Рішення № 141263245, 27.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026м. ДніпроСправа № 904/3839/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, код ЄДРПОУ 26510514

до відповідача-1: фізичної особи-підприємця Сітнікова Сергія Михайловича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", 49098, м. Дніпро, вул. Прогресивна, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 41945510

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 04052092

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради, 49000, м. Дніпро, просп. Лесі Українки, буд. 55, код ЄДРПОУ 21927416

про визнання недійсним договору

Представники сторін:

від позивача: Риженко Марина Сергіївна, самопредставництво

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Крюкова Дар`я Олександрівна, ордер №1141816 від 29.07.2022р.

від третьої особи-1: Риженко Марина Сергіївна, самопредставництво

від третьої особи-2: Марченко В`ячеслав Анатолійович, ордер № 1545461 від 09.09.2026р.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Сітнікова Сергія Михайловича та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", в якій просить визнати недійсним Договір на проведення рекламних кампаній від 23.03.2021 №11-230321, який укладено між ТОВ "ТЕТРАГРАММАТОН 7" та фізичною особою-підприємцем Сітніковим Сергієм Михайловичем.

Дніпровська міська рада обґрунтовує позовні вимоги тим, що договір № 11-230321 від 23.03.2021 нібито є фіктивним правочином у розумінні статті 234 Цивільного кодексу України.

Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про призначення експертизи.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 26.06.2026р. позовну заяву залишено без руху.

03.07.2026р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, а також уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 13.07.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.08.2026р о 14:00год.

28.07.2026р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивач пов`язує своє право на звернення до суду не з порушенням його прав оспорюваним правочином, а виключно з процесуальними наслідками розгляду судової справи №904/3376/22 та можливим результатом її вирішення. Крім того вказує, що оспорюваний договір від 23.03.2021 № 11-230321 укладений між ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» та ФОП Сітніковим С.М. Дніпровська міська рада: - не є стороною договору; - не брала участі у його укладенні; - не набувала за ним будь-яких цивільних прав; - не несла за ним будь-яких цивільних обов`язків; - не здійснювала його виконання; - не здійснювала жодних розрахунків за договором; - не є кредитором чи боржником за спірним зобов`язанням. Відповідач звертає увагу, що Позивач не зазначає у позовній заяві жодного конкретного права Дніпровської міської ради, яке було б порушене саме укладенням договору №11-230321. Фактично у позовній заяві відсутня відповідь на ключове питання: яке саме право Дніпровської міської ради було порушено укладенням між ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» та ФОП Сітніковим С.М. договору від 23.03.2021? Відповідач вважає, що сам зміст позовної заяви свідчить про те, що Дніпровська міська рада не захищає власне порушене право, а намагається усунути правову підставу для стягнення збитків у справі № 904/3376/22 шляхом визнання недійсним договору, який був предметом дослідження у зазначеній справі. За таких обставин Позивач не довів ані факту порушення своїх прав договором від 23.03.2021 №11-230321, ані існування законного інтересу, який потребував би судового захисту саме шляхом визнання цього договору недійсним. Саме по собі посилання на можливі бюджетні наслідки судової справи №904/3376/22 не створює у Дніпровської міської ради матеріально-правового інтересу в оспорюванні правочину, стороною якого вона ніколи не була. За таких обставин твердження Позивача про те, що ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» вже на момент укладення договору було обізнане про майбутню неможливість його виконання, є суто припущенням, яке не підтверджене жодним належним та допустимим доказом. Позивач не надав суду жодного доказу того, що станом на 23.03.2021 ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7»: - було повідомлено про підготовку рішень щодо демонтажу; - брало участь у їх підготовці; - мало інформацію про їх майбутнє прийняття; - знало про майбутню неможливість використання рекламних конструкцій; - діяло у змові з будь-якою особою щодо створення підстав для майбутнього судового спору; - мало будь-які домовленості з ФОП Сітніковим С.М. щодо укладення договору без наміру його виконання. Відповідач зазначив, що судовими рішеннями у справах №160/6846/21 та №160/10847/21, які набрали законної сили, встановлено протиправність рішень органів місцевого самоврядування, що стали безпосередньою причиною демонтажу рекламних конструкцій. Відповідач звернув увагу, що Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 у справі № 761/12692/17 окремо наголосив, що як наявність підстав для визнання правочину недійсним, так і факт порушення права або інтересу позивача повинні існувати саме на момент вчинення оспорюваного правочину. Відповідач зазначив, що всі наведені ним обставини стосуються подій, які виникли після укладення договору, а саме прийняття рішень Виконавчого комітету, демонтажу рекламних конструкцій, адміністративних спорів та розгляду справи №904/3376/22. Таким чином, Дніпровська міська рада не довела: - наявності порушеного права; - наявності охоронюваного законом інтересу; - факту порушення такого права або інтересу саме на момент укладення оспорюваного договору; - необхідності судового захисту такого права саме шляхом визнання договору недійсним. Задоволення позову не змінить правового становища Позивача у спірних правовідносинах, оскільки він не є стороною договору та ніколи не набував за ним прав або обов`язків. Таким чином, між обраним способом захисту та заявленою метою звернення до суду відсутній необхідний правовий зв`язок.

