Ухвала суду № 141263224, 05.11.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

05.11.2026м. ДніпроСправа № 904/3102/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліома Сервіс", смт. Торчин, Луцький район, Волинська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Ова Трейд", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

Суддя Красота О.І.

без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліома Сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Ова Трейд" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 252 000,00 грн., 3% річних у розмірі 1 035,62 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 93 від 01.04.2025 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- відомості про наявність або відсутність у Позивача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами; у випадку відсутності електронного кабінету - надати докази реєстрації електронного кабінету;

- відомості про наявність або відсутність у Відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

18.06.2025 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

17.07.2025 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує, зазначає, що оскільки п. 3.2 Договору передбачена оплата на підставі виставленого рахунку протягом 14 днів, він очікував рахунку на оплату від Позивача для проведення оплати, але рахунок так і не було виставлено. У зв`язку із наявністю у Відповідача вільних коштів, для того, щоб не опинитись в ситуації, коли Позивач виставить рахунок на оплату, а у Відповідача кошти будуть задіяні в інших господарських операціях, він вирішив провести розрахунок за отриманий товар, не очікуючи отримання від Позивача рахунку на оплату. 14.05.2025 Відповідачем було здійснено оплату Позивачу у розмірі 100 000,00 грн. за поставлений товар, а оскільки рахунок Позивачем не надавався, у платіжній інструкції було здійснено посилання, що оплата здійснюється на підставі видаткової накладної № 290 від 01.04.2025, а не рахунку на оплату. Після здійснення оплати Відповідачу зателефонувала бухгалтер Позивача та повідомила, що у останнього конфлікт з податковою службою, а тому потрібно припинити всі оплати та очікувати, коли конфлікт буде врегульовано і тоді Позивач повідомить про це, надасть рахунок, на підставі якого і потрібно буде сплатити залишок вартості товару. Водночас, в кабінет платника податків Відповідача надійшла квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної, сформованої Позивачем за фактом поставки 01.04.2025 товару Відповідачу на суму 352 000,00 грн., що підтверджувало слова бухгалтера Позивача про наявність конфлікту з податковою службою. У зв`язку з цим Відповідач припинив перерахування коштів Позивачу та очікував від нього повідомлення про здійснення остаточного розрахунку, проте рахунок на оплату від Позивача так і не було отримано, про можливість поновити оплати Позивач так і не повідомив. На думку Відповідача, під час поставки товару, приймання - передавання товару, надання первинних документів, здійснення оплати сторони мали діяти з урахуванням вимог Договору щодо виставлення рахунку Позивачем і проведення оплати Відповідачем протягом 14 днів з дня отримання рахунку. Позивач у позові взагалі не посилається на виставлення ним рахунку на оплату поставленого товару, отже, він визнає, що рахунок на оплату Відповідачу не виставлявся. При цьому, Позивач стверджує, що обов`язок оплатити товар виник у Відповідача з моменту його прийняття. Однак, умовами Договору передбачено оплату переданого товару на підставі виставленого Позивачем рахунку та з відстрочкою 14 днів, а не негайно після отримання товару, як безпідставно стверджує Позивач. Проте, Позивачем разом з позовом не надано доказів виставлення рахунку на оплату товару. Таким чином, з урахуванням п. 3.2 Договору, строк виконання зобов`язання з оплати поставленого товару ще не настав, отже, прострочення виконання грошового зобов`язання з боку Відповідача відсутнє. Тому Відповідач просив суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позову; стягнути з Позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

21.07.2025 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача, зазначав, що 01.04.2025 він, здійснюючи поставку товару, надав Відповідачу серед іншого такі документи: видаткову накладну № 290 від 01.04.2025, ТТН № 290 від 01.04.2025, рахунок на оплату № 310 від 01.04.2025. Копії зазначених документів долучено до позову в якості додатків. Крім того, доказом додаткового надіслання рахунку на оплату також є переписка за допомогою електронної адреси між бухгалтерами Позивача та Відповідача. Матеріали справи не містять, а Відповідач не надає доказів звернення до Позивача з вимогою надати той чи інший документ, у тому числі рахунок на оплату, що стосуються товару та підлягають переданню разом з ним, встановивши при цьому, розумний строк для їх передання, як передбачено ст. 666 Цивільного кодексу України. Реквізити для оплати та вартість товару додатково відображено у видатковій накладній № 290 від 01.04.2025, Договорі купівлі-продажу № 93 від 01.04.2025. Отримавши від Позивача усі документи, що стосуються предмету поставки, зокрема і рахунок на оплату, Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар у розмірі 100 000,00 грн., що свідчить про те, що йому було відомо і про вартість товару і про реквізити, за якими здійснювати платіж. Твердження Відповідача про те, що саме бухгалтер Позивача просив їх не оплачувати решту вартості товару є неправдивим, безпідставним та нічим не підтвердженим. Крім того, за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти, тобто, носить інформаційний характер. Умова Договору щодо здійснення оплати після отримання рахунку за змістом ст. 692 Цивільного кодексу України не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується з дня отримання товару. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє Відповідача від обов`язку оплатити товар. Тому Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

