Рішення № 141263273, 27.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026м. ДніпроСправа № 904/2079/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛИВАРНЯ", 51931, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, вул.Української Добровольчої Армії, буд.9а, офіс 415, код ЄДРПОУ 45122335

до GloryWinSun OLEKSANDR TUPYTSIA (NIP:7123445708, REGON:523815421, Республіка Польща, Люблінське воєводство, Люблінський повіт, гімна Любюлін, м.Люблін, вул.Вижинна, №37, кв.1, 20-560)

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Осадчий Ігор Михайлович, ордер №1542704 від 02.09.2026р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛИВАРНЯ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до GloryWinSun OLEKSANDR TUPYTSIA про стягнення заборгованості у розмірі 13 420,00 Євро та пеню у розмірі 1 637,24 Євро.

Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за Контрактом №09122024/1 від 09.12.2024р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 24.04.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.06.2026р. о 10:00год. Зазначено, що резервна дата наступного підготовчого засідання на 23.07.2026 о 10:00год.

При цьому, при прийнятті до розгляду позовної заяви, судом встановлено, що відповідач у справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору (ч. 2 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України).

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу (ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України).

У разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України).

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами (ч. 2 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України).

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, а рівно повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 (далі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 № 2052-ІІІ, із заявами та застереженнями. Польща являються підписантом зазначеної Конвенції.

Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (стаття 1 Конвенції).

Згідно з статтею 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до частини 2 пункту b) статті 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008 № 1092/5/54 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 25.03.2010 N 604/5/47), документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

Враховуючи, що Польща являється підписантом Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965, суд дійшов висновку, що про розгляд даної справи відповідача GloryWinSun OLEKSANDR TUPYTSIA належить повідомляти в порядку, передбаченому зазначеною Конвенцією.

У зв`зку з вищевикладеним, судові документи було надіслано до Центрального органу запитуваної Держави - Польщі (Ministry of Justice (Ministerstwo Sprawiedliwosci) Departament Wspolpracy Miedzynarodowej i Praw Czlowieka) для їх подальшого вручення відповідачу у справі. При цьому документи, що підлягали врученню відповідачу згідно з дорученням Господарського суду Дніпропетровської області, були складені в нотаріально засвідченому перекладі на польську мову.

У судове засідання з`явився представник позивача.

Суд вказує, що строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 23.07.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.09.2026р. о 11:30год.

У судове засідання з`явився представник позивача.

Ухвалою суду від 03.09.2026р. відкладено розгляд справи по суті на 27.10.2026р. о 10:00год.

У судове засідання з`явився представник позивача. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

09.12.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛИВАРНЯ" та GloryWinSun OLEKSANDR TUPYTSIA укладено Контракт №09122024/1 (а.с.18-21).

Відповідно до п.1.1. на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов`язується передати покупцеві право власності, а покупець зобов`язується прийняти товар, надалі Товар, його назва (опис), обсяг, ціна та кількість визначаються Специфікацією, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.1.2. покупець за Договором зобов`язаний оплатити товар відповідно до умов Договору, його розмитнення при імпорті.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що кінцевий пункт призначення товару вказується в специфікації на кожну поставку товара.

У пункті 2.1 визначено, що загальна сума Договору це сума Специфікацій, які є невід`ємною частиною договору.

У пункті 2.2. сторони дійшли згоди, що продавець постачає продукти згідно з умовами, викладеними в специфікаціях та рахунках-фактурах (Інкотермс 2020).

Датою поставки вважається дата отримання Товару покупцем (або його представником) у місці поставки, проставлена в транспортній накладній (п.2.3.).

Згідно з п.3.3. товар супроводжується такими транспортними документами в оригіналі:

- Інвойс 2 прим.;

- Товарно-транспортна накладна (CMR);

- Пакувальний лист із зазначенням нетто, маси брутто та кількості місця для кожної позиції 2 примірники;

- Сертифікат якості;

- Сертифікат ЕВРО-1.

Відповідно до п.4.1.-4.2. умови оплати вказуються окремо в кожній Специфікації. Покупець здійснює платежі на рахунок продавця. Усі платежі за цим Договором здійснюються в валюті, яка зазначена в специфікації до цього договору.

Згідно з п.7.3. у разі несплати вчасно, покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення за кожен день прострочення, за винятком перших двох тижнів, які вважаються пільговим періодом.

Пунктом 9.3. сторони погоди, що це Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх договірних зобов`язань.

Сторони до контракту уклали Специфікацію на придбання наступного товару (а.с.23):

- ASH Дріб сталевий S 110 (HRS 55-62) AMS 2431 у кількості 1000,00кг на суму 660,00 євро;

- ASH Дріб сталевий S 230 (HRS 55-62) AMS 2431 у кількості 1000,00кг на суму 660,00 євро;

- Дріб сталевий колотий GH 18 (SAE J 444) у кількості 1000,00кг на суму 620,00 євро;

- Дріб сталевий колотий GP 18 (SAE J 444) у кількості 2000,00кг на суму 1300,00 євро;

- Дріб сталевий колотий GH 40 (SAE J 444) у кількості 5000,00кг на суму 2800,00 євро;

- Дріб сталевий колотий GH 50 (SAE J 444) у кількості 6000,00кг на суму 3720,00 євро;

- Дріб сталевий S 930 (SAE J 444) у кількості 2000,00кг на суму 1220,00 євро/

Загальна сума: 13 420,00 Євро.

Відповідно до п.2 Специфікації, розрахунки за товар за цим Додатком здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок продавця відповідно до таких умов:

- 100% від загальної вартості товару покупець сплачує протягом 30 календарних днів з дати отримання вантажу;

Термін відвантаження: Жовтень 2025р. (п.3 Специфікації).

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору, 31.10.2025р. позивачем здійснено поставку товару. Даний факт підтверджується відміткою про отримання товару фірмою GloryWinSun OLEKSANDR TUPYTSIA 31.10.2025р. у Міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №454998 (а.с.27).

На виконання п.3.3. договору, разом з поставленим товаром були передані документи, зокрема:

- Інвойс (рахунок-фактура №2710PL-2 від 27.10.2025р.);

- Товарно-транспортна накладна (CMR) №454998;

- Пакувальний лист (відвантажувальною специфікацією) із зазначенням нетто, маси брутто та кількості місця для кожної позиції;

- Сертифікат якості товару від 27.10.2025 №№1529, 1530, 1531,1532, 1533, 1534, 1535, 1536;

- Сертифікат ЕВРО-1 №А110.108610 від 27.10.2025.

Утім, в порушення умов Специфікації, відповідач оплату за поставлений товар у встановлений строк не здійснив.

26.11.2025р. позивач звернувся через електронну пошту до відповідача, в якому нагадував, що 1 грудня 2025 спливає строк оплати з поставлену продукцію у сумі 13 420,00 Євро (а.с.40).

Листом від 01.12.2025р. відповідач повідомив, що не може здійснити платіж у зв`язку із заборгованістю з боку ключових клієнтів. Зазначали, що протягом трьох днів надасть конкретну дату оплати (а.с.41).

18.12.2025р. позивачем отримано гарантійний лист від відповідача, в якому зазначалось, що у компанії виникли тимчасові труднощі, пов`язані зі збором дебіторської заборгованості з боку контрагентів, що унеможливлює своєчасне виконання платіжних зобов`язань. Цим листом підтверджували та гарантували, що повний розрахунок за поставлений товар згідно з чинним договірними зобов`язаннями буде здійснено не пізніше 20 лютого 2026 року (а.с.42).

В подальшому позивачем надіслано лист на електрону пошту відповідача, в якому просили підтвердити чинність даних термінів розрахунку.

