання встановлених Договором строків поставки. При цьому пунктом 8.2 Договору сторони прямо визначили правові наслідки такого порушення: за кожен день прострочення поставки передбачено пеню в розмірі 0,2 % від ціни Товару, строк поставки якого порушено, а за порушення строку поставки понад 20 календарних днів додатковий штраф у розмірі 7 % від ціни такого Товару. Таким чином, сторони безпосередньо погодили види та розмір відповідальності Постачальника за порушення строків поставки Товару.

Натомість пункт 15.2.1 Договору визначає випадки, за яких Замовник має право на односторонню відмову від Договору, зокрема в разі порушення Постачальником умов розділів 4 7 Договору та/або істотного порушення ним своїх договірних зобов`язань.

Зі змісту зазначеного пункту вбачається, що він регулює право Замовника припинити договірні відносини за наявності визначених обставин, а не встановлює окремий склад порушення з боку Постачальника. Зазначений пункт очевидно не передбачає, що реалізація Замовником права на односторонню відмову від Договору сама по собі є порушенням з боку Постачальника.

Отже, необхідно розмежовувати первинне порушення зобов`язання Постачальником та подальшу реалізацію Замовником права на одностороннє припинення договірних відносин. Перше може бути підставою для застосування договірної відповідальності, тоді як друге є правовим наслідком або способом реагування Замовника на відповідні обставини, а не самостійним порушенням зобов`язань Постачальником.

Інше тлумачення призводило б до юридично необґрунтованого висновку, що вчинення Замовником одностороннього правочину щодо припинення Договору створює нове порушення з боку Постачальника, хоча Постачальник не вчиняє жодних додаткових дій чи бездіяльності, які становили б окреме порушення його договірних зобов`язань.

У цьому контексті положення пункту 8.11 Договору не можуть тлумачитися ізольовано від пунктів 8.2 та 15.2.1 Договору. Зазначений пункт передбачає застосування штрафу у зв`язку з порушенням Постачальником умов щодо своєчасності, повноти та/або якості поставки Товару понад 10 календарних днів, а також містить посилання на односторонню відмову Замовника від Договору. Однак згадка про односторонню відмову Замовника не означає, що сам факт такої відмови набуває правової природи порушення зобов`язання Постачальником. Договірне положення не може тлумачитися таким чином, щоб дія однієї сторони автоматично визнавалася правопорушенням іншої сторони. В даному контексті, єдине порушення зобов`язань, про яке заявляє Позивач, є порушення строків поставки.

Посилання позивача на те, що пункт 8.11 установлює окрему штрафну санкцію саме за факт одностороннього розірвання Договору, незалежно від характеру порушення Постачальника, фактично відриває відповідальність від порушення зобов`язання та підміняє юридичну підставу стягнення штрафу фактом реалізації Замовником власного права.

Позивач повинен довести наявність окремого порушення з боку Постачальника, відмінного від прострочення поставки, яке могло б обґрунтувати застосування додаткової штрафної санкції за п. 8.11. Але в межах даної справи посилання позивача на наявність іншого порушення відсутнє.

Суд зауважує, що порушення строку поставки понад 20 календарних днів, передбачене пунктом 8.2 договору, за своєю тривалістю охоплює прострочення понад 10 календарних днів, визначене пунктом 8.11 договору. Отже, у разі наявності прострочення понад 20 календарних днів йдеться про одне триваюче порушення зобов`язання щодо своєчасної поставки товару, а не про два окремі порушення, які виникли внаслідок спливу різних часових проміжків.

У цьому контексті суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

У пунктах 7.45 7.47 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання того самого зобов`язання на строк понад 30 календарних днів є подвійною відповідальністю за одне порушення, оскільки фактично відповідач вчинив єдине порушення, яке полягало у простроченні виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів, а такий строк охоплює прострочення понад 10 календарних днів. У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованим стягнення штрафу за більш тривале прострочення, відмовивши у стягненні іншого штрафу за те саме порушення.