28.07.2026р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача - 2 надійшли заперечення на клопотання Дніпровської міської ради щодо призначення експертизи, в яких стверджує, що фактично доводи клопотання зводяться до припущення про те, що окремі документи могли бути виготовлені не в той час, який зазначений у них. Отже, предметом запропонованої експертизи є перевірка автентичності письмових доказів, а не встановлення обставин, які відповідно до статті 234 ЦК України характеризують фіктивний правочин. Однак ні у позовній заяві, ні у доданих до неї матеріалах Позивач не навів жодного належного доказу фальсифікації документів. На думку відповідача, подане Дніпровською міською радою клопотання не містить належного обґрунтування жодної із передбачених ст. 99 ГПК України умов, необхідних для призначення судової експертизи. Саме по собі припущення про можливе виготовлення документів в інший час не свідчить про існування обставин, які неможливо встановити без спеціальних знань, та не є достатньою підставою для призначення експертизи. Позивач не обґрунтував, чому встановлення обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, є неможливим без застосування спеціальних знань. Фактично клопотання Позивача зводиться до припущення про те, що договір від 23.03.2021 № 11-230321 та додатки до нього нібито могли бути створені пізніше зазначеної у них дати. При цьому жодного належного та допустимого доказу на підтвердження таких тверджень Позивач суду не надав. Зокрема, відсутні: - висновки спеціалістів; - докази монтажу або технічного втручання у документи; - суперечності у реквізитах; - невідповідності підписів; - невідповідності печаток; - будь-які об`єктивні дані, які б свідчили про можливе внесення змін до документів або невідповідність часу їх створення зазначеним датам.

29.07.2026р. через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, в якому також просить у задоволенні позовних вимог відмовити, у задоволенні клопотання про призначення судової-технічної експертизи відмовити, закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору.

31.07.2026р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на заперечення на клопотання щодо призначення експертизи у справі.

31.07.2026р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява свідка щодо відповіді на запитання ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» поставлені в порядку ст.90 ГПК України).

31.07.2026р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де вказує , що аналіз фактичних обставин свідчить про те, що відповідачі уклали договори на проведення рекламних кампаній із контрагентами цілком усвідомлюючи відсутність реального настання передбачених ними правових наслідків та без реального наміру забезпечити їх настання. Так, на момент укладення договорів ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» розуміли або повинні були розуміти, що виконання ними зобов`язань у передбаченому договорами обсязі є неможливим, а результати, визначені умовами договорів, не будуть досягнуті.

