Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2026м. ДніпроСправа № 917/1508/26
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи
за позовом Селянського (фермерського) господарства ''ГРУНТОЗНАВЕЦЬ'',38362, Полтавська область, Миргородський район, с. Скибівщина, вул. Миру, 31, код ЄДРПОУ 24385909
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС", 49069, м. Дніпро, проспект Поля Олександра, 46, офіс 309, код ЄДРПОУ 44866277
про стягнення збитків
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Селянське (фермерське) господарство ''ГРУНТОЗНАВЕЦЬ'' звернулося до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС" про стягнення збитків у розмірі 82 117,83 грн та судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026 справу № 917/1508/26 передано на розгляд судді Мацко О.С.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд установив, що місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС" (49069, м. Дніпро, проспект Поля Олександра, 46, офіс 309).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.08.2026 справу №917/1508/26 за позовом Селянського фермерського господарства "Грунтознавець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс Трейдінг Солюшнс" про стягнення збитків у розмірі 82 117,83 грн передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області (49505, м. Дніпро, вул. Винниченка Володимира, буд. 1).
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026 справу № 917/1508/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2026 у справі №917/1508/26 позовну заяву Селянського фермерського господарства "Грунтознавець" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 300,00 грн.
02.09.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Селянського фермерського господарства "Грунтознавець" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані докази сплати судового збору у розмірі 300,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
17.09.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 917/1508/26 до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/28083/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2026 встановлено Селянському (фермерському ) господарству "ГРУНТОЗНАВЕЦЬ" 7 - ми дений строк для надання до суду своїх письмових пояснень на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
29.09.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення на клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі №917/1508/26.
29.09.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства "ГРУНТОЗНАВЕЦЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС" про стягнення 82 117,83 грн збитків відмовити повністю. Відповідач посилається на те, що до позову не додано податкових декларацій позивача з ПДВ за відповідні звітні періоди, додатків до них, витягів із системи електронного адміністрування ПДВ, даних інтегрованої картки платника, платіжних документів про фактичну сплату до бюджету більшої суми ПДВ чи бухгалтерських регістрів, які б показували конкретне збільшення податкових зобов`язань саме через дві спірні накладні, надані договір, платіжні інструкції, видаткова накладна та рішення контролюючого органу підтверджують господарську операцію і суму ПДВ у ціні, але не підтверджують фактичного вибуття 82 117,83 грн з майнової сфери позивача. Відповідач також зазначає про те, що позивач механічно прирівнює суму ПДВ, зазначену в ціні договору, до суми збитків, однак потенційний податковий кредит не є автоматично реальним збитком у тому самому розмірі, необхідно довести податковий результат у конкретних звітних періодах з урахуванням усіх податкових зобов`язань, іншого податкового кредиту, від`ємного значення та фактичних розрахунків із бюджетом, таких доказів позов не містить.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС" про зупинення розгляду справи №917/1508/26 до набрання законної сили рішенням у справі №160/28083/26.
06.10.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив в якій просить позов Селянського (фермерського) господарства "ГРУНТОЗНАВЕЦЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС" - задовольнити. Позивач обґрунтовує це тим, що відмова у реєстрації є рішенням контролюючого органу, не спростовує обов`язку відповідача вжити всіх залежних від нього заходів для належного виконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних та не усуває наслідків їх не реєстрації для позивача. Відповідно до позиції Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 07.06.2023 у справі №16/334/22, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни. Позивач також посилається на те, що станом на дату звернення до суду податкові накладні не зареєстровані, а позивач позбавлений можливості скористатися сумою ПДВ у розмірі 82 117,83 грн для зменшення своїх податкових зобов`язань, сам факт оскарження відповідачем рішень контролюючого органу не означає, що право позивача на податковий кредит фактично реалізоване або що негативні майнові наслідки нереєстрації податкових накладних відсутні, при цьому пункт 6.5 Договору прямо передбачає механізм компенсації позивачу у разі настання передбачених ним обставин та повернення отриманої компенсації у разі подальшої реєстрації податкової накладної, отже, умовами Договору вже передбачено механізм усунення можливого подвійного отримання позивачем відповідної суми.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
12.06.2025 між Селянським (фермерським) господарством ''ГРУНТОЗНАВЕЦЬ'' (далі -покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС" (далі - постачальник, відповідач) укладений договір поставки №33ПС25 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується в терміни, обумовлені Договором, поставляти (передавати у власність покупця) товар, а покупець зобов`язується приймати товар та здійснювати його оплату на умовах цього Договору.
Асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару, що поставляється за цим договором, зазначаються у Специфікаціях (додаток №1) та видаткових накладних, які є невід`ємними частинами цього договору (пункт1.2. договору).
Пунктом 4.1. договору визначено, що датою поставки товару вважається дата, вказана в первинному документі, а саме - в видатковій накладній, оформленій постачальником датою відвантаження товару з його складу та підписаній уповноваженими представниками обох сторін.
Згідно з пунктом 5.1. договору ціна товару, що постачається покупцю, є договірною і узгоджується сторонами для кожної позиції окремо шляхом підписання відповідної специфікації.
Оплата товару покупцем, за цим договором, здійснюється в національній валюті України, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у реквізитах цього договору (розділ 12). Порядок та строки оплати товару узгоджуються сторонами та зазначаються в специфікаціях (пункт 5.3. договору).
Пунктом 6.5. договору передбачено, що в разі, якщо податкові накладні (далі - ПН) складені постачальником з порушенням норм чинного законодавства України, в тому числі у випадку відсутності реєстрації ПН в ЄРПН в граничні строки, визначені Податковим кодексом України, що стало причиною позбавлення покупця права на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв`язку з виконанням цього договору, що, як наслідок, призвело до збільшення податкових обов`язків покупця з ПДВ, останній має право звернутись до постачальника з вимогою про повернення суми компенсації, рівної сумі ПДВ за відповідною ПН. Постачальник зобов`язаний виконати таку вимогу покупця протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту її отримання з відповідними підтверджуючими документами.
Якщо у подальшому така ПН буде зареєстрована постачальником в ЄРПН, покупець зобов`язується повернути постачальнику суму компенсації, вірну сумі ПДВ за такою ПН, протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту реєстрації відповідної ПН.
Договір набирає чинності з дати його укладення, вказаної в преамбулі цього договору, та діє до 31.12.2025 включно, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим договором (пункт 10.1 договору).
На виконання умов договору, відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до Договору), постачальник зобов`язався поставити Дизель-генератор DE-50 BDS на причепі загальною вартістю 492 707,00 грн, у тому числі ПДВ (20%) 82 117,83 грн.
Позивач повністю та належним чином виконав свої фінансові зобов`язання за договором, здійснивши оплату товару двома частинами:
- 12.06.2025 на підставі рахунку № 230 від 12.06.2025 платіжною інструкцією № 1134 було сплачено авансовий платіж у розмірі 80% від вартості товару, що становить 394 165,60 грн (у тому числі ПДВ 20% 65 494,27 грн). Дана оплата є першою подією для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ;
- 10.07.2025 платіжною інструкцією № 1364 здійснено остаточний розрахунок (20%) у сумі 98 541,40 грн (у тому числі ПДВ 20% 16 423,56 грн).
Факт передачі товару у власність покупця підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною від 08.07.2025 № 63.
Відповідач направив на реєстрацію ПН № 17 від 12.06.2025 та ПН № 3/Н від 08.07.2025.
Проте рішеннями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13823436/44866277 та № 13823434/44866277 від 15.06.2026 у реєстрації вказаних податкових накладних було відмовлено через надання платником податку копій документів складених/оформлених із порушенням законодавства.
Станом на дату подання цього позову податкові накладні не зареєстровані, граничний строк для реєстрації ПН та включення їх до податкового кредиту позивача вичерпано.
22.06.2026 позивачем на адресу відповідача було складено Вимогу № 108 про відшкодування збитків у розмірі 82 117,83 грн.
23.06.2026 вказану вимогу було надіслано на юридичну адресу ТОВ "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС" рекомендованим листом Укрпошти з описом вкладення та повідомленням про вручення (трек-номер: 3760000351500). Проте 15.07.2026 поштове відправлення повернулося на адресу позивача із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Позивач вважає протиправною поведінку відповідача, оскільки у реєстрації податкових накладних відповідачу було відмовлено, відмова у реєстрації є рішенням контролюючого органу, що не спростовує обов`язку відповідача вжити всіх залежних від нього заходів для належного виконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних та не усуває наслідків їх не реєстрації для позивача.
