Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2026 Справа № 914/3095/26
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемтрансбуд», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західстильбуд», с. Оброшине, Львівський р-н, Львівська обл.
про: стягнення заборгованості
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Полюхович Х.М.
Представники: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області через систему Електронний суд представником Товариства з обмеженою відповідальністю Цемтрансбуд, м. Львів подано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю Західстильбуд, с. Оброшине, Львівський р-н, Львівська обл. про стягнення 67 202,69грн. заборгованості, з якої: 56 249,99грн. основний борг за договором, 8586,98грн. пеня, 892,29грн. 3% річних, 1473,43грн. інфляційні втрати. Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судовий збір у сумі 2663,00грн. та повідомляє суд, що поніс судові витрати на правову допомогу у сумі 4 000,00грн.
Ухвалою суду від 02.10.2026 року прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та розгляд справи по суті призначено на 29.10.2026 року о 09:40 год.
21.10.2026 року представником позивача подано через систему «Електронний суд» заяву за вх.№29806/26, в якій повідомлено суд, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західстильбуд» 14.10.2026 року сплачено основний борг в сумі 56 249,99грн., що підтверджується доданою до поданої заяви банківською випискою від 14.10.2026 року, яка сформована 20.10.2026 року.
28.10.2026 року представником позивача подано через систему «Електронний суд» заяву за вх.№30563/26, в якій повідомлено суд, що відзиву від відповідача не одержано та просить слухати справу без участі представника позивача.
В судове засідання 29.10.2026 року позивач та відповідач явку представників не забезпечили, були повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду позивачу 02.10.2026 року, та розсилкою поштової кореспонденції від 02.10.2026 року про надіслання відповідачу на юридичну адресу ухвали суду.
В матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемтрансбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західстильбуд» 04.03.2026 року укладено договір поставки №04/03-21, за умовами якого позивач поставив і передав у власність відповідачу товар на загальну суму 96 249,99грн.
Отриманий товар оплачено покупцем (відповідачем) на суму 40 000,00 грн. Відтак, станом на момент звернення до суду з цією позовною заявою вартість неоплаченого поставленого товару становить у розмірі 56 249,99грн.
21.10.2026 року представником позивача подано через систему «Електронний суд» заяву за вх.№29806/26, в якій повідомлено суд, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західстильбуд» 14.10.2026 року сплачено основний борг в сумі 56 249,99грн. та просить врахувати це при розгляді справи.
Відповідно до умов договору та статті 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 8586,98грн. пені за період з 21.03.2026 року по 20.09.2026 рік, 892,29грн. 3% річних за період з 21.03.2026 року по 29.09.2026 рік та 1473,43грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2026 року по 31.08.2026 рік, які просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судовий збір у сумі 2663,00грн. та повідомляє суд, що поніс судові витрати на правову допомогу у сумі 4 000,00грн.
Аргументи відповідача.
Відзиву відповідачем не подано, станом на час розгляду справи жодних процесуальних документів від відповідача не надходило. Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та без відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами, з урахуванням здійсненої проплати основного боргу.
Обставини, встановлені судом.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемтрансбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західстильбуд» 04.03.2026 року укладено договір поставки №04/03-21, відповідно до п 1.1. якого, постачальник зобов`язується передавати товар, на умовах передбачених цим договором, у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати такий товар у відповідності до цього договору.
За умовами укладеного договору, позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 96 249,99грн., що підтверджується видатковими накладними: 1) 04.03.2026 р. бетон М350 Р4 в кількості 6,5 м3 на суму 26524,99 грн.. (видаткова накладна № ЦТ 040300003); 2) 09.03.2026 р. бетон М350 Р4 в кількості 7,5 м3 на суму 30375,00 грн.. (видаткова накладна № ЦТ 050300003); 3) 12.03.2026 р. бетон М350 Р4 в кількості 7,5 м3 на суму 30375,00 грн.. (видаткова накладна № ЦТ 120300003); 4) 13.03.2026 р. бетон М300 Р в кількості 1,5 м3 на суму 8975,00 грн.. (видаткова накладна № ЦТ 130300003). Дані видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох юридичних осіб.
Зазначений товар доставлявся позивачем транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладним №№ ЦТ 040300003, ЦТ 050300003, ЦТ 120300003, ЦТ 130300003.
Відповідно до матеріалів справи, отриманий товар оплачено покупцем (відповідачем) на суму 40 000,00 грн., що підтверджується розрахунком боргу, а саме: 06.05.2026 р. на суму 20 000,00 грн. та 02.07. 2026 р. на суму 20 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 п. 2.4.2. договору за домовленістю сторін товар може надаватися з відстроченням платежу на сім календарних днів з моменту поставки товару та отримання покупцем від постачальника видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної.
Станом на час подання позовної заяви, відповідачем не сплачено за отриманий товар, на суму 56 249,99 грн.
Відтак, станом на момент звернення до суду з цією позовною заявою вартість неоплаченого поставленого товару становить у розмірі 56 249,99грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.
