Рішення № 141264480, 27.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/4247/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни,

при секретарі судового засідання Богданова М.В.

дослідивши матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства «Феод» (74115, Херсонська обл., Бериславський р-н, с. Новодмитрівка, вул. Південна, буд. 1, код ЄДРПОУ),

до відповідача: Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5; код ЄДРПОУ: 05396638);

про зобов`язання вчинити певні дії

За участю:

від Позивача: не з`явився

від Відповідача: не з`явився

Суть спору.

Фермерське господарство "Феод" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", в якому просить господарський суд скасувати заборгованість у розмірі 36 000,00 грн. нараховану в період з квітня 2022 року по грудень 2022р. згідно Договору про постачання електричної енергії №178 від 05.04.2007р., у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Процесуальні дії Суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2023 (суддя Лепеха Г.А.) позовну заяву Фермерського господарства "Феод" залишено без руху. Встановлено Фермерському господарству "Феод" строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24.10.2023 господарським судом одержано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 прийняти позовну заяву Фермерського господарства "Феод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" про скасування заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати в межах справи №916/3630/23 про банкрутство ТОВ „Херсонська обласна енергопостачальна компанія за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.11.2023 о 12:15.

13.11.2023 господарським судом одержано від ТОВ „Херсонська обласна енергопостачальна компанія відзив на позовну заяву.

27.11.2023 господарським судом одержано заяву позивача про перенесення судового засідання.

Судове засідання, призначене ухвалою на 28.11.2023, не відбулося у зв`язку перебуванням судді Лепеха Г.А. на лікарняному.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Одеської області №12 від 16.01.2024 призначено автоматичний розподіл справи №916/3630/23(916/4247/23) на підставі п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють продовження суддею розгляду справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, справу №916/3630/23(916/4247/23) передано на розгляд судді Райчевій С.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 справу №916/3630/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія прийнято до провадження судді Райчевої С.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2024 позовну заяву (вх. ГСОО № 4803/23 від 29.09.2023 р.) Фермерського господарства "Феод" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія про скасування заборгованості залишено без руху. Зобов`язано Фермерське господарство "Феод" надати господарському суду заяву про усунення недоліків у строк, що не перевищує 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали. До заяви додати докази реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що забезпечує ефективний обмін документами.

12.02.2024 до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2024 прийнято до провадження судді Райчевої С.І. в межах справи №916/3630/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія справу №916/3630/23(916/4247/23) за позовом Фермерського господарства "Феод" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія про скасування заборгованості. Справу №916/3630/23(916/4247/23) постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.03.2024 о 15:30. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія.

20.02.2024 господарським судом одержано від Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія відзив на позовну заяву.

07.03.2024 господарським судом одержано від позивача клопотання про долдучення додаткових доказів.

У підготовчому засіданні 11.03.2024 судом постановлено ухвалу в протокольній формі про перерву у підготовчому засіданні до 17.04.2024 о 10:45.

25.03.2024 господарським судом одержано клопотання про заміну неналежного відповідача належним, згідно з яким позивач просив суд змінити у справі № 916/3630/23 (916/4247/23) неналежного відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергетична компанія», належним відповідачем - Акціонерним товариством «Херсонобленерго».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 клопотання Фермерського господарства "Феод" про заміну неналежного відповідача задоволено. Замінено відповідача у справі на Акціонерне товариство «Херсонобленерго». Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, окремо від справи №916/3630/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія. Справі присвоєно №916/4247/23. Виключено розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія із складу учасників справи №916/4247/23.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 повідомлено учасників справи №916/3630/23(916/4247/23) про перерву у розгляді даної справи до 24.05.2024 о 10:00.

02.05.2024 господарським судом одержано від АТ «Херсонобленерго» відзив на позовну заяву.

Судове засідання, призначене на 24.05.2024 не відбулося, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка секретаря судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.05.2024 призначено справу №916/4247/23 до розгляду у підготовчому засіданні суду на 17.06.2024 о 09:30.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 призначено справу №916/4247/23 до розгляду у підготовчому засіданні суду на 29.07.2026 о 17:30.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2026 зупинено провадження у справі №916/3630/23(916/4247/23) до перегляду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №908/1162/23 у касаційному порядку Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

06.04.2026 господарським судом одержано клопотання позивача про відновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2026 провадження у справі №916/3630/23(916/4247/24) поновлено з 07.05.2026 року. Підготовче засідання суду призначено на 07.05.2026 о 14:30.