Отже, наведена правова позиція підтверджує необхідність розмежування самостійних порушень договірних зобов`язань та випадків, коли різні положення договору передбачають штрафні санкції за одне й те саме порушення, яке триває протягом певного періоду.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду не заперечує можливості одночасного стягнення пені та штрафу за одне порушення зобов`язання. Водночас у зазначеній постанові наголошено, що одночасне стягнення двох штрафів за несвоєчасне виконання одного й того самого зобов`язання є подвійним застосуванням відповідальності одного виду, що не узгоджується з вимогами статті 61 Конституції України.

У цій справі пунктом 8.2 договору вже передбачено відповідальність за порушення строків поставки товару у вигляді пені та додаткового штрафу за прострочення понад 20 календарних днів. Натомість штраф за пунктом 8.11 договору Позивач обґрунтовує тим самим порушенням строків поставки, доповнюючи його посиланням на подальшу реалізацію Замовником права на односторонню відмову від договору.

Проте сама по собі така реалізація права Замовника не змінює фактичної природи порушення, за яке вже передбачено відповідальність пунктом 8.2 договору, та не свідчить про виникнення нового самостійного порушення з боку Постачальника.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що Позивач не довів наявності окремого порушення договірного зобов`язання з боку Відповідача, яке могло б бути самостійною підставою для стягнення штрафу за пунктом 8.11 договору. Фактично заявлена вимога ґрунтується на тому самому неналежному виконанні зобов`язань щодо поставки товару, за яке Позивачем уже заявлено до стягнення пеню та штраф відповідно до пункту 8.2 договору.

Таким чином, за встановлених у справі обставин стягнення додаткового штрафу в розмірі 20 відсотків на підставі пункту 8.11 договору призвело б до повторного застосування штрафної відповідальності за одне й те саме порушення зобов`язання, що суперечить принципу, закріпленому у статті 61 Конституції України.

За таких обставин суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача штрафу в розмірі 16 579 105,20 грн, нарахованого на підставі пункту 8.11 договору, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 90%, суд зазначає, що установлення факту порушення зобов`язання та правильності розрахунку неустойки не виключає необхідності вирішення питання про можливість зменшення її розміру за наявності передбачених законом підстав.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

При цьому суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Зі змісту зазначених норм убачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Аналіз положень статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.07.2019 у справі №914/1517/18.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, ураховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №905/1409/21).

Також чинне законодавство не містить переліку обставин, які мають істотне значення, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Отже, звертаючись з клопотанням про зменшення розміру штрафу, відповідач повинен довести наявність обставин, які зумовлюють застосування зазначеної норми, зокрема, надмірність розміру штрафу порівняно зі збитками позивача.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №910/16925/18.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права». Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (вказана правова позиція викладена у постанові КЦС ВС від 21.08.2024 у справі №462/7300/20).

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов`язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 90% відповідачем зазначено, що предметом договору були денні польові набори продуктів, виготовлення та комплектація яких здійснювалися за спеціальними технічними специфікаціями Міністерства оборони України та потребували значних матеріальних, трудових, виробничих і організаційних ресурсів. При цьому передоплата за договором не здійснювалася, а закупівля сировини, комплектувальних складових, залучення працівників та організація виробництва фінансувалися Постачальником за власний рахунок.

На підтвердження добросовісності своєї поведінки Відповідач посилається на укладені договори з постачальниками комплектувальних складових, придбання сировини та виготовлення значної кількості продукції.

Водночас Відповідач наголошує, що виконання договору залежало не лише від його дій, а й від проведення лабораторних випробувань комплектувальних складових та отримання дозволів Замовника на їх використання і комплектування продуктових наборів. За твердженням Відповідача, більшість виготовленої продукції відповідала встановленим вимогам, однак за окремими зразками лабораторіями були встановлені невідповідності, переважно за органолептичними показниками. Постачальник вважав такі результати необґрунтованими, просив провести повторний відбір зразків, проте Замовник відмовив у цьому, що, на думку Відповідача, ускладнило своєчасне виконання договору та позбавило його можливості перейти до комплектування готових наборів.