04.08.2026р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що Позивач не зазначає: - яке саме право існувало у нього на момент укладення договору; - яким чином цей договір безпосередньо порушив таке право; - чому порушення права виникло саме внаслідок укладення договору, а не внаслідок інших подій, які відбулися значно пізніше. Натомість усі доводи Позивача знову зводяться виключно до можливих бюджетних наслідків розгляду іншої судової справи. Зокрема, Позивач так і не зазначив, які саме належні та допустимі докази підтверджують: - відсутність у ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» наміру виконувати договір на момент його укладення; - відсутність такого наміру у ФОП Сітнікова С.М.; - наявність між сторонами попередньої домовленості щодо створення лише видимості господарських правовідносин; - існування спільного умислу сторін на укладення саме фіктивного правочину. При цьому у відповіді на відзив Позивач не спростував і тих обставин, на які звертав увагу Відповідач-2, а саме: здійснення сторонами претензійної роботи, застосування передбачених договором штрафних санкцій, їх часткову сплату, листування щодо виконання договору та інші докази, які підтверджують реальне існування договірних правовідносин. При цьому Позивач не спростував доводів Відповідача-2 про те, що договір був наданий Дніпровській міській раді ще під час розгляду справи № 904/3376/22, досліджувався судами усіх інстанцій та перебував у розпорядженні Позивача протягом кількох років до подання цього позову. Відповідач вказав, що у відповідь на зазначені доводи Позивач не навів належного правового обґрунтування причин свого звернення до суду лише у 2026 році. Замість спростування наведених у відзиві обставин Позивач обмежився загальними твердженнями про те, що перебіг позовної давності нібито пов`язується із моментом, коли йому стало відомо про порушення права, однак не пояснив, коли саме, за яких обставин та на підставі яких доказів таке порушення, на його думку, було виявлено. Так само залишилися без відповіді доводи про те, що протягом усього розгляду справи № 904/3376/22 Позивач не заявляв про фіктивність договору, не оспорював його чинність та не звертався із самостійним позовом про визнання його недійсним, хоча мав для цього всі процесуальні можливості. Позивач фактично не спростував жодної із ключових обставин, на які посилається Відповідач-2, а саме: - відсутності доказів спільного умислу сторін на укладення фіктивного правочину; - відсутності доказів обізнаності сторін договору про майбутній демонтаж рекламних конструкцій станом на момент укладення договору; - фактичного виконання сторонами спірного договору та реалізації передбачених ним правових наслідків; - відсутності у Дніпровської міської ради порушеного права чи законного інтересу, який підлягає захисту у даному спорі; - неналежності обраного Позивачем способу судового захисту; - пропуску строку звернення до суду.

04.08.2026р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшло клопотання про зобов`язання позивача надати відповіді на письмові питання в порядку ст. 90 ГПК України.

10.08.2026р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення, в яких просить залишити клопотання ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» про зобов`язання позивача надати відповіді на письмові питання в порядку ст. 90 ГПК України без задоволення.

10.08.2026р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення, де вказує, що пов`язаність сторін договорів у поєднанні з обставинами їх «виконання» (рекламні кампанії фактично не проводилися; одразу після повідомлення про неможливість виконання контрагенти синхронно заявили вимоги про сплату штрафних санкцій за весь період адресних програм) свідчить про те, що дійсною метою укладення цих договорів було не проведення рекламних кампаній, а штучне формування документального підґрунтя для заявлення багатомільйонних «збитків» до бюджету Дніпровської міської територіальної громади. Такі правочини мають ознаки фіктивності у розумінні ст. 234 ЦК України та вчинення правочину на шкоду третій особі.

10.08.2026р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на клопотання (помилково надіслано).

10.08.2026р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшла заява щодо заперечень Дніпровської міської ради на клопотання ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» про зобов`язання позивача надати відповіді на письмові запитання в порядку ст. 90 ГПК України.

10.08.2026р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшла заява, в якій просить суд:

- залишити без розгляду документ Дніпровської міської ради, поданий під назвою «Додаткові пояснення», як такий, що поданий поза межами встановленого ГПК України порядку подання заяв по суті справи та без дозволу суду, передбаченого ч. 5 ст. 161 ГПК України;

- не приймати до розгляду докази, вперше подані Дніпровської міською радою разом із зазначеними «Додатковими поясненнями», у зв`язку з їх поданням поза встановленим процесуальним порядком та за відсутності належного обґрунтування неможливості їх подання у встановлений строк відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України;

- не враховувати при вирішенні спору нові фактичні обставини та доводи, викладені Дніпровською міською радою у зазначених «Додаткових поясненнях», у частині, в якій вони не були наведені у позовній заяві та фактично спрямовані на доповнення або зміну підстав заявленого позову поза порядком, установленим ст. 46 ГПК України.

11.08.2026р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача-1 та представник відповідача-2 не з`явились, про місце, день та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 11.08.2026р. відкладено підготовче засідання на 01.09.2026р. о 10:30год.

В судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача-2, представник відповідача-1 не з`явився, про місце, день та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 01.09.2026р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 14.10.2026 року та відкладено підготовче засідання по справі на 14.09.2026р. о 14:00год.

Ухвалою суду від 01.09.2026р. залучено до участі у справі третіх осіб - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради.

03.09.2026р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 01.09.2026р.

10.09.2026р. через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-2 надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог.

14.09.2026р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.09.2026р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

14.09.2026р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

В судове засідання з`явилися представник позивача та представник третьої особи-2, представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-1 не з`явились, про місце, день та час судового засідання були повідомленні належним чином.

Ухвалою суду від 14.09.2026р. відкладено підготовче засідання на 14.10.2026р. о 11:00год.

12.10.2026р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по справі.

В судове засідання з`явилися представник позивача, представник відповідача-2, представник третьої особи-1 та представник третьої особи-2, представник відповідача-1 не з`явився, про місце, день та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 14.10.2026р. відмовлено у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про призначення експертизи. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.10.2026 о 09:15год.

В судове засідання з`явилися представник позивача, представник відповідача-2, представник третьої особи-1 та представник третьої особи-2, представник відповідача-1 не з`явився, про місце, день та час судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 27.10.2026р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

23.03.2021р. між ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» та фізичною особою-підприємцем Сітніковим Сергієм Михайловичем укладено договір на проведення рекламних кампаній № 11-230321 (а.с.16.-19,Т.1).

17.05.2021р. сторони уклали Адресну програму, яка є Додатком № 2 до договору № 11-230321 від 23.03.2021, відповідно до п.1 якої, термін проведення рекламної компанії: липень 2021р. по грудень 2022р.

Відповідно до Адресної програми від 17.05.2021р. сторонами визначено:

- місцезнаходження спеціальних конструкцій, площина;

- місто;

- тип спеціальної конструкції;

- розмір спеціальної конструкції;

- період рекламної компанії;

- одиниця виміру;

- кількість календарних одиниць (шт, послуг) за договором;

- вартість рекламної компанії, грн.;

- вартість наданих послуг за договором, грн.

Відповідно до п.2.1. договору, Виконавець зобов`язується надати послуги з проведення рекламної кампанії ЗАМОВНИКА згідно Адресної програми та інших доповнень до цього Договору, які складаються у вигляді додатків, додаткових угод до договору та є його невід`ємними частинами, а ЗАМОВНИК зобов`язується прийняти та оплатити ВИКОНАВЦЮ зазначені роботи (послуги). Кількість Адресних програм, які складаються у вигляді додатків, додаткових угод до договору та є його невід`ємними частинами, є необмеженою.

Згідно з п.2.3. договору, відомості про період розміщення рекламних матеріалів, місцезнаходження рекламних носіїв, їх розміри та сторони, кількість площин, вартість Рекламної кампанії, вказуються в Адресній програмі. Адресна програма є невід`ємною частиною цього Договору.

У пункті 3.1. договору встановлено, що Виконавець має право:

3.1.1. Вимагати своєчасного виконання зобов`язань за цим Договором.

3.1.2. У відповідності до вимог Закону України "Про рекламу" вимагати від ЗАМОВНИКА надання документальних підтверджень повноти та достовірності інформації, що міститься в рекламному матеріалі.

3.1.3. Вимагати від ЗАМОВНИКА надання контрольного макету в електронному вигляді до моменту підписання Адресної програми, яка є невід`ємною частиною цього Договору, чи за 5 календарних днів до дати проведення Ротації.

3.1.7. ВИКОНАВЕЦЬ має право відмовитись від розміщення або перенести строки розміщення у випадку, якщо види діяльності або товари, що рекламуються, підлягають обов`язковій сертифікації або їх виробництво чи реалізація вимагає наявності відповідних дозволу, ліцензії, а замовник не надав виконавцю копії таких сертифіката, дозволу, ліцензії, засвідчених у встановленому порядку (далі - супровідна документація). У цьому випадку штрафні санкції до ВИКОНАВЦЯ не застосовуються.