07.05.2026 господарським судом одержано заяву позивача про проведення судового засідання без участі позивача.

У підготовчому засіданні 07.05.2026 судом ухвалою у протокольній формі оголошено відкладення судового засідання до16.06.2026 о 15:00.

У підготовчому засіданні 16.06.2026 судом ухвалою у протокольній формі оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09.07.2026 о 12:30.

02.07.2026 господарським судом одержано заяву про зміну предмету позову, згідно з якою позивач просить суд замість раніше заявленої позовної вимоги про скасування заборгованості розглядати таку позовну вимогу: «Визнати неправомірними дії АТ «Херсонобленерго» щодо визначення (нарахування) обсягу спожитої електричної енергії у розмірі 5 000 кВт. год. за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року та скасувати зазначений обсяг комерційного обліку електричної енергії, нарахований Фермерському господарству «ФЕОД» за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року за Договором про постачання електричної енергії № 178 (37499705) від 05.04.2007 року, як безпідставний, оскільки у зазначений період електрична енергія позивачем не споживалася у зв`язку з тимчасовою окупацією території, дією форс-мажорних обставин та фактичним використанням електричної енергії третіми особами».

У підготовчому засіданні 09.07.2026 судом ухвалою у протокольній формі прийнято заяву позивача про зміну предмета позову до розгляду, а також у підготовчому засіданні 09.07.2026 судом ухвалою у протокольній формі оголошено перерву у підготовчому засіданні до 31.08.2026 о 12:00.

27.07.2026 господарським судом одержано заяву позивача про розгляд справи без участі.

31.08.2026 господарським судом одержано заяву відповідача про виконання ухвали суду.

У підготовчому засіданні 31.08.2026 судом ухвалою у протокольній формі оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.09.2026 об 11:30.

03.09.2026 господарським судом одержано заяву позивача про розгляд справи без його участі.

04.09.2026 підготовче засідання суду не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, всі працівники суду перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка секретаря судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2026 призначено підготовче засідання суду у справі 916/4247/23 на 15.09.2026 о 12:00.

11.09.2026 господарським судом одержано заяву позивача про розгляд справи без його участі.

15.09.2026 підготовче засідання суду не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, всі працівники суду перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка секретаря судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.09.2026 призначено справу №916/4247/23 до розгляду у підготовчому засіданні суду на 24.09.2026 о 12:45.

24.09.2026 господарським судом одержано заяву позивача про розгляд справи без його участі.

24.09.2026 підготовче засідання відбулося із запізненням у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, всі працівники суду перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі. Після оголошення відбою повітряної тривоги о 13:10 год. у підготовчому засіданні суду господарським судом ухвалою у протокольній формі постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.10.2026 об 11:15.

12.10.2026 господарським судом одержано заяву позивача про розгляд справи без його участі.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом надіслання їм копії ухвали суду від 24.09.2026 до електронних кабінетів користувачів підсистеми "Електронний суд".

Окрім того, господарським судом задоволено заяву позивача від 12.10.2026 про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне.

Зміст позовних вимог Позивача.

Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року (продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 №573/2022).

В березні 2022 російські війська зайшли до с. Новодмитрівка та здійснили окупацію села, в тому числі всю територію ФГ «ФЕОД». На території ФГ «ФЕОД» військові російської федерації проживали та зберігали свою військову техніку з квітня 2022 року по листопад 2022 року. Даний факт є загальновідомий та підтверджується довідкою № 962 від 28.07.2023 року, виданою Великоолександрівською селищною військовою адміністрацією Бериславського району Херсонської області та довідкою ФГ «ФЕОД» від 28.07.2023 року, про те, що ФГ «ФЕОД» не здійснював свою професійну діяльність.

