Рішення № 141263194, 28.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/14394/26

Провадження № 2/638/9483/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гребенюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з вказаним позовом.

Позов обґрунтовано тим, що 16.08.2025 ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредитплюс» кредитний договір відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит на споживчі потреби у розмірі 20732,00 грн.

На підставі договору факторингу, право вимоги за названим кредитним договором перейшло від первісного кредитодавця до позивача.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, що призвело до утворення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 29368,13 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 17917,00 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 10850,13 грн., за боргованість за комісією 601,00 грн., які разом з судовим збором у розмірі 2662,40 грн. та витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з відповідачки.

Ухвалою Шевченківський районний суд м. Харкова від 07.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У відзиві відповідач заперечувала проти задоволення позову. При цьому посилалася на відсутність у справі належних доказів, що саме відповідач уклав спірний кредитний договір, адже сам лише текст договору не підтверджує факт волевиявлення особи на його укладання. Як на думку відповідача матеріали справи не доводять використання саме нею одноразового ідентифікатора, оскільки позивачем не надано: журналу реєстрації дій користувача; лог-файлів; інформації щодо ІР-адреси; доказів отримання одноразового ідентифікатора; підтвердження введення такого коду саме відповідачем. Сам факт зазначення персональних даних особи у договорі не підтверджує укладенння такого договору даною особою. Крім того, не доведеним вважала погодження сторонами істотних умов кредитування. Зазначала про ненадання доказів переходу права вимоги до позивача. Відсутність детального розрахунку щодо сум заборгованості. Недоведенність правової підстави для вимоги про стягнення комісії. Щодо штрафних сакнкції вказувала, що вони підлягають списанню.

Відповідаючи на відзив представник позивача вказував на те, що кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступний через веб-сайт Кредитодавця https://finx.com.ua (п. 5.1. Кредитного договору). Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цієї індивідуальної частини або інформація з посиланням на неї є пропозицію Кредитодавця про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітноцифрову послідовність) для підписання цієї індивідуальної частини/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепту) в Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту Позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину. Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та, крім іншого підтверджує, що: він до моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту ознайомився з Публічною частиною, Правилами, паспортом споживчого кредиту графіком платежів за кредитом, усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись їх умов; вся інформація надана Кредитодавцю, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною. Кредитний договір було укладено у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством в Інформаційно-телекомунікаційній системі та був надісланий Відповідачу в СМС-повідомленні на телефонний номер: 0990329245. Право вимоги було отримано позивачем за договором факторингу № 10102025, що підтверджують оформлені у відповідності до названого договору Реєстр Боржників та Акт прийому-передачі. Відсотки за користування кредитом нараховані у межах погодженого строку кредитування виходячи з умов Кредитного договору, зокрема в межах орієнтовної загальної вартості кредиту. Нарахування комісії, як вказував представник позивача, також відповідало встановленим у Кредитному договорі умовам. Звернуто увагу представником позивача, що штрафні санкції до стягнення не заявлено.

Представник позивача в позові просив справу розглянути за його відсутністі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачку було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, однак вона в судові засідання не з`явилась, причини не повідомила, направила на адресу суду заяву в якій зазначила, що не може на даний час здійснити погашення кредиту через недостатній розмір отримуваних нею, як пенсіонером, соціальних виплат.

Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин судом згідно ч. 2 ст. 247 фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

16.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредитплюс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №196020 (далі за текстом Кредитний договір), відповідно до умов якого останній мав бути надано кредит в сумі 20732,00 грн. строком на 126 днів з 16.08.2025 по 20.12.2025 із сплатою 1 раз на два тижні у відповідності до графіку платежів. за фіксованою відсотковою стандартною ставкою 350% річних. Кредит надається у розмірі 10261,73 грн. на погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 188316 від 18.06.2025, 6738,51 грн. на картку позичальника: НОМЕР_1 та 3731,76 грн. шляхом погашення заборгованості за комісією за надання кредиту. Узгоджено знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту 1 грн. та стандартний (базовий) тариф 100 грн. За надання кредиту визначено сплату комісії за ставкою 18% від загальної суми кредиту, тобто 3731,76 грн. (п.п 2.1 2.6 Кредитного договору).

Відсоткова ставка в день складає 0,95% (350% : 365).

За п.п. 5.1 5.2 Кредитий договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника в інформаційно-кумунікаційній системі Кредитодавця. Розміщений в особистому кабінеті Позичальника проект цієї індивідуальної частини або інформація з посиланням на неї є пропозицію Кредитодавця про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітноцифрову послідовність) для підписання цієї індивідуальної частини/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепту) в Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця.

Положеннями п. 5.3 Кредитного договору, встановлено, що приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та, крім іншого підтверджує, що: він до моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту ознайомився з Публічною частиною, Правилами, паспортом споживчого кредиту графіком платежів за кредитом, усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись їх умов; вся інформація надана Кредитодавцю, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною.

У графіку платежів за кредтним договором узгоджені дати, періоди, суми платежів (загальна, за тілом кредиту, відсотками, комісією) та визначено загальний розмір відсотків 16254,31 грн. і загальну вартість кредиту у 40727,07 грн.

Кредитний договір містить позначки про його підписання, зокрема відповідачем -одноразовим ідентифікатором fa3dc4b2, який було направлено на номер телефону відповідача: НОМЕР_2 , що вказаний у договорі.

Відповідач не посилалася на невідповідність умов наданого позивачем Кредитного договору умовам, що погоджуалися між первісним кредтором - ТОВ «Фінансова компанія «Кредитплюс» та нею.

За клопотанням позивача у АТ КБ «Приватбанк» було витребувано інформацію щодо отримання відповідачем коштів за вищевказаним договором.

Як свідчить відповідь АТ КБ «Приватбанк» і виписка за договором б/н за період 16.08.2025 21.08.2025 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , було відкрито рахунок та емітовано картку № НОМЕР_4 , 21.01.2025 на рахунок до якої було зараховано 6738,51 грн. Номер телефону: НОМЕР_2 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_2 .

Відповідачка, отримавши кредит свої зобов`язання із сплати кредиту і нарахованих відсотків належним чином не виконала.

З картки обліку виконання договору 196020 станом на 26.12.2025 відповідач має заборгованість у розмірі: за тілом кредиту 17917,00 грн., за відсотками 10850,13 грн., комісією 601,00 грн. Дані суми узгоджуються з умовами Кредитного договору та відповідають даним виписки по рахунку АТ «Приватбанк».

Відповідачем, згідно розрахунку сплачено за тілом кредиту 1319,74 грн., 1495,26 грн., за відсотками - 2790,85 грн., 2613,33 грн., за комісією 2 грн.

10.10.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредитплюс» (Клієнт) та ТОВ «Юніт капіт» (Фактор) укладено договір факторингу № 10102025 за яким Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені в реєстрах прав вимог. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання сторонами відповідного Акту прийому-передачі реєстру прав вимог по формі встановленій у додатку № 3 (п.п. 2.1, 4.1 договору факторингу).

03.02.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредитплюс» та ТОВ «Юніт капіт» склали акт прийому-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу № 10102025 від 03.02.2025, що відповідає за формою додатку № 3 до договору факторингу.

У витязі з додатку № 1 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 реєстру прав вимог № 5 вказано за № 691 дані відповідача, номер кредитного договору, сума загальної заборгованості 32168,13 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу 17917,00 грн., сума заборгованості за відсотками 10850,13 грн., сума заборгованості за пенею, штрафами 2800,00 грн., заборгованість за комісією 601,00 грн.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частинапершастатті1048 ЦК України).

Частиною другою статті1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття1055 ЦК України).

Законом України «Про споживче кредитування» у п. 1-1 ст. 1 визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Споживчий кредит визначено п. 11 названого закону, як грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

За правилами частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даній справі суд виходить з того, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (висновок Верховного суду, викладений в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21).

При цьому названі обставини справи треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видався вірогіднішим, ніж протилежний (Постанова ВП ВС від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13).

Отже, без активних дій відповідача в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця кредитний договір не міг бути укладений. Відповідач заперечуючи погодження умов кредитного договору й його укладення, в той же час заперечувала вірність розрахунку заборгованості та законність заявлення до стягнення штрафних санкцій, які, як вказувала відповідач мають бути списані, що можливо за умов встановлення умов щодо нарахування платежів за договором (відсотків, комісії, штрафних санкцій). Крім того, відповідачем не спростовано отримання узгодженої суми кредиту на рахунок до належної їй картки.

За таких обставин вбачається, що позивач з достатньою вірогідністю довів укладення відповідачем Кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, наявність заборгованості і перехід права вимоги до позивача.

Разом з тим, відповідно до правил частин 1-2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

В той же час, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена комісія за управління та обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення пункту 2.4 Кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за управління та обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування"

Вказане правозастосування відповідає висновкам у постанові Верховного суду від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про споживче кредитування" у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 28765,13 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 17915,00 грн. (17917 грн. 2 грн.), заборгованість за відсотками 10850,13 грн. Сума сплаченої відповідачем комісії, нарахованої за п. 2.4 Кредитного договору має бути врахована в оплату тіла кредиту.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд виходить з такого.

20.01.2026 між позивачем та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги №20/01/26-02 за яким Адвакатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором (п. 1.1).

Відповідно до п. 3.3 Договору про надання правової допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи щодо яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги.

За положеннями п. 3.4. після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.

Додатковою угодою № 25771533071 від 20.04.2026 до вказаного договору Адвокатське бюро зобов`язалося надати юридичну допомогу позивачу з приводу стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом, за ч. 8 ст. 141 ЦПК України, на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до акту прийому-передачі наданих послуг від 15.02.2026 ТОВ «Юніт капітал» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» було погоджено надання/отримання послуг із складання позову, вивчення матеріалів, підготовка адвокатського запиту, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації, а всього на суму 7000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу враховуючи часткове задоволення позовних вимог, принцип співмірності та розумності судових витрат, відповідність критеріям реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, яка є малозначною суд вважає що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., які підлягають стягненню на користь останнього з відповідача у сумі 2609,15 грн. (98% від позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» кредитну заборгованість в розмірі 28765,13 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 17915,00 грн, заборгованість за відсотками 10850,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у сумі 2609,15 грн. (дві тисячі шістсот дев`ять грн. 15 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 (чотири тисячі грн. 00 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, місце знаходження: 01133, м. київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено: 02.11.2026.

Суддя В. В. Гребенюк