Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/993/26
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Давидюка В.К.
секретар судового засідання: Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Універсальна"
до Військової частини НОМЕР_1
про стягнення 200 000,00 грн.
Процесуальні дії у справі.
Приватне акціонерне товариство" Страхова компанія" Універсальна" звернулося до суду з позовом про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 200000 грн. завданих збитків у порядку суброгації.
Ухвалою від 17.08.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 24 вересня 2026.
07.09.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про продовження Військовій частині НОМЕР_1 строку на подання відзиву та доказів.
Розгляд справи №906/993/26, призначеної на 24.09.2026 о 11:00, не здійснювався, оскільки 24.09.2026 з 03 год. 36 хв. у Житомирській області оголошено сигнал "Повітряна тривога".
Ухвалою суду від 24.09.2026 призначено судове засідання на 15 жовтня 2026.
12.10.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли:
- відзив на позовну заяву (а.с. 72-104);
- заява про застосування строку позовної давності (а.с. 59-71);
- клопотання про розгляд справи без участі представника Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 105-106).
Суд долучив вищевказані документи до матеріалів справи.
Ухвалою від 15.10.2026 суд продовжив строк розгляду справи по суті на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та відклав розгляд справи по суті на 03 листопада 2026.
16.10.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 114-117).
02.11.2026 від через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив).
Сторони повноважних представників у судове засідання 03.11.2026 не направили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду до електронних кабінетів. Відповідач у клопотанні від 12.10.2026 просив суд здійснювати розгляд справи без його участі.
Виклад позицій учасників судового процесу.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03.11.2020 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" та ТОВ "Альфа-Лізинг Україна" було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3000/364/004617. Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем вантажним "JAC", державний номерний знак " НОМЕР_2 ". У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. 26.11.2022 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Land Rover", номерний знак " НОМЕР_3 " не дотримався дистанції та не дотримав безпечної швидкості руху здійснив зіткнення з автомобілем марки "JAC", державний номерний знак " НОМЕР_2 ".
Позивач вважає, що оскільки виплатив страхове відшкодування страхувальнику, то до нього відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки. Водночас, у відповідача, як власника транспортного засобу "Land Rover" номерний знак " НОМЕР_3 ", виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки у розмірі 200 00,00грн у порядку суброгації.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив. Пояснив, що дійсно, станом на 26.11.2022 військовослужбовець ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 . Згідно рапорту, молодшому сержанту ОСОБА_1 було надано дозвіл на виїзд за межі гарнізону з 24.11.2022 (з 08:00 до 08.00год. 28.11.2022. для вирішення соціально-побутових питань. 26.11.2022 до військової частини надійшла доповідь по факту травмування внаслідок ДТП молодшого сержанта ОСОБА_1 на автомобілі, "Land Rover" з реєстраційним номером " НОМЕР_3 " республіки Литва, який перебував у його користуванні та не значився по обліках військової частини НОМЕР_1 . Вказані обставини, на думку відповідача, підтверджуються: постановою заступника начальника слідчого відділення ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 27 травня 2023 року про закриття кримінального провадження №12022181140000212 від 26.11.2022; ухвалою слідчого судді Корецького районного суду Рівненської області від 29 листопада 2022 року у справі № 563/1443/22 про накладення арешту на автомобіль марки "Land Rover" д.н.з. НОМЕР_3 , який перебував у користуванні гр. ОСОБА_1 ; матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 за фактом травмування внаслідок ДТП військовослужбовця ОСОБА_1 . Вважає, що оскільки ВЧ НОМЕР_1 не є володільцем джерела підвищеної небезпеки у розумінні ст. 1187 ЦК України, позовні вимоги з відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП за участю ОСОБА_1 , заявлені в порядку суброгації є безпідставними. Військова частина НОМЕР_1 є неналежним позивачем у даному спорі.
У заяві від 12.10.2026 відповідач просив суд застосувати строки позовної давності звернення до суду.
Позивач у відповіді на відзив вказав, що ним не пропущено строк звернення до суду. Вважає, що постанова про закриття кримінального провадження та ухвала слідчого судді є належними і допустимими доказами факту скоєння ДТП та наявності вини водія ОСОБА_1 у заподіянні майнової шкоди майну потерпілого (страхувальника).
