Рішення № 141258941, 02.11.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Дата ухвалення
02.11.2026
Номер справи
478/1172/26
Номер документу
141258941
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 478/1172/26 Провадження № 2/478/775/2026Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року. с-ще. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Крюкової О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр», позивач) звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 56301,54 грн., судового збору та судових витрат.

Позовна заява обгрунтована тим, що 18 червня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 18.06.2025-100002223, у формі електронного документу з використанням електронного електронного підпису позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А965, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 27000,00 грн., шляхом зарахування на його банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про видачу коштів (переказ коштів) від 18 червня 2025 року (18:34:29) на суму 27000,00 грн., проведену з використання Системи Bank ID (номер транзакції в системі iPay.ua - 776868595). Строк на який надавався кредит - 183 днів. Дата повернення кредиту - 17.12.2025 року з фіксованою незмінною процентною ставкою 0,85 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього періоду, на який надається кредит, та сплатою комісії пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 20 % від суми кредиту, яка складає 5400,00 грн., що нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Позивач виконав свої зобов`язання за договором в повному обсязі, проте відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснював погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

Посилаючись на наведені обставини, позивач ТОВ «Споживчий Центр» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 18.06.2025-100002223 від 18 червня 2025 року у розмірі 56301,54 грн., яка складається з: 13303,35 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 27956,50 грн. заборгованість за відсотками, 1541,69 грн - сума заборгованості по комісії (за надання кредиту) та 13500,00 грн. неустойки.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20.10.2026 року через систему «Електроний суд від представника відповідача адвоката Скрибка І.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнав частково. В аргументування вказаної позиції вказав, що дійсно між відповідачем та ТОВ «Споживчий Центр» було укладено електроний кредитний договір.

Зазначив, що на виконання умов договору відповідач здійснив платежі на загальну суму 24 439,96 грн.: 10743,31 грн. - 17.07.2025 року (у повному обсязі та у строк першого платежу за графіком); 2000,00 грн. - 12.09.2025 року; 5000,00 грн. - 21.11.2025 року; 6696,65 грн. - 25.12.2025 року. Тобто відповідач повернув понад 90 % отриманої суми;

Перший платіж 10743,31 грн. позивач повністю зарахував не в тіло кредиту, а в % (6885,00 грн) та комісію (3858,31 грн). Загальна сума нарахованих % становить 34841,50 грн. (6885,00 грн. сплачено + 27 956,50 грн. заявлено до стягнення), тобто 129 % від суми кредиту, нарахованих за 157 днів. Неустойку нараховано по 270,00 грн щоденно з 18.08.2025 року по 06.10.2025 року (50 днів) - 13500,00 грн, тобто 50 % від суми кредиту, - у період дії воєнного стану.

Наголосив на тому, що відповідач є військовослужбовцем ЗСУ, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 01.03.2018 року по теперішній час, є учасником бойових дій та на дату укладення спірного договору (18.06.2025 року), і протягом усього періоду нарахування процентів та неустойки відповідач перебував на військовій службі в умовах особливого періоду та воєнного стану. Про статус відповідача як військовослужбовця позивач достеменно знав з моменту укладення договору: у Заявці та у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепті), що є складовими частинами договору, адресою позичальника зазначено « АДРЕСА_1 », а в Інформаційному повідомленні позичальника (додаток до договору) місцем роботи вказано «ЗСУ», фактичною адресою - «полігон». Незважаючи на це, позивач продовжував нараховувати проценти та неустойку, що не відповідає вимогам законодавства.

Щодо заборони нарахування процентів, штрафних санкцій і пені військовослужбовцю наголосив, що відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, в особливий період а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Особливий період в Україні діє з 17.03.2014 (Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»), а з 24.02.2022 введено воєнний стан (Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022), який неодноразово продовжувався і триває дотепер. Норма п. 15 ст. 14 Закону є імперативною («не нараховуються») і не пов`язує застосування з датою укладення кредитного договору (до чи після призову), укладенням додаткових угод чи з подачею позичальником окремої заяви.