01.08.2025 від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він зазначає, що строк оплати поставленого товару ще не настав, оскільки відсутня подія, з якою Договір пов`язує початок відліку строку на оплату товару. На відсутність господарської операції з поставки товару Відповідач ніколи не посилався. Також Позивач стверджує, що підписання видаткової накладної № 290 від 01.04.2025, яка фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою для виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Будь-якого обґрунтування такого твердження Позивач не наводить. Проте, наведене прямо суперечить умовам п. 3.2 Договору, яким передбачено, що Покупець здійснює оплату за товар у розмірі 100% вартості на поточний рахунок продавця згідно виставленого рахунку на оплату протягом 14 днів, а не на підставі накладної. Умовами Договору право Продавця змінювати умови оплати товару не передбачено. Оскільки сторони Договору погодили відлік строку на оплату товару з дати отримання рахунку, Позивач не має права самостійно змінювати порядок обчислення строку на інший та відраховувати його від дати оформлення накладної. Позивач стверджує, що рахунок на оплату був ним направлений на адресу електронної пошти бухгалтера Відповідача. В якості доказу такого направлення Позивач надає роздруківку скріншоту листа електронної пошти з файлом «Рахунок №310 від 01.04.2025 р. ФРУТ ОВА ТРЕЙД-картопля», який направлено на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте, вказана адреса не належить та ніколи не належала Відповідачу. Крім того, як слідує з наданого Позивачем скріншота, файл рахунку надіслано в форматі .xls. Тобто, це не оформлений документ, який підписано Позивачем, а лише проект або чернетка. Не містить вказаний лист також електронного підпису. При цьому, електронний документ без електронного підпису не може вважатись оформленим документом. Вкладення до листа електронної пошти, на який посилається Позивач, не є документом та не має юридичної сили. Крім того, у наданому скріншоті відображено надсилання рахунку разом з файлом договору у форматі .docx, тобто, також це проект документу, а не оформлений документ. Таким чином, вказаний лист електронної пошти надсилався до укладення договору, отже надіслання рахунку не породжувало ніяких правових наслідків, оскільки (крім того, що це лише чернетка, а не оформлений документ) на цей момент ще не існував договір, яким передбачалось існування цього рахунку, товар ще не був поставлений, відповідно, вартість фактично поставленого товару ще невідома і не могла бути вказана. Також, Позивач не надав сам рахунок, який є вкладенням до листа електронної пошти, отже його зміст взагалі невідомий, так само невідомо, чи стосується він Договору, чи якогось іншого, на яку суму він виписаний. Наданий Позивачем лист електронної пошти, ймовірно, є частиною внутрішнього листування Позивача, під час якого працівниками Позивача узгоджувався зміст документів, які потім надавались контрагенту на підпис. Доказів виставлення Відповідачу належним чином оформленого рахунку на оплату фактично поставленого товару Позивач не надає, що свідчить про те, що рахунок Відповідачу не виставлявся. Таким чином, строк на оплату поставленого товару ще не почав спливати, а тому позовні вимоги безпідставні. Крім того, Позивачем разом з позовом не було подано надані ним разом з відповіддю на відзив роздруківки скріншоту листування електронною поштою, також Позивач не обгрунтовує неможливість подання ним раніше вказаної роздруківки, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України вказана роздруківка не повинна бути прийнята до уваги. Позивач сам просив, щоб Відповідач не здійснював оплату до вирішення спору з податковою службою, відповідно, у Відповідача не було причин звертатись за отриманням рахунку, оскільки Позивач вже пояснив причини, через які рахунок не виставляється. При цьому, ані умовами Договору, ані актами цивільного законодавства не передбачено, що рахунок надається разом з товаром. Отже, він може бути виставлений продавцем не під час поставки товару, а в будь-який інший час, а тому посилання Позивача на ст. 666 ЦК України безпідставні. Таким чином, у Відповідача були відсутні підстави для звернення до Позивача за отриманням рахунку, відсутність такого звернення не суперечить умовам Договору та закону, а тому доводи Позивача про те, що Відповідач повинен був сам звернутись за отриманням рахунку, безпідставні і не заслуговують на увагу. У платіжній інструкції Відповідача від 14.05.2025 № 204 на оплату 100 000,00 грн. зазначено, що оплата здійснена на підставі видаткової накладної № 290 від 01.04.2025, а не рахунку на оплату. Наведене ще раз підтверджує, що рахунок на оплату Відповідачу не виставлявся, а тому він був вимушений посилатись, як на підставу оплати, не на рахунок, як це передбачено Договором, а на інший документ, який був в його розпорядженні. Якщо Договором встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 14 днів після отримання рахунку, то норма ст. 692 ЦК України до розрахунків між сторонами Договору не застосовується. При цьому, Відповідач ніколи не посилався на відсутність рахунку, як на відкладальну обставину або на прострочення кредитора, та відсутність обов`язку сплачувати за поставлений товар, як безпідставно стверджує Позивач, а зазначав про необхідність дотримання порядку виконання зобов`язання, встановленого Договором. Оскільки сторони Договору погодили порядок оплати товару, який передбачає сплив строку на оплату товару через 14 днів з дати отримання рахунку (п. 3.2), то до отримання цього рахунку строк на оплату навіть не почав спливати і Відповідач не може вважатись таким, що прострочив оплату. Тому Відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

12.10.2026 від арбітражного керуючого - розпорядника майна ТОВ "Фрут Ова Трейд" Шаргородського Д.В. надійшло повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якому він повідомив, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2026 відкрито провадження у справі № 904/5297/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Ова Трейд", про що судом 16.09.2026 опубліковано оголошення на офіційному сайті Верховного Суду за № 80494.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин і наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

При визначенні порядку розгляду спору за участю боржника, щодо якого відкрито провадження у справі банкрутство, слід виходити з предмету спору, характеру спірних правовідносин, суб`єктного складу сторін спору, а також фактичних обставин справи.

Аналіз статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави дійти висновку, що до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесені не тільки майнові, а й немайнові спори, що виникають як з приватних, так і з публічних правовідносин, у яких стороною є боржник.

Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів процедур банкрутства.

При цьому, введений в дію 21.10.2019 Кодекс України з процедур банкрутства не містить особливостей або виключень для тих справ, провадження у яких відкрито безпосередньо до дня введення в дію Кодексу.

Також судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, відповідно до якої Кодекс України з процедур банкрутства захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до банкрута, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до особи, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до особи, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення Кодексу України з процедур банкрутства, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватись саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

16.09.2026 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бєлік В.Г.) відкрито провадження у справі № 904/5297/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Ова Трейд" (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 68; код ЄДРПОУ 45660296); визнано грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК ЛОГІСТІК" до боржника на суму: 26 624,00 грн. - витрати з оплати судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів; 77 823,00 грн. - авансування грошової винагороди розпорядника майна - перша черга задоволення вимог кредиторів; 5 275 121,78 грн. - основної заборгованості - четверта черга задоволення вимог кредиторів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, згідно зі ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства; з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТ ОВА ТРЕЙД"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 05.03.2027; призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТ ОВА ТРЕЙД" арбітражного керуючого Шаргородського Дмитра Вячеславовича; вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТ ОВА ТРЕЙД"; зобов`язано розпорядника майна Шаргородського Дмитра Вячеславовича надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог в порядку ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, скласти реєстр вимог кредиторів та подати господарському суду реєстр вимог кредиторів в строк до 10.11.2026; призначено попереднє засідання суду на 17.11.2026 о 10:30 год.; розпоряднику майна повідомити суди (загальні, господарські та адміністративні), які розглядають позовні вимоги конкурсних кредиторів, про опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника; зобов`язано розпорядника майна повідомити всіх сторін, в тому числі кредиторів які заявили свої кредиторські вимоги до господарського суду, про день та час призначення господарським судом попереднього засідання; зобов`язано розпорядника майна не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом; зобов`язано розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; зобов`язано боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимогу для підготовки аналізу фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках; зобов`язано розпорядника майна в строк до 05.11.2026 провести інвентаризацію майна боржника та надати інвентаризаційні відомості господарському суду в 10-ти денний строк після закінчення інвентаризації; зобов`язано боржника надати розпоряднику майна всі необхідні документи та представити майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна.

Враховуючи, що провадження у справі № 904/3102/25 з майновою вимогою до боржника відкрито 23.06.2025 (до відкриття провадження у справі про банкрутство), матеріали справи підлягають передачі Господарському суду Дніпропетровської області, у провадженні якого перебуває справа № 904/5297/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Ова Трейд", для розгляду в межах цієї справи.

Керуючись ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 20, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Передати матеріали справи № 904/3102/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліома Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Ова Трейд" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу Господарському суду Дніпропетровської області, у провадженні якого перебуває справа № 904/5297/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Ова Трейд", для розгляду в межах цієї справи.

Ухвала набирає законної сили 05.11.2026 та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.І. Красота