№ 141263732, 06.11.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/1044/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши справу, у якій

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",

відповідач Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад",

про стягнення 1 689 879,98 грн штрафних санкцій, з яких 1 053 688,15 грн пені та 636 191,83 грн штрафу,

ухвалив таке додаткове рішення.

1. Вирішення процесуальних питань.

1.1. Ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до рішення від 19.10.2026, ухваленого за результатами нового розгляду справи після скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2025 і постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2026), суд задовольнив позов частково: стягнув з відповідача на користь позивача 479 046,75 грн, з яких 222 380,83 грн пені та 256 665,92 грн штрафу; відмовив у задоволенні позову в частині стягнення 1 210 833,23 грн, з яких 831 307,32 грн пені та 379 525,91 грн штрафу.

Як зазначено в мотивувальній частині рішення, у стягненні 608 926,49 грн пені і 122 860 грн штрафу (разом 731 786,49 грн) суд відмовив у зв`язку з необґрунтованістю нарахування, а у стягненні 222 380,83 грн пені і 256 665,91 грн штрафу (разом 479 046,74 грн) у зв`язку зі зменшенням неустойки (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України).

За заявою представника відповідача, зробленою до закінчення судових дебатів (ч. 1 ст. 221 ГПК України), суд відклав вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог без повідомлення учасників справи.

1.2. Заява про ухвалення додаткового рішення.

Відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу від 23.10.2026 (вх. № 19921/26) з доказами понесених витрат. У цій заяві, посилаючись на ухвалу Верховного Суду від 15.06.2026, просить вирішити питання про всі його витрати на професійну правничу допомогу.

31.05.2026 відповідач подав до Верховного Суду заяву від 30.05.2026 про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення з позивача 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, з доказами цих витрат. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 15.06.2026 у задоволенні цієї заяви відмовлено, оскільки в разі направлення справи на новий розгляд розподіл судових витрат здійснює суд, який ухвалює рішення по суті спору. У судовому засіданні 14.10.2026 до закінчення судових дебатів представник відповідача заявив про необхідність вирішити питання про витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції.

1.3. Заперечення позивача.

Позивач подав заперечення проти ухвалення додаткового рішення від 30.10.2026 № ТОВВИХ-26-22863 (вх. № 20439/26 від 02.11.2026), у яких просить відмовити відповідачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу або зменшити їх на 99,9 %.

Щодо заяви від 30.05.2026 позивач подав до Верховного Суду заперечення від 08.06.2026 № ТОВВИХ-26-11571, у яких просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу або зменшити їх на 100 %.

2. Позиція сторін.

2.1. Позиція відповідача.

Відповідач зазначає, що у відзиві на позовну заяву навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат 42 000 грн витрат на професійну правничу допомогу і заявив, що докази їх розміру подасть протягом п`яти днів після ухвалення рішення (абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Професійну правничу допомогу відповідачу надавав адвокат Футерко В. Л. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.07.2022 № 22/07-3. Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 22.10.2026 № 22/07-3/61 вартість послуг, наданих під час нового розгляду справи, становить 16 000 грн, а відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 29.05.2026 № 22/07-3/53 вартість послуг, наданих у суді касаційної інстанції, 25 000 грн.

Посилаючись на ухвалу Верховного Суду від 15.06.2026, якою відмовлено в ухваленні додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у зв`язку з направленням справи на новий розгляд, а також на ч. 4 ст. 129 ГПК України та постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, відповідач просить вирішити питання про всі його витрати на професійну правничу допомогу і стягнути їх з позивача пропорційно до розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

2.2. Позиція позивача.

У запереченнях від 30.10.2026 позивач зазначає таке:

- відповідач порушив порядок, установлений ст. 221 ГПК України, оскільки не подав доказів витрат до закінчення судових дебатів і не навів поважних причин цього;

- акт від 22.10.2026 № 22/07-3/61 не підписаний сторонами, не містить вартості кожної послуги, а до нього включено організаційні дії, які не є правничою допомогою;

- доказів оплати немає;

- спір виник унаслідок неправильних дій відповідача, який порушив строки виконання робіт, тому витрати не підлягають відшкодуванню (ч. 9 ст. 129 ГПК України);

- справа не є складною;

- адвокат надає відповідачу правничу допомогу на постійній основі зі щомісячною оплатою.