Предметом спору у даній справі є стягнення збитків у розмірі 82 117,83 грн, завданих порушенням обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору поставки №33ПС25 від 12.06.2025, наявність/відсутність підстав для стягнення збитків, завданих порушенням обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів того, що договір поставки №33ПС25 від 12.06.2025 визнавався недійсним у судовому порядку.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абзац 8 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Стаття 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (підпункт 14.1.178.); податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (підпункт 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181).
Згідно із пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Право на податковий кредит має платник ПДВ у межах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду за всіма покупками, незалежно від напрямку їх використання (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до положень п. п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Наведеними нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом встановлено, що у реєстрації складених відповідачем податкових накладних від 12.06.2025 №17 на суму 394 165,60грн, в тому числі ПДВ 20 % - 65 694,27 грн та від 08.07.2025 №3 на суму 98 541,40 грн, в тому числі 20 % - 16 423,56 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Дані обставини відповідачем не спростовані.
Проте, відповідачем зазначено, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа №160/28083/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України про скасування рішень №13823436/44866277 і № 13823434/44866277 від 15.06.2026 та зобов`язання зареєструвати податкові накладні № 17 від 12.06.2025 і № 3 від 08.07.2025 датою їх подання. Станом на дату ухвалення рішення суду, справа №160/28083/26 ще не розглянута.
У Постановах Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 та Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
У постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала наступне: "10.1. Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.10.2. Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.10.3. Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".
Ураховуючи те, що у реєстрації податкових накладних від 12.06.2025 №17 на суму 394 165,60грн, в тому числі ПДВ 20 % - 65 694,27 грн та від 08.07.2025 №3 на суму 98 541,40 грн, в тому числі 20 % - 16 423,56 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених-оформлених із порушенням законодавства, суд доходить висновку про наявність протиправної поведінки у діях відповідача, оскільки з вини відповідача йому було відмовлено у реєстрації податкових накладних.
У Постанові Верховного Суду від 01.12.2023 року у справі № 926/3347/22 зазначено, що обов`язок доведення наявності збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками покладається на позивача. Чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи непроведення ним відповідної перевірки, оскільки права покупця у випадку порушення продавцем свого обов`язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може. Отже, обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 зазначила, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду ( частина четверта статті 236 ГПК України).
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статті 15,16 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач повністю перерахував відповідачу грошові кошти за товар на загальну суму 492 707,00 грн, у тому числі ПДВ 82 117,83 грн.
Відповідач встановленого Податковим кодексом України та пунктом 6.5. договору обов`язку щодо реєстрації та подання податкових накладних не виконав належним чином, у зв`язку з чим йому було відмовлено у реєстрації податкових накладних, відтак відповідач позбавив позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 82 117,83 грн, що спричинило для позивача збитки на вказану суму.
Вимогою від 22.06.2026 №108 про відшкодування збитків позивач просив відповідача сплатити відшкодування збитків на суму 82 117,83 грн. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді.
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа №160/28083/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України про скасування рішень №13823436/44866277 і № 13823434/44866277 від 15.06.2026 та зобов`язання зареєструвати податкові накладні № 17 від 12.06.2025 і № 3 від 08.07.2025 датою їх подання.
Проте, відповідачем не доведено відсутність вини у встановленому порушенні. Докази відшкодування позивачу заподіяної шкоди у розмірі 82 117,83 грн в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ураховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд вважає, що наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, а збитки, заподіяні внаслідок порушення податкового законодавства у розмірі 82 117,83 грн підлягають стягненню з відповідача.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (82 117,83 грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 25.07.2026 №1593 та від 01.09.2026 №1909.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 3 328,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства ''ГРУНТОЗНАВЕЦЬ'' до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС" про стягнення збитків задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС", 49069, м. Дніпро, проспект Поля Олександра, 46, офіс 309, код ЄДРПОУ 44866277 на користь Селянського (фермерського) господарства ''ГРУНТОЗНАВЕЦЬ'', 38362, Полтавська область, Миргородський район, с. Скибівщина, вул. Миру, 31, код ЄДРПОУ 24385909 збитки у розмірі 82 117,83 грн (вісімдесят дві тисячі сто сімнадцять гривень 83 копійки) та судовий збір у розмірі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 06.11.2026
Суддя О.В. Перова
Судове рішення № 141263374, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 917/1508/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: