Рішення № 141263956, 27.10.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
27.10.2026
Номер справи
910/10640/26
Номер документу
141263956
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2026Справа № 910/10640/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЗ" (01013, місто Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 9В ЛІТЕРА А) до 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "УП МЕДІА ПЛЮС" (01032, місто Київ, вул.Жилянська, будинок 48,50А, БЦ "ПРАЙМ"), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "УП МЕДІА" (01032, місто Київ, вул. Жилянська, будинок 48,50А, поверх 8) про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію поширену інформацію, та спростування недостовірної інформації,

За участю представника позивача - Теплюк В. С., Маленко О. М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.08.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЗ" сформовано позовну заяву до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "УП МЕДІА ПЛЮС", Товариства з обмеженою відповідальністю "УП МЕДІА" про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію поширену інформацію, та спростування недостовірної інформації, яка була передана 26.08.2026 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 позовну заяву залишено без руху.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 01.09.2026, сформовано в системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.10.2026.

28.09.2026 представник відповідачів 1, 2, 3 в системі «Електронний суд» сформував відзиви на позовну заяву, в яких проти задоволення позов заперечив, посилаючись на те, що із тексту публікації не випливає твердження про встановлену винуватість ТОВ «БРАЗ». Публікація повідомляє про перебіг кримінального провадження та про відомості, які на відповідний момент були сформовані органом досудового розслідування. Істотне фактичне підґрунтя поширених у публікації відомостей кореспондує зі змістом ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16.06.2026 про надання дозволу на проведення обшуку, постановленої у кримінальному провадженні №42026110000000101 від 12.02.2026. Копія зазначеної ухвали перебуває в розпорядженні редакції та надійшла до неї у зв`язку зі здійсненням журналістської діяльності під час підготовки публікації. Крім того, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував приниження його ділової репутації внаслідок поширення інформації.

28.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідачів 1, 2 та 3 надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 30.09.2026 заяву представника відповідачів 1, 2 та 3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

05.10.2026 представником позивача в системі «Електронний суд» сформовано відповідь на відзив, в якій зазначав про те, що незважаючи на відсутність дозволу уповноваженої особи, всупереч вимогам ст. ст. 221, 222 КПК України відповідачами здійснено розголошення матеріалів досудового розслідування у публікації, достовірність інформації якої є предметом спору у даній справі. Крім того, ухвала не містить ані посилань на організаторів схеми, як зазначено в статті та відзивах, ані інформації про те, що «знайдено сотні тон брухту алюмінію, який за всіма ознаками купувався за готівку і на який немає жодних документів. Окрім цього фігуранти справи приховували у звітності реальні площі та масштаби виробничого комплексу, щоб не платити податок на нерухомість». Водночас такі обставини не зазначені в ухвалі та не відповідають дійсності.

07.10.2026 представник відповідачів 1, 2, 3 в системі «Електронний суд» сформував заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначав, що сама по собі відсутність в ухвалі слідчого судді окремих деталей, наведених у публікації з посиланням на інші джерела інформації, не доводить недостовірності таких відомостей. Так само відсутність певної інформації в ухвалі не дає підстав автоматично вважати її такою, що не існувала або не могла бути отримана редакцією з інших журналістських джерел. Спірна публікація не містить посилання на ухвалу слідчого судді та не визначає її джерелом усієї оприлюдненої інформації. Позивач надає окремим фрагментам публікації зміст, якого вони безпосередньо не містять.

08.10.2026 у зв`язку з тривалою повітряною тривогою в м. Києві розгляд справи був знятий та відкладено підготовче засідання на 15.10.2026.

14.10.2026 представником позивача в системі «Електронний суд» сформовано додаткові пояснення по справі.

14.10.2026 представником відповідача 2 в систем «Електронний суд» сформовано заперечення на клопотання (додаткові пояснення по справі).

Ухвалою суду від 15.10.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі №910/10640/26 та призначено справу до розгляду по суті на 27.10.26 о 12:00 год.