У запереченнях від 08.06.2026 щодо витрат у суді касаційної інстанції позивач навів аналогічні доводи, а також зазначив, що представник відповідача не заявляв до закінчення судових дебатів у Верховному Суді про подання доказів витрат, а дослідження касаційної скарги позивача та очікування судового засідання є організаційними діями, а не правничою допомогою.

3. Встановлені обставини.

3.1. Судовий збір.

Позивач подав позовну заяву в електронній формі через підсистему "Електронний суд" і сплатив 25 348,20 грн судового збору (платіжна інструкція від 19.08.2025 № 387471).

Рішення від 18.11.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 обидві сторони оскаржили. Відповідач в апеляційному порядку просив змінити рішення і стягнути з нього 24 827,42 грн, у касаційному скасувати судові рішення і направити справу на новий розгляд. Він сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги 15 208,92 грн (платіжна інструкція від 08.12.2025 № 18295), касаційної скарги 40 557,11 грн (платіжна інструкція від 03.04.2026 № 1295).

Відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 обидві апеляційні скарги залишено без задоволення.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 26.05.2026 касаційну скаргу відповідача задоволено, судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Крім того, відповідач сплатив 2 422,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу від 11.11.2025 (платіжна інструкція від 17.11.2025 № 17909), яку повернуто скаржнику (ухвала Західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025).

Усі скарги сторони подали в електронній формі і сплатили судовий збір із застосуванням коефіцієнта 0,8 (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

3.2. Витрати на професійну правничу допомогу.

Адвокат Футерко В. Л. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001897 від 08.07.2022) і відповідач (клієнт) уклали договір про надання правової (правничої) допомоги від 12.07.2022 № 22/07-3 (далі Договір), за яким адвокат зобов`язався, зокрема, представляти інтереси клієнта в судах усіх інстанцій, складати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань (п. 1.2.1, 1.2.2 Договору).

Згідно з Договором щомісячний розмір оплати визначається актом наданих послуг і становить, як правило, 10 000 грн; якщо вартість очікуваних обсягів робіт перевищує цей розмір, сторони узгоджують додаткову вартість (п. 4.1 Договору). Оплата здійснюється протягом семи календарних днів з моменту підписання акта (п. 4.2 Договору). В акті наданих послуг сторони можуть визначити інший порядок оплати та/або вартість робіт (п. 4.6 Договору). Договір діє протягом одного року і вважається щорічно продовженим, якщо жодна зі сторін не повідомила про намір припинити його дію (п. 7.1 Договору).

Повноваження адвоката Футерка В. Л. на представництво інтересів відповідача підтверджує ордер серії АТ № 1097299 від 31.03.2025.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 22.10.2026 № 22/07-3/61, підписаного електронними підписами адвоката і голови правління відповідача, адвокат надав такі додаткові послуги, вартість яких не охоплюється базовою ставкою оплати за п. 4.1 Договору:

1) складення та подання через підсистему "Електронний суд" додаткових пояснень від 03.08.2026 і клопотання про постановлення окремої ухвали 3,5 години;

2) складення додаткових пояснень від 01.09.2026 та їх подання через підсистему "Електронний суд" 1 година;

3) дослідження письмових пояснень позивача від 12.10.2026 0,5 години;

4) участь у судових засіданнях (з урахуванням часу на дорогу до/з суду, очікування) 04.08.2026 1 година, 02.09.2026 1 година, 01.10.2026 0,5 години, 14.10.2026 1,5 години, 19.10.2026 0,5 години;

5) надання клієнту інформації про хід розгляду справи 0,5 години.

Вартість цих послуг становить 16 000 грн; її сторони погодили 22.10.2026 перед підписанням акта (п. 2, 3 акта).