3.1.8. На письмову вимогу Органів надавати запитувану ними документацію та іншу інформацію за сюжетом реклами ЗАМОВНИКА, а також призупинити рекламну кампанію (зняти / заклеїти рекламний матеріал) на підставі рішення Органу про наявність в рекламі порушень законів України "Про рекламу", та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги до сюжету реклами. При цьому ВИКОНАВЕЦЬ негайно письмово повідомляє ЗАМОВНИКА щодо запитуваних Органом документів (інформації) за сюжетом реклами та / або щодо Замовника.

3.2.1.3. За дорученням ЗАМОВНИКА і при виконанні ним умов п. 3.4.1. Договору, розмістити (розклеїти) рекламний матеріал на заброньованих ЗАМОВНИКОМ робочих поверхнях спеціальних рекламних конструкцій у місцях, погоджених сторонами в Адресних програмах протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту початку рекламної кампанії, термін якої зазначений в Адресних програмах.

3.2.1.5. При виявленні будь-яких дефектів рекламного матеріалу в період підготовчих робіт до їх розміщення (розклеювання), а також у процесі розміщення (розклеювання) протягом 2 (двох) робочих днів повідомляти про це ЗАМОВНИКУ При цьому сторонами може складатися дефектний акт із зазначенням причин, що викликали дефект рекламного матеріалу та порядку його усунення.

3.2.1.8. Перше розміщення рекламного (поклейка чи монтаж) матеріалу протягом місяця на спеціальних конструкціях не оплачується Замовником. Послідуючі ротації реклами оплачуються Замовником додатково згідно рахунків Виконавця.

3.2.1.11. У 5-денний термін після закінчення календарного місяця направити ЗАМОВНИКУ акт виконаних робіт послуг, який складається ВИКОНАВЦЕМ в 2-х примірниках.

3.4.3. У такому ж порядку надаються документи на рекламовані товари послуги, що підлягають обов`язковій сертифікації або їхнє виробництво, реалізація і рекламування вимагають спеціального, дозволу, ліцензії. У будь-якому разі відповідальність перед третіми особами за ненадання (не своєчасне надання) Замовником відповідних спеціальних дозволів, сертифікатів, ліцензій, в тому числі згоди фізичної особи, несе Замовник.

Порядок розрахунків: оплата здійснюється ЗАМОВНИКОМ не пізніше ніж через 60 (шістдесят) днів після закінчення звітного місяця в якому проводилася рекламна кампанія на підставі рахунків фактур ВИКОНАВЦЯ (п.4.2. Договору).

Згідно з п.6.1. договору ВИКОНАВЕЦЬ висилає ЗАМОВНИКУ (за його запитом) Адресну програму з переліком вільних робочих поверхонь спеціальних конструкцій на запитуваний ЗАМОВНИКОМ період майбутньої рекламної кампанії, яка повинна бути розглянута ЗАМОВНИКОМ протягом 2 (двох) робочих днів. При відсутності вільних поверхонь, ВИКОНАВЕЦЬ письмово повідомляє ЗАМОВНИКА. При відборі вільних поверхонь ЗАМОВНИК зобов`язаний надати ВИКОНАВЦЮ якісно виконаний контрольний макет. Після закінчення відбору вільних поверхонь сторонами підписується Адресна програма до цього Договору.

У разі невиконання ВИКОНАВЦЕМ зобов`язань передбачених п.п. 3.2.1.3, 3.2.1.5. цього Договору, ВИКОНАВЕЦЬ сплачує ЗАМОВНИКУ штраф у розмірі 35% від вартості непроведеної рекламної кампанії за кожен випадок такого невиконання (п.7.1.3.).

У разі відмови ВИКОНАВЦЯ надати послуги з розміщення рекламної кампанії ЗАМОВНИКУ з будь яких причин, ВИКОНАВЕЦЬ сплачує ЗАМОВНИКУ штраф у розмірі 35% від вартості непроведеної рекламної кампанії, узгодженої Сторонами у відповідній Адресній програмі (п.7.1.4.).

