Рішення № 141262262, 06.11.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2026 р. Cправа № 902/1115/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, розглянувши без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс", 03110, місто Київ, вул. Солом`янська, будинок 3, офіс 418, ідентифікаційний код юридичної особи 36011986

до Фізичної особи-підприємця Мухар Марини Олександрівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення 181 481,64 гривень

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1115/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" до Фізичної особи-підприємця Мухар Марини Олександрівни про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем укладеного між сторонами договору поставки № 13 від 30 березня 2026 року у розмірі 181 481,64 гривень, з яких: 172 000,00 гривень попередньої оплати, 9 481,64 гривень неустойки за порушення строків поставки товару.

16 жовтня 2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1115/26, яким позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мухар Марини Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" 172 000,00 гривень попередньої оплати за договором поставки № 13 від 30.03.2026 та 2 523,42 гривень судових витрат зі сплати судового збору, у задоволенні решти позовних вимог про стягнення 9 481,64 гривень неустойки (пені) відмовлено.

Повне рішення складено 21 жовтня 2026 року та отримано сторонами 22 жовтня 2026 року.

27 жовтня 2026 року у підсистемі "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" сформовано та надіслано до суду заяву №б/н від 27.10.2026 (вх. № 01-30/11087/26 від 28.10.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1115/26.

Ухвалою від 28.10.2026 судом прийнято заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" №б/н від 27.10.2026 (вх. № 01-30/11087/26 від 28.10.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1115/26 до розгляду, розгляд вказаної заяви постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено відповідача про наявність у нього права подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої заяви. В ухвалі зазначено, що відповідач має право подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на сплату судового збору у справі № 902/1115/26; відсутність пояснень, заперечень щодо заяви не перешкоджає її розгляду.

Ухвалу суду від 28.10.2026 року надіслано сторонам; про отримання вказаної ухвали учасниками справи свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Положеннями частини 4 статті 244 ГПК України, визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позові позивачем зазначено, що попередній розрахунок витрат на правничу допомогу на дату подання позову становить 35000,00 гривень, просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу та у судовому засіданні 16.10.2026 представником позивача заявлено про подання документів на підтвердження понесених витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 4 статті 240 ГПК України визначено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

На проголошення вступної та резолютивної частин рішення у справі № 902/1115/26 сторони не з`явилися, у зв`язку з чим вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи без проголошення.

Повне рішення у справі № 902/1115/26 складено 21 жовтня 2026 року та отримано сторонами 22 жовтня 2026 року.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому частиною 4 статті 116 ГПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи наданий заявнику положеннями частини 8 статті 129 ГПК України п`ятиденний строк на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та перебіг процесуального строку відповідно до положень статей 116, 240 ГПК України, останнім днем подання відповідних доказів є 27.10.2026.

Представником позивача 27.10.2026 сформовано у підсистемі "Електронний суд" та подано до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу до якої долучено докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, отже зазначена заява подана заявником в межах строків, визначених положеннями статей 116, 129, 240 ГПК України.

У поданій до суду заяві представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 гривень.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1, пунктами 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат докази понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії АА № 1745507 від 14.08.2026, виданим адвокатським об`єднанням "Аплекс", представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк - Сервіс" у справі №902/1115/26 здійснював адвокат Мурга Олександр Геннадійович.

02 лютого 2024 року між адвокатським об`єднанням "Аплекс" (далі - виконавець, адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк - Сервіс" (далі - клієнт, замовник) укладено договір про надання правничої допомоги № Ю-24/2 (далі - договір).

За умовами пункту 2.1., 2.2. договору цей договір розроблено у відповідності та в рамках передбачених чинним законодавством України та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". У рамках даного договору виконавець надає замовнику повний спектр правничих послуг пов`язаних з представництвом інтересів замовника в якості свідка, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, підозрюваного тощо в ході досудового слідства, судового розгляду у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій в яких здійснюється досудове слідство/розглядається будь-яке кримінальне провадження та в якості позивача, відповідача та третіх, осіб у будь-яких судових справах, а також стягувача та боржника у виконавчому провадженні.

Сторони погодили, що для виконання доручення адвокатське об`єднання має право залучати: А) старших партнерів адвокатського об`єднання, а саме: адвоката Мургу Олександра Геннадійовича, свідоцтво MPO право на заняття адвокатською діяльністю: серія KC №10831/10 від 12.09.2022 року; адвоката Величка Олега Олександровича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю: серія KC №1167/10 від 17.07.2023 року; Б) адвокатів-партнерів, за укладеними додатковими з ними договорами, В) помічників адвокатів, які мають юридичну освіту та володіють достатніми знаннями для вирішення поставлених перед ними доручень (пункт 2.3. договору).

Правничу допомогу (послугу), що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях згідно виставленого рахунку не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним місяцем (в якому надавалась відповідна правнича допомога, за яку виставлено рахунок із розрахунку тарифу адвокатського об`єднання.

Відповідно до пункту 5.2. договору при розрахунку вартості правничої допомоги, вказаної в пункті 2.2. даного договору враховується час, витрачений адвокатами адвокатського об`єднання та їх помічниками на визначену у пункті 2.2. правничу допомогу.

Даний договір укладений на строк до 31 грудня 2025 року включно та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 6.1. договору).

02 лютого 2024 року між сторонами підписано додаток №l до договору про надання юридичних послуг №Ю-24/2 від "02" лютого 2024 poкy "Перелік та тарифи на послуги".

31 грудня 2025 року між адвокатським об`єднанням "Аплекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк - Сервіс" підписано додаткову угоду № 1 до договору №Ю-24/2 про надання правничої допомоги від 02.02.2024 (далі - додаткова угода).

Згідно з пунктом 1 додаткової угоди сторони домовилися внести зміни до п. 6.1 розділу 6 договору та викласти його в такій редакції:

- " 6.1. даний договір укладений на строк до 31 грудня 2027 року включно та набирає чинності з моменту його підписання".

За умовами пункту 2 додаткової угоди сторони домовилися викласти додаток 1 "Тарифи адвокатського об`єднання" до договору у новій редакції.

За змістом пункту 1 підписаного між сторонами додатку №1 до договору про надання правничої допомоги № Ю-24/2 від 02.02.2024 року "Тарифи адвокатського об`єднання" сторони визначили, що тариф за надані адвокатським об`єднанням послуги встановлюється у фіксованому розмірі та залежить від стадії розгляду справи (Перша інстанція / Апеляція / Касація) за позовом ТОВ "Спарк - Сервіс" до ФОП Мухар М.О. про стягнення 181 481,64 гривень: зокрема, пакет послуг з надання клієнту правничої допомоги в цивільному, господарському та адміністративному судочинствах (усні та письмові консультації, узгодження правової позиції, підготовка адвокатських запитів та їх направлення, збір доказової бази, аналіз і тлумачення норм чинного законодавства щодо діяльності клієнта, участь у переговорах, підготовка письмових документів у судовій справі, участь адвоката в судових засіданнях) - "Перша інстанція" - до 15 годин індивідуальної роботи - 35 000 гривень.

27 жовтня 2026 року між адвокатським об`єднанням "Аплекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк - Сервіс" підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 6 до договору № Ю-24/2 про надання правничої допомоги від 02.02.2024 року за період з 06.08.2026 по 27.10.2026.

Згідно з пунктом 1 акту адвокатським об`єднанням було надано клієнту правничу допомогу відповідно до договору № Ю-24/2 від 02.02.2024р., а замовником прийнято надану правничу допомогу, із розрахунку тарифу адвокатського об`єднання (додатку 1 до договору), а саме:

1. адвокат Мурга О.Г. - підготовка проекту та погодження з клієнтом претензії до ФОП Мухар М.О. - 2 години 06.08.2026 - згідно тарифу "Перша інстанція";

2. адвокат Мурга О.Г. - консультування клієнта щодо перспектив захисту його прав та інтересів - 1 година 13.08.2026 - згідно тарифу "Перша інстанція";

3. адвокат Мурга О.Г. - підготовка проекту, погодження з клієнтом та подання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки - 6 годин 14.08.2026 - згідно тарифу "Перша інстанція";

4. адвокат Мурга О.Г. - підготовка проекту та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1115/26 - 30 хвилин 01.09.2026 - згідно тарифу "Перша інстанція"

5. адвокат Мурга О.Г. - участь у судових засіданнях у справі №902/1115/26 - 2 години 01.10.2026, 16.10.2026 - згідно тарифу "Перша інстанція";

7. адвокат Мурга О.Г. - консультування клієнта щодо перспектив захисту його прав та інтересів після прийняття судом рішення у справі № 902/1115/26 - 30 хвилин 20.10.2026 - згідно тарифу "Перша інстанція".

Загальна вартість наданих послуг становить 35 000,00 гривень (тридцять п`ять тисяч гривень 00 копійок), без ПДВ; витрачений час - 12 годин.

14 серпня 2026 року адвокатським об`єднанням "Аплекс" сформовано рахунок-фактуру № 6 від 14 серпня 2026 року на оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк - Сервіс" правничої допомоги за договором № Ю-24/2 від 02.02.2024 згідно тарифу адвокатського об`єднання на суму 35 000,00 гривень.

Згідно платіжної інструкції KM0K-T4ЗH-91HЗ-C0MT від 16.08.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк - Сервіс" сплачено на користь адвокатського об`єднанням "Аплекс" 35 000,00 гривень із призначенням платежу "рахунок-фактура № 6 від 14 серпня 2026 року".

Згідно з вимогами статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наразі, відповідного клопотання відповідачем не заявлено та не спростовано вимог позивача в цій частині.

під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене статтею 129 ГПК України. Зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

У частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

У зв`язку із наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція слідує з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 зробив висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Cудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу мають бути безпосередньо пов`язаними з розглядом справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

У разі якщо суд дійде висновку щодо зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Надаючи оцінку поданим позивачем доказам щодо понесених правничих витрат судом враховано, що за змістом статті 124 ГПК України, сторона має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести, у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Відповідний правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 14.02.2019 у справі N 916/24/18, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20.

За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які понесено позивачем має вирішуватися з урахуванням положень частини 2 статті 124 ГПК України, а саме того, чи подавав позивач відповідний розрахунок до цього суду.

З аналізу правових висновків, наведених вище слідує, що у контексті спірних правовідносин позивач мав подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Зазначене положення процесуального закону забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем у позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову (правничу) допомогу, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає 35000,00 гривень та у прохальній частині позову позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 16.10.2026 представником позивача заявлено про подання документів на підтвердження понесених витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

Відповідно до заяви про ухвалення додаткового рішення та доданих до неї доказів представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 гривень.

Ухвалою від 28.10.2026 судом повідомлено відповідача про наявність у нього права подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" №б/н від 27.10.2026 (вх. № 01-30/11087/26 від 28.10.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на сплату судового збору у справі № 902/1115/26.

Таким чином, суд забезпечив умови змагальності сторін під час вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, натомість відповідач не скористався своїм правом на подання відповідних заперечень по суті такої заяви.

Згідно з наявними у матеріалах справи документами підтверджується надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" адвокатом Мургою Олександром Геннадійовичом послуг з професійної правничої допомоги у справі №902/1115/26.

Із протоколів судових засідань вбачається надання представником позивача послуг з представництва інтересів позивача у судових засіданнях 01.10.2026, 16.10.2026.

Водночас, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Підпунктами 1, 2 акту визначено надання товариству адвокатським об`єднанням послуг із підготовки проекту та погодження з клієнтом претензії до ФОП Мухар М.О. (2 години 06.08.2026) та консультування клієнта щодо перспектив захисту його прав та інтересів (1 година 13.08.2026).

Суд зауважує, що розподілу і стягненню на користь сторони, яка виграла спір підлягають судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, які безпосередньо і нерозривно пов`язані з розглядом справи в суді (у разі їх доведеності).

Разом з тим, надані адвокатом послуги з підготовки проекту та погодження з клієнтом претензії до ФОП Мухар М.О. (2 години 06.08.2026) та консультування клієнта щодо перспектив захисту його прав та інтересів (1 година 13.08.2026), поза межами надання послуг з підготовки та подання позовної заяви до суду, не є такими, що безпосередньо пов`язані із розглядом справи у суді.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 10.02.2026 року у справі № 910/15159/24.

Таким чином, покладення на відповідача витрат по оплаті правничої допомоги, зазначених у акті від 27.10.2026 у частині підготовки проекту та погодження з клієнтом претензії до ФОП Мухар М.О. (2 години 06.08.2026) та консультування клієнта щодо перспектив захисту його прав та інтересів (1 година 13.08.2026) не відповідає критерію розумності, обгрунтованості та є безпідставним.

У підпункті 4 акта від 27.10.2026 зазначено про надання адвокатським об`єднанням клієнту послуги з підготовки проекту та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1115/26 (30 хвилин 01.09.2026).

Водночас, на переконання суду підготовка проекту та подання до суду заяви про проведення судового засідання у режимі відеоконференції за участю представника позивача є реалізацією права представника позивача на забезпечення такої участі, яка не вимагає значного часу та є технічною дією для забезпечення судом такої форми участі у судовому засіданні.

При цьому, ініціювання проведення судового засідання у режимі відеоконференції є виключно волевиявленням сторони/її представника, а не необхідною процесуальною дією, обумовленою поведінкою відповідача чи обставинами виникнення спору, тому покладення на відповідача правничих витрат, пов`язаних із поданням до суду заяви про проведення судового засідання у режимі відеоконференції не відповідає критерію дійсної необхідності, розумності та є безпідставним.

Щодо зазначених у підпункті 7 акта від 27.10.2026 наданих послуг із консультування клієнта щодо перспектив захисту його прав та інтересів після прийняття судом рішення у справі №902/1115/26 (30 хвилин 20.10.2026) суд зазначає, що вказані послуги надані позивачу після закінчення розгляду справи, а тому вказані витрати не є такими, що безпосередньо пов`язані з розглядом справи № 902/1115/26 та не можуть бути покладені на відповідача як такі, що відповідають критерію дійсної необхідності та обгрунтованості.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви позивача в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Мухар Марини Олександрівни судових витрат на професійну правничу допомогу (надання послуг визначених у підпунктах 1, 2, 4, 7 акта) слід відмовити.

Як убачається із акта, загальна вартість наданих послуг становить 35 000,00 гривень. Всього витрачений час адвокатського об`єднання на надання правничої допомоги складає 12 годин. Таким чином, вартість однієї години складає 2916,666666666667 гривень (35 000,00 гривень / 12 = 2916,666666666667 гривень). З урахуванням наведеного, вартість наданих послуг за підпунктами 1 (2 години), 2 (1 година), 4 (30 хвилин), 7 (30 хвилин) акта складає 11 666,67 гривень (4 години (витрачений адвокатським об`єднанням час на визначені у підпунктах 1, 2, 4, 7 акту) х 2916,666666666667 гривень = 11 666,67 гривень).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, документально обґрунтовано обсяг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язані з розглядом справи № 902/1115/26 у сумі 23 333,33 гривень (35 000,00 гривень - 11 666,67 гривень = 23 333,33 гривень). Розмір таких витрат відповідає критерію реальності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.

У свою чергу, у задоволенні заяви про стягнення заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 666,67 гривень, слід відмовити у зв`язку із їх невідповідністю критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та обгрунтованості.

Разом з тим, суд не спростовує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює зазначені обставини з точки зору можливості покладення таких витрат у заявленому розмірі на іншу сторону по справі (відповідача).

Згідно з частиною 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено частково, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 333,33 гривень розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22 115,33 гривень покладаються на відповідача, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 218,00 гривень покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мухар Марини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" (03110, місто Київ, вул. Солом`янська, будинок 3, офіс 418; ідентифікаційний код юридичної особи 36011986; НОМЕР_2 у АТ "ПУМБ", МФО 334851) 22 115,33 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти заяви про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мухар Марини Олександрівни 11 666,67 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 218,00 гривень покласти на позивача.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник додаткового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне додаткове рішення складено 06.11.2026 року.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - сторонам, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.