Ухвала суду № 141258433, 05.11.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
352/2750/26
Номер документу
141258433
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 352/2750/26

Провадження № 1-кс/352/518/26

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

05 листопада 2026 р. м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

слідчого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м.Тисмениця) ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62025140150000087 від 06.02.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Одаї Тисменицького району Івано-Франківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді солдат механік радіо маркерного пункту групи рухомих засобів зв`язку батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,

у с т а н о в и в :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62025140150000087 від 06.02.2025 відповідає вимогам ст.184 КПК.

Підозрюваного ОСОБА_4 доставлено в судове засідання працівниками РКС ГУНП в Івано-Франківській області.

Підозрюваний отримав копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується його особистою розпискою.

Клопотання обґрунтовується тим, що 28.02.2022 ОСОБА_4 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини від 28.02.2022 № 46 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення даної військової частини і призначено на посаду механіка радіо маркерного пункту групи рухомих засобів зв`язку батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

Згідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно до п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб на всій території України.

У подальшому, строк дії введеного на території України воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та триває на даний час.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Однак, солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 20.01.2025 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та незаконно, без поважних причин перебуває поза розташуванням вказаної військової частини по теперішній час, цим самим проводить службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

05.11.2026 ОСОБА_4 фактично затриманий на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про що 05.11.2026 слідчим у кримінальному провадженні складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

14.10.2026 ОСОБА_4 у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень, здійснено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення від 05.02.2025; наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 39ад від 20.01.2025; актом проведення службового розслідування; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 21 від 20.01.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.10.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.10.2026. Докази, які зібрані під час проведення досудового розслідування у своїй сукупності доводять причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за

ч. 5 ст. 407 КК України, яке згідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

В ході досудового розслідування в даному кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, тому може переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння; п. 3 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки про них йому відомо.

З огляду на викладене, в рамках установлених фактичних обставин, на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є достатнім заходом забезпечення кримінального провадження, таким, потреба у застосуванні якого, на сьогодні є дійсною, та доречною, адже саме він буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК України, та які були наведені. В ході досудового розслідування кримінального провадження не установлено факту того, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою зможуть запобігти встановленим ризикам. Адже, дійсно тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте санкція статті за якою особу повідомлено про підозру в цій ситуації в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Матеріали кримінального провадження не містять даних, які б свідчили про наявність перешкод для тримання під вартою за станом здоров`я.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і просив його задоволити.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання, просили визначити мінімальний розмір застави.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З урахуванням наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, вагомості наявних доказів, тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ; достатності підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, це стосується, зокрема, ризику переховування від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки підозрюваний усвідомлює неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину; ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України), оскільки підозрюваному відомо про їх наявність, недостатності застосування у даному випадку більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам, - приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання.

При цьому враховую, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, не працює, джерело його доходу невідоме.

Крім того, у відповідності до ч. 8 ст. 176 КК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою. Альтернативи такого запобіжного заходу не передбачено законом.

Відтак, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 13.12.2026, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти доведеним ризикам.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Згідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, вважаю за необхідне визначити йому заставу в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328 грн), що становить 133 120 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 176-178, 183-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 в межах строку досудового розслідування, тобто 13 грудня 2026 року.

Взяти підозрюваного під варту в залі суду.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355259002000002265ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 26289647.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9

Часті запитання

Який тип судового документу № 141258433 ?

Документ № 141258433 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141258433 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141258433 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141258433 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141258433, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Судове рішення № 141258433, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141258433 відноситься до справи № 352/2750/26

Це рішення відноситься до справи № 352/2750/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141248444
Наступний документ : 141258434