Листом від 19.07.2021 № 24/190721 ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» повідомило ФОП Сітнікова С.М. про те, що ввечері 16.07.2021 було здійснено демонтаж рекламних конструкцій на яких розміщувалась реклама згідно з договором від 23.03.2021 № 11-230321 згідно з зазначеними у листі адресами (8 місць) та про наміри оскаржити такий демонтаж та здійснити повернення рекламних конструкцій (які перебували у той час у ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7»). У зв`язку з зазначеним, а саме оскільки ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» не має можливості виконати свої зобов`язання по договору на проведення рекламних кампаній, вони запропонували обрати рекламні площини на заміну серед вільних.

У відповідь на це, листом вих. № 2/2007 від 20.07.2021, ФОП Сітніков С.М. повідомив ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», що його не влаштовують інші з наявних місць для розміщення реклами та просив надати роз`яснення щодо строків усунення ситуації, яка виникла. Листом від 03.08.2021 №18-030821 ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» повідомило ФОП Сітнікова С.М. про те, що ними подано заяви до правоохоронних органів щодо вчинення злочину та позови до суду щодо демонтажу рекламних конструкцій на яких розміщувалась реклама згідно з договором від 23.03.2021 № 11-230321. У відповідь на це, листом від 01.09.2021 вих. №2/0109, ФОП Сітніков С.М. повідомив ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» про свою вимогу сплатити йому штраф у розмірі 35% від всієї вартості рекламної кампанії, відповідно до п. 7.1.4 Договору. А також повідомлено, що у разі відмови він буде вимушений відстоювати свої права у судовому порядку.

У листі від 30.09.2021 № 8-300921 ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» повідомило ФОП Сітнікова С.М. про наступне: «ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» розуміє Вашу позицію щодо виконання умов договору № 11-230321 від 23.03.2021 між ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» і ФОП Сітніковим Сергієм Михайловичем, викладену у листі № 2/0109 від 01 вересня 2021 р. ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» згідно з 7.1.4 Договору буде перераховано ФОП Сітніков Сергій Михайлович штраф у розмірі 35% від вартості непроведеної рекламної кампанії, узгодженої Сторонами в відповідній Адресній програмі».

Також, ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» долучили до матеріалів судової справи платіжне доручення про сплату штрафу за договором від 23.03.2021 № 11-230321.

26.07.2021р. сторони уклали Адресну програму, яка є Додатком № 4 до договору № 11-230321 від 23.03.2021, відповідно до п.1 термін проведення рекламної компанії: жовтень 2021р. по грудень 2022р.

Відповідно до Адресної програми від 26.07.2021р. сторонами визначено:

- місцезнаходження спеціальних конструкцій, площина;

- місто;

- тип спеціальної конструкції;

- розмір спеціальної конструкції;

- період рекламної компанії;

- одиниця виміру;

- кількість календарних одиниць (шт, послуг) за договором;

- вартість рекламної компанії, грн.;

- вартість наданих послуг за договором, грн.

Листом від 18.10.2021 16-181021 ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» повідомило ФОП Сітнікова С.М. про те, що 15.10.2021 було здійснено демонтаж рекламних конструкцій на яких розміщувалась реклама згідно з договором від 23.03.2021 № 11-230321 згідно з зазначеними у листі адресами (45 місць) та про наміри оскаржити такий демонтаж та здійснити повернення рекламних конструкцій (які перебували у той час у ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7»).

У зв`язку з зазначеним, а саме оскільки ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» не має можливості виконати свої зобов`язання по договору на проведення рекламних кампаній, вони запропонували обрати рекламні площини на заміну серед вільних.

У відповідь на це, листом вих. № 2/2010 від 20.07.2021, ФОП Сітніков С.М. повідомив ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», що його не влаштовують інші з наявних місць для розміщення реклами та просив надати роз`яснення щодо строків усунення ситуації, яка виникла. Листом від 28.10.2021 №18-281021 ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» повідомило ФОП Сітнікова С.М. про те, що ними подано заяви до правоохоронних органів щодо вчинення злочину та позови до суду щодо демонтажу рекламних конструкцій на яких розміщувалась реклама згідно з договором від 23.03.2021 № 11-230321.

У відповідь на це, листом від 10.11.2021 вих. №2/1011, ФОП Сітніков С.М. повідомив ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» про свою вимогу сплатити йому штраф у розмірі 35% від всієї вартості рекламної кампанії, відповідно до п. 7.1.4 Договору.