Крім того, Відповідач посилається на неодноразові звернення до Замовника з питань погодження маркування, пакування, заміни постачальників комплектувальних складових, продовження строків поставки та використання альтернативних виробничих і складських потужностей. При цьому частина звернень залишилася без відповіді, а в задоволенні інших Замовник відмовив.

Відповідач вважає, що така поведінка Замовника свідчить про неналежне сприяння виконанню договору та має враховуватися при визначенні міри відповідальності Постачальника.

Щодо використання складських потужностей за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Тополеве, вул. Тімірязєва, 43, Відповідач пояснює, що зберігання там окремих комплектувальних складових було зумовлене складними виробничими обставинами, дефіцитом трудових ресурсів та необхідністю забезпечити виконання договору. Використання зазначеного складу не мало на меті уникнення контролю Замовника.

Також Відповідач посилається на обставини, які об`єктивно ускладнювали виробничий процес, зокрема тривалі повітряні тривоги, перебої в електропостачанні, встановлення обмежень на споживання електроенергії, дефіцит працівників та складнощі із забезпеченням необхідними комплектувальними складовими. На підтвердження цих обставин він посилається на інформацію Полтавської обласної військової адміністрації та АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Вважає, що наведені обставини, хоча й не були підтверджені як форс-мажорні у встановленому порядку, мають бути враховані судом при вирішенні питання про зменшення неустойки.

Окремо Відповідач зазначає, що у грудні 2025 року був готовий до поставки товару, однак 23.12.2025 Замовник повідомив про односторонню відмову від договору та його розірвання, не дочекавшись завершення лабораторних випробувань окремих комплектувальних складових.

За висновком суду, обставини, на які посилається відповідач, мають причинно-наслідковий зв`язок із простроченням відповідача.

Наведені обставини мають істотне значення для визначення співмірного розміру відповідальності, оскільки свідчать про вчинення дій на виконання відповідачем основного зобов`язання. Водночас зазначене не усуває факту порушення договірних умов і не звільняє відповідача від обов`язку сплатити пеню та штраф.

Враховуючи вищенаведене, доводи обох сторін та загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, беручи до уваги дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд зменшує штрафні санкції, з огляду на господарську діяльність відповідача, причини неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної поставки продукції і його ступінь вини, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків та настання інших негативних наслідків для позивача через простроченням відповідачем поставки позивачу Товару за Договором, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення неустойки та зменшення заявлених до стягнення сум пені та штрафу на 90%, що забезпечить збалансованість інтересів сторін та надасть позивачу розумну компенсацію за невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення неустойки суд відмовляє.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до частини 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 696322,42 грн. пені за порушення строків поставки Товару, 290134,34 грн. штрафу за порушення строків поставки Товару, 82895,53 грн. штрафу, нарахованого відповідно до пункту 8.4 Договору, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд враховує правову позицію, викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, що судові витрати у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу) покладаються на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині вимог про стягнення 696322,42 грн. пені за порушення строків поставки Товару, 290134,34 грн. штрафу за порушення строків поставки Товару, 82895,53 грн. штрафу, нарахованого відповідно до пункту 8.4 Договору, у іншій частині вимог про стягнення пені та штрафу, нарахованих відповідно до пункту 8.2 Договору, штрафу, нарахованого відповідно до пункту 8.4 Договору, суд відмовив у зв"язку із зменшенням розміру неустойки, у частині вимог про стягнення штрафу, нарахованого відповідно до пункту 8.11 Договору, суд відмовив за необгрунтованістю та безпідставністю.

Враховуючи задоволення позовних вимог частково (з врахуванням зменшення суддею неустойки), судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 128322,28 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС» (місцезнаходження: 37050, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Дейманівка, вул. Наглого Марка, будинок 46, код ЄДРПОУ 36313601) на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ «Агенція оборонних закупівель» (місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 44725823) 696322,42 грн. пені за порушення строків поставки Товару, 290134,34 грн. штрафу за порушення строків поставки Товару, 82895,53 грн. штрафу, нарахованого відповідно до пункту 8.4 Договору, 128322,28 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.11.2026

Суддя Киричук О.А.