За вказаного, усі проценти за користування кредитом (34841,50 грн., з яких 27956,50 грн. заявлено до стягнення) та неустойка (13500,00 грн.) нараховані позивачем всупереч прямій забороні закону, а сплачені відповідачем 17.07.2025 року «проценти» у сумі 6885,00 грн. підлягають зарахуванню в погашення тіла кредиту.

Щодо безпідставності нарахування неустойки зазначив, що згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Верховний Суд неодноразово виснував, що дія зазначеного пункту поширюється, зокрема, на кредитний договір.

Щодо протиправності нарахування комісії за кредитним договором наголосив, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Цей висновок підтримано Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21. Отже, умова про комісію є нікчемною, за вказаного у стягненні 1541,69 грн. комісії слід відмовити, а сплачені відповідачем 3858,31 грн. комісії підлягають зарахуванню в погашення тіла кредиту.

Також відповідачем було надано альтернативний розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, за умови, якщо суд вважатиме доведеним укладення договору та отримання коштів, який на думку відповідача має бути таким:

- тіло кредиту (сума виданого кредиту) - 27 000,00 грн;

- проценти за користування кредитом - 0,00 грн;

- комісія (пов`язана з наданням кредиту) - 0,00 грн;

- неустойка - 0,00 грн;

сплачено відповідачем: 10743,31 грн. - 17.07.2025 року; 2 000,00 грн. - 12.09.2025 року; 5000,00 грн. - 21.11.2025 року; 6 696,65 грн. - 25.12.2025 року; разом - 24439,96 грн.

Залишок заборгованості: 27 000,00 грн. - 24 439,96 грн. = 2 560,04 грн.

Даний розрахунок ґрунтується на даних про платежі, наведених у позовній заяві та розрахунку самого позивача.

За вказаного просили суд, у разі, якщо суд дійде висновку про доведеність укладення договору та отримання відповідачем коштів, - позов задовольнити частково, стягнувши лише залишок тіла кредиту в розмірі 2560,04 грн., а в стягненні процентів (27956,50 грн.), комісії (1541,69 грн.), неустойки (13500,00 грн.) та решти тіла кредиту - відмовити.

26.10.2026 року через систему «Електроний суд від представника позивача Ларіонова К.О. надійшла відповідь на відзив, в якій позивач ще раз навів аргументи щодо доведеності факту укладання кредитного договору, який було укладено в електроній формі, навів аргументи на підтвердження факту отримання та користування відповідачем кредитними коштами (які кореспондуються з доводами, наведеними у позовній заяві) а також підтвердив наданий розрахунок заборгованості та правомірність нарахування процентів за договором, комісії за видачу кредиту та нарахування штрафних санкцій (неустойки).

Щодо надання документів стосовно проходження позичальником військової служби зазначили, що Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18- 112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Як вже зазначалося вище, згідно з роз`ясненнями НБУ у листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620, наданий відповідачем перелік документів є неповним та недостатнім доказом перебування останнього на військовій службі, а отже, відповідач не звільняється від відповідальності погашення заборгованості за вказаним договором. Тому, права на відповідну пільгу, як особа, прийнята на військову службу за контрактом, відповідач не має.

За вказаного просили суд при винесені рішення не враховувати доводи відповідача а позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача ТОВ «Споживчий Центр» в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Представник відповідача надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без участі позивача та представника відповідача за наявними у справі матеріалами, врахувати позицію відповідача викладену у відзиві та у задоволені позову відмовити.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріалами справи встановлено, що 18 червня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (Договір кредитної лінії) № 18.06.2025-100002223.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Кредитного договору, він укладається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця; Заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Так, згідно Заявки кредитного договору (кредитної дінії) № 18.06.2025-100002223 Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 18 червня 2025 року; 2. Сума Кредиту: 27000 грн. 00 коп.; 3. Строк, на який надається Кредит - 183 днів з дати його надання; 4. Дата повернення кредиту 17 грудня 2026 року; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування не передбачена. 6. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,85 % за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

7. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 20 % від суми Кредиту та дорівнює 5400,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту;

10. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,76 % (денна процентна ставка) = (37459,9/ 27000) / 183 х 100 %.

12. Сума Кредиту сплачується 6 платежами в розмірах, визначених графіком платежів: 1 платіж 17.07.2025 року, 2 платіж 17.08.2025 року, 3 платіж 17.09.2025 року, 4 платіж 17.10.2025 року, 5 платіж 17.11.2025 року та 6 платіж 17.12.2025 року.

15. Неустойка: 270 грн. що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

16. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України (3 % річних) України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми.

Пунктом 3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (далі - Пропозиція) передбачено, що Кредитор зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Згідно п. 3.2. Пропозиції, Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В силу п. 4.1. Пропозиції, Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючі використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача - 5168752083399744.

Пунктом 4.3. Пропозиції визначено, що днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитора, а днем погашення Кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитора. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитора, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку, на який надано Кредит.

Відповідно до п. 4.4. Пропозиції, сторони встановлюють, що Проценти нараховуються з дня надання Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються Кредитодавцем щоденно. Комісія нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. У разі дострокового повного повернення Кредиту позичальник у день цього повернення сплачує Проценти за період фактичного користування Кредитом (включаючи безпосередньо день надання Кредиту). У разі дострокового часткового повернення Кредиту у день повернення позичальник сплачує Проценти за період фактичного користування всією сумою Кредиту, а на залишок суми Кредиту нараховуються Проценти у загальному порядку, передбаченому договором.

Заявка кредитного договору № 18.06.2025-100002223 від 18 червня 2025 року підписана відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «Е965», отриманого ним в смс-повідомленні на вказаний позичальником номер телефону НОМЕР_3 , Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) від 18 червня 2025 року підписана відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «Е965», отриманого ним в смс-повідомленні на вказаний позичальником номер телефону НОМЕР_3 . Додаток до анкети Позичальника від 18.06.2025 року та Паспорт споживчого кредиту від 18.06.2025 року підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «Е965», отриманого ним в смс-повідомленні на вказаний позичальником номер телефону НОМЕР_3 . Крім того, зазначений вище номер телефону вказаний і в позовній заяві, як номер телефону відповідача ОСОБА_1 .

Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, його місце проживання, серію, номер паспорту та дату його видачі, податковий номер, електронну адресу, номер особистого електронного платіжного засобу: 516875208339744.

Отже, ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладення кредитного договору, який є предметом позову, в установленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.

Відповідно до копії листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.04.2026 року № 1-1704 підтверджено успішність операції з перерахування коштів на платіжну картку клієнта: дата та час операції - 18 червня 2025 року (18:34:29), на суму 27000,00 грн, номер платіжної картки - 516875208339744, проведену з використання Системи Bank ID (номер транзакції в системі iPay.ua - 776868595). Призначення платежу: - Видача за договором кредиту № 18.06.2025-100002223.

З довідки - розрахунку заборгованості за кредитним договором № 18.06.2025-100002223 від 18.06.2025 року вбачається, що заборгованість відповідача станом на 13.08.2026 року складає 56301,54 грн., з яких: 13303,35 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 27956,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1541,69 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту; 13500,00 штрафні санкції (неустойка).

При цьому як вбачається з наданого розрахунку, відповідачем було здійснено часткову сплату наданого кредиту у загальному розмірі 24 439,96 грн., а саме: 10743,31 грн. - 17.07.2025 року, 2000,00 грн. - 12.09.2025 року; 5000,00 грн. - 21.11.2025 року та 6696,65 грн. - 25.12.2025 року.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з приписами ст. 12, ч. 1,5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено матеріалами справи Кредитний договір № 18.06.2025-100002223 від 18 червня 2025 року укладено між сторонами в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора (Е965) та відправлення товариству електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти Договір.

Установивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем Договір не був би укладений сторонами, суд доходить висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином, суд вважає доведеним, що між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису а також вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним Договором.

У Договорі сторонами погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.

Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт неналежного виконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 18.06.2025-100002223 від 18 червня 2025 року щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить військову службу з 01.03.2018 року по теперішній час у військовій частині НОМЕР_2 та має статус учасника бойових дій, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 від 07.08.2023 року, посвідченням серії НОМЕР_5 від 16.10.2024 року та довідкою в/ч НОМЕР_2 від 09.12.2025 року.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям під час дії особливого періоду, який введений в Україні з 17.03.2014 року і триває дотепер, проценти за користування кредитом, а також штрафні санкції та пеня не нараховуються.

За таких обставин, відповідач з моменту укладення кредитного договору (18.06.2025 року) повністю звільнений від обов`язку сплати процентів та неустойки. Нарахування позивачем відсотків у сумі 27 956,50 грн. та неустойки у сумі 13 500,00 грн. є протиправним.

Також позивач ТОВ «Споживчий Центр» просить стягнути заборгованість по комісії у розмірі 1 541,69 грн., а також включив до загальної суми основного боргу комісію за надання кредиту в розмірі 20% від суми позики, що становить 5 400,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які передбачають сплату споживачем комісії за послуги, що супроводжують кредит (у тому числі за видачу кредиту або ведення справи), є нікчемними.

Цей правовий висновок закріплений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21. Нікчемна умова договору не породжує жодних юридичних наслідків з моменту її укладення, тому сума 5 400,00 грн. комісії не може бути включена до суми основного боргу (тіла кредиту). У стягненні залишку комісії в розмірі 1 541,69 грн. також слід відмовити.

Враховуючи нікчемність умови про комісію та законодавче звільнення військовослужбовця від сплати відсотків, єдиним чинним та правомірним зобов`язанням відповідача перед позивачем є виключно сума отриманого тіла кредиту 27 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в рахунок погашення кредиту здійснив платежі на загальну суму 24 439,96 грн. (10 743,31 грн. - 17.07.2025; 2 000,00 грн. - 12.09.2025; 5 000,00 грн. - 21.11.2025; 6 696,65 грн. - 25.12.2025).

Усі сплачені відповідачем кошти, незалежно від порядку їх внутрішнього обліку позивачем, підлягають зарахуванню виключно в погашення дійсного основного боргу (тіла кредиту).

Таким чином, правильний математичний та юридичний розрахунок залишку боргу складає:

27 000,00 грн (отримане тіло) - 24 439,96 грн (всього сплачено) = 2 560,04 грн.

Враховуючи вищевикладене з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» слід стягнути заборгованість за Кредитним договором № 18.06.2025-100002223 від 18 червня 2025 року за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 2 560 (дві тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 04 копійки. В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 27 956,50 грн., комісії у загальному розмірі 6 941,69 грн. (включаючи 5 400,00 грн., безпідставно внесених до суми основного боргу, та 1 541,69 грн. залишку) та неустойки у розмірі 13 500,00 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ «Споживчий Центр» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ «Споживчий Центр» було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № Ц000137698 від 24 серпня 2026 року.

Щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 127 грн. 38 коп. на відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Відтак позивачем ТОВ «Споживчий Центр» надано суду квитанцію поштового оператора ТОВ «Поштова служба «Е-ПОСТ» № 2217696 від 21.08.2026 року з описом вкладення про відправлення на адресу відповідача ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками, в якій зазначено загальну вартість 127 грн. 38 коп.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Враховуючи те, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено на суму 2 560 (дві тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 04 копійки, що становить 14,14% від ціни позову 56301,54 грн., у зв`язку із чим, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 376,46 грн. та витрат на поштове відправлення в сумі 18 грн. 01 коп.

Керуючись ст. ст. 13, 259, 263-265, 279, 284, 289, 384-385 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» в рахунок відшкодування заборгованості за Кредитним договором (Договором кредитної лінії) № 18.06.2025-100002223 від 18 червня 2025 року у розмірі 2 560 (дві тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судові витрати, які складаються з витрат на поштове відправлення, у розмірі 18 грн. 01 коп. та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 376 грн. 42 коп. та витрати на поштове відправлення у розмірі 18 грн. 01 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовти

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст судового рішення складено 02.11.2026 року.

Відомості про сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. № 133-А, Код ЄДРПОУ 37356833.

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Суддя: Х.В. Іщенко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141258941 ?

Документ № 141258941 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141258941 ?

Дата ухвалення - 02.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141258941 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141258941 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141258941, Казанківський районний суд Миколаївської області

Судове рішення № 141258941, Казанківський районний суд Миколаївської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141258941 відноситься до справи № 478/1172/26

Це рішення відноситься до справи № 478/1172/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141258940
Наступний документ : 141258945