Рішення № 141260084, 06.11.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
743/159/26
Номер документу
141260084
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 743/159/26

Провадження № 2/743/286/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Коваль Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір (кредитну лінію) № 27.03.2025-100001589 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4 000 гривень шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що комісія пов`язана з перерахуванням кредитних коштів на рахунок позичальника з використанням інтернет-еквайрингу, а неустойка нарахована правомірно, оскільки договір укладено після набрання чинності змінами, внесеними Законом України № 3498-IX, і Закон України «Про споживче кредитування» як спеціальний має перевагу над загальними нормами.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10 720 гривень: тіло кредиту - 4 000 гривень, проценти - 3 920 гривень, комісія - 800 гривень, неустойка - 2 000 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 26.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.04.2026.

Ухвалою від 15.04.2026 підготовче засідання відкладено до 10.07.2026 з метою повторного виклику відповідача.

Ухвалою від 10.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.11.2026.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення. Позивач у позовній заяві просив розглядати справу без участі його представника та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Ухвалою від 06.11.2026 суд постановив розглянути справу заочно на підставі наявних доказів відповідно до частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося (частина 2 статті 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

27.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (кредитну лінію) № 27.03.2025-100001589 в електронній формі. Договір складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), які підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором E645, надісланим на номер телефону позичальника. Ідентифікацію та верифікацію позичальника здійснено через систему BankID Національного банку України (пункт 18 заявки).

Згідно з пунктами 1-4 заявки позичальнику надано кредит у розмірі 4 000 гривень з датою надання 27.03.2025 на строк 98 днів, з датою повернення 02.07.2025.

Пунктом 6 заявки встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 1 відсотка за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку кредитування. За пунктом 11 заявки проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту (залишку суми кредиту) на кількість днів користування кредитом і на процентну ставку. Відповідно до пункту 4.4 оферти проценти нараховуються щоденно з дня надання кредиту до дня його фактичного повернення.

За умовами пункту 7 заявки комісія, пов`язана з наданням кредиту (економічна сутність - плата за надання кредиту), становить 20 відсотків від суми кредиту, що дорівнює 800 гривень, і нараховується в день видачі кредиту.

Графіком платежів (пункт 12 заявки) передбачено погашення кредиту, процентів і комісії сімома черговими платежами в період з 09.04.2025 по 02.07.2025, останній платіж мав бути внесений 02.07.2025.

Пунктом 15 заявки передбачено неустойку в розмірі 40 гривень, що нараховується за кожен день невиконання (неналежного виконання) кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного зобов`язання. Згідно з пунктом 7.6 оферти розмір неустойки встановлюється в заявці.

Відповідно до пункту 4.1 оферти кошти надаються шляхом перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу № 4441-11XX-XXXX-3102, які зазначено також у заявці як реквізити платіжного засобу позичальника.

27.03.2025 позивач через ТОВ «Універсальні платіжні рішення» перерахував 4 000 гривень на платіжну картку позичальника, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 29.01.2026. Номер картки, на яку зараховано кошти, збігається з реквізитами електронного платіжного засобу позичальника, зазначеними в договорі.

Відповідач платежів на погашення заборгованості не вносила. Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість за договором становить 10 720 гривень: тіло кредиту - 4 000 гривень, проценти - 3 920 гривень, нараховані за період з 27.03.2025 по 02.07.2025, комісія за надання кредиту - 800 гривень, неустойка - 2 000 гривень.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

За змістом частин 1, 3, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та акцепту, підписаного відповідно до статті 12 цього Закону. Моментом підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (частина 1 статті 12 Закону).

Факт підписання договору одноразовим ідентифікатором підтверджується матеріалами справи. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що номер телефону не належить відповідачу або що ідентифікатор E645 було використано іншою особою.

Додатково суд враховує, що ідентифікація відповідача при укладенні договору здійснена через систему BankID Національного банку України з використанням реквізитів банківського рахунку відповідача - поряд з підписанням договору одноразовим ідентифікатором. Цей метод ідентифікації передбачено Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і підвищує достовірність встановлення особи позичальника в електронних правовідносинах.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, договір укладено у передбаченій законом формі, у зв`язку з чим він є обов`язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Статтями 11, 18 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що кредитодавець не має права встановлювати у договорі про споживчий кредит будь-які платежі, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю, які не передбачені цим Законом. ВП ВС у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 констатувала, що умова договору про споживчий кредит щодо оплатності послуг, які за законом мають надаватися безоплатно (зокрема, інформації про стан кредитної заборгованості частотою один раз на місяць), є нікчемною за частинами 1, 2 статті 11 і частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічну правову позицію щодо нікчемності умови про сплату комісії, не пов`язаної з конкретною послугою, ОП КЦС ВС висловила в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, кредитний договір передбачає стягнення з позичальника комісії в розмірі 800 гривень за надання кредиту.

За частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто надання (видача) кредитних коштів є основним зобов`язанням кредитодавця за кредитним договором, а проценти за користування кредитом - встановленою Законом винагородою кредитодавця за надання кредиту і користування коштами.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь.

Надання кредиту, у тому числі перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, є діями, які кредитодавець вчиняє на виконання власного основного зобов`язання та у власних інтересах, а не послугою позичальникові. Подібний підхід застосувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17. Вона дійшла висновку, що дії банку, які є наслідком реалізації його прав та обов`язків за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку, не є послугою, яку замовив позичальник.

Доводи позивача про те, що комісія є платою за перерахування коштів з використанням інтернет-еквайрингу, суд відхиляє. Пунктом 7 заявки економічну сутність комісії визначено саме як плату за надання кредиту, а перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника є способом виконання кредитодавцем його обов`язку надати кредит (пункт 4.1 оферти). Окремої послуги, яку позичальник замовив би понад отримання кредиту, договір не передбачає.

За цих обставин умова кредитного договору про сплату комісії за надання кредиту обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», і на підставі частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 цього Закону є нікчемною, а вимога позивача про її стягнення в розмірі 800 гривень задоволенню не підлягає.

Проценти в розмірі 3 920 гривень нараховані позивачем за 98 днів користування кредитом у межах погодженого строку кредитування, з 27.03.2025 по 02.07.2025 (4 000 ? 1 % ? 98), за ставкою 1 відсоток на день. Ця ставка не перевищує максимально допустимої денної процентної ставки, встановленої частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до статей 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 системно роз`яснив застосування цієї норми. Зокрема, ВС вказав, що пункт 18 поширюється на договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; період особливих правових наслідків - період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення; правовий наслідок прострочення в цей період - позичальник звільняється від відповідальності за частиною 2 статті 625 ЦК України (інфляційні втрати і 3 проценти річних), а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). Цей висновок послідовно застосовується Верховним Судом - зокрема, в постановах від 28 листопада 2024 року у справі № 756/8788/22 і від 27 листопада 2024 року у справі № 759/4324/23.

Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 і триває з його неперервним продовженням Верховною Радою України відповідними законами.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, позивач заявив до стягнення неустойку в розмірі 2 000 гривень за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, укладеним 27.03.2025. Увесь період такого прострочення припадає на дію воєнного стану в Україні.

Посилання позивача на Закон України № 3498-IX суд відхиляє. Цим Законом виключено відповідне положення Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», проте пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який установлює звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки в період воєнного стану, змінено не було. Ця норма є чинною і поширюється на договори про споживчий кредит незалежно від дати їх укладення, а Закон України «Про споживче кредитування» не містить положень, які б надавали кредитодавцю право стягувати неустойку всупереч їй.

Відповідно неустойка, нарахована за період дії воєнного стану, стягненню не підлягає. Сума, що підлягає виключенню зі стягнення, - 2 000 гривень. У задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Розмір нарахованих позивачем тіла кредиту і процентів відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону.

Як встановлено в розділі ІІІ цього рішення, відповідно до пункту 4.1 оферти позивач перерахував 4 000 гривень на платіжну картку позичальника. За змістом частини 1 статті 1054 ЦК України позивач належно виконав своє зобов`язання щодо надання кредитних коштів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Належне виконання зобов`язань передбачає дотримання боржником усіх умов договору, у тому числі щодо строку виконання, способу виконання та розміру належних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подала, наявність та розмір заборгованості не оспорила, доводів позивача про укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та порушення зобов`язання щодо їх повернення не спростувала. Жодних доказів недійсності кредитного договору в цілому або окремих його умов, погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж враховано позивачем у розрахунку, або інших обставин, які б свідчили про неправильність обчислення суми боргу, відповідач суду не надала. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач також не подала.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зважаючи на те, що позиція позивача обґрунтована письмовими доказами, які узгоджуються між собою, а відповідач жодних обставин, зазначених у позові, не спростувала, суд вважає твердження позивача такими, що відповідають дійсним обставинам справи, з урахуванням наведених вище висновків щодо комісії та неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року у справі № 331/7975/13-ц.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, у межах яких позивач належним чином виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки, визначені договором, не виконала.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.03.2025 № 27.03.2025-100001589 є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в розмірі 7 920 гривень з мотивів, наведених вище в розділі IV цього рішення. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 2 800 гривень слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 2 662,40 гривні.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір позовних вимог становив 10 720 гривень, з яких задоволено 7 920 гривень, що становить 73,88 % від заявлених вимог (7 920 / 10 720 ? 100 %). За цим відсотком пропорційний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 966,98 гривні (2 662,40 ? 73,88 %).

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень і повідомив, що докази їх понесення будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів; такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За цих обставин питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає вирішенню після подання позивачем відповідних доказів у порядку статті 246 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 12, 19, 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вулиця Саксаганського, будинок 133-А, місто Київ, 01032) заборгованість за кредитним договором від 27.03.2025 № 27.03.2025-100001589 у розмірі 7 920 (сім тисяч дев`ятсот двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вулиця Саксаганського, будинок 133-А, місто Київ, 01032) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 966 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят шість) гривень 98 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 06.11.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ

Часті запитання

Який тип судового документу № 141260084 ?

Документ № 141260084 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141260084 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141260084 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141260084 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141260084, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Судове рішення № 141260084, Ріпкинський районний суд Чернігівської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141260084 відноситься до справи № 743/159/26

Це рішення відноситься до справи № 743/159/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141260083
Наступний документ : 141260085