Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
04.05.2026Справа № 910/442/26
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Приватного підприємства "Блейд Плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Джіті Ліга"
до 1. Міністерства юстиції України
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест"
про визнання незаконним та скасування наказу
Представники учасників справи:
Від позивачів: не з`явились;
Від відповідача - 1: Махинько О.О.;
Від відповідача - 2: Лященко А.М.;
Присутній у судовому засіданні: ОСОБА_4 - вільний слухач.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "Блейд Плюс" (далі - позивач -1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Джіті Ліга" (далі - позивач - 2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач -1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест" (далі - відповідач - 2) про визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 07.11.2025 № 3042/5 "Про задоволення скарг" за результатами розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест" від 04.09.2025 № СК-3500-25 та від 10.09.2025 № СК-3573-2025.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що наказ не відповідає вимогам чинного законодавства та має бути скасований у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання по справі № 910/442/26 призначено на 02.03.2026.
10.02.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач - 1 заперечив проти заявлених позовних вимог та зазначив, що з відомостей Державної реєстру прав Колегією встановлено, що оскаржуваними рішеннями зареєстровано право власності за ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» на підставі договору іпотеки, заяви ТОВ «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» в особі директора Рихальської Ольги Ігорівни від 18.08.2025, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем та зареєстровано в реєстрі за № 1832, повідомлення про порушення основного зобов`язання ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» в особі директора Кусік Жанни Аркадіївни від 18.08.2025, справжність підпису на якому засвідчено приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Качан Вікторією Олександрівною та зареєстровано в реєстрі за № 5068.
Як вказує відповідач - 1, застосування до державного реєстратора заходів реагування у вигляді тимчасового блокування або анулювання доступу до Державного реєстру прав, має бути необхідним й достатнім для попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав, а тому з огляду на вказану мету й ґрунтуючись на принципах справедливості та співмірності заходи реагування повинні бути пропорційними характеру встановлених порушень.
Отже, встановлення факту прийняття державним реєстратором Богушем О.В. неправомірних оскаржуваних рішень, з урахуванням їх характеру та наслідків є підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді тимчасового блокування державному реєстратору Богушу О.В. доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці.
Відповідач -1 вказав на те, що позивачем не надано доказів того, що порушення строку розгляду скарги вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного наказу, з огляду на що, розгляд скарги здійснено Колегією відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1128.
Також, відповідач - 1 зазначив, що Міністерством юстиції України, після вивчення змісту скарги та перевірки відомостей з Державного реєстру прав, 15.09.2025 на офіційному веб-сайті Мін`юсту було оприлюднено повідомлення про засідання Колегії, які призначено на 02.10.2025 року, із вказаними вище повідомленнями можна ознайомитись на офіційному вебсайті Мін`юсту за наступними посиланнями: https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-prozasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-02-jovtnya-2025-roku.
11.02.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач - 2 вказав на те, що Міністерством юстиції України дотримано встановлені законодавством строки розгляду скарги, а твердження позивача про їх порушення не ґрунтуються на нормах права та фактичних обставинах справи.
Відповідач -2 зазначив, що на час розгляду та закінчення розгляду скарги право власності на спірне нерухоме майно було зареєстровано за ТОВ «Блейд Плюс», що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав. Відомості про ОСОБА_1 як власника спірного майна у Реєстрі на відповідний момент були відсутні. Відтак, за твердженнями відповідача - 2, Міністерство юстиції України, діючи в межах та у спосіб, визначений законом, об`єктивно не мало можливості отримати інформацію про ОСОБА_1 як власника спірного об`єкта та, відповідно, не було зобов`язане повідомляти його про розгляд скарги, у зв`язку з чим відповідач - 2 просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
02.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
02.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшло клопотання про долучення повноважень представника.
Представники позивачів 1, 2 у підготовче засідання 02.03.2026 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник відповідача - 1 у підготовчому засіданні 02.03.2026 поклався на розсуд суду щодо задоволення клопотання представника позивача - 1 про відкладення підготовчого засідання.
Представник відповідача - 2 у підготовчому засіданні 02.03.2026 заперечив проти задоволення клопотання представника позивача-1 про відкладення підготовчого засідання.
Судом у підготовчому засіданні 02.03.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника позивача-1 про відкладення підготовчого засідання, підготовче засідання відкладено на 16.03.2026.
04.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача - 1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2026 задоволено заяву представника позивача-1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
11.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло повідомлення про сплату судового збору та надання доступу до запису судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/442/26 до судового розгляду по суті на 13.04.2026.