Електролічильник був знищений окупантами. В травні 2022 року, серпні 2022 року, вересні 2022 року, жовтні 2022 року та частково у листопаді 2022 року світло на території ФГ «ФЕОД» взагалі було відсутнє. Крім того, з квітня 2022 року до жовтня 2022 року ФГ «Феод» не користувалися послугами, передбаченими Договором, з підстав дії обставин непереборної сили. Електричну енергію, використовували треті особи - окупанти, не визначені Договором, на свій власний розсуд. Даний факт підтверджується Талоном-повідомленням Єдиного обліку № 5981, виданим Інспектором-черговим сектора поліцейської діяльності № 1 від 13.06.2023 року.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 р. № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» визначено, що вся територія Великоолександрівської селищної територіальної громади (до складу якої входить с. Новодмитрівка) перебувала в окупації з 10.03.2022 року по 09.11.2022 року.

Введення на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року та ведення активних бойових дій на території Херсонської області та смт. Великої Олександрівки та с. Новодмитрівки, тимчасова окупація с. Новодмитрівка, значним чином вплинуло на ведення господарської діяльності ФГ «ФЕОД», яке взагалі не мало можливості здійснювати господарську діяльність та перебувати на території с. Новодмитрівка. Так, місцезнаходження ФГ «ФЕОД» (с. Новодмитрівка) було тимчасово окупованою територією, яка за загальновідомою інформацією 09 листопада 2022 року Збройними Силами України була звільнена. Наведене свідчить про об`єктивну неможливість, з причин, що не залежали від ФГ «ФЕОД», виконати вимоги укладеного з Відповідачем по справі Договору про постачання електричної енергії № 178 (37499705) від 05.04.2007 р. та користуватися послугами Відповідача по справі.

Але, відповідач по справі, достовірно знаючи, що під час окупації с. Новодмитрівка (Бериславського району Херсонської області), в тому числі території ФГ «ФЕОД» і що саме в цей час ФГ «ФЕОД» не здійснювало свою підприємницьку діяльність, не користувалося послугами, визначеними Договором, було місяцями відсутнє електропостачання, нарахував заборгованість за поставлену електроенергію в період з квітня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 36 000,00 грн.

При цьому позивач також зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №922/854/21. Також позивач зазначає, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

Водночас позивач вказує, що листом-роз`ясненням Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 ТПП України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/- го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому позивач також зазначає, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань). Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. Отже, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21.

За посиланнями позивача, відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, оператор системи розподілу здійснює комерційний облік та визначення обсягів розподіленої (спожитої) електричної енергії в кВт. год. Саме ці обсяги є первинними даними, на підставі яких постачальник електричної енергії здійснює розрахунок вартості електричної енергії та формує грошові нарахування споживачу. Отже, порушення права позивача полягає не у самому існуванні грошового нарахування, а у неправомірному визначенні відповідачем обсягу спожитої електричної енергії у розмірі 5 000 кВт. год. Саме цей обсяг є первинною підставою для виникнення грошової заборгованості. У разі скасування такого обсягу відпадає і правова підстава для існування відповідних грошових нарахувань.

Заперечення Відповідача.

20.11.2018 АТ «Херсонобленерго» отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 1469 від 20.11.2018 р.), яка видана державним Регулятором Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України та розпочало свою діяльність як оператор системи розподілу електричної енергії

В силу вимог п.78 ч.1 ст.1, ч.1 ст. 47 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії АТ «Херсонобленерго» не є постачальником електричної енергії, а раніше укладені договори про постачання електричної енергії є дійсними лише в частині регулювання відносин щодо заборгованості чи переплати за цим договором; в частині заборгованості/переплати штрафних санкцій та компенсаційних витрат та в частині обмеження та припинення постачання електричної енергії. Проте, в частині обов`язку АТ «Херсонобленерго» здійснювати постачання електричної енергії договори постачання припинили свою дію.

Станом на даний час Фермерське господарство «Феод» є споживачем універсальної послуги, постачальником якої АТ «Херсонобленерго» не являється. Відповідач надає послуги з розподілу (транспортування) електричної енергії та виконує інші ролі, які НКРЕКП визначив для операторів систем розподілу при здійсненні своєї діяльності. Тобто, Відповідач лише обслуговує (експлуатує, утримує у належному стані та розвиває) систему розподілу електричної енергії та відповідає за формування даних комерційного обліку відповідно до ККО та умов укладених Договорів.