19.10.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідачів 1, 2 та 3 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 20.10.2026 заяву представника відповідачів 1, 2 та 3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено. Ухвалено провести судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

27.10.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "УП МЕДІА ПЛЮС" сформовано заяву про проведення судового засідання у справі № 910/10640/26, призначене на 27 жовтня 2026 року о 12:00, за відсутності представника Відповідача-1 Тунік-Фриза Володимира Леонідовича, Відповідача-2 ТОВ «УП Медіа Плюс» та Відповідача-3 ТОВ «УП Медіа».

У судове засідання 27.10.2026 представники від позивача прибули, представники інших учасників справи у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 27.10.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що 0107.2026 працівниками Територіального управління БЕБ у Київській області в межах досудового розслідування кримінального провадження №4202611000000101 від 12.02.2026 було проведено обшук за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 30.

Ані ТОВ «БРАЗ», ані його посадовим особам чи працівникам підозра не оголошувалася, ніхто із вказаних осіб не затриманий, у кримінальному провадженні №420261100000000101 не перебувають у будь-якому процесуальному статусі, тобто не є сторонами вказаного кримінального провадження.

02.07.2026 о 18 год. 38 хв. на інформаційному веб-ресурсі Економічна правда за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 було опубліковано матеріал під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », заступного змісту:

«У Броварах на території металургійного заводу компаній ТОВ «АЛТЕГ» та ТОВ «БРАЗ» відбуваються обшуки та слідчі дії БЕБ через ухилення від сплати податків.

Про це відомо ЕП з власних джерел.

За інформацією ЕП правоохоронці ведуть слідство щодо схеми, організаторами якої вважають чинного депутата Київради ОСОБА_2 , екс-депутата ОСОБА_3 та бізнесменів ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Слідчі дії розпочалися 1 липня і тривають 2 липня.

За даними слідства, фігуранти ухилялися від сплати податків, для чого використовувалася мережа підконтрольних компаній-посередників: ТзОВ «УКРМЕТСОРТ», ТзОВ «ШТАБМЕТ», ТзОВ «АЛЮМ ПРОДУКТ», ТОВ «Втормет Стор» та ТОВ «Крафт Торг».

Через них проводилися фіктивні безтоварні операції, а кошти виводилися у фінансову установу групи АТ «Асвио Банк».

Слідчі виявили заниження податку на нерухоме майно на загальну суму 8,9 млн грн; заниження ПДВ в сумі 23,5 млн грн; наявність необлікованого лома на загальну суму 39 млн грн; наявність інших необлікованих товарів на 286 млн грн.

Крім цього, знайдено сотні тонн брухту алюмінію, який за всіма ознаками купувався за готівку і а який немає жодних документів.

Окрім цього, фігуранти справи приховували у звітності реальні площі та масштаби виробничого комплексу, щоб не платити податок на нерухомість.

У межах кримінального провадження готуються арешти рахунків та майна підприємств та готуються кримінальні справи для підозрюваних».

Позивач зазначає, що поширена інформація стосується позивача, зачіпає його ділову репутацію та сприймається як повідомлення про факти неправомірної діяльності за участю позивача. Зазначена у статті інформація є недостовірною, необ`єктивною та такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію позивача. Вона не ґрунтується на належних і допустимих доказах, а викладене у публікації твердження стосовно позивача має категоричний характер, створює у читачів викривлене уявлення про діяльність позивача. Поширення такої інформації завдає шкоди діловій репутації позивача, здатне вплинути на рівень довіри з боку партнерів, інвесторів та інших учасників ринку. Крім того, публікація здобула значне охоплення, вона була поширена також іншими інтернет виданнями.

03.07.2026 позивач направив відповідачу 2 вимогу про скасування недостовірної інформації та її видалення з веб-сайту електронним листом на електронну адресу відповідача 2: epravda@pravda.ua, однак відповіді не отримав.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

При цьому за змістом частини 1 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно із частиною 1 статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина 1 статті 201 Цивільного кодексу України).

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо), і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (частина третя статті 277 Цивільного кодексу України).