Представник позивача у судовому засіданні 13.04.2026 підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача - 1 у судовому засіданні 13.04.2026 заперечив проти заявлених позовних вимог.
Представник відповідача - 2 у судовому засіданні 13.04.2026 заперечив проти заявлених позовних вимог.
Судом у судовому засіданні 13.04.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 04.05.2026.
04.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача - 1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
Представник відповідача - 1 у судовому засіданні 04.05.2026 заперечив проти заявлених позовних вимог.
Представник відповідача - 2 у судовому засіданні 04.05.2026 заперечив проти заявлених позовних вимог.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 04.05.2026.
У судовому засіданні 04.05.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідачів 1, 2 , всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
17.07.2025 між ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір та посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі 17.07.2025 за №2912 (далі - «Іпотечний договір»).
Згідно п. 1.1. Іпотечного Договору, Договір забезпечує виконання зобов`язання, що випливає з укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 24 червня 2025 року, Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 25 червня 2025 року та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (надалі за текстом - Основне зобов`язання), за умовами якого Іпотекодавець зобов`язаний повернути Іпотекодержателю поворотну фінансову допомогу в сумі 490 000 (чотириста дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок не пізніше 17.08.2025 (сімнадцятого серпня дві тисячі двадцять п`ятого) року, сплачувати нараховані відсотки, можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Основним зобов`язанням, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.
Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору «Предметом іпотеки за цим Договором 1.2.1.будівлі та споруди майнового комплексу у складі: адміністративна прибудова гаражними боксами № 1,2 А, А1, в, загальною площею 690,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер в ДРРП 50672618110 (далі - «Предмет іпотеки»); 1.2.2. будівлі та споруди майнового комплексу у складі: Ковбасний корпус, Г1, гг2,№1,2,01,площею 4 203,5 кв.м..; мясожировий корпус, Г,0,Г2, площею 5 640,3 кв.м.; Канижна С; площею 74,2 кв.м.; Інженерний корпус, В1- ВЗ, площею 221,2 кв.м.; Будівля котельні, У, площею 698,3 кв.м.; Аміакосховище Р, площею 128,1 кв.м.; Бризгальний басейн, У111, площею 874,2 кв.м.; Конденсаторна У11, площею 75,7 Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.09.2025 7 кв.м.; корпус холодильника, ГЗ, Г4, площею 6 102,7 кв.м.; водопровідний басейн, Е, площею 40,5 кв.м.; будівля санбойні, И, К,К1, №1,К2, площею 862,4 кв.м, допоміжний корпус, Д-ДЗ, площею 5 941,4 кв.м.; споруда жироловки, Л,3, площею 348,2 кв.м.; адмінкорпус, А, а, площею 763,5 кв.м.; будівлі на прохідній, В, площею 64,9, кв.м.; що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер в ДРРП 50694018110 (далі - «Предмет іпотеки»). 1.2.3.Нерухоме майно, що передається в іпотеку - «Предмет іпотеки», розташоване на: -земельній ділянці, кадастровий номер: 1811000000:00:003:0043, загальною площею 10,9003; га. цільове призначення: землі промисловості, яка перебуває у комунальній власності; - земельній ділянці, кадастровий номер: 1811000000:00:003:0044, загальною площею 0,0617 га| цільове призначення : землі промисловості, яка перебуває у комунальній власності; - земельній ділянці, кадастровий номер: 1811000000:00:003:0045, загальною площею 0,3025 га| цільове призначення: землі промисловості, яка перебуває у комунальній власності; - земельній ділянці, кадастровий номер: 1811000000:00:003:0046, загальною площею 0,0880 га; цільове призначення: землі промисловості, яка перебуває у комунальній власності.»
Предмет іпотеки належав Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі: договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Лінкевич Б.А. 26.06.2019 року за р.№806. ( п. 1.2.5. Договору).
Відповідно до п. 2.2. Іпотечного договору у разі настання випадків, передбачених за основним зобов`язанням та цим Договором, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами. 2.4.
Розділом 3 Договору визначено права та обов`язки сторін, зокрема п. 3.4.1. визначено, що Іпотекодержатель має право у випадку невиконання основного зобов`язання задовільнити свої вимоги за рахунок Предмета іпотеки шляхом його реалізації у спосіб визначений цим договором чи іншим законодавством України.
Пунктом 3.4.3. Договору визначено право Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки достроково у випадках передбачених Основним зобов`язанням, цим договором та чинним законодавством України.
Розділом 5 Іпотечного договору, що містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя (Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя) та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, визначено умови задоволення вимог Іпотекодержателя за рахунок іпотечного майна вразі невиконання грошового зобов`язання.
Пунктом 5.1. Іпотечного договору визначено, що . Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предметі іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем ішов Основного зобов`язання та/ або законодавством України. У цьому випадку Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цій вивозі визначається стислий зміст порушення зобов`язань, вимога про виконання / виправлення порушеного зобов`язання у 30 денний строк з дня направлення вимоги на адресу Іпотекодавця, вказану в цьому договорі або повідомлену Іпотекодержателю і порядку, встановленому цим договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишиться без задоволення, Іпотекодержатель наступного дня, після закінчення зазначеного терміну набуває право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказана вимога не перешкоджає Іпотекодержателю здійснювати свої право на звернення стягнення на Предмет іпотеки без попереднього повідомлення Іпотекдодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити зниження, пошкодження чи втрату Предмета іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю Сторін про задоволення вимог Іпотекодержателя, згідно умов п.п. 5.2.1., 5.2.2., 5.2.3. п. 5.25. Договору, якщо інше не встановлено законом.
Крім випадків передбачених законом, право вибору способу задоволення вимог Іпотекодержателя, визначених цим договором, належить Іпотекодержателю. Прийнятними та належними способами обміну повідомленнями між сторонами договору вважається письмові повідомлення передані засобами поштового зв`язку або передані особисто або передані за допомогою нотаріуса. 2.6.
Пунктом 5.2.1. Іпотечного договору передбачено, що «У випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки та прийняття Іпотекодержателем рішення про набуття Предмета іпотеки у власність, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю, а Іпотекодержатель набуває у власність Предмет іпотеки в рахунок виконання Зобов`язання за Основним зобов`язанням та інших витрат, передбачених цим Договором. Сторони домовились, що у випадку прийняття Іпотекодержателем рішення про набуття предмета іпотеки у власність, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю, а Іпотекодержатель набуває право власності на Предмет іпотеки та набуває право зареєструвати, відповідно до чинного законодавства, своє право власності на предмет іпотеки.
Підписанням цього Договору Іпотекодавець засвідчує, що він надає Іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до Іпотекодержателя за власним одноосібним рішенням Іпотекодержателя про набуття Предмета іпотеки у власність. Іпотекодавець підписанням цього Договору засвідчує, що наявність будь- яких інших документів, крім цього Договору, для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки не вимагається.
У разі прийняття Іпотекодержателем рішення про набуття Предмета іпотеки у власність, цей Договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для державної реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки».
Як зазначає позивач, оскільки у строк до 17.08.2025 Іпотекодавець не зміг виконати зобов`язання за договорами поворотної фінансової допомоги у зв`язку з відсутністю фінансових можливостей, то 18.08.2025 ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" було підготовлено та вручено особисто директору ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" - ОСОБА_2 повідомлення про порушення основного зобов`язання від 18.08.2025, справжність підпису на якому засвідчено приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Качан Вікторією Олександрівною та зареєстровано в реєстрі за № 5068.
Вказане повідомлення містить посилання на те, що станом на 18.08.2025 ТОВ «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» не погашено загальну суму заборгованості перед ПП «БЛЕЙЛ ПЛЮС» в розмірі 2 540 000,00 грн., а тому останній зазначає, що направляє вказану вимогу на виконання вимог Закону України «Про іпотеку» та умов Іпотечного договору. Зі змісту вказаної вимоги також вбачається, що у разі невиконання вказаної вимоги щодо погашення заборгованості у зазначений строк має намір застосувати право на позасудове врегулювання на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» шляхом прийняття у власність предмета іпотеки.
ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" в особі директора Рихальської Ольги Ігорівни склало заяву від 18.08.2025, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем та зареєстровано в реєстрі за № 1832, зі змісту якої вбачається, що умови Іпотечного договору 17.07.2025 року ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" виконати не має змоги. Зміст іпотечного договору ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" відомий та повністю зрозумілий. В зв`язку з цим даю згоду на реєстрацію права власності за ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а саме на: - комплекс нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: місто Звягель/НовоградВолинський/ вулиця Борисова номер 4, номер запису про право власності: 32161384, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 50672618110; - комплекс, що знаходиться за адресою: місто Звягель/Новоград-Волинський/, вулиця Борисова номер 4, номер запису про право власності: 32161628, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 50694018110, в тому числі шляхом реєстрації за ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" права власності.
В подальшому, Підприємство звернулося із заявами від 20.08.2025 за реєстраційним номером 68497664 та 68497601 до державного реєстратора Богуша О.В. з проханням провести державну реєстрацію права власності ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" на предмет Іпотечного договору.
