Рішення № 141264431, 02.11.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 Справа № 914/3894/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер» (вх.№ 4504/26 від 01.10.2026) про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат

у справі № 914/3894/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер», м. Львів,

до відповідача Geova, Vilnius Lithuania (Литовська Республіка),

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.09.2026 у справі № 914/3894/25 позовні вимоги задоволено повністю.

01.10.2026 за вх. № 4504/26 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Зоряні Горецькій.

Ухвалою від 20.10.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду. Розгляд заяви постановлено здійснювати без призначення судового засідання та виклику сторін.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем через підсистему «Електронний суд» долучено наступні докази:

- договір про надання правничої допомоги від 12.01.2026;

- довіреність від 13.02.2026;

- платіжна інструкція № 177 від 07.09.2026 на суму 38 200,00 грн;

- платіжна інструкція № 211 від 29.09.2026 на суму 1 800,00 грн;

- акт про надання послуг правничої допомоги від 30.09.2026.

У зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами.

На підтвердження понесених витрат на оплату послуг перекладу позивачем через підсистему «Електронний суд» долучено наступні докази:

- договір на перекладацькі послуги від 11.02.2026, укладений з ПП «Азбука світу»;

- акти виконаних робіт (наданих послуг) від 02.03.2026 на суму 18 750,00 грн та 31 320,00 грн;

- платіжна інструкція № 74 від 12.02.2026 на суму 18 750,00 грн;

- платіжна інструкція № 90 від 26.02.2026 на суму 31 320,00 грн.

Загальна сума понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер» витрат на оплату послуг перекладу документів з української мови на литовську становить 50 070,00 грн.

На підтвердження сплати судового збору у розмірі 4 969,74 грн позивачем долучено платіжну інструкцію № 23 від 18.12.2025.

Таким чином, загальний розмір понесених позивачем судових витрат у справі № 914/3894/25 становить 95 039,74 грн, з яких: 4 969,74 грн - судовий збір, 50 070,00 грн - витрати на оплату послуг перекладу та 40 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Суд розглянувши заяву про прийняття додаткового рішення та стягнення судових витрат, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Разом з тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду посилається на додаткову постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 914/708/21, в якій зазначено, що відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 та в додаткових постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 904/5726/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19.

Судом досліджено наведені вище докази, подані позивачем на підтвердження понесення судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу, оплату послуг перекладу та сплату судового збору.

Дослідивши та проаналізувавши документи, додані до заяви про відшкодування судових витрат, суд дійшов висновку, що відомості щодо характеру та обсягу наданої професійної правничої допомоги, а також понесених витрат на оплату послуг перекладу узгоджуються з матеріалами справи. Заявлений розмір таких витрат є документально підтвердженим, обґрунтованим та співмірним зі складністю справи й обсягом наданих послуг.

Водночас суд зазначає, що питання розподілу судового збору в розмірі 4 969,74 грн вже вирішено рішенням Господарського суду Львівської області від 28.09.2026 у справі № 914/3894/25, яким відповідну суму стягнуто, а тому підстави для його повторного відшкодування відсутні.

Отже, дослідивши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на оплату послуг перекладу, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, суд зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу та витрат на оплату послуг перекладу заявлений позивачем є пропорційним до предмета спору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер» про відшкодування судових витрат.

Керуючись, ст. ст. 126, 129, 244, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер» про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат за вх.№ 4504/26 від 01.10.2026 задовольнити частково.

2. Стягнути з MB Geova (Perkunkiemio g. 13-91, Vilnius, LT-12114, Lithuania, VAT No. LT100016420313, Registration No. 306118318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Полімер» (79069, Україна, Львівська область, м. Львів, вул. Шевченка, 321; код ЄДРПОУ 37986336) судові витрати в загальному розмірі 90 070,00 грн, які складаються з 50 070,00 грн витрат на оплату перекладу та 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257ГПК України.

Суддя Горецька З.В.