У касаційній скарзі відповідач навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу і заявив, що докази їх розміру подасть протягом п`яти днів після ухвалення постанови (абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України). Повноваження адвоката Футерка В. Л. на представництво відповідача у Верховному Суді підтверджує ордер серії АТ № 1114191 від 24.09.2025.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 29.05.2026 № 22/07-3/53, підписаного кваліфікованими електронними підписами голови правління відповідача Токмиленка О. С. (29.05.2026) і адвоката Футерка В. Л. (30.05.2026), адвокат надав такі додаткові послуги з представництва відповідача у Верховному Суді:

1) складення та подання касаційної скарги на рішення від 18.11.2025 і постанову від 11.03.2026;

2) дослідження касаційної скарги позивача;

3) складення та подання відзиву на касаційну скаргу позивача;

4) очікування на участь у судовому засіданні 26.05.2026, призначеному на 16:00, в режимі відеоконференції (з 15:50 до 18:20).

Вартість цих послуг становить 25 000 грн; послуги є додатковими, їх вартість сторони узгодили на підставі абз. 2 п. 4.1 Договору (п. 2, 3 акта). Представник відповідача участі в судовому засіданні Верховного Суду 26.05.2026 не брав (постанова Верховного Суду від 26.05.2026).

4. Застосування норм процесуального права.

4.1. Підстави для ухвалення додаткового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України). У такому випадку суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 ГПК України (ч. 3 ст. 221 ГПК України).

Відповідач заявив про подання доказів після ухвалення рішення у відзиві на позовну заяву і до закінчення судових дебатів, а докази витрат подав 23.10.2026, тобто в межах п`ятиденного строку після ухвалення рішення 19.10.2026.

Доводи позивача про недодержання відповідачем порядку, передбаченого ст. 221 ГПК України, суд відхиляє. Представник відповідача до закінчення судових дебатів заявив про відкладення вирішення питання про судові витрати і навів причину неможливості подати докази до закінчення судових дебатів вартість правничої допомоги залежить від кількості судових засідань, яку до вирішення спору неможливо визначити. Суд визнав цю причину поважною і відклав вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, про що зазначив у розділі 7 і п. 2 резолютивної частини рішення від 19.10.2026.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України заява сторони до закінчення судових дебатів про подання доказів розміру витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення і подання таких доказів у цей строк є достатніми підставами для вирішення питання про розподіл витрат шляхом ухвалення додаткового рішення. Положення ч. 1 ст. 221 ГПК України не перешкоджають такому розумінню.

Ці висновки стосуються і витрат у суді касаційної інстанції. Відповідач заявив про подання доказів після ухвалення постанови в касаційній скарзі, тобто до закінчення судових дебатів у Верховному Суді, і подав їх 31.05.2026 у межах п`ятиденного строку після ухвалення постанови від 26.05.2026 (ч. 8 ст. 129 ГПК України). Тому доводи позивача про недодержання відповідачем порядку подання доказів цих витрат суд також відхиляє.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України). У разі направлення справи на новий розгляд розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в усіх інстанціях, здійснює суд, який ухвалює рішення по суті спору. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.05.2026 і в ухвалі від 15.06.2026 у цій справі. В ухвалі від 15.06.2026 Верховний Суд послався на висновки, викладені, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 911/2390/18, від 19.01.2022 у справі № 500/2632/19 і в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2024 у справі № 918/907/22.

Оскільки відповідно до ухвали Верховного Суду від 15.06.2026 питання про витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції не вирішено, а відповідач просить їх розподілити, суд вирішує і це питання.

4.2. Розподіл судових витрат.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

4.2.1. Судовий збір.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України). У разі зменшення неустойки судовий збір відшкодовується позивачу без урахування такого зменшення (п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7). Після нового розгляду справи судовий збір за подання апеляційних і касаційних скарг розподіляє суд, який ухвалює рішення по суті спору, з урахуванням остаточного результату щодо предмета оскарження кожної сторони (ч. 4, 14 ст. 129 ГПК України; постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2024 у справі № 917/1173/22).

Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 % ціни позову, апеляційної скарги 150 %, касаційної скарги 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, виходячи з оскаржуваної суми; у разі подання документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 (пп. 1, 4, 5 п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

1) Позовна заява.