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 905/902/20 (на яку посилається скаржник), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміють оцінку їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку із чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/13849/21.

Водночас статтею 30 Закону України "Про інформацію" визначено підстави для звільнення від відповідальності, зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

За змістом частини 4 статті 30 Закону України "Про інформацію" додаткові підстави звільнення від відповідальності медіа та журналістів встановлюються Законом України "Про медіа" та іншими законами України.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, то правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі "Лінгенс проти Австрії" від 08.07.1986).

Щоб розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження, необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань (рішення ЄСПЛ у справі "Бразільє проти Франції" від 11.04.2006), оскільки судження з питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не твердження щодо фактів (рішення ЄСПЛ у справах "Патурель проти Франції" від 22.12.2005, "ТОВ "Інститут економічних реформ" проти України" від 02.06.2016).

Однак навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення ЄСПЛ у справі "Де Хаес і Гійселс проти Бельгії" від 24.02.1997).

Отже, за змістом наведених положень законодавства та усталеної практики ЄСПЛ судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки, і пов`язане із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не належить до предмета судового доказування.

Водночас фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт сам по собі є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Виходячи з наведеного, при вирішенні спору, предметом якого є захист ділової репутації шляхом спростування відомостей, що були поширені, в тому числі за допомогою мережі Інтернет, з метою задоволення суспільного інтересу, ключовим є чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями в інформації, що викладалася у спірній публікації. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 918/132/20

Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно виснувала щодо юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову у справах про захист, зокрема, ділової репутації юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації.

Так, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18).

У постановах від 10.07.2018 у справі №910/15148/17 та від 19.07.2018 у справі №910/5117/17 Верховний Суд виснував, що за відсутності хоча б однієї з наведених обставин, підстав для задоволення позовних вимог у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи немає.

Таким чином, для розгляду цієї категорії справ судам необхідно встановити: чи мало місце поширення відповідачем інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Як установлено судом, у цій справі спірна публікація стосується проведення працівниками БЕБ слідчих дій на території металургійного заводу в місті Бровари, а також перебігу досудового розслідування кримінального провадження щодо можливого ухилення від сплати податків. Водночас сам по собі факт згадування ТОВ «БРАЗ» у контексті проведення відповідних слідчих дій не свідчить про поширення щодо цього товариства недостовірної інформації або про порушення його права на недоторканність ділової репутації.

Зі змісту спірної публікації не вбачається, що відповідачі прямо стверджують про встановлену винуватість ТОВ «БРАЗ» у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того, відомості, викладені у спірному матеріалі, мають оцінюватися з урахуванням їхнього змісту, загального контексту публікації та суспільного інтересу до висвітлення діяльності правоохоронних органів у межах кримінального провадження.

Саме по собі повідомлення про проведення обшуку на території підприємства не є тотожним твердженню про доведену винуватість такого підприємства у вчиненні кримінального правопорушення.

В даному випадку позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що поширені відомості містять конкретні неправдиві фактичні твердження саме про його господарську діяльність, що такі відомості не відповідають дійсності, а також що їх поширення призвело до приниження ділової репутації ТОВ «БРАЗ».

Самі лише посилання на негативний характер публікації, можливість зниження довіри з боку ділових партнерів та інвесторів, а також її поширення іншими інтернет-виданнями не підтверджують факту порушення прав позивача за відсутності належного обґрунтування недостовірності конкретних відомостей та їх негативного впливу на ділову репутацію товариства.

Таким чином, з урахуванням змісту спірної публікації, її фактичного підґрунтя та недоведеності позивачем обставин, необхідних для захисту ділової репутації в обраний спосіб, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «БРАЗ» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви на позивачів.Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2026

Суддя Владислав ДЕМИДОВ

Часті запитання

Який тип судового документу № 141263956 ?

Документ № 141263956 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141263956 ?

Дата ухвалення - 27.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141263956 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141263956 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141263956, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141263956, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141263956 відноситься до справи № 910/10640/26

Це рішення відноситься до справи № 910/10640/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141263954
Наступний документ : 141263958