А також повідомлено, що у разі відмови він буде вимушений відстоювати свої права у судовому порядку.

Листом № 8-241121 від 24.11.2021р. ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», у відповідь на лист від 10.11.2021 вих. №2/1011, повідомило ФОП Сітнікова С.М. про наступне: «ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» розуміє Вашу позицію щодо виконання умов договору № 11-230321 від 23.03.2021 між ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» і ФОП Сітніковим Сергієм Михайловичем, викладену у листі № 2/0109 від 01 вересня 2021 р. ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» згідно з 7.1.4 Договору буде перераховано ФОП Сітніков Сергій Михайлович штраф у розмірі 35% від вартості непроведеної рекламної кампанії, узгодженої Сторонами в відповідній Адресній програмі».

Також, ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» долучили до матеріалів судової справи платіжне доручення про сплату штрафу за договором від 23.03.2021 № 11-230321.

Позивач зазначає, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/3376/22 з вимогами про стягнення збитків у загальному розмірі 49 341 375 грн. 60 коп. з бюджету Дніпровської міської територіальної громади.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 у справі 904/3376/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" залишено без задоволення.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.03.2026 справу 904/3376/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Позивач стверджує, що Дніпровська міська рада є заінтересованою особою, яка наділена правом на оскарження договору на проведення рекламних кампаній, який є предметом оскарження, оскільки у справі 904/3376/22 заявлено вимоги про стягнення збитків саме з бюджету територіальної громади міста Дніпра, у зв`язку з тим, що укладений договір щодо проведення рекламних кампаній став підставою для заявлення таких вимог позивач має безпосередній майновий інтерес у його оскарженні, оскільки вважає, що такий договір укладений формально, без мети настання реальних наслідків, а тому має бути визнаний недійсним.

На підставі вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом, яким просить визнати недійсним Договір на проведення рекламних кампаній від 23.03.2021 №11-230321, який укладено між ТОВ "ТЕТРАГРАММАТОН 7" та фізичною особою-підприємцем Сітніковим Сергієм Михайловичем.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд акцентує увагу, що відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його, знають, що він не буде виконаним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова КЦС ВС від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 Постанови КГС ВС від 09.04.2018 у справі № 903/394/18, від 17.11.2018 у справі № 911/205/18).

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року у справі № 201/2832/19 (провадження № 61-14079св20) зазначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

За ст.216, 236 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинен довести конкретні факти порушення його майнових прав та інтересів, а саме має довести, що його права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права позивача буде захищено та відновлено.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 Цивільного кодексу України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 та від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 в справі № 761/26815/17 (провадження № 61- 16353сво18) зроблено висновок, що "недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим".

У постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.06.2021 у справі №761/12692/17, в якій зроблено висновок, що тлумачення статей 215, 216 Цивільного кодексу України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Отже, звернення до суду з вимогою про визнання правочину недійсним є допустимим виключно за умови, якщо такий правочин порушує права або інтереси позивача.

Натомість Дніпровська міська рада не є стороною оспорюваного договору, не доводить порушення свого права саме на момент їх укладення та обґрунтовує позов виключно можливими наслідками розгляду іншої судової справи.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором, законом, судом у визначених законом випадках. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у ч. 1 статті 2 ГПК України (ч. 1 ст.2 ЦПК України). Близька за змістом позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Особливого значення зазначені правові висновки набувають у цій справі, оскільки сама позовна заява фактично містить визнання того, що підставою звернення до суду є саме існування справи № 904/3376/22 та заявлені у ній вимоги про відшкодування збитків.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження правомірності правочину є менш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Крім того, підстав для визнання договору на проведення рекламних кампаній від 23.03.2021 №11-230321 позивачем не зазначено та не обґрунтовано.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо заявленого відповідачем-2 спливу строків позовної давності, суд наголошує на те, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна позиція узгоджується з Пленумом Вищого господарського суду від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів».

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами всебічного, повного та об`єктивного дослідження й оцінки всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, а також взаємного зв`язку та достатності для вирішення спору, суд доходить висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження правомірності спірного правочину, не забезпечують достатнього переконливого обґрунтування його правомірності та є менш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на спростування відповідних доводів позивача.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.11.2026

Суддя С.П. Панна