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 8 ч. 2 ст.16 ЦК України).
Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно із ч. 1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Нормами ч. 1 ст.979 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.
Згідно з ст.980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (п. 50 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про страхування").
Згідно з п. 59 ч.1 ст.1 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 92 Закону України "Про страхування" страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За змістом ч. 1 ст. 108 Закону України "Про страхування" страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.
Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки (ч. 2 ст. 108 Закону України "Про страхування").
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, є правовідносинами суброгації, тобто переходу до страховика права вимоги, яке потерпіла особа мала до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.
Законодавчими приписами врегульовано правовідносини суброгації (від лат. "subrogare" - заміщення, обрання взамін), яка є одним із видів уступки права, що полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов`язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.
Так, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Вказана правова позиція викладена в п.70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц .
Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №910/18279/19.
Отже, з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених позивачем підстав позову, для вирішення цього спору необхідним є встановлення обставин щодо особи, яка керувала транспортним засобом під час дорожньо-транспортної пригоди, її правового зв`язку з відповідачем, факту перебування такої особи у трудових відносинах із відповідачем та виконання нею трудових (службових) обов`язків під час дорожньо-транспортної пригоди, а також правової підстави володіння відповідачем транспортним засобом.
Суд встановив, що 03.11.2020 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" та ТОВ "Альфа-Лізинг Україна" було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3000/364/004617. Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобіль вантажний "JAC", державний номерний знак " НОМЕР_2 ". У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування (а.с. 12-21)
26.11.2022 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Land Rover", номерний знак " НОМЕР_3 " на іноземній реєстрації, не дотримався дистанції та не дотримав безпечної швидкості руху, здійснив зіткнення з автомобілем марки "JAC", державний номерний знак " НОМЕР_2 " і в подальшому автомобіль "Land Rover" під керуванням гр. ОСОБА_1 здійснив зіткнення із службовим автомобілем УПП в Рівненській області марки "Mitsubishi Qutlender № 114640.
За вказаним фактом ДТП було відкрите кримінальне провадження №12022181140000212 від 26.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КПК України.
Постановою заступника начальника слідчого відділення поліції №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 27.05.2023, кримінальне провадження №12022181140000212 від 26.11.2022 закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КПК України (а.с. 21 (на звороті)-24).
10.01.2025 ПАТ "Страхова компанія" Універсальна"здійснило страхове відшкодування у розмірі 200 000,00грн (а.с. 32 (на звороті) та звернулося з даним позовом до суду про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 збитків у розмірі 200 000,00грн у порядку суброгації.
Під час розгляду справи суд встановив, що матеріали справи не містять належних доказів того, що транспортний засіб "Land Rover", номерний знак " НОМЕР_3 ", на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у власності відповідача або знаходився у його володінні на іншій правовій підставі.
При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач наголошував, що автомобіль "Land Rover" перебував на іноземній реєстрації (реєстраційний номер "JGM730" республіки Литва), ніколи не належав Військовій частині НОМЕР_1 на будь-якому правовому титулі, не перебував на штатно-посадовому обліку, балансі чи оперативному управлінні, не передавався частині як гуманітарна допомога чи волонтерська підтримка через акти приймання-передачі.
Зазначених обставин позивач не спростував.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджено правовий зв`язок між відповідачем та транспортним засобом "Land Rover", номерний знак " НОМЕР_3 ", а відтак відсутні належні та достатні докази того, що саме відповідач є особою, відповідальною за завдану шкоду. За таких обставин перехід до позивача права вимоги в порядку суброгації саме до відповідача не підтверджений.
Приписами статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оскільки позивачем не доведено наявності у відповідача обов`язку з відшкодування шкоди, позовні вимоги про стягнення коштів у порядку суброгації є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Водночас, враховуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновувала, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, тобто суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. В разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Такі правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 лютого 2024 року у справі № 917/1173/22.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог по суті, питання застосування позовної давності не підлягає оцінці судом.
Судові витрати.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 06.11.26
Суддя Давидюк В.К.
Віддрукувати:
Судове рішення № 141263468, Господарський суд Житомирської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 906/993/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: