Ухвала суду № 141263190, 05.11.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №953/16679/20

Провадження № 4-с/638/69/26

УХВАЛА

05 листопада 2026 року м.Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Поляков О. В.,

за участю секретаря судового засідання Кутоманової К.С.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника стягувача Крукової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач ПАТ "Харківенергозбут", державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ в Харківській області Кузнєцова Т.М., на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків ГТУЮ в Харківській області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду зі скаргою, в якій просять визнати дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Кузнецової Т.М. щодо зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження №76651376 невідповідних даних до резолютивної частини виконавчого листа №953/16679/20 щодо стягнення з ОСОБА_1 та у постанові про відкриття виконавчого провадження №76651346 невідповідних даних до резолютивної частини виконавчого листа №953/16679/2; просили скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76651376; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76651346.

06 березня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова ухвалив рішення у справі № 953/16679/20 за позовом ПрАТ «Харківенергозбут» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Рішення набрало законної сили 11 березня 2024 року.

28 листопада 2024 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Кузнєцовою Тетяною Миколаївною відкрито виконавчі провадження № 76651376, № 76651346. У постановах про відкриття зазначених виконавчих проваджень зазначено відмінну резолютивну частину, а саме:

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість 9849 грн. 84 коп.,

- стягнути з ОСОБА_2 заборгованість 152118 грн. 89 коп.

Скаржники вказують, що постанови про відкриття виконавчих проваджень № 76651376, № 76651346 не відповідають резолютивній частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року по справі № 953/16679/20 та приписам ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Після повернення справи з Верховного Суду, ухвалою суду від 30 вересня 2026 року скаргу прийнято до провадження суду та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 просив визнати дії приватного виконавця неправомірними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76651376 та постанову про відкриття виконавчого провадження №76651346.

Представник ПРАТ "Харківенергозбут" Крукова Н.Ю. у судовому засіданні проти скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №76651376 та постанови №766651346 не заперечувала.

Заявник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, у якій просила розглядати справу без її участі, скаргу задовільнити у повному обсязі.

Державний виконавець у судове засідання не з`явилась, повідомлялась своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частини 1 статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року, яке набрало законної сили 11 березня 2024 року, у справі № 953/16679/20 позов Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», ЄДРПОУ: 42206328, місце знаходження: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 заборгованість, що утворилась за адресом м. Харків, вул. Толстого, 7 за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», ЄДРПОУ: 42206328, місце знаходження: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 заборгованість, що утворилась за адресом м. Харків, вул. Толстого, 7 за період з 20.04.2021 року по 30.06.2021 року, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

Також стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», ЄДРПОУ 42206328, місце знаходження: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 судовий збір у розмірі 2102,00 грн., по 1051,00 грн. та судові витрати на отримання інформації з державного реєстру речових прав у розмірі 33,00 грн. по 16,50 грн. з кожного.

Надалі, ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 червня 2023 року цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, повернуто до Дзержинського районного суду м. Харкова для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.01.2024 у справі № 953/16679/20 відмовлено в ухваленні додаткового рішення по цивільній справі № 953/16679/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. За текстом вказаної ухвали судом першої інстанції зазначено: «Отже, оскільки зазначене питання про зазначення конкретної суми заборгованості відповідачів перед позивачем було предметом розгляду, що відображено у мотивувальній частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року, підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні». В мотивувальній частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року зазначено «За період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року за вказаною адресою згідно переданих показань приладу обліку проведено нарахування за електричну енергію у розмірі 163910,73 грн. Відповідачі не сплатили суму боргу, у зв`язку з чим утворилась заборгованість».

22 квітня 2024 року ПрАТ «Харківенергозбут» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про роз`яснення судового рішення від 06.03.2023 у справі № 953/16679/20, в результаті чого ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2024 року по справі № 953/16679/20 у задоволенні заяви представника позивача про роз`яснення рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 вересня 2023 року по справі № 953/16679/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. На виконання рішення від 06 березня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова 31 травня 2024 року видано відповідні виконавчі листи.

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон України) визначено вимоги до виконавчого документа. Так, частиною 4 ст. 4 Закону України імперативно визначено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.

На підставі ч. 1 ст. 24 Закону України виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 05 листопада 2024 року стягувачем до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надіслані заяви про примусове виконання виконавчих листів Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.05.2024 по справі № 953/16679/20. Постановами державного виконавця Відділу Кузнєцової Т.М. про відкриття виконавчого провадження від 28 листопада 2024 року відкриті виконавчі провадження ВП № 76651376, № 76651346 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 953/16679/20, а саме:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованості, що утворилась за адресою: м. Харків, вул. Толстого, 7 за період з 20.04.2021 року по 30.06.2021 року за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). Товариством на виконання рішення суду надано до відділу ДВС довідку розрахунок щодо заборгованості, що утворилась за адресою: м. Харків, вул. Толстого, 7 за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року;

- стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість, що утворилась за адресою: м. Харків, вул. Толстого,7 за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). Товариством на виконання рішення суду надано до відділу ДВС довідку розрахунок щодо заборгованості, що утворилась за адресою: м. Харків, вул. Толстого, 7 за період з 20.04.2021 року по 30.06.2021 року.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (частина 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Звертаючись до суду із цією скаргою боржники вказували те, що державний виконавець у постановах про відкриття виконавчих проваджень зазначив суми заборгованості, які підлягають стягненню, однак в резолютивній частині судового рішення та виконавчих листах суми заборгованості не зазначені.

Відповідно до статті 265 ЦПК України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (частина п`ята статті 265 ЦПК України).

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» звернуто увагу судів що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК .

У ній, зокрема, має бути зазначено розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати.

За обставинами цієї справи рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

При цьому, судовим рішенням не визначено конкретного розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, та додаткового рішення в порядку статті 270 ЦПК України не ухвалено.

31 травня 2024 року на виконання зазначеного рішення суду видано два виконавчі листи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Дії державного виконавця згідно із законодавчими положеннями обмежені змістом виконавчого листа (такий висновок відповідає позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 березня 2024 року у справі № 461/2729/22).

Оскільки резолютивна частина судового рішення, а також виконавчі листи, які видані на підставі цього рішення, не містять розміру грошових сум, присуджених стороні, державний виконавець у постановах про відкриття виконавчих проваджень не мав повноважень зазначати конкретні суми, які підлягають стягненню з боржників, а саме: з ОСОБА_1 - заборгованість в розмірі 9 849,84 грн, з ОСОБА_2 - в розмірі 152 118,89 грн.

Визначивши суму заборгованості на підставі розрахунку стягувача, державний виконавець вийшов за межі своїх повноважень, що зовсім не відповідає резолютивній частині Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.03.2023 у справі №953/16679/20 та виконавчим документам, виданим на підставі зазначеного рішення суду. Подані ПрАТ "Харківенергозбут" розрахунки не можуть бути враховані, оскільки не є виконавчими документами та не відповідають матеріалам справи №953/16679/20, у зв`язку з чим не можуть бути підставою для врахування державним виконавцем при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження та ухваленні постанови про відкриття виконавчого провадження.

Нормами статті 451 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» визначено способи захисту прав та інтересів. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 72 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 449, 450, 451ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач ПАТ "Харківенергозбут", державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ в Харківській області Кузнєцова Т.М., на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків ГТУЮ в Харківській області, задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Кузнецової Тетяни Миколаївни щодо зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження №76651376 невідповідних даних до резолютивної частини виконавчого листа №953/16679/20..

Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Кузнецової Тетяни Миколаївни щодо зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження №76651346 невідповідних даних до резолютивної частини виконавчого листа №953/16679/20.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76651376.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76651346.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. В. Поляков