21.10.2026 року представником позивача подано через систему «Електронний суд» заяву за вх.№29806/26, в якій повідомлено суд, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західстильбуд» 14.10.2026 року сплачено основний борг в сумі 56 249,99грн., що підтверджується доданою до поданої заяви банківською випискою від 14.10.2026 року, яка сформована 20.10.2026 року.
Отже, станом на час слухання справи основний борг у сумі 56 249,99грн. відсутній.
Частиною 2 п. 2.4.2. Договору встановлено, що разі прострочення оплати товару після семи календарних днів з моменту поставки товару та отримання покупцем від постачальника видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної, на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення, починаючи з 8 дня і до дати фактичної оплати. У разі наявності у покупця заборгованості за раніше поставлений товар, постачальник може зарахувати всі перераховані покупцем кошти в рахунок оплати за раніше поставлений товар, який не оплачений.
Відповідно до пункту 5.1. Договору сторонами погодили, що сторона , що не виконала (неналежно виконала) свої зобов`язання за Договором, несе відповідальність за таке невиконання (неналежне виконання). Сплата пені (штрафу) не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов`язань за Договором.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що окрім пені, передбаченої ч.2 п. 2.4.2 цього Договору, у разі прострочення оплати товару покупець також зобов`язаний сплатити постачальну проценти річних у розмірі 3% від суми простроченого платежу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти нараховуються за кожен день прострочення з 8-го дня після дати поставки товару та отримання покупцем видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної до дати фактичної оплати.
З урахуванням наведеного, станом на час розгляду справи позивачем нараховано відповідачу 8586,98грн. пені за період з 21.03.2026 року по 20.09.2026 рік, 892,29грн. 3% річних за період з 21.03.2026 року по 29.09.2026 рік та 1473,43грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2026 року по 31.08.2026 рік.
Норми права та висновки суду.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами укладеного договору, позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 96 249,99грн., що підтверджується видатковими накладними: 1) 04.03.2026 р. бетон М350 Р4 в кількості 6,5 м3 на суму 26524,99 грн.. (видаткова накладна № ЦТ 040300003); 2) 09.03.2026 р. бетон М350 Р4 в кількості 7,5 м3 на суму 30375,00 грн.. (видаткова накладна № ЦТ 050300003); 3) 12.03.2026 р. бетон М350 Р4 в кількості 7,5 м3 на суму 30375,00 грн.. (видаткова накладна № ЦТ 120300003); 4) 13.03.2026 р. бетон М300 Р в кількості 1,5 м3 на суму 8975,00 грн.. (видаткова накладна № ЦТ 130300003). Дані видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох юридичних осіб.
Зазначений товар доставлявся позивачем транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладним №№ ЦТ 040300003, ЦТ 050300003, ЦТ 120300003, ЦТ 130300003.
Відповідно до матеріалів справи, отриманий товар оплачено покупцем (відповідачем) на суму 40 000,00 грн., що підтверджується розрахунком боргу, а саме: 06.05.2026 р. на суму 20 000,00 грн. та 02.07. 2026 р. на суму 20 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 п. 2.4.2. договору за домовленістю сторін товар може надаватися з відстроченням платежу на сім календарних днів з моменту поставки товару та отримання покупцем від постачальника видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної.
Станом на час подання позовної заяви, відповідачем не оплачено за отриманий товар, на суму 56 249,99 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.
21.10.2026 року представником позивача подано через систему «Електронний суд» заяву за вх.№29806/26, в якій повідомлено суд, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Західстильбуд» 14.10.2026 року сплачено основний борг в сумі 56 249,99грн., що підтверджується доданою до заяви банківською випискою від 14.10.2026 року, яка сформована 20.10.2026 року.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Враховуючи те, що при розгляді справи по суті відповідачем сплачено 56 249,99грн., суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 56 249,99грн..
Щодо стягнення пені.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 п. 2.4.2. договору за домовленістю сторін товар може надаватися з відстроченням платежу на сім календарних днів з моменту поставки товару та отримання покупцем від постачальника видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної.
Частиною 2 п. 2.4.2. Договору встановлено, що разі прострочення оплати товару після семи календарних днів з моменту поставки товару та отримання покупцем від постачальника видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної, на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення, починаючи з 8 дня і до дати фактичної оплати. У разі наявності у покупця заборгованості за раніше поставлений товар, постачальник може зарахувати всі перераховані покупцем кошти в рахунок оплати за раніше поставлений товар, який не оплачений.
Відповідно до пункту 5.1. Договору сторонами погодили, що сторона , що не виконала (неналежно виконала) свої зобов`язання за Договором, несе відповідальність за таке невиконання (неналежне виконання). Сплата пені (штрафу) не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов`язань за Договором.
З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 8 586,98грн., згідно детального розрахунку, яка обрахована за період з 21.03.2026 року по 29.09.2026 року від суми простроченої оплати 56 249,99грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Суд зазначає, що відповідно до поданого позивачем розрахунку, позивач вправі був нараховувати пеню від прострочених сум з у рахуванням часткових проплат відповідачем, проте він скористався іншим способом нарахування, а саме взявши кінцеву суму боргу за вказаний період нарахування пені.