Позивач сплатив 25 348,20 грн судового збору, хоча з урахуванням коефіцієнта 0,8 мав сплатити 20 278,56 грн (1 689 879,98 грн х 1,5 % х 0,8). Переплату в розмірі 5 069,64 грн (25 348,20 грн 20 278,56 грн) позивач може повернути за заявою.

Суд визнав обґрунтованим нарахування неустойки в сумі 958 093,49 грн і зменшив її до 479 046,75 грн; у сумі 731 786,49 грн позовні вимоги суд визнав необґрунтованими. Зменшення неустойки на розподіл судового збору не впливає, тому на відповідача покладається 11 497,12 грн судового збору (20 278,56 грн х (958 093,49 грн / (958 093,49 грн + 731 786,49 грн))), на позивача 8 781,44 грн.

2) Апеляційні скарги на рішення від 18.11.2025.

Відповідно до рішення від 18.11.2025 суд стягнув з відповідача 844 940 грн неустойки, а в стягненні ще 844 940 грн відмовив у зв`язку зі зменшенням неустойки. Це рішення оскаржили обидві сторони:

позивач оскаржував відмову у стягненні 844 940 грн і сплатив 15 208,92 грн судового збору;

відповідач просив стягнути з нього лише 24 827,42 грн, тобто оскаржував стягнення 820 112,58 грн (844 940 грн 24 827,42 грн). За це він мав сплатити 14 762,03 грн (820 112,58 грн х 1,5 % х 150 % х 0,8), а сплатив 15 208,92 грн. Переплату в розмірі 446,89 грн (15 208,92 грн 14 762,03 грн) відповідач може повернути за заявою.

3) Касаційні скарги на рішення від 18.11.2025 і постанову від 11.03.2026.

Позивач оскаржував відмову у стягненні 844 940 грн і сплатив 20 278,56 грн судового збору;

Відповідач оскаржував судові рішення в цілому і сплатив 40 557,11 грн судового збору (належало сплатити 40 557,12 грн 1 689 879,98 грн х 1,5 % х 200 % х 0,8).

4) Результат нового розгляду для кожної сторони.

Позивач в апеляційному і касаційному порядку домагався стягнення ще 844 940 грн. За результатами нового розгляду суд стягнув на його користь 479 046,75 грн, тобто навіть менше, ніж відповідно до скасованого рішення. Отже, остаточно скарги позивача не задоволено, і судовий збір за їх подання (15 208,92 грн і 20 278,56 грн) несе позивач.

Відповідач домагався зменшення стягнутої з нього суми. За результатами нового розгляду ця сума зменшилася з 844 940 грн до 479 046,75 грн, тобто на 365 893,25 грн. У цій частині скарги відповідача остаточно вирішено на його користь. У частині відмови в позові (844 940 грн) рішення від 18.11.2025 вже було ухвалене на користь відповідача, тому судовий збір за оскарження цієї частини йому не відшкодовується.

Отже, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 15 367,52 грн судового збору, з яких:

за подання апеляційної скарги 6 586,08 грн (14 762,03 грн х (365 893,25 грн / 820 112,58 грн));

за подання касаційної скарги 8 781,44 грн (365 893,25 грн х 1,5 % х 200 % х 0,8).

Решту судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг несе відповідач.

5) Апеляційна скарга на ухвалу від 11.11.2025.

Судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги на ухвалу від 11.11.2025, розподілу не підлягає. Відповідно до ухвали Західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 цю скаргу повернуто скаржнику, тому сплачена сума повертається за клопотанням платника (ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

4.2.2. Витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на оплату послуг адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, сплаченої або яка має бути сплачена відповідною стороною або третьою особою (ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує пов`язаність цих витрат із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність їх розміру до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань (ч. 5 ст. 129 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 щодо застосування ст. 126, 129 ГПК України виснувала, що господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, якщо, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, дійде висновку, що такі витрати не мали характеру необхідних, а також не є розумними та співмірними з предметом спору.

Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Відшкодуванню підлягають лише ті витрати, які мають характер необхідних, були фактично здійснені та є розумними і виправданими (рішення Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України (заява № 19336/04); постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Відповідач подав Договір, акти наданих послуг із детальним описом робіт, ордери. Зазначені витрати пов`язані з розглядом цієї справи. Витрати під час нового розгляду справи (16 000 грн) не перевищують попереднього (орієнтовного) розрахунку, наведеного у відзиві (42 000 грн), а витрати в суді касаційної інстанції (25 000 грн) розрахунку, наведеного в касаційній скарзі (30 000 грн) (ч. 6 ст. 129 ГПК України). Вартість послуг, наданих під час нового розгляду справи, визначено в акті від 22.10.2026 фіксованою сумою за весь обсяг послуг (10 годин), що в середньому становить 1 600 грн за годину.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що акт від 22.10.2026 № 22/07-3/61 не підписаний сторонами. Акт подано як окремий електронний документ, підписаний електронними підписами голови правління відповідача Фадєєва С. С. (22.10.2026) і адвоката Футерка В. Л. (23.10.2026), що підтверджує протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 23.10.2026. Так само підписано акт від 29.05.2026 № 22/07-3/53 (протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 30.05.2026).

Відсутність доказів оплати послуг не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат, оскільки витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (ч. 2 ст. 126 ГПК України; постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Відсутність в актах вартості кожної послуги не перешкоджає оцінці витрат: сторони погодили фіксовану вартість усього обсягу послуг (п. 4.6 Договору), а акти містять детальний опис робіт, що відповідає ч. 3 ст. 126 ГПК України. Обґрунтований розмір витрат суд визначає з урахуванням змісту і обсягу кожної послуги.

Щомісячна оплата правничої допомоги за п. 4.1 Договору не виключає відшкодування витрат у цій справі, оскільки сторони Договору погодили послуги, зазначені в актах, як додаткові, вартість яких не охоплюється базовою ставкою (абз. 2 п. 4.1 Договору, п. 3 актів).

Доводи позивача про те, що до витрат включено складення відзиву на позовну заяву (4 години), а також його посилання на акт від 28.09.2026 і на суму витрат 14 000 грн суд не враховує, оскільки вони не стосуються витрат, про відшкодування яких просить відповідач. Відповідач просить відшкодувати витрати, підтверджені актом від 22.10.2026 № 22/07-3/61 на суму 16 000 грн і актом від 29.05.2026 № 22/07-3/53 на суму 25 000 грн. Послуги зі складення відзиву на позовну заяву в цих актах немає, а акта від 28.09.2026 відповідач не подавав.

Не погоджується суд і з тим, що справа не є складною: спір розглянули суди трьох інстанцій, справа перебувала на новому розгляді, під час якого суд досліджував питання строків виконання робіт, порядку приймання робіт, прострочення кредитора і зменшення неустойки. Участь представника в судових засіданнях є представництвом інтересів клієнта в суді, тобто видом правничої допомоги (ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не організаційною дією. Доводи позивача про можливість участі представника відповідача в режимі відеоконференції не свідчать про надмірність цих витрат: адвокат і суд перебувають в одному місті, а час, зазначений в акті з урахуванням дороги та очікування, є незначним (від 0,5 до 1,5 години на засідання).

Оцінюючи обґрунтованість, співмірність та необхідність кожної з послуг, наданих під час нового розгляду справи (відповідно до акта від 22.10.2026 № 22/07-3/61 на суму 16 000 грн за 10 годин роботи), суд виходить із того, що сторони Договору погодили фіксовану вартість цього етапу послуг, проте для цілей розподілу витрат суд використовує наведений в акті детальний опис та витрачений час (у середньому 1 600 грн/год) як критерій для пропорційного зменшення суми у разі визнання окремих послуг непов`язаними, надмірними або недоведеними.

1) Складення додаткових пояснень від 03.08.2026 і клопотання про постановлення окремої ухвали (3,5 години).

Пояснення від 03.08.2026 стосувалися суті спору і суд їх врахував. Клопотання про постановлення окремої ухвали відповідач у судовому засіданні 04.09.2026 не підтримав, і суд залишив його без розгляду, тому витрати на його складення не мали характеру необхідних. Оскільки акт не розмежовує час на ці два документи, суд, виходячи з принципів розумності та співмірності, визнає обґрунтованими витрати в розмірі 4 000 грн (що пропорційно відповідає 2,5 год необхідної роботи).

2) Складення та подання додаткових пояснень від 01.09.2026 (1 година).

У цих поясненнях відповідач деталізував позицію щодо заявлених клопотань, тому суд визнає цю послугу обґрунтованою та оцінює її у 1 600 грн.

3) Дослідження письмових пояснень позивача від 12.10.2026 (0,5 години). Ця дія є невід`ємною частиною підготовки до судового засідання 14.10.2026, у якому суд прийняв ці пояснення, тому вона поглинається участю у відповідному засіданні і окремому відшкодуванню не підлягає

4) Участь у судових засіданнях 04.08.2026, 02.09.2026, 01.10.2026, 14.10.2026 та 19.10.2026 (загалом 4,5 години з урахуванням часу на дорогу та очікування).

Відповідно до сталої практики Верховного Суду (зокрема, постанови від 25.05.2021 у справі № 910/17593/20), час, витрачений адвокатом на дорогу до суду та очікування засідань, за загальним правилом не є професійною правничою допомогою в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і не підлягає компенсації за рахунок іншої сторони. Зважаючи на те, що робоче місце адвоката і суд знаходяться в одному населеному пункті, об`єктивної необхідності у значних витратах часу на дорогу не було.

Оцінюючи фактичну тривалість та процесуальне значення засідань, суд враховує, що засідання 04.08.2026 та 01.10.2026 мали суто організаційний характер (відкладення розгляду та продовження строків). Засідання 02.09.2026 тривало 39 хвилин і стосувалося вирішення процесуальних клопотань. Засідання 19.10.2026 тривало 3 хвилини і полягало виключно у проголошенні вступної та резолютивної частин рішення. Хоча присутність на проголошенні є процесуальним правом сторони, з огляду на доступність тексту рішення в підсистемі "Електронний суд", покладення витрат за фізичне прибуття адвоката до суду виключно на ці 3 хвилини на іншу сторону є надмірним. Водночас засідання 14.10.2026, де справа розглядалася по суті (близько 1 години), вимагало активної професійної участі. З урахуванням фактичного часу, безпосередньо проведеного представником у засіданнях (без урахування дороги та очікування), пропорційним, розумним та співмірним розміром компенсації за представництво у суді під час нового розгляду справи суд визначає 2 500 грн.

5) надання клієнту інформації про хід розгляду справи (0,5 години) не є правничою допомогою, пов`язаною з розглядом справи в суді, а належить до відносин адвоката і клієнта, тому відшкодуванню за рахунок іншої сторони не підлягає.

Отже, обґрунтований розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу під час нового розгляду справи становить 8 100 грн (4 000 грн + 1 600 грн + 2 500 грн).

Оцінивши послуги, надані в суді касаційної інстанції (за актом від 29.05.2026 № 22/07-3/53 на суму 25 000 грн), суд зазначає таке.

1) Складення та подання касаційної скарги є основною та найбільш змістовною послугою на цій стадії. Враховуючи обсяг підготовленого документа, скасування Верховним Судом попередніх рішень за цією скаргою, а також те, що адвокат був обізнаний з матеріалами справи з попередніх інстанцій, суд визнає обґрунтованою вартість цієї послуги в розмірі 8 000 грн.

2) Дослідження касаційної скарги позивача охоплюється складенням відзиву на неї і окремому відшкодуванню не підлягає.

3) Складення та подання відзиву на касаційну скаргу позивача суд визнає обґрунтованим та необхідним для захисту інтересів відповідача і погоджується з вартістю 4 500 грн.

4) Очікування на участь у судовому засіданні 26.05.2026 в режимі відеоконференції (2,5 години).

Відповідно до матеріалів касаційного провадження та постанови Верховного Суду від 26.05.2026, представник відповідача участі в засіданні не брав. Відповідач не подав суду жодних належних доказів (електронних звітів, скріншотів з підсистеми ВКЗ, логів підключення тощо), які б достовірно підтверджували факт авторизації адвоката в підсистемі "Електронний суд" та його фактичне перебування в режимі очікування з`єднання з судом касаційної інстанції протягом заявлених 2,5 годин. За недоведеності факту надання цієї послуги заявлені витрати відшкодуванню не підлягають.

Отже, обґрунтований розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції становить 12 500 грн (8 000 грн + 4 500 грн).

Загальний обґрунтований розмір витрат за обома актами складає 20 600 грн (8 100 грн + 12 500 грн).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України).

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Доводи позивача про те, що спір виник унаслідок неправильних дій відповідача, суд відхиляє. Застосування ч. 9 ст. 129 ГПК України є правом, а не обов`язком суду. Хоча відповідач прострочив виконання робіт, суд відмовив у задоволенні позову в сумі 1 210 833,23 грн, з яких у сумі 731 786,49 грн у зв`язку з необґрунтованим нарахуванням позивачем неустойки за порушення строків окремих етапів робіт і з 10.11.2023, що суперечить умовам Договору з урахуванням висновків Верховного Суду, а в сумі 479 046,74 грн у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача про зменшення неустойки. Отже, у цій частині захист відповідача був ефективним, а підстав покладати на нього всі судові витрати немає.

Зменшення судом неустойки не свідчить про необґрунтованість позовних вимог у цій частині: суд визнав обґрунтованим нарахування позивачем неустойки в сумі 958 093,49 грн, а відмова у стягненні 479 046,74 грн зумовлена зменшенням неустойки з підстав, передбачених ч. 3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України. Тому, як і судовий збір (п. 4.2.1 цього рішення), витрати відповідача на професійну правничу допомогу суд розподіляє пропорційно до частини позовних вимог, визнаних необґрунтованими (731 786,49 грн), а не до всієї суми, у стягненні якої відмовлено, як просить відповідач (п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України). Так само суд розподіляє і витрати в суді касаційної інстанції: у разі направлення справи на новий розгляд судові витрати розподіляються з урахуванням остаточного результату вирішення спору.

Отже, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають 8 920,63 грн витрат на професійну правничу допомогу (20 600 грн х (731 786,49 грн / (958 093,49 грн + 731 786,49 грн))).

Підстав для зменшення цих витрат на 99,9 % або на 100 %, як просив позивач, суд не вбачає. Відсутність у позивача вимоги про відшкодування власних витрат на правничу допомогу не є критерієм, визначеним ч. 4 ст. 126, ч. 5 7, 9 ст. 129 ГПК України.

5. Висновки суду.

5.1. На відповідача покладається 11 497,12 грн судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

5.2. На позивача покладається 24 288,15 грн судових витрат відповідача, з яких 15 367,52 грн судовий збір за подання апеляційної і касаційної скарг, 8 920,63 грн витрати на професійну правничу допомогу.

5.3. Судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційної і касаційної скарг, покладається на позивача.

Судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної і касаційної скарг, у решті покладається на відповідача.

5.4. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 11 ст. 129 ГПК України).

Оскільки на позивача покладено більшу суму судових витрат, суд зобов`язує його сплатити відповідачу різницю 12 791,03 грн (24 288,15 грн 11 497,12 грн), з яких 3 870,40 грн судовий збір (15 367,52 грн 11 497,12 грн), 8 920,63 грн витрати на професійну правничу допомогу. Від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат сторони звільняються.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244, 254, 256, 257 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (просп. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065; ідентифікаційний код 42795490) на користь Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" (вул. Академіка Сахарова, буд. 23, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 05782912; рахунок НОМЕР_1 в АТ АКБ "Львів") 12 791,03 (дванадцять тисяч сімсот дев`яносто одна гривня 03 копійки) судових витрат, з яких 3 870,40 грн судовий збір, 8 920,63 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.11.2026.

Суддя О. В. Малєєва