АТ «Херсонобленерго» не є постачальником електричної енергії, а скасування заборгованості за спожиту електричну енергію за договором постачання не належить до компетенції Товариства.

Підставою позову Фермерського господарства "Феод" до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» є Договір постачання електричної енергії № 178 від 05.04.2007р. Однак вищезазначений Договір не породжує для АТ «Херсонобленерго» жодних прав та обов`язків у зв`язку з тим, що з 20.11.2018 року Товариство не здійснює постачання електричної енергії, а виконує функції ОСР, а вищезазначений Договір припинив свою дію в частині постачання. Отже, Акціонерне товариство «Херсонобленерго» не є належним Відповідачем за позовом про скасування заборгованості за спожиту електричну енергію.

Окрім того, відповідач зазначає, що обсяги споживання електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії для об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях України, визначаються АТ «Херсонобленерго» з урахуванням особливостей, встановлених Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022р. № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану», яким затверджено «Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» та відповідно до норм Кодексу комерційного обліку електричної енергії. У разі незгоди з об`ємами спожитої електричної енергії та наявності на те підстав, Споживач має звернутись до ОСР з прохання здійснити коригування. Проте, таке прохання від ФГ «Феод» до АТ «Херсонобленерго» не надходило.

Обставини справи встановлені Судом.

05.04.207 між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» (нині Акціонерне товариство «Херсонобленерго», Постачальник, відповідач) та Фермерським господарством «Феод» (Споживач, позивач) укладений договір про постачання електричної енергії №178, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 35.0 кВт (кВА), а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії зазначаються у додатку №7 „Однолінійна схема".

Відповідно до п.2.1 договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно з п.2.2 договору Постачальник зобов`язується:

- виконувати умови цього Договору;

- постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії та потужності"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 35.0 кВт;

- повідомляти Споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п`ять днів до введення їх у дію.

Відповідно до п.2.3 договору Споживач зобов`язується:

- виконувати умови цього Договору;

- дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу цього Договору та режиму роботи електроустановки (зазначеної у додатку «Перелік об`єктів споживача»);

- оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації;

- здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електрично енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивно електроенергії":

- забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників Постачальн за пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірюван потужності та контролю показників якості електроенергії;

- уживати комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідка тощо у разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) електропостачання згідно умовами розділу 6 цього Договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що Постачальник має право:

- отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібним тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором;

- обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу згідно умовами розділу 6 цього Договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ;

- визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору, величини споживання електричної енергії та потужності;

- вимагати відшкодування збитків, завданих Постачальнику внаслідок порушення Споживачем умов цього Договору;

- доступу до належних Споживачу засобів. (систем) обліку електричної енергії вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контро дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Згідно з п.3.2 договору Споживач має право:

- на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії порядку, визначеному умовами розділу 5 цього Договору;

- вимагати відшкодування збитків, завданих Споживачу внаслідок порушення Постачальником умов цього Договору;

- вимагати поновлення постачання електричної енергії в установленому порядку після усунення порушень, якщо припинення електропостачання відбулося без розірвання цього Договору;

- одержувати від Постачальника плату за використання мереж Споживача.

Відповідно до п.7.1 договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації".

Згідно з п.7.5 договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх електропостачальній організації оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію; акт про прийняття-передавання товарної продукції; акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надають окремо за кожною точкою обліку.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України. Сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування. організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.

Позивачем до матеріалів справи також надано:

- роздруківку по особовому рахунку 374899705 Фермерське господарство «Феод», із зазначенням про її складання представником ТОВ «Херсонська обласна ЕК», яка містить інформацію щодо нарахувань та сплати за електроенергію за період грудень 2021 лютий 2023;

- талон- повідомлення єдиного обліку № 5981 від 13.06.2023 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, згідно з якою 25.05.2023 о 11:16 надійшла заява до РУ про те, що 10.05.2022 о 10:00 за адресою: район с. Новодмитрівка, вулиця Південа буд.1, 24.05.2023 року до ЧЧ СПД № 1 Бериславського РВП надійшла заява від гр. Олійник Олександра Миколайовича про те, що в період часу з 28.06.2022 року по 04.10.2022 року вказаного час окупації військовими РФ самовільно підключились електропостачання вищевказаного будинку, користувались електроенергією внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму близько 28000 гривень;

- довідку ФГ «Феод» від 28.07.2023, згідно з якою Фермерське господарство «Феод» в період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не проводив своєї професійної діяльності;

- довідку Великоолександрівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 28.07.2023 №962, згідно з якою Фермерське господарство «Феод», розташоване за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Новодмитрівка, вул. Південна, буд. 1а, з 10.03.2022 року по 04.10.2022 перебувала під окупацією внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

- лист ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» від 06.07.2023, наданий у відповідь на досудову претензію позивача, згідно з якою повідомлено про надіслання 08.03.2023 попередження про відключення від електроживлення за заборгованість в сумі 40456,89 грн., після отримання якого ФГ «Феод» проведено оплату, а саме: 17.05 2023 - 10 000 грн., 25.05.2023 - 10 000 грн.; 31.05.2023 - 10 000 грн.; 14.06.2023 - 34 000 грн. також повідомлено, що враховуючи проведену оплату, передплата по особовому рахунку №37499705, на покази лічильника 4500 кВт. складає 8543,04 грн. Окрім того, повідомлено, що ТОВ ХОЕК не має повноважень визначати, скасовувати (або списувати) обсяги та нарахування за електричну енергію спожиту окупантами;

- попередження ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» про припинення постачання електричної енергії, згідно з якою повідомлено про заборгованість за спожиту активну електроенергію за вересень 2023-січень 2024 в сумі 35 892,35 грн, із відміткою про вручення 27.02.2024.

В свою чергу відповідачем до матеріалів справи також надано:

- акт №200178 про опломбування засобів вимірювальної техніки та пристроїв вузла обліку електроенергії№

- акт технічної перевірки вузлів обліку №260710 від 07.12.2022;

- акт про опломбування засобів вимірювальної техніки та пристроїв вузла обліку електроенергії №200178 від 07.12.2022;

- скріншот електронного кабінету по споживачу ФГ «Феод».

Висновки Суду.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (п.5.6), від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (п.6.41), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (п.48), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (п.91), від 19.05.2020 у справі №922/4206/19 (п.43), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (п.88), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п.75), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (п.55)).

У певних випадках спосіб захисту імперативно "прив`язаний" до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін "встановлений законом" означає не просто те, що він названий в законі (наприклад, є в переліку ст.16 ЦК України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5 ГПК України вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту.

Інше тлумачення відповідних норм призвело б до висновку, що законодавець свідомо встановив та допустив використання особою для захисту свого права "конкуруючих" способів захисту, що (на відміну від альтернативних способів захисту у випадках, визначених законодавчо) створює нічим не обмежену можливість послідовного неодноразового звернення за судовим захистом, ставлячи під сумнів остаточність судового рішення у конкретній справі та порушуючи принцип правової визначеності як складову верховенства права.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom) (заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма (стаття 13 Конвенції) гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча Держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року, заява № 38722/02).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Перелік способів захисту, зазначений в ч.2 ст.16 ЦК України не є вичерпним, та суду надано право захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.3 ст.16 ЦК України).

Зазначена правова позиція щодо способів захисту узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16,постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №910/23488/17 та від 12.12.2019 у справі №910/1997/18, від 27.02.2020 у справі №5013/458/11, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

При цьому згідно з ч.2 ст.5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Водночас при визначенні способу захисту слід враховувати положення ч.1 ст.14, п.4 ч.3 ст. 162 ГПК України, згідно з якими спосіб захисту, який може застосувати суд при вирішенні справи, обирає позивач, тому суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який ця особа не просить застосувати.

Суд не має права виходити за межі позовних вимог для визначення ефективного способу захисту права замість позивача.