Відтак, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши період нарахування з 21.03.2026 року по 20.09.2026 рік та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, суд прийшов до висновку що стягненню підлягає пеня в сумі 8586,98 грн. в межах заявлених позовних вимог.
Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що окрім пені, передбаченої ч.2 п. 2.4.2 цього Договору, у разі прострочення оплати товару покупець також зобов`язаний сплатити постачальну проценти річних у розмірі 3% від суми простроченого платежу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти нараховуються за кожен день прострочення з 8-го дня після дати поставки товару та отримання покупцем видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної до дати фактичної оплати.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем нараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми за поставлений товар, яка підлягали сплаті з врахуванням п. 2.4.2 договору, у загальному розмірі 892,29грн. за період з 21.03.2026 року по 29.09.2026 рік.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, встановивши, що позивачем зазначено період прострочення грошового зобовязання з 21.03.2026 року по 29.09.2026 рік та кінцева сума від якої нараховувались 3% річних, відтак, дійшов висновку стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в сумі 892,29грн.
Щодо стягнення інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 1473,43грн. інфляційних нарахувань, які обраховувались від кінцевої простроченої суми по поставленому товару за період з 01.04.2026 рік по 31.08.2026 рік, яка підлягали сплаті з врахуванням п. 2.4.2 договору, судом встановлено, що позивачем зазначено кінцеву суму боргу від якої здійснювалось нарахування інфляційних втрат та за вказаний період, відтак прийшов до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 1473,43грн.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню та суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 56 249,99грн., у зв`язку з відсутністю предмета спору, а стягненню підлягає 8586,98грн. пені, 892,29грн. 3% річних та 1473,43грн. інфляційних втрат.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 2663,00грн., який обраховано із застосуванням коефіцієнту 0,8, що підтверджується платіжною інструкцією №7077 від 29.09.2026 року.
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір (із змінами і доповненнями), із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, судовий збір сплачується в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік з 1 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн. У разі подання позовної заяви через систему «Електронний суд», позивач має право до судового збору застосовувати коефіцієнт 0,8. Відтак, сума судового збору із застосуванням коефіцієнту 0,8 за подання позовної заяви немайнового характеру становить 2662,40грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв`язку із сплатою суми основного боргу після відкриття провадження у справі, задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2662,40грн.
Щодо стягнення витрат на професійну допомогу, які заявлені позивачем суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до поданого до позовної заяви розрахунку, позивачем зазначено, що витрати на правову допомогу адвоката за вивчення документів та підготовку позовної заяви складають 4 000,00грн., які оплачено 29.09.2026 року, що підтверджується доданою платіжною інструкцією №7079 від 29.09.2026 року
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемтрансбуд» та адвокатом фізичною особою-підприємцем Лебідко Юзефою Іванівною укладено Договір про надання юридичних послуг від 14 березня 2023 року. Згідно з пунктом 2.1 цього Договору винагорода повіреному за надані юридичні послуги за цим договором сплачується по факту наданих послуг в розмірі, який визначається актом прийому-передачі наданих послуг.
Відповідно до Акту наданих послуг від 29.09.2026 року адвокатом надано перелічені послуги позивачу, вартість яких становить 4 000,00грн., який підписаний електронними підписами обох сторін.
Також до позовної заяви додано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №223 та ордер №1115955 від 28 вересня 2026 року про надання правничої допомоги ТзОВ «Цемтрансбуд» адвокату Лебідко Юзефі Іванівні.
Відповідно до ст. 26 Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.
Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц.
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Відповідач своїм правом на подання заяви про зменшення адвокатських витрат не скористався, такої заяви не подано.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат та наданих адвокатських послуг представником позивача надано Договір про надання юридичних послуг від 14 березня 2023 року, Акт наданих послуг від 29.09.2026 року, платіжна інструкція №7079 від 29.09.2026 року про сплату 4 000,00грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №223 та ордер №1115955 від 28 вересня 2026 року про надання правничої допомоги ТзОВ «Цемтрансбуд» адвокату Лебідко Юзефі Іванівні.
Загальний розмір наданих послуг згідно наданих доказів становить 4 000,00грн.
Загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши обсяг наданих послуг адвоката позивача, приймаючи до уваги обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, взявши до уваги предмет позову, вчинення ряд процесуальних дій відповідачем в процесі розгляду справи після подання позовної заяви до суду, що вплинули на предмет позову та ухвалене рішення по справі, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним та розумним у даній справі, відтак суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 4 000,00рн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позов задоволити.
2. В частині стягнення основного боргу в сумі 56 249,99грн. провадження у справі закрити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західстильбуд» (81115, Львівська обл., Львівський р-н, с. Оброшине, вул. Самбірська, 84, код ЄДРПОУ 45624184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемтрансбуд» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, будинок 280, офіс 23, код ЄДРПОУ 41069451) 8586,98грн. пені, 892,29грн. 3% річних, 1473,43грн. інфляційних втрат, 2662,40грн. судового збору та 4000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Коссак С.М.
Судове рішення № 141264349, Господарський суд Львівської області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/3095/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: