Ухвала суду № 141259995, 03.11.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1686/26

Провадження № 1-в/739/22/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника УВП ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини карання у виді позбавлення волі більш м`яким,

В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про заміну невідбутої частини призначеного йому вироком суду покарання у виді позбавлення волі більш м`яким, а саме покаранням у виді виправних робіт.

Дане клопотання мотивоване тим, що він відбуває покарання, призначене вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2025 року за частиною першою статті 125, частиною першою статті 127 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 6 років. У строк відбування покарання йому зараховано період попереднього ув`язнення з 03 серпня 2023 року. Відповідно станом на серпень 2026 року він відбув більше половини призначеного покарання, у зв`язку з чим, відповідно частини третьої статті 82 КК України невідбута частина покарання у виді позбавлення волі може бути замінена йому на більш м`яке покарання. При цьому він не має дисциплінарних стягнень, дотримується встановленого в УВП порядку та своєю поведінкою довів прагнення до виправлення. Раніше він жив у м. Києві, має вищу освіту, обіймав керівні посади. Також він має ряд захворювань у зв`язку з чим перебування в ізоляції негативно впливає на стан його здоров`я. Після заміни покарання він буде працевлаштований в м. Києві де й проживатиме в квартирі своєї матері.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 своє клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні, при цьому надав гарантійний лист від ТОВ «АДС2024» про те, що у разі заміни йому покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді виправних робіт він буде працевлаштований у даному товаристві. Також вказав, що події, за які його засуджено, випадкові, обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, наведені у вироку, не відповідають дійсності, все було не так. Крім того заявив три клопотання у задоволенні яких судом відмовлено.

Захисник засудженого клопотання підтримав та за наявності для того підстав просив суду його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні висловився проти задоволення клопотання, мотивуючи свою позицію тим, що воно є необґрунтованим, оскільки докази виправлення засудженого відсутні.

Представник УВП №31 в судовому засіданні вказав, що до засудженого ОСОБА_4 у адміністрації установи запитань немає, він не мав стягнень та заохочень, при цьому оцінити ступінь його виправлення за допомогою автоматизованої підсистеми «Касандра» УВП №31 не має можливості, оскільки засуджений ОСОБА_4 має бути етапований до Коростенської УВП для подальшого відбування покарання, хоча з моменту обрання йому в 2023 році запобіжного заходу він практично постійно утримувався в УВП №31 у зв`язку з розглядом кримінального провадження відносно нього суду. На даний час ОСОБА_4 залишений в УВП №31 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Заслухавши пояснення засудженого, його захисника, прокурора та представника установи виконання покарань, дослідивши матеріали справи та особову справу засудженого ОСОБА_4 , суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2025 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 125, частиною першою статті 127 КК України та за сукупністю злочинів призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 травня 2026 року вказаний вирок Коропського районного суду Чернігівської області залишено без змін.

Згідно довідки ДУ «Новгород-Сіверська УВП №31» від 24 серпня 2026 року засуджений ОСОБА_4 утримується під вартою з 03 серпня 2023 року і станом на 24 серпня 2026 року відбув 3 роки 21 день покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до характеристики ДУ «Новгород-Сіверська УВП №31», складеної на засудженого ОСОБА_4 02 листопада 2026 року, останній дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку установи, в конфліктних ситуаціях не помічений, з іншими ув`язненими підтримує рівні відносини, стягнень та заохочень не має.

Згідно частини першої статті 82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Частиною третьою статті 82 КК України передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.

Як вбачається, покарання у виді позбавлення волі на строк шість років було призначено ОСОБА_4 за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, зокрема кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України та злочину, передбаченого частиною першою статті 127 КК України, який відповідно до статті 12 КК України належить до тяжких злочинів.

При цьому, на день розгляду даного клопотання засуджений ОСОБА_4 відбув більше половини призначеного йому покарання у виді позбавлення волі.

Частиною першою статті 6 КВК України визначено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Згідно роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну покарання більш м`яким» №2 від 26 квітня 2002 року оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Як з`ясовано в ході судового розгляду засуджений ОСОБА_4 під час відбування покарання свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 125, частиною першою статті 127 КК України фактично не визнавав та не визнає, стверджуючи, що обставини вчинення кримінальних правопорушень, за які його засуджено вироком суду, не відповідають дійсності.

В установі виконання покарань, в якій він утримується з серпня 2023 року засуджений не працевлаштований, відомості про його участь у самодіяльних організаціях УВП відсутні.

При цьому, дотримання засудженим встановлених правил поведінки та розпорядку установи виконання покарань і відсутність стягнень саме по собі не доводить того, що такий засуджений став на шлях виправлення в розумінні положень статті 82 КК України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що засудженим ОСОБА_4 не доведено того, що він став на шлях виправлення, що є обов`язковою умовою замінити невідбутої частини покарання більш м`яким, у зв`язку з чим клопотання останнього є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 371, 372, 532, 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини карання у виді позбавлення волі більш м`яким відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали оголошено о 08 годині 00 хвилин 06 листопада 2026 року