Так, предметом позову у даній справі є визнання неправомірними дій АТ «Херсонобленерго» щодо визначення (нарахування) обсягу спожитої електричної енергії у розмірі 5 000 кВт. год. за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року та скасування зазначеного обсягу комерційного обліку електричної енергії, нарахований Фермерському господарству «ФЕОД» за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року за Договором про постачання електричної енергії № 178 (37499705) від 05.04.2007 року, як безпідставного, оскільки у зазначений період електрична енергія позивачем не споживалася у зв`язку з тимчасовою окупацією території, дією форс-мажорних обставин та фактичним використанням електричної енергії третіми особами.

При цьому позивач посилається на те, що територія с. Новодмитрівка (Бериславського району Херсонської області), де знаходиться ФГ «ФЕОД», у спірний період перебувала під окупацією російськими військами, в цей час ФГ «ФЕОД» не здійснювало свою підприємницьку діяльність та електрична енергія позивачем не споживалась.

Фактично, звертаючись до суду з вимогою про визнання неправомірними дій відповідача щодо визначення (нарахування) обсягу спожитої електричної енергії у розмірі 5 000 кВт. год. за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року та відповідно скасування зазначеного обсягу комерційного обліку електричної енергії, позивач намагається встановити помилковість здійсненого відповідачем нарахування обсягу спожитої електричної енергії за спірний період та підтвердити відсутність у позивача обов`язку оплати нарахованого відповідачем обсягу спожитої електричної енергії у розмірі 5 000 кВт. год. за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року.

Водночас встановлення таких обставин не може бути самостійним предметом розгляду в окремій судовій справі. Натомість такі обставини можуть бути установлені та оцінені судом у межах розгляду спору про право, зокрема: про стягнення заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію.

При цьому суд зауважує, що повноваження певного суб`єкта щодо формування інформації та обов`язковість використання такої інформації учасниками ринку у звичайному порядку не перетворюють будь-який сформований ним показник на неспростовну презумпцію фактичного споживання відповідного обсягу електричної енергії конкретним споживачем у конкретному розрахунковому періоді. У разі наявності спору про право та обґрунтованого заперечення споживачем достовірності такого показника суд має встановити не лише факт його передачі постачальнику, а й обставини та спосіб його формування, зокрема джерело початкового та кінцевого показників, період, за який здійснено розрахунок, а також відповідність алгоритму визначення обсягу вимогам спеціального нормативного регулювання.

В свою чергу, задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо визначення (нарахування) обсягу спожитої електричної енергії у розмірі 5 000 кВт. год. за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року та скасування зазначеного обсягу комерційного обліку електричної енергії само по собі не призведе до поновлення прав позивача, які він насправді вважає порушеними, а спричинить подання наступних позовів та ініціювання інших судових процесів з метою реального поновлення його прав.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.02.2026 у справі 3916/964/25, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у даній справі.

Поряд з цим судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18.

До того ж, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 визначено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в однаковій мірі означає як наявність права, так і його відсутність. Таким чином, визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Заявлений у цій справі позов фактично містить у собі вимогу про встановлення судом обставин, які мають юридичне значення (факту відсутності споживання позивачем електричної енергії у період з квітня 2022 року по грудень 2022 року) та не стосуються захисту цивільного права у спосіб, обраний позивачем, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача як споживача електричної енергії.

Заявлений позивачем спосіб захисту є виключно превентивним, спрямованим на усунення правової невизначеності та застосовується саме з метою захисту порушеного інтересу позивача у правовій невизначеності, а не захисту порушеного права.

Вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, який порушує провадження у справі за позовом, в основі якого правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Відповідний правовий висновок наведений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

За таких обставин, враховуючи, що звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач фактично намагається встановити факт помилковості здійсненого відповідачем нарахування обсягу спожитої електричної енергії за спірний період та підтвердити відсутність у позивача обов`язку оплати такого обсягу електричної енергії, що не може бути самостійним предметом розгляду господарським судом в окремій справі та підлягає розгляду у межах спору про право, господарський суд дійшов висновку про обрання позивачем неефективного способу захисту права.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством/договором, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 43) та постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19, від 01.07.2021 у справі № 910/7029/20.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц).

З огляду на вищевикладене, враховуючи обрання позивачем неналежного способу захисту незалежно від встановлених судом обставин, у задоволенні позову Фермерського господарства «Феод» слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат господарський суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення 06 листопада 2026 р.

Суддя С.І. Райчева