Рішеннями про державну реєстрацію прав індексний номер № 80462383 від 20.08.2025 державним реєстратором Богушем О.В. було проведено державну реєстрацію права власності ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" на предмет Іпотечного договору щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 50672618110, а саме: комплексу нежитлових будівель загальною площею 690,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Новоград - Волинський, вул. Борисова, , будинок 4. 5.2.
Рішеннями про державну реєстрацію прав індексний номер № 80462066 від 20.08.2025 державним реєстратором Богушем О.В. було проведено державну реєстрацію права власності ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" на предмет Іпотечного договору щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 5067261811, а саме: будівлі та споруди майнового комплексу у складі: Ковбасний корпус, Г1, гг2,№1,2,01,площею 4 203,5 кв.м..; мясожировий корпус, Г,0,Г2, площею 5 640,3 кв.м.; Канижна С; площею 74,2 кв.м.; Інженерний корпус, В1- ВЗ, площею 221,2 кв.м.; Будівля котельні, У, площею 698,3 кв.м.; Аміакосховище Р, площею 128,1 кв.м.; Бризгальний басейн, У111, площею 874,2 кв.м.; Конденсаторна У11, площею 75,7 Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.09.2025 7 кв.м.; корпус холодильника, ГЗ, Г4, площею 6 102,7 кв.м.; водопровідний басейн, Е, площею 40,5 кв.м.; будівля санбойні, И, К,К1, №1,К2, площею 862,4 кв.м, допоміжний корпус, Д-ДЗ, площею 5 941,4 кв.м.; споруда жироловки, Л,3, площею 348,2 кв.м.; адмінкорпус, А, а, площею 763,5 кв.м.; будівлі на прохідній, В, площею 64,9, кв.м.; що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 27.08.2025 року між ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» ( наділ - продавець) та ОСОБА_1 ( надалі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Згідно п. 1.1. вказаного Договору, Продавець Приватне підприємство «БЛЕЙД ПЛЮС» зобов`язається передати у власність, а покупець ОСОБА_1 зобов`язується прийняти і оплавити відповідно до умов даного договору комплекс нетилових будівель що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці комунальної форми власності загальною площею 10,9003 га, кадастровий номер 1811000000:00:003:0043. Комплекс нежитлових будівель, загальною площею 690,7 кв.м. складається з адміністративна прибудови з гаражними боксами № 1,2 А, А1, загальною площею 690,7 кв.м. До комплексу нежитлових будівель належить огорожа № 4, навіс ( емкість для збереження ПММ), позначені літер Б, естакада № 3. Пунктом 1.2. визначено, що Комплекс нежитлових будівель є приватною власністю Продавця, право власності на який зареєстровано державним реєстратором Високівськоїх сільської ради Житомирської області в Державному реєстрі речових прав 20.08.2025, номер відомостей про речове право:61178506, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 50672618110.
27.08.2025, між ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» ( наділ - продавець) та ОСОБА_1 ( надалі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно п. 1.1. вказаного Договору, Продавець Приватне підприємство «БЛЕЙД ПЛЮС» зобов`язається передати у власність, а покупець ОСОБА_1 зобов`язується прийняти і оплавити відповідно до умов даного договору закінчений будівництвом обєкут, загальною площею 26039,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Комплекс складається: Ковбасний корпус, Г1, гг2,№1,2,01,площею 4 203,5 кв.м..; мясожировий корпус, Г,0,Г2, площею 5 640,3 кв.м.; Канижна С; площею 74,2 кв.м.; Інженерний корпус, В1- ВЗ, площею 221,2 кв.м.; Будівля котельні, У, площею 698,3 кв.м.; Аміакосховище Р, площею 128,1 кв.м.; Бризгальний басейн, У111, площею 874,2 кв.м.; Конденсаторна У11, площею 75,7 Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.09.2025 7 кв.м.; корпус холодильника, ГЗ, Г4, площею 6 102,7 кв.м.; водопровідний басейн, Е, площею 40,5 кв.м.; будівля санбойні, И, К,К1, №1,К2, площею 862,4 кв.м, допоміжний корпус, Д-ДЗ, площею 5 941,4 кв.м.; споруда жироловки, Л,3, площею 348,2 кв.м.; адмінкорпус, А, а, площею 763,5 кв.м.; будівлі на прохідній, В, площею 64,9, кв.м. (реєстраційний номер в ДРРП 50694018110).
Реєстраційні дії щодо вказаних об`єктів були проведені 20.10.2025.
За доводами позивача, станом на 20.10.2025 власником спірних об`єктів нерухомого майна став ОСОБА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових права від 20.10.2025.