Оскільки відповідачем так і не було сплачено заборгованість за поставлений позивачем товар, останній звернувся до суду з даною позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13 420,00 Євро та пеню в розмірі 1 637,24 Євро.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У пункті 8.2. Контракту №09122024/1 від 09.12.2024р. визначено, що у разі, якщо суперечка не може бути вирішена шляхом переговорів, вона передається на розгляд до господарського суду за місцем позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

За приписами ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно положень ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2 Специфікації сторони дійшли згоди, що розрахунки за товар за цим Додатком здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок продавця відповідно до таких умов:

- 100% від загальної вартості товару покупець сплачує протягом 30 календарних днів з дати отримання вантажу.

Матеріалами справи підтверджено, що 31.10.2025р. позивачем здійснено поставку товару на суму 13 420,00Євро. На міжнародній товарно-транспортній накладній міститься відмітка відповідача про отримання товару.

Отже, з врахуванням умов Договору, оплата за товар повинна була бути здійснена до 30.11.2025.

Доказів вчасної оплати товару відповідачем не надано.

Крім того позивач нарахував та просить до стягнення пеню у розмірі 1 637,24 Євро за період з 15.12.2025р. по 15.04.2026.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

За приписами ч. 2 ст. 343 ГК України, який втратив чинність 28.08.2025, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Законом України №4196-IX від 09.01.2025 ч. 3 ст. 549 ЦК України доповнено новим абзацом, відповідно до якого боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 у справі №910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.7.3. Договору у разі несплати вчасно, покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення за кожен день прострочення, за винятком перших двох тижнів, які вважаються пільговим періодом.

Судом враховується, що у спірних правовідносинах, відповідачем і боржником є нерезидент, іноземна компанія, а тому на ці правовідносини поширюється спеціальне законодавство України - - Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", який регулює порядок розрахунків в іноземній валюті та поширює свою дію на правовідносини щодо нарахування штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Положення чинного законодавства хоча і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов`язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов`язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи, що валютою розрахунків в контракті виступає євро, суд доходить висновку, що і усі платежі за контрактом (у тому числі і нарахування та сплата штрафних санкцій) слід здійснювати саме у цій валюті. Відтак, сума штрафу підлягає стягненню у валюті договору.

Висновок про можливість ухвалення судом рішення про стягнення штрафних санкцій в іноземній валюті узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду України, викладеними у постановах від 04.07.2018р. у справі №761/12665/14-ц, від 16.01.2019р. у справах №373/2054/16-ц та №464/3790/16-ц.

Судом зважається на позицію Великої Палати Верховного Суду України у постанові від 04.07.2018р. у справі №761/12665/14-ц щодо можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, згідно якої зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, вносить двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України не вважається належним виконанням.

При перевірці розрахунку пені судом помилок не виявлено, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 11 592,26грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з GloryWinSun OLEKSANDR TUPYTSIA (NIP:7123445708, REGON:523815421, Республіка Польща, Люблінське воєводство, Люблінський повіт, гімна Любюлін, м.Люблін, вул.Вижинна, №37, кв.1, 20-560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛИВАРНЯ", 51931, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, вул.Української Добровольчої Армії, буд.9а, офіс 415, код ЄДРПОУ 45122335 заборгованість за поставлений та неоплачений товар за Контрактом від 09.12.2024 №09122024/1 в розмірі 13 420,00 Євро та пеню в розмірі 1 637,24 Євро.

Стягнути з GloryWinSun OLEKSANDR TUPYTSIA (NIP:7123445708, REGON:523815421, Республіка Польща, Люблінське воєводство, Люблінський повіт, гімна Любюлін, м.Люблін, вул.Вижинна, №37, кв.1, 20-560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛИВАРНЯ", 51931, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, вул.Української Добровольчої Армії, буд.9а, офіс 415, код ЄДРПОУ 45122335 судовий збір у розмірі 11 592,26грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.11.2026

Суддя С.П. Панна