Згодом, ОСОБА_1 прийняв рішення про створення юридичної особи - ТОВ «ДЖІТІ ЛІГА» та передав вказані об`єкти нерухомого майна як внесок до статутного капіталу новоствореної юридичної особи.
У позовній заяві зазначено, що 05.01.2026 ТОВ «ДЖІТІ ЛІГА» стало відомо, що реєстраційні дії, що передували набуттю ним права власності на нерухоме майно, були предметом оскарження до Міністерства юстиції України.
Так, стало відомо, що ТОВ "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" поштою направило на адресу Міністерства Юстиції України скаргу від 04.09.2025 ( реєстраційний номер СК-3500- 25) щодо оскарження рішень про державну реєстрацію прав № 80462383 та № 80462066.
10.11.2025 ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» було отримано лист від Міністерства Юстиції України з якого вбачається, що за результатами розгляду скарг на підставі висновку Центральної Колегії від 02.10.2025 Мінюстом було прийнято рішення у формі наказу від 07.11.2025 № 3042/5 «Про задоволення скарг» ( надалі Наказ), а саме:
1. Скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ" від 04.09.2025, від 10.09.2025 задовольнити.
2. Визнати прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювати рішення державного реєстратора Високівської сільської ради Богуша Олександра Васильовича від 20.08.2025 №№ 80462066, 80462383.
3. Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Високівської сільської ради Богушу Олександру Васильовичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.
4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
5. Виконання пункту 3 наказу покласти на державне підприємство "Національні інформаційні системи".
Як стверджують позивачі 1, 2 у позовній заяві, з висновку Центральною Колегією вбачається, що аргументи наведені у письмових поясненнях ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» враховано не було, що є порушенням порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції та прав ПП "БЛЕЙД ПЛЮС" на захист яких надавалися заперечення проти скарг.
Крім того, за доводами позивачів 1, 2, оскаржуваний наказ не містить жодних належних мотивів та обґрунтувань для задоволення скарги та анулювання рішень про реєстрацію речових прав, відповідно, прийняте на підставі Висновку від 02.10.2025 рішення у формі наказу від 07.11.2025 № 3042/5 "Про задоволення скарг" є незаконним та підлягає скасуванню в частині пунктів 1, 2, 4 Наказу.
Позивачі 1, 2 вказують на те, що максимальний строк для розгляду скарги від 04.09.2025 ( реєстраційний номер СК-3500-25) складав 45 днів та розпочався 08.09.2025 і закінчився 23.10.2025, проте оскаржуваний наказ відповідача 1 датований 07.11.2025, що свідчить про те, що відповідачем 1 було порушено строки розгляду скарги на рішення про державну реєстрацію прав № 80462383 та № 80462066, у зв`язку з чим позивачі 1, 2 просять суд визнати незаконним та скасувати оскаржуваний наказ.
Відповідач - 1 у відзиві на позовну заяву заперечив щодо заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідач - 2 у відзиві на позовну заяву заперечив щодо заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яким врегульовано процедуру розгляду відповідачем скарг (у тому числі) на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора.
Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про залишення скарги без розгляду по суті.
Частиною 9 статті 37 Закону визначено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою КМУ України від 25.12.2015 № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема, шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегія формує висновок про те, чи: встановлено наявність порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (у повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом (пункт 13 Порядку). За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом (пункт 14 Порядку).
Верховний Суд в складі Касаційного господарського суду в постанові від 22 серпня 2023 року по справі № 910/4088/22 зазначив, що: "Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації належить до виключних повноважень Міністерства та його територіальних органів, за результатами якого приймається відповідне мотивоване рішення. Крім того, зазначені норми законодавства стосуються позасудового способу захисту та передбачають об`єктом захисту є саме порушене право".
Отже, у порядку статті 37 Закону до Міністерства, його територіальних органів за захистом порушеного права може звернутися виключно особа, чиї права були порушені внаслідок вчинених суб`єктом державної реєстрації дій, бездіяльності або прийнятих рішень.
Відсутність обставин, які підтверджували би порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо її оформлення, неподання доказів порушення внаслідок прийняття реєстратором рішення її прав, виключає можливість розгляду скарги та є підставою для відмови у задоволенні поданої нею скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 16 березня 2023 року в справі № 910/574/22, від 14 червня 2023 року в справі № 910/5635/22 та від 7 грудня 2022 року в справі № 910/21303/21
Як вбачається з матеріалів справи, 24 та 25.06.2025 між ТОВ «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» та Приватним підприємством «БЛЕЙД ПЛЮС» (далі - ПП «БЛЕЙД ПЛЮС») укладено договори поворотної фінансової допомоги.
Судом встановлено, що 17.07.2025 між ТОВ «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» та ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Рівенського міського нотаріального округу Піддубною Ларисою Петрівною та зареєстровано в реєстрі за № 2912 (далі - договір іпотеки), який забезпечує виконання іпотекодавцем зобов`язання, що випливає з укладених між іпотекодавцем та іптекодержателем договорів про надання поворотної фінансової допомоги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» подало скарги від 04.09.2025, 10.09.2025, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.09.2025, 11.09.2025 за №№ СК-3500-25, СК-3573-2025 (далі - скарги), на рішення від 20.08.2025 №№ 80462066, 80462383 (далі - оскаржувані рішення) державного реєстратора Високівської сільської ради Богуша Олександра Васильовича (далі - державний реєстратор Богуш О.В.) щодо комплексу та нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (далі - комплекс та нежитлові будівлі), з вимогою застосувати санкцію до державного реєстратора Богуша О.В. у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» у скаргах зазначило, що у результаті прийняття оскаржуваних рішень державним реєстратором Богушем О.В. було незаконно зареєстровано право власності на комплекс та нежитлові будівлі за ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» без наявності усіх необхідних документів.
У Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2025 року зазначено, що з поданих скарг та з Інформації з Державного реєстру прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.08.2025, скаржнику стало відомо про порушення своїх прав. Обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували такі доводи скаржника, Колегією не встановлено.
Під час підготовки скарг до та в ході колегіального розгляду з відкритих відомостей вебпорталу судової влади України (court.gov.ua) та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень не встановлена наявність інформації про відкриті за заявами скаржника судові провадження, предметом яких є оскарження тих самих рішень, дій у сфері державної реєстрації прав.
Під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (зі змінами), (далі - Порядок), за 15 днів (дата публікації оголошення 15.09.2025) до дня засідання колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даних скарг та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику, державному реєстратору Богушу О.В. засобами електронної пошти.
Абзацом п`ятим пункту 10 Порядку регламентовано, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи).
Після повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарг до Міністерства юстиції України надійшли клопотання про надіслання матеріалів скарг в електронній формі на адресу електронної пошти від ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» в особі директора Кусік Жанни Аркадіївни від 25.09.2025 № 6 (вх. № СК-3855-25 від 25.09.2025), відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 29.09.2025 № 140572/СК-3855-25/33.2.1 від 25.09.2025 № 7 (вх. № СК-3856-25 від 25.09.2025), відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 26.09.2025 № 139567/СК-3856-25/33.2.2, клопотання про надіслання матеріалів скарг в електронній формі на адресу електронної пошти та про відкладення розгляду скарг від державного реєстратора Богуша О.В. від 01.10.2025 (вх. № СК-3979-25 від 02.10.2025).
Пунктом 12 Порядку передбачено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду.
Після повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги до Міністерства юстиції України надійшли пояснення по суті поданих скарг від ТОВ «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» в особі директора Тестової Надії Володимирівни від 29.09.2025 (вх. № СК-3917-25 від 30.09.2025), які долучено до матеріалів скарг та досліджено в ході колегіального розгляду.
З відомостей Державної реєстру прав Колегією встановлено, що оскаржуваними рішеннями зареєстровано право власності за ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» на підставі договору іпотеки, заяви ТОВ «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» в особі директора Рихальської Ольги Ігорівни від 18.08.2025, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем та зареєстровано в реєстрі за № 1832, повідомлення про порушення основного зобов`язання ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» в особі директора Кусік Жанни Аркадіївни від 18.08.2025, справжність підпису на якому засвідчено приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Качан Вікторією Олександрівною та зареєстровано в реєстрі за № 5068.
Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) передбачений перелік документів необхідних для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127) для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), зокрема подаються: 1) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, 2) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або оригінал або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, комунікаційної або інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з 5 іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту), 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше 10 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.
З матеріалів справи та з висновку колегії вбачається, що державним реєстратором Богушем О.В. прийнято оскаржуване рішення на підставі документів, які подані не в повному обсязі.
Так, у Державному реєстрі прав відсутні довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням, оцінка предмета іпотеки, письмова вимога про усунення порушення основного зобов`язання, повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Відповідно до статті 3 Закону засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом.
Пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Пунктом 4 частини першої статті 18 Закону передбачено, що проведення державної реєстрації прав проводиться в такому порядку, зокрема, перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
Згідно з частиною першою статті 23 Закону заяву про державну реєстрацію прав може бути залишено без руху в таких випадках, зокрема, у разі подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 24 Закону державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації, після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху.
На підставі абзацу першого частини другої статті 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Частиною шостою статті 37 Закону встановлено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).
Підпунктами «а», «б» пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону визначено, що підставою для визнання прийнятим з порушенням Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є встановлення Міністерством юстиції України, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2№, 4 частини першої статті 3 Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав, за наявності підстав для залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону. Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Оскільки оскаржувані рішення прийнято за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав передбаченої пунктом 8 частини першої статті 24 Закону та з порушенням загальної засади державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а допущені при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, тому враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону, оскаржувані рішення підлягають анулюванню.
Крім того, згідно з пунктом 4 частини сьомої статті 37 Закону у разі задоволення скарги на рішення у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає рішення, зокрема, про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Як встановлено з матеріалів справи, Міністерство юстиції України встановивши факт прийняття державним реєстратором Богушем О.В. неправомірних оскаржуваних рішень, вирішило тимчасово блокувати державному реєстратору Богушу О.В. доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці.
Так, 07.11.2025 Міністерством Юстиції України прийнято наказ № 3042/5 яким:
- Скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» від 04.09.2025, від 10.09.2025 задоволено;
- Визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювано рішення державного реєстратора Високівської сільської ради Богуша Олександра Васильовича від 20.08.2025 №№ 80462066, 80462383;
- Тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору Високівської сільської ради Богушу Олександру Васильовичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці;
- Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству;
- Виконання пункту 3 наказу покладено на державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Щодо тверджень позивачів про порушення відповідачем - 1 строків розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ», суд зазначає наступне.
В позовній заяві позивачі зазначають, що Мін`юстом порушено процедуру розгляду скарги, а саме, пропущено місячний строк розгляду скарги у сфері державної реєстрації прав встановлений частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.
У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1128 розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».
Закон України «Про звернення громадян» не передбачає повноважень органу державної влади залишити без розгляду чи повернути звернення, для розгляду якого витрачено більший строк.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
Отже, абзацом третім частини п`ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав не є підставою для повернення скарги, відмови в її задоволенні чи залишення її без розгляду.
Разом з тим, норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не визначають порушення строку розгляду скарги, як безумовну підставу для визнання наказу прийнятого за наслідками її розгляду протиправним.
Крім того суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що порушення строку розгляду скарги вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного наказу.
Отже, за висновком суду, розгляд скарги здійснено Колегією відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1128.
Щодо тверджень позивача про те, що спірний наказ був прийнятий без врахування Колегією при розгляді скарги усіх доказів, обставин та відомостей, наявних в матеріалах справи, суд зазначає наступне.
Оскаржуваними рішеннями зареєстровано право власності за ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» на підставі документів, а саме:
- договір іпотеки;
- заяви ТОВ «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» в особі директора Рихальської Ольги Ігорівни від 18.08.2025, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем та зареєстровано в реєстрі за № 1832;
- повідомлення про порушення основного зобов`язання ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» в особі директора Кусік Жанни Аркадіївни від 18.08.2025, справжність підпису на якому засвідчено приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Качан Вікторією Олександрівною та зареєстровано в реєстрі за № 5068.
Пунктом 61 Порядку № 1127 передбачений перелік документів, які подаються для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Отже, Колегією було встановлено, що державним реєстратором Богушем О.В. прийнято оскаржуване рішення на підставі документів, які подані не в повному обсязі.
Так, у Державному реєстрі прав відсутні наступні документи:
- довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням;
- оцінка предмета іпотеки;
- письмова вимога про усунення порушення основного зобов`язання;
- повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
У постановах від 23.01.2019 у справі № 306/1224/16-ц, від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц та від 13.04.2024 у справі № 201/15228/17 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, яка впливає на визначення правомірності державної реєстрації переходу права власності на іпотечне майно при позасудовому врегулюванні.
Водночас, ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, оскільки вона впливає на обсяг погашеного зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором, тобто борг боржника зменшується на розмір вартості предмета іпотеки чи застави, на який звернено стягнення.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц зазначено, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки повинна погоджуватися з власником майна.
Підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. До таких порушень належить, зокрема й ненадання експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження.».
За висновком суду, вищевказане порушення жодним чином не спростовано наявними в матеріалах справи та скарги документами.
Як вбачається з матеріалів справи та скарги Міністерством юстиції України, 15.09.2025 на офіційному веб-сайті Мін`юсту було оприлюднено повідомлення про засідання Колегії, які призначено на 02.10.2025 року (за посиланнями: https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-prozasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-02-jovtnya-2025-roku).
Згідно з позицією Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №910/574/22, основним обов`язковим способом повідомлення про розгляд скарги по суті є розміщення Мін`юстом чи його територіальним органом відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту. Натомість, надіслання повідомлення про розгляд скарги телефонограмою або засобами електронної пошти є додатковими способами повідомлення, які в силу зазначених вище норм Порядку №1128 є обов`язковими для Мін`юсту чи його територіальних органів лише у разі, якщо номер телефону, адреса електронної пошти осіб, зазначених у п. 10 Порядку, вказані у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлені заінтересованою особою або встановлені з інших офіційних джерел.
Крім того, абзацом п`ятим пункту 10 Порядку № 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що доводи позивача про незалучення ОСОБА_1 як заінтересованої особи є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а відтак, не беруться судом до уваги.
Щодо тверджень позивача про недолучення додаткових пояснень по суті скарги, суд зазначає наступне.
На виконання пункту 10 Порядку № 1128 ПП «БЛЕЙД ПЛЮС» було повідомлено про засідання Колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - сайті Мін`юсту, а також додатково телефонограмою.
З матеріалів справи та скарги, вбачається, що Колегією було направлено листи адвокату Аліні Стовбі та ПП «БЛЕЙД ПЛЮС», у яких зазначалось, що письмові пояснення по суті скарги від 02.10.2025 (вх. № СК-3980-25 від 03.10.2025) та 01.10.2025 №№ 10, 11 (вх. № СК-3983-35, СК-3984-25 від 03.10.2025) долучено до матеріалів скарги.
З огляду на те, що зазначені пояснення були зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.10.2025, тобто після проведення засідання Колегії, вони не могли бути досліджені під час розгляду скарги.
Отже, за висновком суду, враховуючи вищезазначене Мін`юстом було здійснено розгляд скарг в межах наданих повноважень та встановлених вимог чинного реєстраційного законодавства.
Щодо наявності судової справи № 906/1114/25, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
Водночас, як вбачається з ухвали Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі № 906/1114/25 ОСОБА_3 звернулась з позовом до ТОВ «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» та ТОВ «БЛЕЙД ПЛЮС» про визнання іпотечного договору від 17.07.2025 недійсним.
Однак, скарги ТОВ «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» від 04.09.2025 та 10.09.2025 стосувалися скасування рішень від 20.08.2025 №№ 80462066, 80462383 вчинені державним реєстратором Високівської сільської ради Богушем О.В. щодо комплексу та нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, з вимогою застосувати санкцію до державного реєстратора Богуша О.В. у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, з наведеного вбачається, що скарги ТОВ «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» від 04.09.2025 та 10.09.2025 та справа № 906/1114/25 стосуються різних предметів спору, отже, наявність відкритого судового провадження у справі № 906/1114/25 жодним чином не перешкоджало розгляду скарги, а отже, твердження позивача про наявність у Міністерства юстиції України підстав для залишення скарг ТОВ «ТРЕЙД ЛОГІСТ ІНВЕСТ» без розгляду є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо посилань відповідача - 1 на непідсудність даного спору господарським судам у частині вимог позивача про скасування пунктів 3,5 резолютивної частини наказу Мін`юсту від 07.11.2025 № 3042/5 «Про задоволення скарги», суд зазначає, що складом суду в інших подібних справах висловлювалась аналогічна правова позиція (справи № 910/8114/23, № 910/13311/22, № 910/5996/24).
Разом із цим, суди вищих інстанцій у вказаних справах таку правову позицію не підтримали та дійшли висновку про те, що розгляд позовних вимог про визнання протиправним та скасування аналогічних наказів Міністерства (навіть у частині блокування доступу реєстратору до державних реєстрів) слід здійснювати за правилами господарського судочинства.
Тому суд, виходячи із встановлених у даній справі обставин, відмовляє в задоволенні вказаної вимоги в зв`язку з її необґрунтованістю, а також з огляду на те, що даний пункт наказу безпосередньо не порушив права позивача.
Враховуючи все вищевикладене, а також те, що позивачами 1, 2 не доведено у встановленому законом порядку порушення їх прав оскаржуваним наказом Міністерства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у цій частині, у зв`язку з необґрунтованістю цих позовних вимог.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачами та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Блейд Плюс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Джіті Ліга" до Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест" про визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 07.11.2025 № 3042/5 "Про задоволення скарг" за результатами розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логіст Інвест" від 04.09.2025 № СК-3500-25 та від 10.09.2025 № СК-3573-2025 відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2026 року.
Суддя М.Є. Літвінова
Судове рішення № 141263783, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.05.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/442/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: